- 1. Історія
- 2. Етнографія
- 3. Місце видання
- 4. Книги з автографом чи екслібрисом
- 5. Антикварні книги
- 6. Сучасні видання
- 7. Діаспоріана
- 8. Література для дітей
- 9. Художня література
- 10. Кулінарна історія
- 11. Сільське господарство та промисловість
- 12. Книги Видавництва РВВ
НОВИНКИ КНИГ
Записки НТШ кн. II, Т. CII (Антикварна книга 1911 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст CII тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Памяти Павла Житецького, подав Володмир Перетц - с. 5 - 10
- 3. Граматика Лаврентія Зизанїя з 1596 р., написав Михайло Возняк (докінченнє) - с. 11 - 87
- 4. З минувшини м. Бродів (причинки до історії міста в XVII в.), написав Іван Созанський (докінченнє) - с. 88 - 115
- 5. Неоправдані докори. До історії т. зв. »Руського Інституту« (Studium ruthenum) на львівськім унїверситетї, подав Іван Кревецький - с. 116 - 126
- 6. Павлин Свєнцїцкий, публїцистична, написав Володимир Радзикевич, III - IV - с. 127 - 147
- 7. Miscellanea: a) „Projekt konfederacyi chłopskiej“, под. Ів. Шпитковський; б) Варіянти до Кобзаря 1860 р., под. Ол. Новицький; в) Іван Созанський, посмертна згадка, под. С. Томашівський - с. 148 - 164
- 8. Наукова хронїка: Етноґрафічна теріторія угорських Українцїв-Русинів, под. Ол. Назаріїв - с. 165 - 191
- 9. Біблїоґрафія: історія полїтична і культурна, мова, біблїоґрафія і біблїотеки, житє суспільне і культурне (реєстр ширших обговорень див. с. 238) - с. 192 - 239
- 10. Оголошення - с. 240
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. II, Т. CII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої й середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Володимир Петрович Радзикевич (1886 — 1966) — український письменник, літературознавець, педагог. Дійсний член НТШ.
Іван-Юліян Владиславович Шпитковський (1880 — 1969) — український галицький історик і педагог, краєзнавець, музейник, дослідник Гайдамаччини, зокрема Коліївщини, а також кустос музею «Стривігор» у Перемишлі. Дійсний член НТШ.
Олексі́й Петрович Новицький (1862 — 1934) — історик мистецтва, бібліограф, академік АН УРСР, автор досліджень про Тараса Шевченка — художника.
Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ.
Олекса Теодорович Назаріїв (1880 — не пізніше 1918) — український громадсько-політичний діяч, бібліограф, критик, перекладач.
Рік: 1911
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,470 кг
Записки НТШ кн. V, Т. CV (Антикварна книга 1911 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст CV тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Бучацьке Євангеліє (палєоґрафічний опис), подав Іляріон Свєнцїцкий - с. 5 - 17
- 3. Студії над українськими народнїми піснями, подає Іван Франко: Битви на Жовтих Водах і під Корсунем - с. 18 - 49
- 4. Економічна полїтика росийського правительства супроти України в рр. 1710 - 1730 (кінець), написав Іван Джиджора - с. 50 - 91
- 5. До житєписи Маркіяна Шашкевича, написав Михайло Тершаковець - с. 92 - 115
- 6. Про понятє психольоґічної основи почувань, подав Стефан Балей - с. 116 - 147
- 7. Miscellanea: а) Щасливий чоловік. Образок із житя білоруського пана з XVII - XVIII в., под. І. Франко; б) Дві дрібнички до характеристики Марк. Шашкевича, под. М. Возняк; в) Ф. Леонтович - В. Ключевський - Д. Самоквасов (некрольоґічні замітки), под. М. Грушевський - с. 148 - 174
- 8. Наукова Хронїка: Причинки до студій над нашою еміґрацією, II, под. З. Кузеля - с. 175 - 204
- 9. Біблїоґрафія: антропольоґія, преісторія, історія штуки, історія полїтична і культурна, лїтература, мова (реєстр ширших обговорень див. с 241) - с. 205 - 242
- 10. Оголошення - с. 243 - 244
Видання буде цікаве всім історикам, релігієзнавцям, етнографам, філологам, музикознавцям, культурологам, антропологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. V, Т. CV
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського, дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ.
Михайло Іванович Тершаковець (1883 — 1978) — український історик літератури та педагог.
