- 1. Історія
- 2. Етнографія
- 3. Місце видання
- 4. Книги з автографом чи екслібрисом
- 5. Антикварні книги
- 6. Сучасні видання
- 7. Діаспоріана
- 8. Література для дітей
- 9. Художня література
- 10. Кулінарна історія
- 11. Сільське господарство та промисловість
- 12. Книги Видавництва РВВ
НОВИНКИ КНИГ
Переяслав-Хмельницький архитектурно-исторический очерк. /Грабовский, Днестров/ (Видання 1954 року)
1450 грн.
Нарис з історії архітектури міста Переяслав Київської області, що в свій час було князівською столицею Переяславського князівства, полковим центром Переяславського полку Гетьманщини, повітовим центром Переяславського повіту Полтавської губернії та райцентром Переяславського району Київської області.
«Переяслав-Хмельницький архитектурно-исторический очерк»
Автори: Грабовський І.А., Днестров І.Н.
Видавництво Академії архітектури Української РСР 1954
Мова: російська
Сторінок: 79
Древнейшие в мире художественные ковры и ткани. Руденко С.И. (Видання 1968 року)
2800 грн.
Найдавніші у світі художні килими та тканини
Килими і тканини з часом легко руйнуються, тому, крім як у єгипетських гробницях, їх дуже рідко вдається виявити при археологічних розкопках. Але при розтині заледенілих курганів Гірського Алтаю було знайдено цілком виняткові за своєю схоронністю килими та тканини IV-V століть до н.е. У вступі докладно розказано про джерела знахідок - курганів Гірського Алтаю, про причини їх заледеніння, вік і належність північно-східним скіфам. Глава перша присвячена культурі та мистецтву гірськоалтайських скіфів; друга – килимам і тканинам заледенілих курганів, третій розділ – впливу передньоазіатського мистецтва на скіфське. Чорно-білі та кольорові ілюстрації дають повне уявлення про знахідки вчених.
«Древнейшие в мире художественные ковры и ткани из оледенелых курганов Горного Алтая»
Автор: Руденко Сергій Іванович
Рік: 1968 «Искусство»
Мова: російська.
Опис ілюстрацій: російська, англійська, французька, німецька
Сторінок: 131
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
7200 грн.
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Атлас пещерных городов Крыма (2007)
4200 грн.
докладний опис штучних печер Криму.
У книзі представлені повні схеми комплексів печерних споруд шести найбільших печерних міст Криму – Бакла, Тепе-Кермен, Качі-Каль-он, Ескі-Кермен, Мангуп-Кале та Чуфут-Кале. Схеми відображають великомасштабні плани міст та його основних районів. Наводиться докладний опис штучних печер, внутрішньоскельних, а також основних наземних споруд, аналізуються технології їх створення та експлуатації. У книзі використано 77 оригінальних схем та понад 450 фотографій.
Містить авторський автограф з посвятою.
«Атлас пещерных городов Крыма подорож до будівельників та мешканців печер»
Автор: Анатолій Гуськов
Видання 2007 року
Мова: російська
Сторінок: 197
Іловайськ (Книга про АТО)
2000 грн.
Книга про мужність, героїзм і людяність українських солдат і офіцерів
Іловайськ - книга про мужність, неймовірний героїзм і людяність українських солдат і офіцерів, бійців добровольчих батальйонів, батальйонів тероборони, всіх тих, хто опиняється в кінці серпня 2014 року в Іловайському котлі, що став найбільшою поразкою української армії в ході війни на сході. Це чесна книга про війну, яка, як відомо, нікого ще не зробила краще, натомість, серед крові, вогню та заліза люди залишаються людьми. Автор почув історії близька сотні учасників Іловайської трагедії, книга побудована на реальних подіях. Тим не менше, просимо вважати всі збіги імен, прізвищ та позивних випадковими.
2-е видання, виправлене.
«Іловайськ. Розповіді про справжніх людей».
Автор: Положій Євген Вікторович (м. Суми), 47 років - відомий журналіст і письменник.
