Переписка князя А. М. Курбскаго съ царемъ Іоанномъ Грознымъ /А. М. Курбський/ (Антикварне видання 1914 року)

Унікальне раритетне епістолярне видання. Книга містить переписку князя династії Рюриковичів Андрія Михайловича Курбського з царем Іваном Грозним.

Зміст

– І. Эпистолія первая князя А. Курбского къ царю и великому князю Московскому – с. 1 – 8
– ІІ. Посланіе царя Іоанна Васильевича къ князю Андрею Курбскому – с 9 – 102
– ІІІ. Краткое отвѣщаніе князя Андрея Курбскаго на зѣло широкую эпистолію великаго князя Московского – с. 113 – 116
– IV. Такова грамота послана отъ государя изъ Володимерца же ко князю Андрѣю къ Курбскому со княземъ Александромъ Полубенскимъ – с. 117 – 124
– V. На вторую епистолію отвѣщаніи цареви Московскому убогаго Андрея Курбского, князя Ковельского – с. 125 – 160
– Приписка: Аще пророцы плакали – с. 153 – 160

Книга сподобається всім любителям історії, зокрема дослідникам діяльності князів А. М. Курбського та царя І. Грозного.

Назва: Переписка князя А. М. Курбскаго съ царемъ Іоанномъ Грознымъ.
Автор: Андрі́й Курбський (1528 — 1583) — князь династії Рюриковичів, боярин, воєвода; урядник Великого князівства Литовського, шляхтич Речі Посполитої. Вважається першим російським дисидентом. Був близьким другом і великим полководцем царя Івана Грозного, перш ніж стати одним із його найзапекліших супротивників. Його листування з царем після заслання в Польщу є унікальним джерелом XVI століття. Курбський з відзнакою брав участь у поході царя Івана IV на Казань, Крим і Лівонію, став губернатором Тарту, але через гнів царя утік до польського короля в Лівонію. 30 квітня 1564 року втік до Литви, мотивуючи це прихованими репресіями. Він також написав історію Івана IV і політичний памфлет, у якому висловив перші принципи несхвалення самодержавства. У своїх творах Курбський звинувачує царя в серії патологічно жорстоких злочинів.
Рік: 1914
ПЕТРОГРАДЪ
Типографія М. А. Александрова (Надеждинская, 43)

Сторінок: 160
довжина 29
ширина 20
товщина 1
Вага: 0,310 кг

Є нерозрізані сторінки