Степан Володимирович Балей (1885 — 1952) — український і польський психолог, педагог, філософ. Доктор філософії та медицини, професор, член НТШ.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1911
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,480 кг
Записки НТШ кн. IV, Т. CIV (Антикварна книга 1911 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст CIV тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Полємічне письменство в р. 1608, студія Кирила Студинського (докінченнє слїдує) - с. 5 - 37
- 3. Студії над українськими народнїми піснями, подає Іван Франко: Хмельницький, Чаплїнський і Барабаш - с. 38 - 72
- 4. Угроруські лїтописні записки, подав Я. Біленький - с. 73 - 82
- 5. До біоґрафії й характеристики Миколи Устіяновича, подав Ярослав Гординський - с. 83 - 122
- 6. Спірні і неясні питання в житю Осипа Юрія Федьковича, написав Денис Лукіянович - с. 123 - 173
- 7. Miscellanea: а) Дзвін Сави Чалого, под. К. Широцький; б) Замітки Ів. Могильницького до видання Руської Правди Раковєцкого; в) Віршові проби Юліана Величковського, под. М. Возняк - с. 174 - 191
- 8. Наукова Хронїка: Українознавство в росийськім показчику самоосвіти, под. В. Дорошенко - с. 192 - 200
- 9. Біблїоґрафія: преісторія, археольоґія, етноґрафія, житє суспільне і культурне (реєстр ширших обгоорвень див. с. 236) - с. 201 - 237
- 10. Оголошення - с. 238 - 240
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, музикознавцям, археологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. IV, Т. CIV
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал та ін., 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч. Доктор філософії, академік ВУАН.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Ярослав Теодорович Біленький (псевдонім — Степан Чернігівський, 1883 — 1945) — український педагог, науковець, громадський і політичний діяч, член ОУН.
Ярослав Антонович Гординський (криптоніми – Я.А.Г., Яр.Горд., Г-й, Я.Г., 1882 - 1939) – літературознавець, письменник, перекладач, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ.
Денис Якович Лукіянович (псевдоніми і криптоніми — Л. Журбенко, Ів. Левицький, Л. Городничий, Ів. Макуха, Некритик, А. Б., Б. П., 1873 — 1965) — український письменник, літературознавець, педагог.
Костянтин Віталійович Широцький (псевдонім К. Ладиженко, 1886 — 1919) — український мистецтвознавець, фольклорист, політичний і громадський діяч.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Володимир Вікторович Дорошенко (1879 — 1963) — український бібліограф, знавець української історії, літературознавець, перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч, член НТШ.
Рік: 1911
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,460 кг
Записки НТШ кн. VI, Т. CVI (Антикварна книга 1911 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст CVI тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Уривок Псалтири XIII - XIV в., подав Ярослав Гординський - с. 5 - 24
- 3. Студії над орґанїзацією львівської Ставропіґії від кінця XVI до половини XVII ст., написав Федір Срібний, I - II - с. 25 - 40
- 4. Студії над українськими народнїми піснями, подає Іван Франко: Стоянка Хмельницького під Білою Церквою і жидівські погроми лїтом 1648 р. - с. 41 - 76
- 5. До життєписи Маркіяна Шашкевича, написав Михайло Тершаковець (докінченнє) - с. 77 - 134
- 6. Про ріжницю між почуваннями осудними і представними, написав Стефан Балей - с. 135 - 168
- 7. Miscellanea: а) Салдатська пісня про Суворова, под. І. Франко; б) До історії видання Ількевичевих приповідок, под. М. Возняк; в) Бронїслав Лозїнський (некрольоґ), под. І. Кревецький - с. 169 - 191
- 8. Наукова Хронїка: Новий курс західно-европейської археольоґії, под. М. Залїзняк - с. 192 - 199
- 9. Біблїоґрафія: історія полїтична і культурна, право, лїтература, житє суспільне і культурне (реєстр ширших обговорень див. с. 239) - с. 200 - 240
- 10. Оголошення - с. 241 - 244
Видання буде цікаве всім історикам, музикознавцям, релігієзнавцям, етнографам, філологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. VI, Т. CVI
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Ярослав Антонович Гординський (криптоніми – Я.А.Г., Яр.Горд., Г-й, Я.Г., 1882 - 1939) – літературознавець, письменник, перекладач, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ.
Федір Срі́бний (1881 — 1946) — український історик родом з Галичини, дійсний член НТШ.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Михайло Іванович Тершаковець (1883 — 1978) — український історик літератури та педагог.
Степан Володимирович Балей (1885 — 1952) — український і польський психолог, педагог, філософ. Доктор філософії та медицини, професор, член НТШ.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Микола Кіндратович Залізняк (1888 — 1950) — український політичний і громадський діяч, публіцист, дипломат. Доктор філософії. Один із діячів українського руху «есерів». Жертва сталінських репресій.
