Філософсько-теоретичні погляди видатних мислителів Київської Русі XI-XIII століть. У монографії, присвяченій 1500-річчю Києва, на широкому джерельному матеріалі висвітлюється філософсько-теоретичні погляди видатних мислителів Київської Русі XI-XIII століть - Іларіона, Ф.Печерського, Нестора, В.Мономаха, Л.Жидяти, К.Смолятича та інших, дається характеристика національної своєрідності давньоруської філософії, її зв'язку із духовною культурою інших народів. Зміст: - Християнізація русі та духовна культура східних слов'ян - Ярославові книжники Лука Жидята та Іларіон - Монастирська ідеологія. Феодосій та Нестор - Продовження традиції. Іоанн та Володимир Мономах - У витоків раціоналізму. Климент Смолятич - Розум та віра. Кирило Туровський "Мислителі Київської Русі" Автори: Олександр Фазлаєвич Замалєєв, Воладимир Опанасович Зоц Видавництво Вища школа, 1981 Мова російська Сторінок 160

Пам’ятки української мови XVII ст. «Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом. Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку. У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів. Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської. Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда. «Лексикон словенороський Памви Беринди» Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961 Мова: українська Сторінок: 271

Історія України з давніх-давен Історія Малої Росії: з часів розселення слов'ян до знищення Гетьманщини. Книга відомого історика та археолога Д.М.Бантиш-Каменського є однією з перших найбільш вдалих спроб у вітчизняній історіографії висвітлення історії України з давніх-давен до кінця XVIII ст. Надзвичайно барвисто, живою мовою автор описав побут та звичаї племен, які заселяли в давнину територію нашого краю. Викладений матеріал добре ілюстровано. Репринтне видання. Друкується за виданням: Бантиш-Каменський Д.М. «История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства. Южно-Русское книгоиздательство Ф.А.Иогансона. С.-Петербург. Киев. Харьков. 1903». Видавництво доповнило книгу передмовою кандидата історичних наук А. І. Гуржія. На широке коло читачів, любителів історії, бібліофілів та збирачів книг. «История Малой России от водворения словян в сей стране до уничтожения гетманства» (Історія Малої Росії від оселення слов'ян у цій країні до знищення гетьманства) Автор: Бантиш-Каменський Дмитро Миколайович (1788-1850) Видавництво: «Час», Київ, 1993 Мова: російська, дореформена російська Сторінок: 603