Збірка лемківського фольклору та інших творів.
“Починаємо цю серію фолкльорними й спогадовими матеріялами одного з найстарших українсько-канадійських піонерів Йосафата Дзьобка з Вірдену в Манітобі.
Дзьобко має за собою цікаве минуле: малим хлопцем виїхав до Америки, перебував у Пенсилванії разом із багатьма нашими лемками, опісля ж переїхав до Канади й став фармером. Ці свої переживання він подає у вступі до самого пісенного фолькльору, що вміщений у цій книжці.” (з оригінальної передмови).
На книзі є власницький підпис M. H. Haydak 1969 – Гайдак Микола Григорович* (1898-1970), уродженець Маріупольщини, доброволець армії УНР, емігрант, фахівець з бджільництва, член низки американських наукових товариств.
“Чиє то полечко не зоране?” й інші народні пісні.
Автор: Йосафат Дзьобко (1877-1966)
Вінніпег 1956 Вірден
Канада
Сторінок: 126
*Гайдак Микола Григорович (30. 04(12. 05). 1898, с. Малоянісоль Маріуп. пов. Катеринослав. губ., нині Володар. р-ну Донец. обл. – 12. 08. 1971, м. Міннеаполіс, шт. Міннесота, США) – фахівець у галузі бджільництва, громадський діяч. Д-р біології (1933). Акад. УВАН. Навч. в Університеті св. Володимира у Києві (1917). Доброволець Армії УНР. 1920 інтернов. у табір для укр. військовополонених у м. Каліш (Польща). Від 1922 – у Чехо-Словаччині. Закін. Праз. політех. інститут (1927), водночас був вільним слухачем УВУ в Празі та Укр. с.-г. академії в Подєбрадах. Працював н. с. та зав. польової станції бджільництва Держ. дослід. інституту бджільництва в Долі. Від 1930 – у США. 1933–66 – у Міннесот. університеті (асист., викл., згодом – проф. ентомол. відділ.). Відтоді – на пенсії. Основний напрям наукових досліджень – фізіологія (тривалість життя, вплив корму на будову тіла тощо) та розподіл діяльності (життя взимку, особливості поведінки) бджіл. Вивчав вміст вітамінів у кормах для бджіл; роль меду в профілактиці та лікуванні анемії і значення медової дієти в харчуванні людини. Розробляв способи контролю бджолосім’ї у вулику. Співавтор підручника «Американське промислове пасічництво: Курс лекцій» (Подєбради, 1937). Член Ентомол. товариства Америки, Нац. геогр. товариства США та низки ін. т-в. Сприяв розвитку укр. книгодрукування на еміграції. Жертводавець на спорудження пам’ятника Т. Шевченкові та Б-ку ім. С. Петлюри в Парижі, школи Зх. України, побудову укр. православ. церкви св. Михаїла у Міннеаполісі, громад. та культурні заходи. (Енциклопедія Сучасної України (за матеріалами ЕСУ)
Відгуки
Відгуків немає, поки що.