Збірка інтелектуальних біографій українських мислителів, які заклали основи державної незалежності. У книзі "Сіячі. Українські інтелектуали, які пробудили ідею незалежності" Ігор Гирич представляє життєписи десяти видатних українських істориків та громадських діячів другої половини XIX — поч. XXI ст. Автор розкриває внесок цих особистостей у розвиток української державницької думки в умовах іноземного панування — від часів Російської імперії до СРСР. Праця висвітлює історіософські погляди та діяльність таких визначних постатей, як Михайло Грушевський, Ольґерд Бочковський, В'ячеслав Липинський, Володимир Антонович, Олександр Кониський, Євген Чикаленко, Сергій Єфремов, Андрій Жук, Ярослав Дашкевич та Сергій Білокінь. Гирич показує, як ці інтелектуали не лише теоретично обґрунтовували ідею незалежності України, але й активно працювали над її практичним втіленням, створюючи партії, громадські організації та культурні інституції. Книга розрахована на широке коло читачів, які цікавляться історією української суспільно-політичної думки та процесом формування ідеї незалежної української держави. / Бібліографічна інформація Назва: Сіячі. Українські інтелектуали, які пробудили ідею незалежності Автор: Ігор Гирич Рік і місце видання: 2023, Київ Сторінок: 413 Мова: українська

Авторка: Підкуймуха Людмила Рік: 2020 Кількість сторінок: 328 Обкладинка тверда Вивчення лексичного складу кожної мови є не тільки цікавим для фахівців та широкого загалу, а й важливим для суспільства, оскільки вказує на здатність мови творити нове, виявляє її потенціал та значущість для народу. Авторка повертає із забуття ще одну частину нашого мовного багатства, описуючи лексику західноукраїнського варіанта літературної мови міжвоєнного періоду, який склався на той час на Галичині та, зокрема у її центрі – місті Львові. Цей діалект був живим, повноцінним та багатофункціональним. У книжці виокремлено соціальні діалекти, що функціонували у Львові міжвоєнного періоду, зокрема жаргони школярів і спортовців. Особливу увагу приділено балаку, що став мовною особливістю субкультури батярів, яка в 20–30-х рр. ХХ ст. набула найбільшого розквіту. Також проілюстровано специфіку радянської політики в мовній сфері, яка була спрямована на обмеження у вжитку західноукраїнської лексики з метою штучного зближення української мови з російською. Показано, як сучасні письменники, прагнучи усунути наслідки політики русифікації, актуалізують західноукраїнську лексику, що збагачує лексичний склад загальнонародної мови. Видання розраховане на широке коло читачів — філологів, істориків, етнографів та всіх тих, хто цікавиться історією формування української літературної мови та її розмаїттям.