Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LXXII тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. Лист Володимирської громади з 1324 р. (факсімілє листу й печатки), подав Мих. Грушевський - с. 5 - 8 - 3. До історії українського вертепа. Історично-лїтературні студії й матеріяли, Дра Івана Франка, III - V - с. 9 - 79 - 4. Ритміка українських пісень, написав Філярет Колеса, III. Музикально-сінтактична стопа - с. 80 - 111 - 5. До історії участи галицьких усинів в словянськім конґресї в Празї 1848 р., под. Ів. Созанський - с. 112 - 121 - 6. Рукописи Софійської катедри в Київі, огляд Сергія Маслова - с. 122 - 140 - 7. Полученнє Сяна з Днїстром в ледовій добі, тимчасова звістка, подав Др. Стефан Рудницький - с. 141 - 8. Miscellanea: а) Справа поминання гетьманського імени на "переносі", под. Ів. Джиджора; б) Українська вірша про уманську різню, под. Ів. Кревецький; в) Пастирський лист Ангеловича з р. 1799, под. Ів. Крипякевич - с. 142 - 147 - 9. Наукова хронїка: Етноґрафія в західно-европейських часописях за р. 1904, з деякими доповненнями за р. 1903, подав Зенон Кузеля (конець) - с. 148 - 184 - 10. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 239) - с. 185 - 240 У томі є факсиміле. Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, музикознавцям, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. IV, Т. LXXII Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Філарет Михайлович Колесса (1871 — 1947) — український етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Дійсний член НТШ, ВУАН. Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог. Сергі́й Іванович Маслов (1880 — 1957) — український літературознавець, книгознавець, історик літератури та педагог, професор, член-кореспондент АН УРСР. Степан Львович Рудницький (1877 — 1937) — український географ, картограф та етнограф, академік ВУАН. Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського, дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ. Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ. Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ. Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч. Рік: 1906 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 240 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1,5 Вага: 0,460 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LXXIV тому - 1. Зміст тому - с. III - IV - 2. Присьвята і портрет Володимира Антоновича (з нагоди його ювилею) - с. 1 - 4 - 3. До біоґрафії митрополита Онисифора Дївочки, написав Михайло Грушевський - с. 5 - 9 - 4. Деревляні церкви на Українї й їх типи, написав Вадим Щербаковський (з 26 плянами й малюнками) - с. 10 - 32 - 5. Ритміка українських народних пісень, написав Філярет Колеса, IV. Огляд пісенних форм української народної поезії (докінченнє IV розділу) - с. 33 - 68 - 6. З українського культурного і наукового житя в серединї XIX в., подав Олександр Грушевський - с. 69 - 92 - 7. Село Мшанець Старосамбірського повіта. Матеріали до історії галицького села, зібрав Михайло Зубрицький. Акти ч. CVIII - CXLII - с. 93 - 128 - 8. Miscellanea: а) З незначної польської рукописи XVII в., под. Др. В. Щурат; б) Польські піснї записані Українцем при кінцї XVII столїтя, под. Др. В. Перетц; в) Кінцеві записки в староруських рукописах, под. І. Франко - с. 129 - 149 - 9. Наукова хронїіка: Огляд часописей за рік 1905 (докінченнє), реєстр обговорених часописей див. на с. 197 - с. 150 - 198 - 10. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, реєстр обговорених публїкацій див. на с. 241) - с. 199 - 242 - 11. Оголошення - с. 243 - 244 Видання присвячене Володимиру Антоновичу. Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, філологам, музикознавцям, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. III, Т. LXXIV Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Вадим Михайлович Щербаківський (1876 — 1957) — український історик, археолог, етнограф, мистецтвознавець. Філарет Михайлович Колесса (1871 — 1947) — український етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Дійсний член НТШ, ВУАН. Олександр Сергійович Грушевський (1877 — 1942) —український історик, дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради, брат Михайла Грушевського. о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ. Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач. Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої й середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Рік: 1906 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 242 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1,5 Вага: 0,460 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LXXVIII тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. По катастрофі 1708 року: Розквартированнє росийських полків на Українї, написав Олександр Грушевський - с. 5 - 25 - 3. Львівська Русь в першій половині XVI віку, написав Іван Крипякевич, IV - V - с. 26 - 50 - 4. Венецьке посольство до Хмельницького (1650 р.), написав Др. Мирон Кордуба - с. 51 - 89 - 5. Студії над українськими народнїми піснями, подає Др. Іван Франко, XIV - XXI - с. 90 - 145 - 6. Трильоґія проф. А. Кримського, написав Володимир Розов - с. 146 - 171 - 7. Miscellanea: а) З житя старої школи, под. І. Свєнцїцкий; б) Причинок до характеристики лїтературної творчости Івана Головацького, под. І. Кревецький; в) Богдан Бучинський, посмертна згадка, под. М. Грушевський - с. 172 - 178 - 8. Наукова хронїка: Етноґрафія в західно-европейських часописях за 1905 р., подає Др. Зенон Кузеля (реєстр часописей див. на с. 237) - с. 179 - 202 - 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 238) - с. 203 - 239 - 10. Оголошення - с. 240 - 244 Видання буде цікаве всім історикам, музикознавцям, етнографам, філологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. IV, Т. LXXVIII Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Олександр Сергійович Грушевський (1877 — 1942) —український історик, дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради, брат Михайла Грушевського. Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ. Мирон Михайлович Кордуба (1876 — 1947) — український історик, державник, учений, публіцист, письменник. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Володимир Олексі́йович Розов (1876 — 1940) — український мовознавець. Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 - 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ. Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ. Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч. Рік: 1907 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 239 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1,5 Вага: 0,470 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LXIX тому - 1. Вступне слово. Мих. Грушевського - с. 5 - 6 - 2. Ритміка українських народнїх пісень, написав Філярет Колесса, I. Огляд наукових праць про ритмічну будову українських, великоруських і сербських народнїх пісень - с. 7 - 30 - 3. Угорський король Матвій Корвін в славянській устній словесности, розбір мотивів звязаних з його іменем, написав Зенон Кузеля, гл. VII і VIII. М. Корвін у Словінцїв - с. 31 - 69 - 4. Україна в першій половинї 1738 р., написав Іван Джиджора - с. 70 - 83 - 5. Матеріали до історії суспільно-полїтичних і економічних відносин Західньої України, подає Михайло Грушевський, серія друга (1531 - 1574), ч. 81 - 132 - с. 84 - 166 - 6. Miscellanea: а) Унїверсал Ганни Хмельницької, под. Ів. Кревецький, б) Причинок до українського віршописання XVIII в., под. Ів. Франко, в) Причинок до біоґрафії Івана Вагилевича, под. Ів. Созанський - с. 167 - 171 - 7. Наукова хронїка: Антропольоґічні й археольоґічні часописи за 1904 р., нап. Зенон Кузеля (конець буде) - с. 172 - 183 - 8. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання) (реєстр обговорених книжок на с. 213) - с. 184 - 213 - 9. Показчик до тт. LXIII - LXVIII Записок Наук. Тов. ім. Шевченка - с. 214 - 230 - 10. Зміст тт. I - LXVIII Записок (по нїмецьки) - с. 231 - 240 Видання буде цікаве всім історикам, музикознавцям, філологам, археологам, антропологам, етнографам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. I, Т. LXIX Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Філарет Михайлович Колесса (1871 — 1947) — український етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Дійсний член НТШ, ВУАН. Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч. Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського, дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ. Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог. Рік: 1906 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Мова: українська, німецька Сторінок: 240 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1,2 Вага: 0,470 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LVII тому - 1. Впровадженнє єзуітів до Польщі, історично-критична студия, написав Олександр Сушко (Конець буде) - с. 1 - 28 - 2. Матеріали до історії Коліївщини. I. Василиянські записки й листи про Коліївщину, подав Аристарх Крижановський, до друку приладив Михайло Грушевський - с. 1 - 24 - 3. "Король Балаґулів" Антін Шашкевич і його українські вірші, написав др. Іван Франко - с. 1 - 34 - 4. Miscellanea: а) Руська сатира на польську елєкцію 1696 р., под. І. Франко; б) Парохіани відмовляють підписів на петицию против відобрання церковних і парохіальних дібр в 1848 р., под. М. Зубрицький - с. 1 - 8 - 5. Наукова хронїка - З юбілейної лїтератури про Мик. Гоголя, огляд Івана Стешенка (Конець буде) - с. 1 - 20 - 6. Біблїоґрафія (рецензиї й справоздання, зміст на с. 53) - с. 1 - 54 - 7. Показчик до LI - LVI тт. Записок Наукового Товариства імени Шевченка - с. 1 - 14 - 8. Зміст тт. I - LVI (по нїмецьки) - с. 15 - 24 Видання буде цікаве всім історикам, релігієзнавцям, філологам, етнографам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. I, Т. LVII Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Олександр Сушко (1880 — 1966) — український історик, журналіст, громадський діяч. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ. Іван Матві́йович Стешенко (1873 — 1918) — український громадський і політичний діяч, педагог, літературознавець і письменник, перекладач. Рік: 1904 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Мова: українська, латинська, німецька Сторінок: - Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1 Вага: 0,320 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LXII тому - 1. Матеріали до історії Коліївщини. III. Польська поема про уманську різню, подав др. Іван Франко - с. 1 - 40 - 2. Козаччина на переломі XVI і XVII в. (1591 - 1603), написав Василь Доманицький (VI - X) - с. 65 - 113 - 3. Miscellanea: а) Руська "кройника" з XVII в., подав о. Арістарх Крижановський; б) П. Литвинова-Бартош (некрольоґ), і в) Олександр Пипін (некрольоґ), под. М. Грушевський - с. 1 - 5 - 4. Наукова хроніка: Огляд часописей за р. 1903 (зміст на с. 63 - 4). - с. 1 - 64 - 5. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 33) - с. 1 - 34 Видання буде цікаве всім історикам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. VI, Т. LXII Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор. Рік: 1904 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: - Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1 Вага: 0,310 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LIV тому - 1. Причинки до студий над текстом Палїнодиї, написав Олександр Сушко - с. 1 - 40 - 2. З сїльських відносин у Галичинї в серединї XIX віка, подав Юрий Кміт - с. 1 - 8 - 3. З істориї нашої фільольоґії - Три галицькі граматики (Іван Могильницький, Йосиф Левицький і Йосиф Лозинський), написав др. Осип Маковей (конець - додатки) - с. 59 - 96 - 4. Miscellsnea: а) Увага про назву "Палїнодія", дра І. Франка; б) Бунт а селї Мшанци 1717 р. под. Б. Барвінський; в) Варіанти до "Богданової могили" Шевченка, з удїленої Ол. Маркевичем копії подав М. Грушевський - с. 1 - 8 - 5. Наукова хронїка - Нові працї над істориєю славянства, подав Зенон Кузеля (конець) - с. 1 - 36 - 6. Біблїоґрафія (рецензиї й справоздання, зміст на с. 65) - с. 1 - 66 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. IV, Т. LIV Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Олександр Сушко (1880 — 1966) — український історик, журналіст, громадський діяч. Юрій Кміт (псевдоніми і криптоніми: Задуманий, Ю., К., Ю. К., 1872 - 1946) — український письменник і публіцист, етнограф Бойківщини та літературознавець, громадський діяч і священник УГКЦ. Осип Степанович Маковей (1867 — 1925) — український поет, прозаїк, публіцист, критик, літературознавець, перекладач, редактор багатьох періодичних видань, педагог, громадсько-політичний діяч. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Богдан Олександрович Барвінський (псевдоніми і криптоніми: Т. Вінковський, Б. Б., 1880 — 1958) — український історик, бібліограф, архівіст, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ. Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч. Рік: 1903 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: - Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1 Вага: 0,290 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LIII тому - 1. XII археольоґічний з'їзд у Харкові, 1902 р. Замітки Дра Олексїя Маркевича - с. 1 - 18 - 2. Лаврівські перґамінові листки з XII - XIII в., написав Др. Олексадр Колесса (з трома фототипіями) - с. 1 - 26 - 3. Предтеча унії. Критично-історична студия, написав Олександр Сушко (Далї буде) - с. 1 - 71 - 4. Miscellanea: а) Незаплачене київське подимне, под. М. Грушевський; б) До руської біблїоґрафії XVIII в., под. І. Франко; в) Керестурська хронїка, под. В. Гнатюк; г) † Др. Олексїй Маркевич - с. 1 - 9 - 5. Наукова хронїка: Огляд часописей за рік 1902 - часописи українсько-руські, под. С. Томашівський і О. Сушко - с. 1 - 17 - 6. Біблїоґрафія (рецензиї й справоздання, зміст на с. 48) - с. 1 - 49 Видання буде цікаве всім історикам, арехологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. III, Т. LIII Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Олексій Іванович Маркевич (1847 — 1903) — дослідник історії України XVI—XVIII ст. Олександр Михайлович Колесса (1867 - 1945) — український літературознавець, мовознавець, громадсько-політичний діяч, дійсний член НТШ. Олександр Сушко (1880 — 1966) — український історик, журналіст, громадський діяч. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки. Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Рік: 1903 Сторінок: - Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1 Вага: 0,280 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст L тому - 1. Два селянські контракти купна-продажі з початку XVI в., подав Михайло Грушевський - с. 1 - 6 - 2. Др. остап Терлецький, спомини й матеріяли дра Івана Франка - с. 1 - 64 - 3. Пісенні новотвори в українсько-руській народній словесности, подав Володимир Гнатюк (Конець буде) - с. 1 - 37 - 4. Miscellanea: а) Микита Мелешко, незвісний панеґірист XVII в., под. Ол. Сушко; б) Парцеляция війтівства поміж підданих села Мшанця 1788 р., под. М. Зубрицький; в) Тадей Рильський, некрольоґічна згадка і г) До некрольоґу Остапа Терлецького, под. М. Грушевський - с. 1 - 15 - 5. Наукова хронїка: Огляд часописей за р. 1901 - Часописи видавані поза Україною - с. 1 - 22 - 6. Біблїоґрафія (рецензиї й справоздання, зміст на с. 46) - с. 1 - 48 Видання буде цікаве всім історикам, філологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. VI, Т. L Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки. Олександр Сушко (1880 — 1966) — український історик, журналіст, громадський діяч. о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ. Рік: 1902 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: - Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1 Вага: 0,250 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LXVI тому - 1. Сьвятий Климент у Корсунї, Причинки до історії старо-руської лєґенди, написав Др. іван Франко. XI. Культ св. Климента в Мораві й на Руси - с. 257 - 281 - 2. Іще до "Чуда св. Климента папи римського", замітки до розвідки дра Франка, Михайла Грушевського - с. 1 - 3 - 3. Огляд української лєксикоґрафії, написав Борим Грінченко - с. 1 - 30 - 4. З лїтературної спадщини Василя Ільницького, подав іван Созанський - с. 1 - 59 - 5. Miscellanea: а) Лист Ол. Гатцука до Мікльошіча, под. З. Кузеля; б) "Литературный споръ" в Холмщинї 1871 р., под. І. Крипякевич; в) Данило Мордовець, некрольоґічна замітка, под. М. Грушевський - с. 1 - 8 - 6. Наукова хронїка: Огляд часописей за 1904 р. - Часописи українсько-руські (зміст на с. 54) - с. 1 - 15 - 7. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 54) - с. 1 - 54 Видання буде цікаве всім історикам, релігієзавцям, філологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. IV, Т. LXVI Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Борис Дмитрович Грінченко (1863 — 1910) — український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч. Редактор низки українських періодичних видань, автор фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих, педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови та літератури. Укладач чотиритомного тлумачного «Словаря української мови». Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог. Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч. Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ. Рік: 1905 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: - Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1 Вага: 0,330 кг