Українські народні думи. Том перший і єдиний. Видання 1927 року

Серед пам’яток української гуманітарної науки XX століття особливе місце займає книга Українські народні думи, видана у Києві в 1927 році. Це одна з найважливіших праць з української фольклористики, етнографії та кобзарознавства, яка стала першим масштабним академічним корпусом українського героїчного епосу. Видання поєднує фундаментальне наукове дослідження, історіографічний огляд, унікальні записи народних дум, матеріали про кобзарів та рідкісні ілюстрації.

Сьогодні книга належить до найбільш цінних і затребуваних видань серед колекціонерів україніки, дослідників народної культури, істориків, етнографів та бібліофілів. Для багатьох фахівців саме це видання залишається одним із найавторитетніших джерел з історії українського кобзарства та народного епосу.

Одне з найважливіших видань українського кобзарського епосу

Українські народні думи займають особливе місце в культурній спадщині України. Протягом століть вони передавалися усно від кобзарів і лірників до наступних поколінь, зберігаючи пам’ять про героїчну боротьбу українського народу, козацькі походи, неволю, визвольні змагання та історичні події.

На відміну від народних пісень, думи мають розгорнуту епічну форму та виконувалися речитативом під супровід кобзи або бандури. Саме тому вони стали унікальним явищем європейської усної традиції та важливим джерелом для вивчення історичної пам’яті українців.

Видання 1927 року стало першою спробою систематизувати весь накопичений матеріал і представити його у вигляді науково опрацьованого корпусу текстів.

Історія збирання та дослідження українських дум

Особливу цінність книзі надає масштабний вступний розділ, присвячений історії відкриття та дослідження українських дум.

У праці детально розглянуто діяльність перших збирачів і дослідників українського фольклору, починаючи від початку XIX століття. Читач отримує можливість простежити розвиток української фольклористики протягом більш ніж ста років.

У книзі аналізуються перші публікації народних дум, діяльність ранніх етнографів та істориків, історія записів від кобзарів і формування наукових підходів до вивчення українського епосу.

Фактично вступна частина видання є окремою фундаментальною працею з історії української фольклористики.

Володимир Антонович, Михайло Драгоманов та Павло Житецький

Особливого значення виданню надає присвята пам’яті Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова та Павла Житецького.

Саме ці вчені стали засновниками наукового вивчення української народної творчості. Їхні праці заклали основи української історіографії, етнографії та фольклористики.

Антонович був одним із перших дослідників історичних пісень та козацького епосу. Драгоманов зробив величезний внесок у вивчення української народної словесності та порівняльної фольклористики. Житецький став одним із провідних мовознавців та дослідників народної культури свого часу.

Присвята цим діячам підкреслює зв’язок книги з традиціями української гуманітарної науки.

Корпус українських народних дум

Головною частиною книги є корпус українських народних дум.

До видання увійшли найвідоміші пам’ятки українського героїчного епосу:

• Невільники
• Плач невільника
• Іван Богуславець
• Маруся Богуславка
• Сокіл
• Кішка Самійло
• Олексій Попович
• Буря на морі
• Розмова Дніпра з Дунаєм
• Утеча трьох братів з Азова
• Три брати Самарські
• Смерть козака на долині Кодими
• Плач Зозулі

Кожна дума подана в численних варіантах записів, що дозволяє простежити розвиток текстів та особливості їхнього побутування в різних регіонах України.

Невільницькі думи

Окремий розділ книги присвячений невільницьким думам — одному з найдавніших пластів українського епосу.

У цих творах відображені трагічні сторінки української історії, пов’язані з татарськими набігами, полоном та життям українців у неволі.

Саме до цього циклу належать знамениті Невільники та Плач невільника, які належать до найвідоміших пам’яток української народної творчості.

Ці тексти є надзвичайно важливими для розуміння історичної пам’яті українського народу та його ставлення до свободи й неволі.

Маруся Богуславка та Богуславський цикл

Справжньою перлиною видання є Маруся Богуславка — одна з найвідоміших українських дум.