Рік: 1911
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,470 кг
Записки НТШ кн. VI, Т. XCVIII (Антикварна книга 1910 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст XCVIII тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. До питання про розселеннє Вятичів. Кілька заміток з приводу новійших праць, подав Михайло Грушевський - с. 5 - 9
- 3. З минувшини м. Бродів (Причинки до історії міста в XVII в.), написав Іван Созанський, III - c. 10 - 30
- 4. Студії над українськими народнїми піснями, подає Іван Франко: XXXIII. Хмельнищина (думи, піснї та вірші) (далї буде) - с. 31 - 54
- 5. Економічна полїтика росийського правительства супроти України в 1710 - 1730 рр., написав Іван Джиджора (далї буде) - с. 55 - 74
- 6. Студії над галицько-українськими граматиками XIX в., написав Михайло Возняк. Додатки - с. 75 - 146
- 7. Miscellanea: а) Лопушанський »Святовид«; б) Один із буковинських духовних antiquae educationis, под. Вол. Гнатюк; в) Уривок граматики Ів. Лаврівського, под. М. Возняк - с. 147 - 162
- 8. Наукова хронїка: З новійших публїкацій Буковини, подав Мирон Кордуба - с. 163 - 172
- 9. Біблїоґрафія: історія полїтична і суспільно-культурна, мова, етноґрафія, житє суспільне і економічне (реєстр ширших обговорень див. с. 238) - с. 173 - 239
- 10. Оголошення - с. 240 - 244
Видання буде цікаве всім історикам, філолгам, музикознавцям, етнографам, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. VI, Т. XCVIII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського, дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки.
Мирон Михайлович Кордуба (1876 — 1947) — український історик, державник, учений, публіцист, письменник.
Рік: 1910
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,480 кг
Записки НТШ кн. V, Т. XCVII (Антикварна книга 1910 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст XCVII тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. З минувшини м. Бродів (причинки до історії міста в XVII в.), написав Іван Созанський, I - II - с. 5 - 25
- 3. Матеріали до історії Коліївщини. VI. Мемуар Домінїка Завроцкого про Коліївщину, подав Іван Шпитковський (докінченнє) - с. 26 - 73
- 4. Леґенда про три жіночі вдачі (причинок до історії вандрівки фольклорних мотивів), подав Володимир Гнатюк - с. 74 - 85
- 5. Коліївщина в польській ліїтературі до 1841 р., написав Василь Щурат - с. 86 - 104
- 6. Справа подїлу Галичини в рр. 1846 - 1850, написав Іван Кревецький, Додатки (матеріяли) - с. 105 - 154
- 7. Miscellanea: Слово про збуреннє пекла по Старунському рукописї XVIII в., подав Ярослав Гординський - с. 155 - 174
- 8. Наукова хронїка: Референдарські суди і їх дїяльність в українських землях на переломі XVI - XVII вв., подав Іван Крипякевич - с. 175 - 188
- 9. Біблїоґрафія: преісторія, археольоґія, історія штуки, історія полїтична і культурна, мова, лїтература (реєстр ширших обговорень див. с. 237) - с. 189 - 238
- 10. Оголошення - с. 239 - 244
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. V, Т. XCVII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог.
Іван-Юліян Владиславович Шпитковський (1880 — 1969) — український галицький історик і педагог, краєзнавець, музейник, дослідник Гайдамаччини, зокрема Коліївщини, а також кустос музею «Стривігор» у Перемишлі. Дійсний член НТШ.
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки.
Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Ярослав Антонович Гординський (криптоніми – Я.А.Г., Яр.Горд., Г-й, Я.Г., 1882 - 1939) – літературознавець, письменник, перекладач, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ.
Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ.
Рік: 1910
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,470 кг
Записки НТШ кн. IV, Т. XCVI (Антикварна книга 1910 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст XCVI тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Візантійська церковна пісня і Слово о полку Ігореві, подав Володимир Бирчак (докінченнє) - с. 5 - 32
- 3. До історії українського осьмискладового вірша, подав Федір Корш - с. 33 - 40
- 4. Аріянський соймик в Киселинї на Волини в маю 1638 р. (Причинок до історії аріянства на Україні), подав Вячеслав Липинський - с. 41 - 57
- 5. Матеріяли до історії Коліївщини. VI. Мемуар Домінїка Завроцкого про Коліївщину, подав Іван Шпитковський - с. 58 - 93
- 6. Справа подїлу Галичини в рр. 1846 - 1850, IX+мапка, написав Іван Кревецький - с. 94 - 115
- 7. Miscellanea: Скарби Хмельницького, под. І. Крипякевич; б) Різдвяні й великоднї вірші-орації зі збірника кінця XVII - поч. XVIII в., под. М. Возняк; в) Борис Грінченко - Василь Доманицький, посмертні згадки, под. В. Дорошенко - с. 116 - 150
- 8. Наукова хронїка: Памятки Македонії (Македонія - Археологическое путешествіе, Н. И. Кондакова), К. Широцького - с. 151 - 161
- 9. Біблїоґрафія: історія полїтична і культурна, мова, лїтература, житє суспільне і культурне, некрольоґія (реєстр ширших обговорень див. с. 237) - с. 162 - 238
- 10. Оголошення - с. 239 - 244
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, музикознавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. IV, Т. XCVI
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Володимир Іванович Бирчак (1881 — 1952) — український письменник, літературознавець, вояк УСС, делегат Української Національної Ради ЗУНР (від УСДП), діяч Пласту в Ужгороді.