Видання 2015 року
Мова: українська
Сторінок: 377
Мыслители Киевской Руси (Наукове видання 1987 року)
980 грн.
Філософсько-теоретичні погляди видатних мислителів Київської Русі XI-XIII століть.
У книзі на широкому джерельному матеріалі висвітлюється філософсько-теоретичні погляди видатних мислителів Київської Русі XI-XIII століть - Іларіона, Ф.Печерського, Нестора, В.Мономаха, Л.Жидяти, К.Смолятича, К.Туровського та інших.
Дається характеристика національної своєрідності давньоруської філософії, розкривається її зв'язок із духовною культурою інших народів. Друге видання книги доповнено розділами про художню літературу стародавньої русі, плебейських-селянських єресях, повніше представлені історіографія, проблеми, фрагменти оригінальних текстів, розширено художнє оформлення.
Зміст:
- Християнізація русі та духовна культура східних слов'ян
- Ярославові книжники Лука Жидята та Іларіон
- Монастирська ідеологія. Феодосій та Нестор
- Відображення теологічного розуміння історії в географії. Серапіон Володимирський
- Становлення ранньої гуманістичної традиції. Іван грішний та Володимир Мономах
- «Слово о полке Игореве». Світогляд та ідеали автора
- Людина в давньоруській книжності. Даніїл Заточник
- У витоків раціоналізму. Климент Смолятич
- Розум та віра. Кирило Туровський
- Плебейсько-селянські єресі. Вчення стригольників
"Мыслители Киевской Руси"
Автори: Олександр Фазлаєвич Замалєєв, Володимир Опанасович Зоц
Видавництво: «Вища школа» Київ 1987
Мова: російська
Сторінок: 181
Львівська кераміка. Голубець О.М. (Наукове видання 1991 року)
1600 грн.
Декоративна кераміка з 40-х по 80-ті роки XX ст.
У монографії висвітлюється розвиток львівської професіональної школи декоративної кераміки у період з 40-х по 80-ті роки XX ст. Розглядаються основні тенденції і перспективи розвитку цього традиційного виду декоративно-прикладного мистецтва, доробок сучасних художників-керамістів. Для мистецтвознавців, художників, архітекторів.
«Львівська кераміка»
Автор: Орест Михайлович Голубець
Видавництво: «Наукова думка» Київ 1991
Мова: українська та російська
Сторінок: 116
Білий налив. Поезії. Н.Шаварська (Видання 2016 року)
1200 грн.
Поезії різних років на тему кохання
Нова книжка Ніни Шаварської - це виразно ліричні і поліфонічні поезії, що чарують красою кохання і материнства, любов'ю до всього прекрасного в природі і людській душі. Органічно поєднуються в ній болючі роздуми про непросту місію жінки в сучасному світі, вболівання за долю роду й народу з вірою в добро й справедливість на рідній українській землі.
«Білий налив. Поезії»
Автор: Ніна Григорівна Шаварська – українська поетеса, член НСПУ, авторка семи поетичних збірок. Є лауреаткою міжнародних мистецьких премій імені С. Гулака-Артемовського, В.Симоненка, О.Олеся. З 2003 року є ведучою ряду мистецьких програм Національної радіокомпанії України радіо «Культура»
Видавництво: Київ 2016
Мова: українська
Сторінок: 85
Павло Грабовський. Вибрані поезії (Видання 1941 року)
2850 грн.
До книги увійшли оригінальні поезії, переклади й переспіви автора
Павло Грабовський — український поет-лірик, публіцист, перекладач, яскравий представник української інтелігенції, яка в умовах самодержавної Російської імперії вела боротьбу за національну волю України, тісно пов'язану з рухом за соціальне визволення. Створив привабливий образ ліричного героя — борця за утвердження справедливого суспільно-політичного ладу.
