Літопис УПА – це серійне книжкове видання. Його завдання – опублікувати, з дотриманням джерельної точності, документи й матеріали до історії УПА, а також стимулювати й видавати праці про діяльність УПА та історію України того періоду взагалі. З передмови: "Цей том „Літопису УПА" охоплює різні періодичні видання українського підпілля на захід від лінії Керзона. Точніше, ці матеріяли походять з української етнічної території, яку на підставі Ялтинського договору прилучено до Польської Народної Республіки. Ці землі, в назовництві українського підпілля знані як „Закерзонський край", мали власну політичну і військову організаційну структуру, хоч як частина УПА Захід підпорядковувались головному командуванню на території УРСР. Закерзонський край ділився на три Тактичні Відтинки (ТВ), „Бастіон", „Данилів" і „Лемко", об'єднані в Військову Округу УПА „Сян", ч. 6. Хоч видання в цьому томі походять з усіх Тактичних Відтинків, найбільше назв, власне, з ,,Бастіону". Всі числа „Інформативних вістей" видані на території ТВ „Данилів", а лиш одне видання, журнал „Перемога", походить з ТВ „Лемко" чи точніше з Перемищини." Літопис УПА, том 16 Підпільні журнали Закерзонської України. 1945-1947 Торонто (Канада) Рік: 1987

Літопис УПА – це серійне книжкове видання. Його завдання – опублікувати, з дотриманням джерельної точності, документи й матеріали до історії УПА, а також стимулювати й видавати праці про діяльність УПА та історію України того періоду взагалі. АВТОБІОГРАФІЯ Я називаюся Кость Гіммельрайх, в рядах УПА я мав псевдоніми «Шелест» і «Кий»). Моє німецьке прізвище — Гіммельрайх (небесне царство) — успадкував я від мого прапрадіда, що походив з німецьких колоністів, які поселилися на Україні за часів Катерини II. Він одружився з українкою, як і його син і внук, тобто мій батько, так що в мене вже залишилася лише одна восьма німецької крови. Народився я 22 грудня 1912 року в родині ветеринарного й медичного лікарів в Івангороді на Чернігівщині. 1923 року я переїхав до Києва, де вчився в Першій Шевченківській гімназії під керівництвом Дурдуківського, яку закінчив у 1927 році. Тоді я провчився один рік в електро-технікумі, який мусив кинути через конфлікт з учителем. 1928 року я поступив у хемічний технікум, де провчився два роки. В 1931 році я поступив у Зоотехнічний інститут, що його закінчив 1935 року. Після закінчення інституту я був покликаний на рік до війська, до військової школи на Далекому Сході (Хабаровськ), яку закінчив старшим лейтенантом артилерії. Після військового вишколу я працював науковим ляборантом в Інституті гідробіології при Академії наук УРСР. В наступному році я поступив в аспірантуру, яку закінчив у 1941 році й був затруднений старшим науковим співробітником Академії наук. Тоді я написав кандидатську працю «Малі річки України». Формального захисту праці не було, бо вибухла війна і мене покликали до армії, як старшого лейтенанта резерви. Мене кинули на фронт до військ, які боронили Київ, у яких незабаром я виконував обов'язки заступника командира полку. Під час відступу на Лівобережну Україну я попав у німецький полон. Під німецькою окупацією вступив до ОУНм і брав участь у підпільній боротьбі Літопис УПА, том 15 Кость Гіммельрайх ("Шелест", "Кий") Спогади командира відділу особливого призначення "УПА-СХІД" Торонто (Канада) Рік: 1987

Літопис УПА – це серійне книжкове видання. Його завдання – опублікувати, з дотриманням джерельної точності, документи й матеріали до історії УПА, а також стимулювати й видавати праці про діяльність УПА та історію України того періоду взагалі. З передмови до 12-го тому: "У цьому томі «Літопису УПА» передруковуємо підпільні документи й матеріяли, які стосуються історії Третьої подільської воєнної округи УПА, криптонім «Лисоня». Збірку доповнюють спогади учасників — колишніх вояків УПА й діячів збройного підпілля, — які написані в еміґрації. Поміщені в цьому збірнику також зібрані редакцією біографічні дані й фотографії про полеглих, що дають додаткові інформації до зібраних в 11 томі «Літопису УПА» загиблих у бою Тернопільської округи." Літопис УПА, том 12 Третя Подільська воєнна округа УПА "Лисоня" Торонто (Канада) Рік: 1989

Літопис УПА – це серійне книжкове видання. Його завдання – опублікувати, з дотриманням джерельної точності, документи й матеріали до історії УПА, а також стимулювати й видавати праці про діяльність УПА та історію України того періоду взагалі. З передмови до 10-го тому: "Ця третя книга Літопису УПА про УГВР містить документи й матеріяли з 1949-1952 років. Основні матеріяли з тих років були надруковані в підпіллі в Україні в офіційному бюлетені УГВР “Бюро інформації Української Головної Визвольної Ради (УГВР)”, випуски 4-7 і 9 з березня й листопада 1949 р., лютого й березня 1950 р., і травня 1951 р. Восьмого випуску бюлетеню Бюра інформації в еміґрації немає. Ці бюлетені передруковані в цілості, в такому самому порядку, як вони були публіковані в Україні" Літопис УПА, том 10 Українська Головна Визвольна Рада Документи, офіційні публікації, матеріяли Книга третя, 1949-1952 Торонто (Канада) Рік: 1984