Образ Марусі Богуславки став символом жертовності, мужності та вірності своєму народові. Протягом століть ця дума залишалася однією з найулюбленіших серед українських кобзарів.

У книзі представлено кілька варіантів тексту, записаних від різних виконавців, що дозволяє простежити особливості народної традиції.

Поруч із Марусею Богуславкою подано також думу Іван Богуславець, яка входить до того ж історичного циклу.

Кішка Самійло та думи про море

Важливе місце у книзі займають думи морського циклу.

Особливої уваги заслуговує дума Кішка Самійло — один із найвідоміших творів українського героїчного епосу. У ній розповідається про козацьку мужність, боротьбу за волю та повернення з турецької неволі.

До морського циклу також належать Олексій Попович, Буря на морі та Розмова Дніпра з Дунаєм.

Ці твори демонструють багатство української епічної традиції та її тісний зв’язок із козацькою історією.

Утеча трьох братів з Азова та думи про степ

Одним із найбільших розділів книги є цикл дум про степ.

Центральне місце тут займає Утеча трьох братів з Азова — одна з найпопулярніших українських дум, що існувала в багатьох варіантах.

У книзі зібрано понад два десятки записів цього твору, зроблених різними дослідниками від різних кобзарів.

Також до степового циклу входять Три брати Самарські, Смерть козака на долині Кодими та Плач Зозулі.

Саме ці твори формують уявлення про козацький степовий світ та героїчні сторінки української минувшини.

Остап Вересай та інші великі кобзарі України

Унікальність видання полягає в тому, що воно містить записи від найвидатніших українських кобзарів XIX — початку XX століття.

Серед них:

• Остап Вересай
• Іван Крюковський
• Михайло Кравченко
• Терентій Пархоменко
• Гнат Гончаренко
• Павло Древченко
• Семен Пасюга
• Іван Скубій
• Петро Колибаба
• Андрій Шут

Саме завдяки цим виконавцям вдалося зберегти українські думи до нашого часу.

Книга фактично стала пам’ятником українській кобзарській традиції.

Леся Українка та Філарет Колесса

Особливий інтерес викликає використання матеріалів, записаних Лесею Українкою та Філаретом Колессою.

На початку XX століття вони здійснили одну з найважливіших програм зі збереження українського кобзарства. Результати їхньої роботи стали безцінним джерелом для подальших досліджень.

Наявність цих записів значно підвищує наукову цінність видання.

Рідкісні фотографії та ілюстрації

Книга містить рідкісні фотографії кобзарів, історичні світлини та наукові ілюстрації.

Особливу цінність становлять портрети носіїв української епічної традиції, багато з яких сьогодні відомі лише завдяки цьому виданню.

Для дослідників історії кобзарства такі матеріали мають виняткове значення.

Збережені оригінальні видавничі м’які обкладинки

Представлений примірник має важливу колекційну перевагу — збережені оригінальні видавничі м’які обкладинки.

Для українських академічних видань 1920-х років це велика рідкість. Більшість примірників упродовж XX століття були переплетені бібліотеками або приватними власниками.

Саме тому книги зі збереженим видавничим оформленням високо цінуються серед колекціонерів україніки та антикварної книги.

Рідкісне видання з української етнографії та фольклористики

Сьогодні Українські народні думи 1927 року належать до найважливіших видань української етнографії, фольклористики та кобзарознавства. Поєднання фундаментального наукового дослідження, великого корпусу дум, численних варіантів записів, рідкісних ілюстрацій та історичної значущості робить книгу справжньою окрасою будь-якої колекції україніки. Для бібліотек, музеїв, наукових установ і приватних колекціонерів це одна з ключових пам’яток української гуманітарної науки міжвоєнної доби.

ЗМІСТ

Передмова …………………………………. с. V–XII

Збирання та публікація дум у XIX — на початку XX століття

Назва та поняття думи (XIII)

Перші згадки та перші видання. Порядок огляду (XVII), збірка Цертелєва (XVIII), Повісті малоросійські (XXI), публікація Цертелєва (XXX).