«Павло Грабовський. Вибрані поезії»
Автор: Павло Арсенович Грабовський (1864–1902), народився 11 вересня 1864 у селі Пушкарному на Харківщині (тепер Сумська область) в бідній сім’ї пономаря. Вчився в Охтирській бурсі (1874–1879) та Харківській духовній семінарії, де самотужки ґрунтовно знайомився з художньою класикою, таємно виявляв велике зацікавлення політичною літературою, тягнувся до обговорення актуальних суспільних проблем. За зв’язки з харківським гуртком народницької організації «Чорний переділ», поширення забороненої літератури Грабовський 1882-го був заарештований і виключений із семінарії, а потім висланий на 2 роки під нагляд поліції за місцем народження. У 1885 році отримав дозвіл жити в Харкові, де став одним з керівників «групи революційних народників». У 1886 році вступив на військову службу, в тому ж році за образу офіцера був направлений в війська Туркестанського військового округу. По дорозі, в Оренбурзі, був заарештований за поширення політичної літератури і відправлений назад до Харкова для дізнання. На допиті визнав своє знайомство з членами революційної групи, факти зберігання і поширення заборонених видань. У 1888 році з Московської пересильної в’язниці (Бутирки) відправлений на 5 років на заслання в Сибір. Поселений під нагляд поліції в Балаганськ (Іркутська губернія). Під час перебування у в’язниці Грабовський написав ряд поезій, окремі з яких у зміненому й переробленому вигляді увійшли пізніше до першої збірки. У 1889 році взяв участь у складанні та розповсюдженні «Заяви російського уряду» проти звірячої розправи над ув’язненими 22.03.1889. Після появи тексту заяви в зарубіжній пресі був заарештований. У 1891 році за постановою Іркутського губернського суду засуджений до позбавлення всіх прав стану і каторжних робіт на 4 роки. У 1892 р за рішенням Сенату каторга була замінена на заслання-поселення в «найдальші місця Сибіру». Поселений в Якутській області (Вілюйськ), з 1896 – в Якутську. У 1899 році переведений до Тобольська. У Тобольську давав приватні уроки, працював коректором, служив у ветеринарному відділенні губернського управління. Продовжував займатися літературною творчістю, в 1899-1901 публікував статті в газеті «Сибирский листок». Роки заслання вкрай підірвали його здоров’я, в Тобольську він дуже хворів. Проте й у таких умовах Грабовський не залишає літературної роботи, готується видавати зібрання творів, пише нові вірші. Помер в Тобольську 12 грудня 1902 року від туберкульозу. Похований, згідно із заповітом, на кладовищі поруч із декабристами. З 38 років свого короткого життя 20 Павло Арсенович провів в ув’язненні і засланні. Упродовж усього творчого життя Грабовський здійснював величезну роботу як перекладач творів світової поезії. У книгах «З чужого поля», «Доля», «З Півночі» (розділ «Переклади»), «Кобза», у підготовленій, але не виданій збірці «Хвиля» (1899) вміщено переклади поетичних творів із 25 літератур світу. Українською мовою завдяки праці Грабовського зазвучали російські билини, твори Державіна, Жуковського, Пушкіна, Кіндрата Рилєєва, Полежаєва, Михайла Лермонтова, Федора Тютчева, Миколи Огарьова, Олексія Толстого, Курочкіна, Миколи Некрасова, Миколи Добролюбова, Михайлова, Минаєва, Плещеєва, Майкова тощо. Павлу Грабовському належать переклади двох поем Джорджа Байрона («Шільйонський в’язень», «Замок Альва»), двох поем Роберта Бернса («Хома Баглай» (в оригіналі «Том О’Шантер») та «Старчача гульня»), віршів Персі Шеллі, Сауті, Вільяма Вордсворта, Теннісона, Генрі Лонгфелло, Елізабет Браунінг, Йоганна Ґете, Уланда, Генріха Гейне, Ленау, Фрейліграта, Георга Гервега, Леопарді, П’єр-Жана Беранже, Віктора Гюго, Дюпона, Анрі-Огюста Барб’є, Моріса Метерлінка тощо.