Федір Євгенович Корш (1843 — 1915) — український філолог, перекладач, поет, дійсний член НТШ у Львові, член Копенгагенського філологічного товариства, Угро-фінського товариства, почесний член багатьох університетів.
В'ячеслав Казимирович Липинський (1882 - 1931) — український політичний діяч польського походження, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму.
Іван-Юліян Владиславович Шпитковський (1880 — 1969) — український галицький історик і педагог, краєзнавець, музейник, дослідник Гайдамаччини, зокрема Коліївщини, а також кустос музею «Стривігор» у Перемишлі. Дійсний член НТШ.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Володимир Вікторович Дорошенко (1879 — 1963) — український бібліограф, знавець української історії, літературознавець, перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч, член НТШ.
Костянтин Віталійович Широцький (Кость Широцький або Шероцький, псевдонім К.Ладиженко, 1886 — 1919 — український мистецтвознавець, фольклорист, політичний і громадський діяч.
Рік: 1910
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,460 кг
Записки НТШ кн. V, Т. LXXIII (Антикварна книга 1906 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXIII тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. До історії українського вертепа XVIII в., історично-лїтературні студії й матеріяли, Дра Івана Франка, VI - X (кінець) - с. 5 - 64
- 3. Ритміка українських народних пісень, написав Філярет Колеса, IV. Огляд пісенних форм української народної поезії (кінець буде) - с. 65 - 118
- 4. Велика родина в Мшанци Старосамбірського пов., написав Михайло Зубрицький - с. 119 - 124
- 5. До історії орґанїзовання національних ґвардій в р. 1848: Польська нелеґальна ґвардія в Станиславові, написав Іван Кревецький - с. 125 - 142
- 6. Автобіоґрафія холмського сьвященика з першої половини XIX віка, подав Іван Крипякевич - с. 143 - 157
- 7. Miscellanea: а) З облоги Белза в 1352 р., под. М. Грушевський; б) Польська "Реєнція" в Станиславові, под. Б. Заклинський; в) До ґенези творчости М. Шашкевича, под. І. Созанський - с. 158 - 165
- 8. Наукова хронїка: Огляд часописей за 1905 рік: Часописи українсько-руські, огляд І. Джиджори й І. Кревецького (реєстр обговорених часописей на с. 237) - с. 166 - 186
- 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, реєстр обговоренихх праць на с. 237) - с. 187 - 238
- 10. Оголошення - с. 239 - 244
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, музикознавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. V, Т. LXXIII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Філарет Михайлович Колесса (1871 — 1947) — український етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Дійсний член НТШ, ВУАН.
о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ.
Богдан Романович Заклинський (псевдоніми: Богдан З-ий, Б. З., С.Правдолюб, Богданко, Богдан З-ський, Б.,1886 — 1946) — український публіцист, фольклорист, літературознавець, педагог, письменник.
Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог.
Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського, дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ.
Рік: 1906
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,460 кг
Записки НТШ кн. IV, Т. LXXII (Антикварна книга 1906 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXII тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Лист Володимирської громади з 1324 р. (факсімілє листу й печатки), подав Мих. Грушевський - с. 5 - 8
- 3. До історії українського вертепа. Історично-лїтературні студії й матеріяли, Дра Івана Франка, III - V - с. 9 - 79
- 4. Ритміка українських пісень, написав Філярет Колеса, III. Музикально-сінтактична стопа - с. 80 - 111
- 5. До історії участи галицьких усинів в словянськім конґресї в Празї 1848 р., под. Ів. Созанський - с. 112 - 121
- 6. Рукописи Софійської катедри в Київі, огляд Сергія Маслова - с. 122 - 140
- 7. Полученнє Сяна з Днїстром в ледовій добі, тимчасова звістка, подав Др. Стефан Рудницький - с. 141
- 8. Miscellanea: а) Справа поминання гетьманського імени на "переносі", под. Ів. Джиджора; б) Українська вірша про уманську різню, под. Ів. Кревецький; в) Пастирський лист Ангеловича з р. 1799, под. Ів. Крипякевич - с. 142 - 147
- 9. Наукова хронїка: Етноґрафія в західно-европейських часописях за р. 1904, з деякими доповненнями за р. 1903, подав Зенон Кузеля (конець) - с. 148 - 184
- 10. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 239) - с. 185 - 240
У томі є факсиміле.
