Перший роман дилогії "Сарантійська мозаїка" - епічне фентезі, натхненне історією Візантійської імперії та життям її найвідомішого митця. Роман переносить читача у світ, що нагадує Європу VI ст., де талановитий майстер-мозаїст Гай Крисп вирушає з провінційної Варени до величної столиці Сарантію на запрошення імператора. Його подорож сповнена небезпечних пригод, містичних зустрічей та роздумів про призначення митця. У столиці на героя чекають не лише грандіозні творчі завдання, але й небезпечні придворні інтриги, де переплітаються політика, релігія та мистецтво. Кей майстерно створює багатошарову оповідь, де історичні паралелі з Візантією поєднуються з елементами фентезі.