Видавництво: «Радянський письменник» Київ 1941
Мова: українська
Сторінок: 431
Тернистим шляхом. Городецький І (Діаспорне видання 1948 року)
1400 грн.
Діаспорне видання. «Присвячене пам’яті Великого Князя Української Церкви».
«Цю невеличку книжечку альбом видаємо з нагоди Апостольської Візитації Української Католицької Церкви в Німеччині Преосвященішим Єпископом Д-рон Іваном Бучко. Радіючи цим небуденним Праздником -- наші думки линуть у Рідний Край, наші уста цілують цей тернистий шлях, яким вступає сьогодні наш Рідний Нарід, а особливо наша Рідна Церква. Хай же наша радість сплететься з цією журбою в одну всенародну молитву за наше воскресіння! Рівночасно з тим хай ця скромна праця спонукає наших істориків до написання великих праць-епопей для висвітлення національної мартирології українського народу й його Церкви під сучасну пору та для прославлення наших Степінаців, наших борців з Альказару, наших героїв і мучеників за найвищі ідеали. В Реґенсбурзі, 24 квітня 1948 року. Автор.»
«Тернистим шляхом…» (Мартирологія Української Католицької Церкви в образках)
Автор: І.Городецький
Видавництво: Реґенсбурґ, Мюнхен 1948
Мова: українська
Сторінок: 40
Шевченко й Франко. Мандрика М.І. (Діаспорне видання 1957 року)
1200 грн.
Діаспорне видання. УКРАЇНСЬКА ВІЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК. СЕРІЯ ЛІТЕРАТУРА Ч. 3
«ШЕВЧЕНКО Й ФРАНКО (ДОПОВІДЬ В ТИЖНІ АКАДЕМІЧНИХ ВИКЛАДІВ УВАН У СТОЛІТТЯ Ів. ФРАНКА - ВІННІПЕҐ)
Забираючи слово про поетів, хочу взяти, як символ до дальшого говорення, поетичне оповідання з Біблії, де сказано, що коли пророк Ілля відлітав на небо, то він скинув своєму наступникові, Єлисеєві, свій верхній одяг на знак передачі йому своєї пророчої місії. Хоч прямого фізичного стику між Тарасом Шевченком і Іваном Франком і не було, бо Франкові було лише п'ять років у день смерти Шевченка, але пророчу місію Шевченка перебрав фактично аж Франко, і ніхто другий до нього. Переходячи до суттєвої теми мого викладу, хочу завважити, що правдиве пізнання й оцінка історичної особи, себто особи, що діяла в минулому, буде тоді, коли наш дослід буде заснований на обставинах її історичного часу чи доби. Отже, візьмемо добу появи на світ і пізніше на арену творчости Тараса Шевченка. Це був час темної ночі над Україною, час страшної неволі нашого народу. Передтим закінчилась велика трагедія боротьби за останні залишки української державности й волі. Запорозька Січ розгромлена, природні багатства України загарбані московськими зайдами, народ закріпощено в панську неволю. Освіта знищена, ім'я України стерто з життєвої книги, витискалося навіть з пам'яті народньої. Під таким тяжким тиском московського поневолення, українська провідна верства скапітулювала. Про Україну, як таку, вже ніхто не мріяв. Вважалося, що все на віки закінчено, поховано... Залишаються лише пісні про минуле, яке ... вже не вернеться. Зостанеться лише домашня культура.»
«Шевченко й Франко»
Автор: Микита Іванович Мандрика. (1886, Київ 1979) український літературознавець, дипломат, поет,громадськтй діяч, доктор права.
Видавництво: «Вінніпеґ». Накладом Української Вільної Академії Наук, 1957
Мова: українська
Сторінок: 21
Збірка книг Ремарка українською мовою.
4580 грн.
Еріх Марія Ремарк — один із найпопулярніших та улюблених німецьких письменників двадцятого століття.
