Національно-визвольна війна українського народу 1648-1658 рр. мала кардинальне значення в історії України. Після довгих років бездержавності українському народу вдалося в ході збройної боротьби створити незалежну державу – Гетьманщину. Ця подія визначила устремління українського народу на подальші кілька століть, сформувавши культурні, філософські та світоглядні засади ідеї української державності, яку не вдалось викорінити жодному із загарбницьких режимів, під якими опинялись частини України у різні часи і яка дозволила українцям зберегти свою ідентичність, уникнувши долі інших асимільованих народів. Беззаперечним лідером українського народу під час Національно-визвольної війни був гетьман Богдан Хмельницький. Проте він не міг одноосібно здійснити такі тектонічні геополітичні зрушення, як відновлення української державності. Гетьман-державотворець спирався на плеяду сподвижників із козацької старшини, які допомагали йому організовувати народ на боротьбу проти загарбників. Ці люди походили з різних соціальних верств і відіграли різні ролі у драматичній історії становлення Гетьманщини – хтось проявив себе насамперед у воєнній справі, інші – як дипломати, правники, господарники. Дехто з них промайнув на історичному небосхилі яскравим метеором, залишивши про себе лише згадку в хроніці тих подій, хтось залишився в історії нашої держави та пам’яті народу на довгі століття. На жаль, наразі в Україні з різних причин зроблено надзвичайно мало для відновлення біографій усіх значних діячів Національно-визвольної війни. Відомий історик Юрій Мицик на основі широких архівних матеріалів відтворив захопливі життєписи найближчих соратників Богдана Хмельницького, які й зібрані у цій праці. Сподвижники Богдана Хмельницького Автор: Юрій Мицик Рік: 2023 Сторінок: 248 Обкладинка тверда. Розміри,см.: довжина 22 ширина 15 товщина 1,7 Вага: 0,420 кг

В комплект входять три книги, які являють собою збірки документів 17-18 ст. та їх описи. Оригінали документів знаходяться, переважно, в російських архівах, а саме: - документи, що стосуються історії Гетьманщини 1690–1709 рр., зокрема корпус так званого Батуринського архіву, вивезеного О. Д. Меншиковим з гетьманської резиденції під час її знищення в 1708 р. Документи являють собою вхідну канцелярію гетьмана Івана Мазепи — єдиний гетьманський архів кінця XVII — початку XVIII ст., що дійшов до наших днів. Крім того представлені оригінали й копії універсалів І. Мазепи, які не відомі широкому загалу. - описи "Малоросійського приказу" (спеціальна установа Московської держави, що відало зносинами з Гетьманщиною), що зберігаються в Російському державному архіві давніх актів. Описи, укладені упродовж XVIII–ХХ ст., дають вичерпне уявлення про склад фонду, часові межі й особливості, а також зміст збережених документів. - описи фонду 124 «Малоросійські справи», що зберігаються в Російському державному архіві давніх актів. До нього увійшли матеріали Посольського приказу, Малоросійського приказу, Посольської канцелярії та Колегії закордонних справ. Описи дають змогу ознайомитися зі складом фонду, окреслюють хронологічні рамки, розкривають специфіку та зміст збережених документів.