Літопис УПА – це серійне книжкове видання. Його завдання – опублікувати, з дотриманням джерельної точності, документи й матеріали до історії УПА, а також стимулювати й видавати праці про діяльність УПА та історію України того періоду взагалі. З передмови до 7-го тому: "Документи, які публікуються в т. 7 Літопису УПА, охоплюють час від липня 1944 до квітня 1945 року, отже кінцевий період Другої світової війни, в якому Німеччина опинилася в обличчі тотальної політичної й мілітарної катастрофи. На східньому фронті німецька армія, у постій ному відступі, опустила вже українські землі. В таких умовах німецькі військові кола почали робити спізнені намагання шукати зв'язків з УПА, ОУН та українським визвольним підпіллям, як силами, що продовжу вали вести боротьбу проти більшовицької окупації. Контакти, про які звітують різні військові чинники, не мали політичного характеру, бо для цього вони не мали повновластей, а до того й не було відгуку з боку українського підпілля. Більшість документів цього збірника друкуються вперше німецькою мовою, проте летючки, деклярації УПА, матеріяли УГВР та звернення Верховної Ради УРСР буди вже вміщені раніше в українських публікаціях." Літопис УПА, том 7 УПА в світлі німецьких документів Книга друга: червень 1944 - квітень 1945 Торонто (Канада) Рік: 1983

З передмови до 3-го тому: "Передруковуємо в цьому й четвертому томах Літопису УПА підпільний журнал УПА Чорний ліс. Цей журнал появлявся в Україні 1947-1950 рр. Тоді появилося 11 чисел журналу. Його видавала Команда Станиславівського тактичного відтинку (ТВ) УПА, кодова назва "Чорний ліс", ч. 22. Цей ТВ охоплював пів Станиславівської обл., тепер перейменованої на Івано-Франківську, західню її частину. Авторами журналу були вояки УПА, передусім старшини, хоч були теж автори зі збройного підпілля. Ми вирішили передрукувати цей журнал у цілості, тому що більшість поміщених у ньому матеріалів має історичну вартість. Біля три чверті журналу — це спомини й біографічні нариси. Деяка кількість матеріялів — це документи. До них належать передусім списки впалих у боях, списки відзначених і списки піднесених у військових ступенях. Решта матеріялів — не більше ніж 20-25% — це статті з приводу національних свят, вірші й оповідання. Також і цей матеріял важливий додаток до цілости, хоч би для пізнання загальних відносин на території Станиславівського ТВ УПА і для історії самого журналу. Треба мати на увазі, що одна з нижчих команд видала журнал власними силами одного ТВ. Тож публікація журналу в цілості покаже його як і сильні, так і слабі сторінки, виявить, якими людськими силами розпоряджався ТВ у 1947-1950 рр., краще віддзеркалить погляди, спосіб думання низових старшин і вояків УПА в той час тощо." Літопис УПА, том 3 ВИДАННЯ КОМАНДИ СТАНИСЛАВІВСЬКОГО ТАКТИЧНОГО ВІДТИНКА УПА (ЧОРНИЙ ЛІС), 1947-1950 Передрук підпільного журналу УПА Книга перша, 1947-1948 Торонто (Канада) Рік: 1978

Літопис УПА – це серійне книжкове видання. Його завдання – опублікувати, з дотриманням джерельної точності, документи й матеріали до історії УПА, а також стимулювати й видавати праці про діяльність УПА та історію України того періоду взагалі. З передмови до 4-го тому: "Відомі нам інформації про журнал Чорний ліс, необхідні пояснення та історичний коментар ми подали в попередньому томі Літопису УПА, в першій книзі Чорного лісу. Тому тут відмічуємо лише те, що стосується цього, четвертого тому Літопису УПА. Вимагають ще пояснення поміщені в Чорному лісі документи УПА, які не мають зазначено автора. Це стосується списків полеглих (відділ: "Впали на полі слави") і списків відзначених, нагороджених та піднесених у ступенях вояків УПА. Відзначувати хрестами бойової заслуги та надавати старшинські ступені від майора вище було компетенцією Уїсраїнської Головної Визвольної Ради (УГВР). Нижчі старшинські ступені надавало Головне Командування УПА. Підстаршинські ступені надавали: вищі — крайові команди УПА та нижчі — команди воєнних округ, для Станиславівського ТВ УПА — Команда УПА-Захід та Команда Станиславівської воєнної округи (криптонім "Говерля"). Отже, надруковані в Чорному лісі списки відзначених та піднесених до старшинських ступенів вояків УПА, це витяги матеріялу з документів вищих команд УПА, який звичайно стосувався Станиславівського ТВ. Деякі з них були вже друковані скоріше, як напр., "Постанови УГВР" (див. 3-ій том Літопису УПА, стор. 176-179). Списки полеглих були роблені на місці, мабуть, Командою Станиславівського ТВ." Літопис УПА, том 4 Чорний ліс ВИДАННЯ КОМАНДИ СТАНИСЛАВІВСЬКОГО ТАКТИЧНОГО ВІДТИНКА УПА (ЧОРНИЙ ЛІС), 1947 1950 Передрук підпільного журналу УПА Книга друга, 1948 1950 Торонто (Канада)