Збірку складають наступні його книги:
- Чорний обеліск
- Люби ближнього твого
- Три товариші
- На Західному фронті без змін
- Тріумфальна арка
- Ніч у Лісабоні
- Повернення
- Іскра життя
- Тіні в раю
-- Час жити і час помирати
Ремарк народився в Оснабрюке, Німеччина, у католицькій робочій родині 22 червня 1898 року. У 18 років він потрапив до армії, а 12 червня 1917 року був направлений на Західний фронт. 31 червня отримав поранення у ліву ногу, праву руку й шию та провів останок війни у воєнному госпіталі у Німеччини. Після війни він працював бібліотекарем, вчителем, журналістом, редактором, бухгалтером.
У 1929 році опублікували свій найбільш відомий роман — «На західному фронті без змін» під псевдонімом Еріх Марія Ремарк (він змінив друге ім’я на честь своєї матері, яка померла у 1918 році), який описував жорстокість війни з точки зору 20-річного солдата. Потім вийшли ще кілька антивоєнних творів; простою, емоційною мовою в них реалістично змальовувалася війна і післявоєнний період. Інша точка зору, що прославляла війну, була представлена «Стальним штурмом» (In Stahlgewittern) Ернста Юнгера. Як і Ремарк, Юнгер теж був учасником війни.
Книги схожої тематики:
1. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій)
2. ВІДЬМАК. ПОВНА ЗБІРКА УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ. (Анджей Сапковський)
3. Найвидатніші твори української літератури /Збірка української класики/
Твори в 7 томах. Іван ЛЕ (Збірка художньої літератури 1982 року)
7200 грн.
Збірка творів класика української літератури 20-го століття Івана Ле.
"... все своє життя йшов з народом, творив в ім'я народу, оспівував його героїчне минуле, стверджував красу і багатство духовного світу..." (з передмови)
"Професор Іван Огієнко (Митрополит Іларіон), який більшу частину свого життя прожив у еміграції і великими симпатіями до радянської влади не відрізнявся, в своїй “Історії української літературної мови” стверджував, що значну роль у завершенні формування сучасної української літературної мови відіграли українські письменники доби радянської українізації (першої третини ХХ століття).
До цих письменників безумовно належить й Іван Ле, який за своє життя видав більше 50 книг зі своїми творами, переважну більшість яких було написано українською мовою."
Твори в 7 томах.
автор: Іван ЛЕ (Іван Леонтійович Мойся, 1895-1978)
Державний музей українського образотворчого мистецтва УРСР (Видання 1972 року)
3200 грн.
Альбом українського образотворчого мистецтва
Найкращі зразки українського образотворчого мистецтва виставлені у залах музею. Тут і твори майстрів періоду Київської Русі, і середньовічний український живопис, і картини таких відомих художників XVIII-XIX ст. як Д.Левицький, В.Боровиковський, B.Тропінін, Т.Шевченко, К.Костанді, Н.Пимоненко, І.Труш, C.Васильківський, К.Трутовський, О.Мурашко, та чудові полотна радянських живописців, в яких оспівані велич та могутність Радянської України, духовна краса її людей – творців нового щасливого життя. Багато ілюстроване, видання розраховане на масового читача.
Державний музей українського образотворчого мистецтва УРСР
«Государственный музей украинского изобразительного искусства УССР». Альбом.
Упорядник та автор вступної статті: П.І.Говдя
Видавництво: «Мистецтво» 1972
Мова: українська, англійська та російська
Сторінок: 148
Довідник працівника агрохімслужби (Наукове видання 1986 року)
2400 грн.
Довідник з застосування мінеральних добрив
У довіднику викладено агрохімічну характеристику ґрунтів Української СРСР, ефективність органічних та мінеральних добрив, нормативи витрат поживних речовин на формуванні одиниці врожаю, механізацію застосування добрив, розподіл річних фондів мінеральних добрив. Основну увагу приділено питанням застосування пестицидів, оцінювання якості кормів, промислової технології застосування добрив на основі створення господарських пунктів хімізації та міжгосподарських агрохімічних комплексів. Розрахований на працівників агрохімслужби, агрономів.