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, музикознавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. IV, Т. LXXII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Філарет Михайлович Колесса (1871 — 1947) — український етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Дійсний член НТШ, ВУАН.
Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог.
Сергі́й Іванович Маслов (1880 — 1957) — український літературознавець, книгознавець, історик літератури та педагог, професор, член-кореспондент АН УРСР.
Степан Львович Рудницький (1877 — 1937) — український географ, картограф та етнограф, академік ВУАН.
Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського, дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1906
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 240
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,460 кг
Записки НТШ кн. III, Т. LXXIV (Антикварна книга 1906 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXIV тому
- 1. Зміст тому - с. III - IV
- 2. Присьвята і портрет Володимира Антоновича (з нагоди його ювилею) - с. 1 - 4
- 3. До біоґрафії митрополита Онисифора Дївочки, написав Михайло Грушевський - с. 5 - 9
- 4. Деревляні церкви на Українї й їх типи, написав Вадим Щербаковський (з 26 плянами й малюнками) - с. 10 - 32
- 5. Ритміка українських народних пісень, написав Філярет Колеса, IV. Огляд пісенних форм української народної поезії (докінченнє IV розділу) - с. 33 - 68
- 6. З українського культурного і наукового житя в серединї XIX в., подав Олександр Грушевський - с. 69 - 92
- 7. Село Мшанець Старосамбірського повіта. Матеріали до історії галицького села, зібрав Михайло Зубрицький. Акти ч. CVIII - CXLII - с. 93 - 128
- 8. Miscellanea: а) З незначної польської рукописи XVII в., под. Др. В. Щурат; б) Польські піснї записані Українцем при кінцї XVII столїтя, под. Др. В. Перетц; в) Кінцеві записки в староруських рукописах, под. І. Франко - с. 129 - 149
- 9. Наукова хронїіка: Огляд часописей за рік 1905 (докінченнє), реєстр обговорених часописей див. на с. 197 - с. 150 - 198
- 10. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, реєстр обговорених публїкацій див. на с. 241) - с. 199 - 242
- 11. Оголошення - с. 243 - 244
Видання присвячене Володимиру Антоновичу.
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, філологам, музикознавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. III, Т. LXXIV
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Вадим Михайлович Щербаківський (1876 — 1957) — український історик, археолог, етнограф, мистецтвознавець.
Філарет Михайлович Колесса (1871 — 1947) — український етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Дійсний член НТШ, ВУАН.
Олександр Сергійович Грушевський (1877 — 1942) —український історик, дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради, брат Михайла Грушевського.
о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ.
Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач.
Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої й середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Рік: 1906
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 242
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,460 кг
Записки НТШ кн. III, Т. LXXI (Антикварна книга 1906 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXI тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Українське питаннє в осьвітленню польського поета XVII віка, написав Володимир Перетц - с. 5 - 21
- 3. До історії українського вертепа, історично-лїтературні студії й матеріали, Івана Франка, I - II - с. 22 - 43
- 4. Ритміка українських народних пісень, написав Філярет Колеса, II - с. 44 - 95
- 5. Село Мшанець Старосамбірського повіта. Матеріали до історії галицького села, зібрав Михайло Зубрицький, Акти, ч. LIV - CVII - с. 96 - 133
- 6. З новійшої української історіоґрафії (А. Ефименко, Южная Русь), критична студія Івана Джиджори - с. 134 - 157
- 7. Miscellanea: а) Одна з українських колєкцій, под. М. Грушевський, б) Хмельницький і сокальські бернардини, под. Ф. Ґолїйчук, в) В справі відозви полк. Пйотровского з 1849 р., под. Ів. Кревецький - с. 158 - 165
- 8. Наукова хронїка: Етноґрафія в західно-европейських часописях за р. 1904, з деякими доповненнями за р. 1903, подає Зенон Кузеля (конець буде) - с. 166 - 194
- 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання) зміст на с. 239 - с. 195 - 240
- 10. Оголошення - с. 241 - 244
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, музикознавцям і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. III, Т. LXXI
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої й середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Філарет Михайлович Колесса (1871 — 1947) — український етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Дійсний член НТШ, ВУАН.
о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ.
Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського, дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1906
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 240
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,450 кг
Записки НТШ кн. II, Т. LXX (Антикварна книга 1906 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXX тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Пісня про Правду і Неправду, історично-лїтературна розвідка Івана Франка - с. 5 - 70
- 3. Коли сфабрикована грамота Любарта луцькій катедрі? Критична замітка Михайла Грушевського - с. 71 - 72
- 4. З виборчого руху в Східній Галичинї в 1848 роцї (Вибір Івана Капущака), подав Іван Кревецький - с. 73 - 85
- 5. Угорський король Матвій Корвін в славянській устній словесности, розбір мотивів звязаних з його іменем, написав Зенон Кузеля, гл. IX - XI (Конець) - с. 86 - 113
- 6. Село Мшанець Старосамбірського повіта. Матеріали до історії галицького села, подав Михайло Зубрицький. Вступна розвідка і акти ч. I - LIII (з пляном) - с. 114 - 167
- 7. Miscellanea: а) До питання про свобідний перехід посполитих на Українї в 20-х рр. XVIII в., подав І. Джиджора; б) Чи Шашкевичові вірші? под. Ів. Крипякевич; в) З лїтературної спадщини Вагилевича, под. Ів. Созанський - с. 168 - 176
- 8. Наукова хронїіка: Антропольоґічні й археольоґічні часописи за 1904 р., нап. Зенон Кузеля (конець) - с. 177 - 190
- 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання) зміст на с. 239 - с. 191 - 240
- 10. Оголошення - с. 241 - 244
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, антропологам, археологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. II, Т. LXX
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ.
Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського, дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ.
Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ.
Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог.
Рік: 1906
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,470 кг
Записки НТШ кн. IV, Т. LXXVIII (Антикварна книга 1907 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXVIII тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. По катастрофі 1708 року: Розквартированнє росийських полків на Українї, написав Олександр Грушевський - с. 5 - 25
- 3. Львівська Русь в першій половині XVI віку, написав Іван Крипякевич, IV - V - с. 26 - 50
- 4. Венецьке посольство до Хмельницького (1650 р.), написав Др. Мирон Кордуба - с. 51 - 89
- 5. Студії над українськими народнїми піснями, подає Др. Іван Франко, XIV - XXI - с. 90 - 145
- 6. Трильоґія проф. А. Кримського, написав Володимир Розов - с. 146 - 171
- 7. Miscellanea: а) З житя старої школи, под. І. Свєнцїцкий; б) Причинок до характеристики лїтературної творчости Івана Головацького, под. І. Кревецький; в) Богдан Бучинський, посмертна згадка, под. М. Грушевський - с. 172 - 178
- 8. Наукова хронїка: Етноґрафія в західно-европейських часописях за 1905 р., подає Др. Зенон Кузеля (реєстр часописей див. на с. 237) - с. 179 - 202
- 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 238) - с. 203 - 239
- 10. Оголошення - с. 240 - 244
Видання буде цікаве всім історикам, музикознавцям, етнографам, філологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. IV, Т. LXXVIII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Олександр Сергійович Грушевський (1877 — 1942) —український історик, дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради, брат Михайла Грушевського.
Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ.
Мирон Михайлович Кордуба (1876 — 1947) — український історик, державник, учений, публіцист, письменник.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Володимир Олексі́йович Розов (1876 — 1940) — український мовознавець.
Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 - 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1907
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 239
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,470 кг
Записки НТШ кн. I, Т. LXIX (Антикварна книга 1906 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXIX тому
- 1. Вступне слово. Мих. Грушевського - с. 5 - 6
- 2. Ритміка українських народнїх пісень, написав Філярет Колесса, I. Огляд наукових праць про ритмічну будову українських, великоруських і сербських народнїх пісень - с. 7 - 30
- 3. Угорський король Матвій Корвін в славянській устній словесности, розбір мотивів звязаних з його іменем, написав Зенон Кузеля, гл. VII і VIII. М. Корвін у Словінцїв - с. 31 - 69
- 4. Україна в першій половинї 1738 р., написав Іван Джиджора - с. 70 - 83
- 5. Матеріали до історії суспільно-полїтичних і економічних відносин Західньої України, подає Михайло Грушевський, серія друга (1531 - 1574), ч. 81 - 132 - с. 84 - 166
- 6. Miscellanea: а) Унїверсал Ганни Хмельницької, под. Ів. Кревецький, б) Причинок до українського віршописання XVIII в., под. Ів. Франко, в) Причинок до біоґрафії Івана Вагилевича, под. Ів. Созанський - с. 167 - 171
- 7. Наукова хронїка: Антропольоґічні й археольоґічні часописи за 1904 р., нап. Зенон Кузеля (конець буде) - с. 172 - 183
- 8. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання) (реєстр обговорених книжок на с. 213) - с. 184 - 213
- 9. Показчик до тт. LXIII - LXVIII Записок Наук. Тов. ім. Шевченка - с. 214 - 230
- 10. Зміст тт. I - LXVIII Записок (по нїмецьки) - с. 231 - 240
Видання буде цікаве всім історикам, музикознавцям, філологам, археологам, антропологам, етнографам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. I, Т. LXIX
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Філарет Михайлович Колесса (1871 — 1947) — український етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Дійсний член НТШ, ВУАН.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського, дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог.
