Новини
Присяга Війська Запорозького Низового 1762 року (Подарункова оправа)
Публікація писемної пам'ятки середини 18-го століття — присяги Війська Запорозького Низового, проведеної в 1762-му році. Текст документа складається з поіменних списків запорізьких козаків з розділенням по куренях, духівництва, служителів канцелярій. Фактично це своєрідний перепис тогочасних жителів українського півдня. Книга містить оригінальні ілюстрації, іменний та географічний покажчики. Для істориків, краєзнавців, дослідників родоводу.
Ревізія Чернігівського полку 1732 року (Шкіряна оправа)
Публікація писемної пам'ятки першої половини 18-го століття — ревізії Чернігівського полку, проведеної в 1732-му році. Текст документа є найраннішим (зі збережених) всеохоплюючим подвірним переписом однієї з військово-адміністративних одиниць Гетьманщини - Чернігівського полку. Списки розділені географічно - по сотням, селам та, вже в рамках сіл, дворогосподарі структуровані в залежності від соціально-економічного статусу. Окрім згадок приватних дворів, в ревізії вписано і громадську інфраструктуру - шпиталі і школи - для більшості поселень - це перша фіксація освітніх закладів на їх території. Книга містить картосхему Чернігівського полку, оригінальні ілюстрації, іменний та географічний покажчики. Для істориків, краєзнавців, дослідників родоводу.
Документи Ніжинського полкового суду (серія “Архів ранньомодерної Української держави”, том 6)
В шостому томі археографічного проекту “Архів ранньомодерної Української держави” продовжено публікацію документів з фонду №76 “Ніжинський полковий суд”, які зберігаються в Центральному державному архіві України в м. Києві (початок в томі №2). полковому суді однієї з найбільших військово-адміністративних одиниць Гетьманщини, що займала значну територію сучасних Чернігівської та Сумської областей України
Документи колекції Олександра Лазаревського (“Архів ранньомодерної Української держави”, том 1)
В першому томі археографічного проекту “Архів ранньомодерної Української держави” вміщено документи з колекції історика Олександра Лазаревського, які зберігаються в Інституті Рукопису НБУ ім. Вернадського. Документи являють собою збірку з судових справ, що розглядались в 1734-1767 роках в Генеральному військовому суді та Генеральній військовій канцелярії Гетьманщини. Основне місце дії в них — Прилуцький, Переяславський та Ніжинський полки, але, в тому чи іншому вигляді, географія охоплює майже всю Гетьманщину.
Архів Коша Нової Запорозької Січі, том 4
Четвертий том містить справи №21-27 фонду №229 (ЦДІАУК). Документи стосуються, переважно, зовнішньої розвідки Запоріжжя на теритрії сусідніх держав (Річ Посполита та Османська імперія), відносин з сусідами — жителями Полтавського полку та вирішенню конфліктних ситуацій з Донецьким Успенським монастирем (сучасна Свято-Успенська Святогірська лавра). А також традиційні справи про гайдамаків. Книга має розлогий довідковий апарат, в тому числі географічний та іменний покажчики. Для істориків, краєзнавців, дослідників родоводу.
Книги схожої тематики: 1. Архів Коша Нової Запорозької Січі, том 9 2. Архів Коша Нової Запорозької Січі, том 8 3. Архів Коша Нової Запорозької Січі, том 3 4. Архів Коша Нової Запорозької Січі, том 4 5. Архів Коша Нової Запорозької Січі, том 5 (Перепис 1756 р.) 6. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова 7. Відомість про залінійні поселення Полтавського полку 1762 року: збірник документів /Сухомлин О. Д./ (Дніпропетровська обл. часів Гетьманщини) 8. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій) 9. Переписна книга Сумського полку 1691 року (Видання друге) 10. Френсіс Дрейк. Життя та неймовірні пригоди королівського корсара. (Віктор Губарев)
Архів Коша Нової Запорозької Січі, том 5 (Перепис 1756 р.)
П'ятий том містить справу №28 фонду №229 (ЦДІАУК). Публікація буде цікавою, в першу чергу, дослідникам родоводів та українського ономастикону. Адже вона містить іменний реєстр козаків та інших жителів вольностей Війська Запорозького Низового за 1756-й рік та документи, що висвітлюють проведення цього масштабного перепису українського півдня. Книга має розлогий довідковий апарат, в тому числі географічний та іменний покажчики. Для істориків, краєзнавців, дослідників родоводу.
Книги схожої тематики: 1. Архів Коша Нової Запорозької Січі, том 9 2. Архів Коша Нової Запорозької Січі, том 8 3. Архів Коша Нової Запорозької Січі, том 3 4. Архів Коша Нової Запорозької Січі, том 4 5. Архів Коша Нової Запорозької Січі, том 5 (Перепис 1756 р.) 6. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова 7. Відомість про залінійні поселення Полтавського полку 1762 року: збірник документів /Сухомлин О. Д./ (Дніпропетровська обл. часів Гетьманщини) 8. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій) 9. Переписна книга Сумського полку 1691 року (Видання друге) 10. Френсіс Дрейк. Життя та неймовірні пригоди королівського корсара. (Віктор Губарев)Присяга Стародубського полку 1718 року (Друге видання) Упорядники Сергій Горобець, Ігор Ситий
Присяга Гадяцького полку 1718 року (Друге видання) Упорядник Іван Синяк
Присяжні списки Гадяцького полку 1718 року — це, по суті, звичайний робочий документ свого часу. Без історичних «сюжетів», без довгих пояснень і без спроб зробити з архівного матеріалу популярну книжку. У виданні подано сам текст документа, який раніше був доступний переважно лише дослідникам — оригінал зберігається в Москві.
У списках є не тільки козаки Гадяцького полку. Там згадуються старшина, священники, міщани, селяни. Через це книга цікава не лише як військове джерело доби Гетьманщини XVIII століття, а й як матеріал про населення загалом. Добре видно, як виглядала структура населення окремих сотень і містечок.
Текст місцями виглядає дуже сухо: прізвища, сотні, короткі записи без пояснень. Але саме так зазвичай і виглядають подібні архівні документи. У цьому й головна особливість книги — вона не переказує історію, а показує її через сам документ.
Гадяцький полк тоді охоплював території сучасних Полтавської та Сумської областей. У списках мешканців часто повторюються окремі прізвища, іноді цілими групами. Десь це могли бути родини, десь — просто поширені прізвища в межах однієї сотні.
Для генеалогії та краєзнавства такі видання зазвичай мають найбільшу цінність. Це не книжка, яку читають «сюжетно». Її швидше переглядають: шукають конкретне прізвище, населений пункт або просто дивляться, як виглядали документи Гетьманщини XVIII століття.
Окремо в книзі є карта полку, а також географічний та іменний покажчики. Коментарів небагато, текст не перевантажений поясненнями й залишений максимально близьким до архівного оригіналу.
Такі документи рідко дають готові висновки самі по собі. Але саме через них зазвичай найкраще видно реальну структуру населення, склад сотень і те, як був організований Гадяцький полк на початку XVIII століття.