Тридцяті та сорокові роки. Перша збірка Максимовича (XXXV), Український альманах (XXXV), Запорожская Старина (XXXVI), друга збірка Максимовича (XXXIX), Запорожская Старина, томи II–III (XLI), збірка Лукашевича (XLII), дисертація Костомарова (XLIV), остання збірка Максимовича (XLV).

Десятиліття великих кобзарів. Значення 1850-х років (XLIX), перші відомості про Андрія Шута (LI), запис Метлинського від Шута (LIV), публікація Афанасьєва (LIV), Південноросійські народні пісні Метлинського (LIX), Посвистач (LXII), Записки про Південну Русь (LXIII).

Перед Історичними піснями Антоновича і Драгоманова. Шістдесяті роки (LXXVII), Основа (LXXVIII), запис Стаховича (LXXVIII), праці про Вересая (LXXVIII), праця Костомарова (LXXX), записи Івана Груша (LXXXII), студія Томашинського (LXXXV), монографія Русова (LXXXV), п’ятий том Трудів Чубинського (LXXXVII).

Історичні пісні Антоновича і Драгоманова. План видання (LXXXVIII), тексти (CV).

Після Історичних пісень. Упорядковані тексти Куліша (CVIII), стаття Іващенка (CIX), записи Манджури (CX), публікації 1880-х років (CX), стаття Ухача-Охоровича (CXI), збірка Володимира Горленка (CXIII), стаття про Крюковського (CXVI), кобзарі та лірники (CXIX), збірка Порфирія Мартиновича (CXXIII), запис Твердохлібова (CXXXI), запис Лисенка (CXXXII), дослідження Боржковського (CXXXII), Історія козаччини Костомарова (CXXXV), розвідки про думи (CXXXVII).

Останнє десятиліття XIX століття. Систематичні праці про кобзарський епос. Стаття Лисовського (CXXXVIII), Думи малоруського народу — теорія Житецького, її джерела та викликана нею дискусія (CXLI), публікація Драгоманова (CLIII), відомості про кобзарів (CLIV), матеріали Бориса Грінченка (CLV), Думи кобзарські (CLVI).

XX століття. На порозі нового століття (CLVII), праці про кобзарів у зв’язку з XII Археологічним з’їздом (CLIX), праця Сластьона про Кравченка (CLXI), огляд кобзарів Київського статистичного комітету (CLXV), інші заходи щодо збереження кобзарського мистецтва (CLXVI), монографія академіка Сперанського (CLXVII), інші праці першого десятиліття XX століття (CLXX), музично-етнографічна експедиція для дослідження кобзарства (CLXXVII), інші праці та події останнього десятиліття (CXCV).

Деякі висновки та побажання

Думи як окремий предмет дослідження (CXCIX), відображення побуту кобзарської спільноти в думах (CCI), поширення дум та їхній регіональний розподіл у професійному співочому середовищі (CCX).