Рік: 1906
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Мова: українська, німецька
Сторінок: 240
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,2
Вага: 0,470 кг
Записки НТШ кн. II, Т. LXIV (Антикварна книга 1905 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXIV тому
- 1. Оборонна орґанїзація руських селян на галицько-угорськім пограничу в 1848 - 49 рр., написав Іван Кревецький (Конець) - с. 27 - 58
- 2. Матеріали до історії суспільно-полїтичних і економічних відносин західньої України, подає Михайло Грушевський, серія перша (1361 - 1530), ч. 44 - 80 - с. 47 - 94
- 3. Козаччина на переломі XVI і XVII в. (1591 - 1603), написав Василь Доманицький, XIII - XV (Конець) - с. 137 - 171
- 4. Miscellanea: а) Останки аориста в нашій мові, нап. В. Гнатюк; б) Вірша про турецько росийську війну 1787 - 91 р. под. Ів. Франко; в) Новий Шевченків автоґраф, под. С. Єфремов - с. 1 - 11
- 5. Наукова хронїка: Етноґрафія в часописях за р. 1903, подає Зенон Кузеля (Конець буде) - с. 1 - 24
- 6. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 48) - с. 1 - 49
Видання буде цікаве всім історикам, філологам, етнографам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. II, Т. LXIV
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор.
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Сергі́й Олександрович Єфремов (1876 — 1939) — український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури, академік Української АН, віце-президент ВУАН, дійсний член НТШ у Львові, публіцист, один із творців української журналістики.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1905
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: -
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1
Вага: 0,330 кг
Записки НТШ кн. III, Т. LIX (Антикварна книга 1904 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LIX тому
- 1. Сьвятий Климент у Корсунї, причинки до істориї староруської лєґенди. Х. Віднайденнє мощей сьв. Климента, написав Др. Іван Франко (Далї буде) - с. 181 - 208
- 2. Виговський і Юрий Хмельницький. Історичні студиї, написав Василь Герасимчук, I - III (Далї буде) - с. 1 - 40
- 3. Матеріали до історії Коліївщини. II. Кілька документів про участь ченцїв київських монастирів в гайдамацьких рухах XVIII ст., подав Сергій Грущенко - с. 1 - 16
- 3. Miscellanea: Варшавський синод з року 1561, подав Олександр Сушко - с. 1 - 17
- 4. Наукова хронїка: Антрольоґія, археольоґія і етноґрафія в західноевропейській науковій лїтературі останнїх років, подає Зенон Кузеля - с. 1 - 65
- 6. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 32) - с. 1 - 33
Видання буде цікаве всім історикам, релігієзавцям, філологам, археологам, етнографам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. III, Т. LIX
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Василь Іванович Герасимчук (1880 — 1944) — український історик.
Олександр Сушко (1880 — 1966) — український історик, журналіст, громадський діяч.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1904
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: -
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1
Вага: 0,320 кг
Записки НТШ кн. I, Т. LVII (Антикварна книга 1904 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LVII тому
- 1. Впровадженнє єзуітів до Польщі, історично-критична студия, написав Олександр Сушко (Конець буде) - с. 1 - 28
- 2. Матеріали до історії Коліївщини. I. Василиянські записки й листи про Коліївщину, подав Аристарх Крижановський, до друку приладив Михайло Грушевський - с. 1 - 24
- 3. "Король Балаґулів" Антін Шашкевич і його українські вірші, написав др. Іван Франко - с. 1 - 34
- 4. Miscellanea: а) Руська сатира на польську елєкцію 1696 р., под. І. Франко; б) Парохіани відмовляють підписів на петицию против відобрання церковних і парохіальних дібр в 1848 р., под. М. Зубрицький - с. 1 - 8
- 5. Наукова хронїка - З юбілейної лїтератури про Мик. Гоголя, огляд Івана Стешенка (Конець буде) - с. 1 - 20
- 6. Біблїоґрафія (рецензиї й справоздання, зміст на с. 53) - с. 1 - 54
- 7. Показчик до LI - LVI тт. Записок Наукового Товариства імени Шевченка - с. 1 - 14
- 8. Зміст тт. I - LVI (по нїмецьки) - с. 15 - 24
Видання буде цікаве всім історикам, релігієзнавцям, філологам, етнографам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. I, Т. LVII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Олександр Сушко (1880 — 1966) — український історик, журналіст, громадський діяч.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ.
Іван Матві́йович Стешенко (1873 — 1918) — український громадський і політичний діяч, педагог, літературознавець і письменник, перекладач.
