Спогади уродженця Полтавщини про своє минуле. Перша половина 20 століття - падіння Російської імперії, життя в СРСР 1920-30-х, еміграція в Америку. Зміст: - Від автора - Війна і революція - Підпільна організація - Споживча кооперація та колективізація - Мій арешт - Праця в колгоспі після арешту - Як я відбув операцію і репатріацію - Табір та еміграція до Америки “Прошу свого читача вибачити, що я не майстер пера, а звичайний селянин, і може бути неправдивий вираз деяких слів. Я маю нижчу освіту, закінчив чотири кляси народної школи. Прикрашувати мистецьки я не можу, а пишу щиро й правдиво, так, я воно відбувалося на ділі. Особи, яких я згадую в цьому нарисі, правдиві, за вийнятком деяких, що з відомих причин підібрані, події теж правдиві і вірні. Одне може бути не точне, це дати, деякі з них беру приблизно. Мови української літературної я не вчив, бо тоді, коли ходив до школи (1903-07 рр.) української мови не вчили, а тільки російської. Отож, у цих споминах я пишу мовою, яку я засвоїв від своїх батьків та від прочитаних мною українських книжок. *** Я народився в 1896 році на Полтавщині, хутір Галущина Гребля, Кустолівської волості, Кобиляцького повіту, в селянські родині. Батьки мали 8,5 десятин землі і займалися сільським господарством. Закінчивши чотири кляси народної школи, я не зміг продовжувати навчання, бо для цього потрібні були гроші, яких батько не мав, а тому й займався сільським господарством, яке дуже любив. Дитинство провів добре, спокійно, до 1914 року, до вибуху першої світової війни. Дякуючи своїм батькам, я взнав, що Україна була вільна Козацька держава, а потім стала колонією Москви. Коли я ще був малим, то батько розказував уривки з “Кобзаря”, які так легко мені залишалися в пам’яті, а коли підріс, то це була улюблена моя книжка, яку я знав майже всю напам'ять. В 1915 році, 7-го серпня ст.ст., коли я мав усього 18 років і чотири місяці, мене покликано, вірніше мобілізовано до військової служби. .... (П. Кибкало) «Тернистим шляхом» Автор: Полікарп Кибкало Видано накладом автора. Буенос-Айрес – Рочестер 1961 Мова українська Сторінок 168