Думи невільницькі. Плачі

1. Невільники

Варіант А. Запис Костомарова з Охтирки 1843 року

Варіант А-1. Передрук Максимовича

Варіант Б. Запис Метлинського від Андрія Шута 1853 року

Варіант В. Запис Ніговського від Петра Колибаби

Варіант Г. Запис Ухача-Охоровича від Остапа Вересая 1873 року

Варіант Ґ. Запис Філарета Колесси від Опанаса Сластьона 1908 року

Варіант Д. Запис Опанаса Сластьона від Михайла Кравченка 1908 року

Варіант Х. Упорядкований текст Пантелеймона Куліша 1874 року

2. Плач невільника

Варіант А. Запис Лукашевича близько 1832 року

Варіант Б. Запис Новицького до 1874 року

Варіант В. Запис Сперанського від Терентія Пархоменка 1904 року

Варіант Г. Запис Філарета Колесси від Михайла Кравченка 1908 року

Богуславці

3. Іван Богуславець

Варіант А. За виданням Повісті малоросійські, близько 1810 року

4. Маруся Богуславка

Варіант А. Запис Ніговського від Ригоренка 1856 року

Варіант Б. Запис Метлинського із Зіньківського повіту до 1854 року

Варіант В. Запис Мартиновича від Чекана 1886 року

Варіант Г. Запис Опанаса Сластьона від Михайла Кравченка 1908 року

Варіант Ґ. Запис Опанаса Сластьона від Івана Скубія 1908 року

Варіант Д. Запис Опанаса Сластьона від Семена Пасюги 1908 року

5. Сокіл

Варіант А. За записом Костомарова до 1872 року

Варіант Б. Запис Олександра Русова від Остапа Вересая 1873 року

Варіант В. Запис Порфирія Мартиновича від Івана Крюковського 1876 року

Варіант Г. Запис Володимира Горленка від Івана Крюковського 1882 року

Думи про море

6. Кішка Самійло

Варіант А. За виданням Повісті малоросійські, близько 1810 року

Варіант Б. Запис Платона Лукашевича від Івана Стрічки 1832 року

Варіант В. Запис Порфирія Мартиновича від Івана Крюковського 1876 року

Варіант Г. Запис Зайкевича з Лубенщини

Варіант Ґ. Запис Володимира Горленка від Івана Крюковського 1882 року

Варіант Д. Запис Опанаса Сластьона від Івана Скубія 1908 року

7. Олексій Попович

Варіант А. За виданням Повісті малоросійські, близько 1810 року

Варіант Б. Запис Миколи Цертелєва 1814 року

Варіант В. Запис Ізмаїла Срезневського близько 1830 року

Варіант Г. Запис Миколи Костомарова приблизно 1840-х років

Варіант Ґ. Запис із Харківщини близько 1861 року

Варіант Д. Запис Миколи Стаховича з Пирятинщини до 1862 року

Варіант Е. Запис Пантелеймона Куліша від Кононенка до 1874 року

Варіант Є. Запис із Канівщини до 1874 року

Варіант Ж. Запис Новицького до 1874 року

Варіант З. Запис із Харківщини до 1874 року

Варіант І. Запис Порфирія Мартиновича від Івана Крюковського 1876 року

Варіант Ї. Запис Твердохлібова від Івана Журавля 1881 року

Варіант И. Запис Володимира Горленка від Івана Крюковського 1882 року

Варіант Й. Запис Олександра Малинки від Івана Дудки 1903 року

Варіант К. Запис Філарета Колесси та Лесі Українки від Гната Гончаренка 1910 року

Варіант Л. Запис Опанаса Сластьона від Івана Скубія 1908 року

Варіант М. Запис Філарета Колесси від Івана Кучеренка 1908 року

Варіант Н. Запис Філарета Колесси від Павла Древченка 1908 року

Варіант Х. Упорядкований текст Максимовича

Варіант У. Упорядкований текст Куліша

8. Буря на морі

Варіант А. Запис Лукашевича близько 1836 року

Варіант Б. Запис Куліша від Андрія Никоненка 1856 року

Варіант В. Запис Русова від Остапа Вересая 1873 року

Варіант Г. Запис Судовщикова від Брячківського 1886 року

Варіант Ґ. Запис Порфирія Мартиновича від Магадина 1876 року

9. Розмова Дніпра з Дунаєм

Варіант А. За виданням Повісті малоросійські, близько 1810 року

 Думи про степ

Варіант Н. Запис Сперанського від Терентія Пархоменка до 1904 року

Варіант О. Запис Філарета Колесси від Михайла Кравченка до 1908 року

Варіант П. Запис Опанаса Сластьона від Андрія Скуби

Варіант Р. Запис Опанаса Сластьона від Павла Кравченка

Варіант С. Запис Олександра Курила від Семена Панченка 1923 року

Варіант Т. Запис Олександра Курила від Петра Кулика 1923 року

Варіант У. Запис Бориса Луговського від Григорія Костюченка 1924 року

Варіант Х. Упорядкований текст Срезневського

Варіант У. Упорядкований текст Максимовича

Варіант Z. Упорядкований текст Куліша

11. Три брати Самарські

Варіант А. За виданням Повісті малоросійські

Варіант Б. Запис Миколи Костомарова приблизно 1840 року

Варіант В. За збіркою Максимовича 1849 року

Варіант Г. Запис Метлинського із Зіньківського повіту 1854 року

Варіант Ґ. Запис Порфирія Мартиновича від Івана Крюковського 1876 року

Варіант Д. Запис Філарета Колесси від Михайла Кравченка 1908 року

Варіант Х. Упорядкований текст Бориса Грінченка

12. Смерть козака на долині Кодима

Варіант А. Запис, імовірно, Івана Груша, опублікований у праці Миколи Костомарова 1872 року