Рік: 1904
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Мова: українська, латинська, німецька
Сторінок: -
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1
Вага: 0,320 кг
Записки НТШ кн. VI, Т. LXII (Антикварна книга 1904 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXII тому
- 1. Матеріали до історії Коліївщини. III. Польська поема про уманську різню, подав др. Іван Франко - с. 1 - 40
- 2. Козаччина на переломі XVI і XVII в. (1591 - 1603), написав Василь Доманицький (VI - X) - с. 65 - 113
- 3. Miscellanea: а) Руська "кройника" з XVII в., подав о. Арістарх Крижановський; б) П. Литвинова-Бартош (некрольоґ), і в) Олександр Пипін (некрольоґ), под. М. Грушевський - с. 1 - 5
- 4. Наукова хроніка: Огляд часописей за р. 1903 (зміст на с. 63 - 4). - с. 1 - 64
- 5. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 33) - с. 1 - 34
Видання буде цікаве всім історикам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. VI, Т. LXII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор.
Рік: 1904
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: -
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1
Вага: 0,310 кг
Записки НТШ кн. V, Т. LXI (Антикварна книга 1904 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXI тому
- 1. Козаччина на переломі XVI і XVII в. (1591 - 1603), написав Василь Доманицький, IV - V. - с. 33 - 64
- 2. Предтеча унії, критично-історична студия, написав Олександр Сушко (Далї) - с. 126 - 177
- 3. Нові причинки до істориї відносин росийського правительства до України в 1720-х і 1730-х рр., написав Іван Джиджора - с. 1 - 40
- 4. Miscellanea: а) "Козаки" в Галичинї 1605 р., под. М. Грушевський; б) Маркіян Шашкевич про свою читанку, под. М. Тершаковець; в) Чи Шашкевичеві вірші? под. І. Франко - с. 1 - 5
- 5. Наукова хронїка: Етноґрафія в західноєвропейській науковій лїтературі останнїх років, подає Зенон Кузеля (Докінченнє) - с. 1 - 25
- 6. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 38) - с. 1 - 38
Видання містить печатку "22 фев 1954", а також штамп бібліотеки при Київському університеті та інші. На томі є багато поміток, зроблених ручкою та олівцем.
Видання буде цікаве всім історикам, філологам, етнографам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. V, Т. LXI
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор.
Олександр Сушко (1880 — 1966) — український історик, журналіст, громадський діяч.
Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського, дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ.
Михайло Іванович Тершаковець (1883 — 1978) — український історик літератури та педагог.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1904
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: -
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1
Вага: 0,290 кг
Записки НТШ кн. I, Т. LI (Антикварна книга 1903 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LI тому
- 1. Острозька траґедія, розвідка Павла Житецького - с. 1 - 24
- 2. Кілька грамот Володислава Опольського, подав Михайло Грушевський - с. 1 - 8
- 3. З істориї нашої фільольоґії - Три галицькі граматики (Іван Могильницький, Йосиф Левицький і Йосиф Лозинський), написав др. Осип Маковей (конець буде) - с. 1 - 58
- 4. Miscellanea: Кілька документів до істориї сїльського духовенства в Галичинї XVII - XVIII в., под. Михайло Зубрицький - с. 1 - 12
- 5. Наукова хронїка: Причинки до істориї руської штуки в давній Польщі (етноґрафічній), написала Маоія Грушевська - с. 1 - 13
- 6. Біблїоґрафія (рецензиї й справоздання, зміст на с. 66) - с. 1 - 67
- 7. Показчик до тт. XLV - L Записок Наукового Товариства імени Шевченка - с. 1 - 14
Видання буде цікаве всім історикам, релігієзавцям, філологам і любителям антикварних видань.
На обкладинці є печатка "Biblioteka Seminaryjna prawa polskiego = LWOW = UNIWERSYTET JANA KAZIMIERZA SEMINARJUM PRAWA POLSKIEGO" і напис у вигляді цифр.
Назва: Записки НТШ кн. I, Т. LI
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Павло Гнатович Житецький (1836 — 1911) — український мовознавець, лексикограф, педагог, фольклорист і громадський діяч, дійсний член Історичного товариства ім. Нестора-літописця, НТШ.
Осип Степанович Маковей (1867 — 1925) — український поет, прозаїк, публіцист, критик, літературознавець, перекладач, редактор багатьох періодичних видань, педагог, громадсько-політичний діяч.
о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ.
Марія-Іванна Сильвестрівна Грушевська (Вояківська, 1868 — 1948) — українська вчителька, перекладач, дружина Голови Центральної Ради Української Народної Республіки Михайла Грушевського.
Рік: 1903
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: -
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1
Вага: 0,260 кг