Публікація архівного документу, з якого читач дізнається: - як виглядали господарства козаків та селян одного з найбільших полків Гетьманщини - Переяславського полку. Скільки в них було землі, що на ній сіяли. Скільки було коней, корів, овечок, свиней та ін. На яких умовах працювали наймані працівники. - який був склад сім'ї, скільки людей жилов в одній хаті - звідки відбувались міграції (до ліквідації козацької автономії та введення московського кріпацтва населення було значно мобільнішим). - як виглядала нотаріальна документація Доби Козаччини на прикладі численних копій купчих записів на землю. - яку інфраструктуру мало козацьке село - описи церкви та школи. Про все це можна дізнатись на прикладі фундаментального опису села Положаї (Переяславський полк) за 1767 рік. Положаї. Село в Генеральному описі Лівобережної України 1765-69 років Упорядник: Ю.Б. Коржов Рік: 2020 Сторінок: 240 Обкладинка тверда.

Протоміста Подесення в процесі одержавлення регіону Випуск І Шестовицький археологічний комплекс Олександр МОЦЯ В’ячеслав СКОРОХОД В монографії на основі комплексного аналізу археологічних джерел висвітлено результати польових досліджень, котрі були отримані протягом майже 100-літнього періоду різночасових розкопок. Всі вони відносяться до житлової частини Шестовицького археологічного комплексу на Десні ІХ–ХІ ст., про котрий відомо в основному із інформації про його «місто мертвих». В «місті живих» роботи проводилися на дитинці, посаді, а також на подолі, включаючи його портову зону. Тут були виявлені чисельні залишки житлових та господарчих споруд, а колекція артефактів налічує багато тисяч знахідок. В топографічному відношенні ця відома науковому загалу пам’ятка багатьма рисами нагадує «віки» скандинавського регіону. Для археологів, істориків, краєзнавців і усіх тих, хто цікавиться часом функціонування структур «дружинної держави» в Східній Європі і «епохи вікінгів» у балтійському регіоні. село Шестовиця Чернігівська область