13. Плач зозулі

Варіант А. Запис, імовірно, Івана Груша

Додатки

До думи № 1

• Варіант ВВ. Запис Володимира Горленка від Михайла Кулика, 1880-ті роки
• Варіант Е. Запис Опанаса Сластьона від Скубія

До думи № 2

• Варіант ГГ. Запис Опанаса Сластьона від Скубія, 1908 рік

До думи № 4

• Варіант ВВ. Запис Володимира Горленка від Михайла Кулика, 1880-ті роки
• Варіант ГГ. Запис Опанаса Сластьона від Скубія
• Варіант Е. Запис Василя Кравченка від Хамулки, 1927 рік

До думи № 7

• Варіант ЗЗ. Запис Манджури від Дашенка, 1875 рік
• Варіант ІІ. Запис Володимира Горленка від Михайла Кулика, 1880 рік
• Варіант ЛЛ. Запис Опанаса Сластьона від Скубія, 1910 рік
• Варіант О. Запис Опанаса Сластьона від Пасюги, 1910 рік

До думи № 8

• Варіант ВВ. Запис Володимира Горленка від Федора Баші, 1884 рік

До думи № 10

• Варіант ІІ. Запис Манджури від Миронівського, 1875 рік
• Варіант ИИ. Запис Володимира Горленка від Федора Баші, 1884 рік
• Варіант ЙЙ. Запис Володимира Горленка від Кузьменка, 1885 рік
• Варіант ММ. Запис Опанаса Сластьона від Дубини
• Варіант МММ. Запис Опанаса Сластьона від Дубини
• Варіант СС. Запис від Пилипенкової
• Варіант ССС. Запис від Пилипенкової
• Варіант ОО. Запис Опанаса Сластьона від Павла Кравченка
• Варіант ПП. Запис Опанаса Сластьона від Андрія Скуби
• Варіант РР. Запис Опанаса Сластьона від О. Кального

До думи № 11

• Варіант ҐҐ. Запис Володимира Горленка від Михайла Кулика, 1880 рік
• Варіант Е. Запис Опанаса Сластьона від Н. Скубія

Катерина Грушевська (1900–1943)

Катерина Михайлівна Грушевська — українська етнографка, фольклористка, культурологиня, перекладачка та дослідниця народної творчості, одна з найяскравіших представниць української гуманітарної науки першої половини XX століття. Вона була єдиною дочкою видатного історика та голови Центральної Ради Михайла Грушевського і продовжила традиції української наукової школи, закладені її батьком.

Народилася 21 червня 1900 року у Львові. Зростала в родині, де наука, історія та українська культура були невід’ємною частиною щоденного життя. Через слабке здоров’я значну частину освіти здобувала вдома під керівництвом матері Марії Грушевської, яка володіла кількома європейськими мовами. З юних років Катерина вільно читала іноземними мовами та знайомилася з новітніми працями європейських істориків, етнологів і соціологів.

Після Першої світової війни та революційних подій родина Грушевських певний час перебувала в еміграції. У цей період Катерина активно долучилася до роботи Українського соціологічного інституту у Відні та почала власну наукову діяльність. Уже її ранні праці засвідчили широкий науковий кругозір і глибокий інтерес до етнології, міфології, народної культури та порівняльного вивчення фольклору різних народів світу.

Після повернення до України в 1924 році Катерина Грушевська стала однією з провідних співробітниць історичних установ Всеукраїнської академії наук. Вона працювала в Комісії історичної пісенності, Культурно-історичній комісії ВУАН, очолювала Кабінет примітивної культури та народної творчості, а також редагувала науковий журнал Первісне громадянство та його пережитки в Україні.

