Збірка творів Йосипа Сірого (справжнє ім'я - Мандзенко Йосип Полікарпович, народився 1890 року в м. Голованівськ Балтського повіту Подільської губернії, тепер Кіровоградська область. Учасник Першої світової війни, потім офіцер української армії. В часи Другої світової війни вступив до лав дивізії "Галичина". Після війни - еміграція до Америки. книга включає наступні твори автора: - І сниться мені сон - Привид - Відьма - Варка - Командир Сірого полку - Леся з тогочасних рецензій на творчість автора: "Мене завжди зворушує, коли я бачу диваків-ентузіястів, які, так би мовити, своїми голими ногами намагаються протоптувати стежку українській культурі серед груддя байдужости і навіть злих насміхів маси земляків своїх. Мене зворушує й хвилює, коли я бачу, як ці диваки-ентузіясти віддають на це свій відпочинковий час і свої копійки, зароблені нелегкою працею, і часто-густо не мають ніякої надії повернути ці свої втрати назад... Але тільки завдяки їм, українська культура не стоїть на місці, а бодай повільно рухається вперед." (О.В., 17.VI-1963, Нью Йорк). Чудовий подарунок для всіх, хто цікавиться українською літературою та діаспорним книговиданням.

Повість з життя українців в Канаді від мігранта 1920-х. "...і ось, кожний еміґрант на порозі тої цвітучої, благословенної Канади. Кожний перейшов безліч митарств. Радіє, що врешті вже митарства скінчилися і він вільною людиною ступить на вільну канадійську землю. Та з радістю і трівога гніздиться десь в найглибшому кутику душі... А ну, ще завернуть? Адже урядові формальности ще не закінчені! До того і непевність клопоче. Що пічне він, еміґрант, у чужій країні, без грошей, між чужими людьми, без знання мови і умовин праці? ..." ... А в самому куті пароплава збилося кількадесять українців. Мовчки, похнюплено вдивлюються у непривітні, покриті ще снігом береги Нової Скошії. Серед них переважають селянські обличча й одяги. Убрані так, як звичайно вбиралися вдома на свята. Чоботи, штани "галіфе", вишита сорочка, кашкет чи капелюх ... Часом з грубого домашнього сукна сіряк. Попадаються й "по панськи" убрані іміґранти, з дещо делікатнішими від селянських обличчами. Це мабуть ті, що вхопили трохи освіти. ..." (Нагороджена на Літературному Конкурсі Українського Народного Союзу, Зл. Держ., у квітні 1945 року). Безхатний (Діти Степу). Повість з життя українців в Канаді. автор: Олександер Луговий (1904-1962) Альберта (Канада) 1946 рік Сторінок: 303

"1950-60-их роках, в добу післясталінської духовної розкованости, в Україні з’явилися три п’єси, в яких були зроблені більші чи менші спроби розкрити злочини радянської влади. Це були: «Крила« О. Корнійчука (1954), «Мовчати заборонено» В.Минка (1955) і на «На дні морському» М.Руденка (1960). У цьому часі появилися в Москві: «Відлига» І.Еренбурґа, «Не хлібом єдиним» В.Дудінцева й «Один день у житті Івана Денисовича» А.Солженіцина. Ми не беремо до уваги специфіку тогочасної російської дійсности. У ній могла появитися тоді друком навіть така річ, як «Один день в житті Івана Денисовича». Українська літературна і суспільна дісність була набагато важча. Тому, в ній могла бути опублікована така беззуба імітація нібито критичного думання, як п’єса відомого пристосуванця О.Корнійчука «Крила». Була виставлена п’єса В.Минка, на якій позначались лише в дозволено-легкій формі натяки на критицизм. Але драма Миколи Руденка «На дні морському», де відважно й психологічно глибоко ставилось питання трагедії української людини в радянських умовах,— не могла бути опублікована. Після кількох успішних, вистав у Київському театрі ім.І.Франка в 1962 р. її заборонили й далі ані на сцену, ані до друку не дозволили. І це зрозуміло. Трагедя «На дні морському» є яскравим докуметом доби, коли в молодого радянського покоління появилися перші спалахи усвідомлення великої неправди й зла, що їх заподіяла українському народові більшовицька влада. Але через те, що ці єретичні думки виникли в умовах, сказати б, світового безвихіддя (в переддень і на початку Другої світової війни), ця бентежна й неспокійна молодь мусіла була вмерти. І що найтрагічніше,— вмерти від рук своїх заблудних у хащах минулого, хоч, може, внутрішньо чесних, батьків. Саме цей заплутаний і тяжкий комплекс «батьків-дітей» створює найглибшу трагедійну ситуацію в драмі М.Руденка. І в цьому, нам видається, її велика мистецька сила." (з оригінальної передмови) "П'єса Миколи Руденка "На дні морському" появляється друком у Видавництві "Смолоскип" без відома і згоди автора. Творчість українського письменника та правозахисника, уродженця Луганщини Миколи Даниловича Руденка (1920-2004). Один з першозасновників та перший голова Української Гельсінської групи. Чудовий подарунок для тих, хто цікавиться українським правозахисним рухом в СРСР другої половини 20 ст. та діаспорним книговиданням. На дні морському трагедія Автор: Микола Руденко (1920-2004) Передрук самвидавного твору з України Українське видавництво "Смолоскип" ім. В. Симоненка Торонто 1981 Балтимор Сторінок: 74