Любов до ближнього. /Свирид Ломачка/ (Діаспорне видання 1961 року)

Збірка гумористичних та сатиричних творів Бориса Олександрова-Грибінського – одного з чільних поетів української діаспори. Діаспорне видання. Книга містить відбиток екс-лібриса з написом «L.SZALEWA 14 NELLES AVE TORONTO 9, ONT.»

«Причиною успіху збірки була актуальність тематики, своєрідність підходу до життєвих проблем, а головне — специфіка і якість Ломаччиного гумору, хоч у творчості Ломачки непомітно наслідування будь-якого з українських та чужинецьких гумористів, його творчість, однак, свідчить про знайомство з її найвищими творчими досягненнями». (З передмови)
«Я не знав, яким чином мало б бути мене видно там, де я не буваю, або не видно там, де я буваю, і тому мовчав»

«Любов до ближнього. Фейлетони»
Автор: Свирид Ломачка (Борис Олександрович Грибінський)(1921 –1979)– відомий канадсько-український поет, науковець, редактор, бібліотекар, директор п’яти торонтських бібліотек, перебране ім`я – на честь його батька. Автор поетичної збірки “Туга за сонцем”, інших поезій, гумористичних і сатиричних творів, зокрема, збірки фейлетонів “Свирид Ломачка в Канаді”, які підписував псевдонімом «Свирид Ломачка». Засновник (разом із Ю. Стефаником і В. Софроновим-Левицьким) Канадського об’єднання українських письменників «Слово», був головою його торонтського відділу, членом президії письменницької організації в Нью-Йорку; в Україні – редактором двох газет; у Зальцбурзі – редактором газет “Промінь”, “Наш Шлях” і співредактором видань «Літаври», «Нові дні»; в Канаді – головним редактором журналу «Молода Україна» (Торонто, 1952–1960), співробітником газети «Новий шлях» (New Pathway), журналу «Сучасність» (Німеччина) та інших. Народився на Житомирщині. Навчався у Київському педагогічному інституті (відділення української мови та літератури). За часів Другої світової війни вчителював, займався журналістикою. В 1944 році разом із батьком, який пройшов через дворічний арешт НКВС, змушений був покинути Україну. В 1948 році вони переселилися до Канади. У 1950-му – Олександр одружився зі Світланою Вакуловською, з часом – відомою україномовною поеткою (псевдонім – Світлана Кузьменко). Подружжя виховало двох синів. У 1962 році Б. Грибінський закінчив бібліотечний і славістичний відділи Оттавського університету. 1971 року важко перехворів на грип, який спричинив втрату слуху. А в 1979-му, коли на Різдво розвозив подарунки співробітникам керованих ним бібліотек, загинув під колесами автомобіля п`яного водія.
Видавництво: «Молода Україна», Торонто, 1961
Мова: українська
Сторінок: 122

Книги, які можуть зацікавити:
1. Френсіс Дрейк. Життя та неймовірні пригоди королівського корсара. (Віктор Губарев)
2. Чорний лебідь /Рафаель Сабатіні
3. Сумно ангел зітхнув (Наталія Кавера-Безюк). Історичний роман
4. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій)
5. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова
6. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793–1914 рр. (Даніель Бовуа)
7. Присяга Охотницьких полків Гетьманщини 1718 року
8. РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А.
9. Відомість про залінійні поселення Полтавського полку 1762 року: збірник документів /Сухомлин О. Д./ (Дніпропетровська обл. часів Гетьманщини)
10. Мазепина книга, перепис маєтностей ясновельможного пана гетьмана 1726 року. (упорядник І.М. Ситий)