Основною сферою її наукових зацікавлень були український фольклор, етнографія, первісна культура, народна міфологія та кобзарський епос. Катерина Грушевська належала до покоління українських учених, які прагнули інтегрувати українську гуманітарну науку в загальноєвропейський науковий простір. Вона активно використовувала новітні для свого часу методики етнологічних і соціологічних досліджень, поєднуючи польові матеріали з широкими теоретичними узагальненнями.

Найвизначнішим науковим досягненням Катерини Грушевської стала праця Українські народні думи. Вона стала ініціаторкою створення академічного корпусу українського героїчного епосу та особисто здійснила величезну роботу з пошуку, систематизації та наукового опрацювання матеріалів. Видання стало справжньою енциклопедією українського кобзарства та одним із найважливіших досліджень української народної творчості XX століття.

Однак наукова діяльність Катерини Грушевської припала на трагічний період нищення української інтелігенції. Наприкінці 1920-х і в 1930-х роках радянська влада розгорнула масштабні репресії проти українських учених, письменників та діячів культури. Особливу підозру викликала родина Грушевських, яка символізувала українську національну історичну школу.

Після смерті Михайла Грушевського в 1934 році становище його доньки стало ще небезпечнішим. Незважаючи на науковий авторитет і відданість дослідницькій роботі, вона опинилася під постійним наглядом органів НКВС. У липні 1938 року Катерину Грушевську заарештували за сфабрикованими звинуваченнями в участі в так званій антирадянській українській націоналістичній організації.

Слідство тривало багато місяців і супроводжувалося допитами та психологічним тиском. Під час закритого судового процесу Катерину Грушевську засудили до восьми років виправно-трудових таборів. Для радянської влади вона була не лише науковицею, а й дочкою Михайла Грушевського — людини, яка уособлювала українську державницьку традицію та незалежну українську історичну думку.

Після арешту її відправили на схід Радянського Союзу. Виснажена хворобами, важкими умовами утримання та багаторічним переслідуванням, Катерина Грушевська померла 30 березня 1943 року в одному з таборів системи ГУЛАГу. Їй було лише сорок два роки.

Трагічна доля Катерини Грушевської стала частиною історії знищення української інтелектуальної еліти в добу сталінського терору. Багато її наукових проєктів залишилися незавершеними, а ім’я вченої протягом десятиліть замовчувалося радянською владою.

Сьогодні Катерина Грушевська посідає почесне місце серед найвидатніших українських дослідників народної культури. Її праці з етнографії, фольклористики та кобзарознавства стали класикою української науки, а життя і трагічна загибель нагадують про високу ціну, яку українська культура заплатила за право на власну історію та національну пам’ять.

Добрий антикварний стан. Примірник збережений в оригінальних видавничих м’яких обкладинках. Наявні природні сліди часу, незначні потертості та заломи обкладинки. Блок комплектний, сторінки без втрат тексту. Рідкісне академічне видання доби Української академії наук.

Особливості примірника:

• Перше видання 1927 року
• Том перший і єдиний у продажу
• Видання під редакцією Катерини Грушевської
• Оригінальні видавничі обкладинки збережені
• Містить наукову передмову про історію збирання українських дум
• Включає рідкісні ілюстрації кобзарів та етнографів
• Цінне джерело з історії українського кобзарства, фольклору та етнографії
• Рідкість для колекціонерів україніки та антикварної книги.

Наш книжковий магазин пропонує унікальні видання XVIII–XX століть — для колекції або як подарунок. Допоможемо знайти книгу під замовлення. У продажу — як відреставровані, так і оригінальні примірники.

Що подарувати людині, у якої вже все є? Старинні книги — це унікальні видання, що часто збереглися в одиничних примірниках. Такий подарунок має справжню цінність і свою історію.

А якщо ще замовити реставрацію в одній із найкращих палітурних майстерень України — Protsun_books (PROTSUN & Co), він стане по-справжньому особливим і запам’ятається на все життя.