Енеїда /Котляревський І.П./ (Видання 1989 року)

Шедевр української літератури.

«Енеїда» — українська бурлескно-травестійна поема, написана українським письменником Іваном Котляревським, заснована на сюжеті однойменної класичної поеми римського поета Вергілія. Складається з шести частин, на відміну від дванадцяти частин Вергілія. Написана чотиристопним ямбом. Поема написана в добу становлення романтизму і націоналізму в Європі, на тлі ностальгії частини української еліти за козацькою державою, ліквідованою Росією в 1775—1786 роках. «Енеїда» — перша масштабна пам’ятка українського письменства, укладена розмовною українською мовою. Поема започаткувала становлення новочасної української літератури.

Іван Котляревський «Енеїда». Поема.
Автор: Іван Петрович Котляревський (1769 – 1838) — український письменник, поет, драматург, громадський діяч. Він увійшов в історію української культури як зачинатель (родоначальник) нової української літератури. Народився в Полтаві в сім’ї канцеляриста. Спочатку навчався у дяка. З 1780 по 1789 вчився у Полтавській духовній семінарії. У 1789—1793 працював канцеляристом, у 1793—1796 — домашнім учителем у сільських поміщицьких родинах. Почав писати «Енеїду». У 1796—1808 перебував на військовій службі в Сіверському карабінерському полку. У 1806—1807 Котляревський в ранзі штабс-капітана брав участь у російсько-турецькій війні, був учасником облоги Ізмаїлу. У 1808 вийшов у відставку з орденом святої Анни. З 1810 працював наглядачем «Дому для виховання дітей бідних дворян». У 1812 під час походу Наполеона I Бонапарта на Росію Котляревський сформував у містечку Горошині на Полтавщині 5-ий український козачий полк, за що отримав чин майора. У 1819—1821 — директор Полтавського вільного театру. Для поповнення репертуару театру написав дві п’єси – «Наталка Полтавка» (1819), «Москаль-чарівник»; продовжує роботу над «Енеїдою». «Енеїда» – перший твір нової української літератури, написаний живою українською мовою. Над поемою Котляревський працював близько 30 років. «Наталка Полтавка» – перший драматичний твір нової української літератури. У 1818 разом з В.Лукашевичем, В.Тарновським та ін. входив до складу полтавської масонської ложі «Любов до істини». З 1821 року член Вільного товариства любителів російської словесності. Підтримував зв’язки з декабристами. У 1827—1835 — попечитель «богоугодних» закладів. У 1835 р. через хворобу Котляревський залишає службу і йде у відставку. Перед смертю він відпустив на волю дві сім’ї своїх кріпаків і роздав родичам та знайомим усе своє майно. Похований у Полтаві.
Видавництво: «Радянська школа», Київ, 1989
Мова: українська
Сторінок: 284

Книги схожої тематики:
1. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій).
2. Сумно ангел зітхнув (Наталія Кавера-Безюк).
3. РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А.
4. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793–1914 рр. (Даніель Бовуа)
5. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/
6. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова
7. Переписна книга Сумського полку 1691 року (Видання друге)
8. Генрі Морган. Хроніка життя адмірала піратів Карибського моря /Віктор Губарев/
9. Френсіс Дрейк. Життя та неймовірні пригоди королівського корсара. (Віктор Губарев)
10. Чорний лебідь /Рафаель Сабатіні/