Хроніка європейської Сарматії автор: О. Гваньїні кількість сторінок: 1008 обкладинка тверда «Хроніка європейської Сарматії» О. Гваньїні — важливе історичне джерело та пам’ятка європейської історіографії ХVІ–ХVІІ ст. Написана легко, доступно й цікаво, «Хроніка…» стала неоціненним посібником для вивчення історії та географії народів і країн Центрально-Східної Європи, а також їхніх сусідів. Цей твір мав надзвичайно велику популярність у наших предків, неодноразово пере видавався у латинському оригіналі; перекладався німецькою, чеською, польською мовами. Український переклад «Хроніки…», що не втратила актуальності донині, зацікавить як науковців, так і широкий загал читачів.

В комплект входять три книги, які являють собою збірки документів 17-18 ст. та їх описи. Оригінали документів знаходяться, переважно, в російських архівах, а саме: - документи, що стосуються історії Гетьманщини 1690–1709 рр., зокрема корпус так званого Батуринського архіву, вивезеного О. Д. Меншиковим з гетьманської резиденції під час її знищення в 1708 р. Документи являють собою вхідну канцелярію гетьмана Івана Мазепи — єдиний гетьманський архів кінця XVII — початку XVIII ст., що дійшов до наших днів. Крім того представлені оригінали й копії універсалів І. Мазепи, які не відомі широкому загалу. - описи "Малоросійського приказу" (спеціальна установа Московської держави, що відало зносинами з Гетьманщиною), що зберігаються в Російському державному архіві давніх актів. Описи, укладені упродовж XVIII–ХХ ст., дають вичерпне уявлення про склад фонду, часові межі й особливості, а також зміст збережених документів. - описи фонду 124 «Малоросійські справи», що зберігаються в Російському державному архіві давніх актів. До нього увійшли матеріали Посольського приказу, Малоросійського приказу, Посольської канцелярії та Колегії закордонних справ. Описи дають змогу ознайомитися зі складом фонду, окреслюють хронологічні рамки, розкривають специфіку та зміст збережених документів.

Збірка інтелектуальних біографій українських мислителів, які заклали основи державної незалежності. У книзі "Сіячі. Українські інтелектуали, які пробудили ідею незалежності" Ігор Гирич представляє життєписи десяти видатних українських істориків та громадських діячів другої половини XIX — поч. XXI ст. Автор розкриває внесок цих особистостей у розвиток української державницької думки в умовах іноземного панування — від часів Російської імперії до СРСР. Праця висвітлює історіософські погляди та діяльність таких визначних постатей, як Михайло Грушевський, Ольґерд Бочковський, В'ячеслав Липинський, Володимир Антонович, Олександр Кониський, Євген Чикаленко, Сергій Єфремов, Андрій Жук, Ярослав Дашкевич та Сергій Білокінь. Гирич показує, як ці інтелектуали не лише теоретично обґрунтовували ідею незалежності України, але й активно працювали над її практичним втіленням, створюючи партії, громадські організації та культурні інституції. Книга розрахована на широке коло читачів, які цікавляться історією української суспільно-політичної думки та процесом формування ідеї незалежної української держави. / Бібліографічна інформація Назва: Сіячі. Українські інтелектуали, які пробудили ідею незалежності Автор: Ігор Гирич Рік і місце видання: 2023, Київ Сторінок: 413 Мова: українська