«Довідник працівника агрохімслужби»
Автор: Носко Борис Семенович, головний науковий співробітник національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського», академік Національної академії аграрних наук України, доктор сільськогосподарських наук, професор.
Видавництво: Київ «Урожай» 1986
Мова: українська
Сторінок: 310
Тарас Шевченко. Поеми (Видання 1984 року)
2800 грн.
Збірка поем Великого Кобзаря
Славнозвісні поеми, у яких поет зображував життєву долю жінки-страдниці, опоетизувавши її високе душевне благородство та викриваючи гнівно суспільні вади, що викликали страждання жінки, а то й загибель.
«Поеми».
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Ілюстрації Олександра Івахненка. Оформлення Володимира Юрчишина.
Видавництво «Веселка» Київ 1984
Мова: українська
Сторінок: 197
Вышивки (Видання 1982 року)
4200 грн.
Ілюстрована книга з вишивання.
Видання є альбомом, метою якого, за словами автора, є докладне, зрозуміле і наочне пояснення прийомів вишивання. У виданні запропоновано широкий вибір простих та складніших малюнків. Видання передує введенням, ілюстроване кольоровими фотографіями та схемами вишивок.
Зміст:
- Загальні відомості.
- Техніка вишивання.
- Шви.
- Вишивання хрестиком.
- Зигзаг.
- Додаткові шви.
- Оксамитовий шов або козлик.
- Пітельний шов (крайовий).
- Тамбурний шов або ланцюжок.
- Сітка.
- Ажурна облямівка.
- Мережки.
«Вышивки»
Автор: Марта Маннова. Переклад зі словацької Ізабела Темнова
Видавництво: «Праца». Издательство РПД. Братислава 1982
Мова: російська
Сторінок: 148
Українська радянська скульптура (Видання 1957 року)
3200 грн.
Михайло Коцюбинський. Твори в 3 томах (Видання 1979 року)
2800 грн.
До першого тому збірки творів М.Коцюбинського ввійшли повісті та оповідання «На віру», «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», «Ціповяз», «Маленький грішник», «Посол від чорного царя», «По-людському», нарис «В путах шайтана» та інші.
До другого тому ввійшли оповідання, які написані в 1901-1909 рр. «Дорогою ціною», «Лялечка», «Він іде!», «Сміх», «Цвіт яблун»і, «Intermezzo».
До третього тому збірки ввійшли художні твори написані в 1910-1912 рр «Fata morgana», «Тіні забутих предків», «Сон», «Коні не винні», а також вибрані статті та листи письменника.
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво художньої літератури «Дніпро» Київ 1979
Мова: українська
Сторінок: 1 том – 310, 2 том – 281, 3 том - 353
Золотий Ра. Іван Білик (Перше оригінальне видання 1989 року)
650 грн.
Найвідоміша українська художня книга про часи Давньої Греції, Єгипту, Персії, Скіфії та ін. авторства найкращого романіста історичної художньої прози Івана Білика.
— Історик не має права нічого замовчувати, — таки говорить Геродот. — Інакше то буде не історія, а політика. Що зможуть наступні покоління довідатися про минулі часи, коли знатимуть лиш один бік справи? Історик повинен записувати все, хоча вірити всьому тому не зобов'язаний.
Він киває пальцем у такт своїм словам. Слова справді відповідають його уявленням про покликання історика, і все-таки щось муляє йому, наче камінчик у черевику. Гість неохоче спиняється й викидає його:
— Завжди бути послідовним просто неможливо... Людина — істота слабка, ворогів же та спокус у неї дуже й дуже...
***
На одній із полиць моєї бібліотеки лежить його досить ваговита книжка, я беру її й простягаю йому. Він крутить книжку в руках і трохи скептично посміхається:
— Вміщується на одній руці...
Я запитую:
— А який вигляд вона мала в твій час?
— Двісті з гаком сувоїв папірусу по два лікті кожен, — відповідає Геродот, мружачись до полиць моєї бібліотеки, яка тягнеться від стіни до стіни. — Моя книжка тут оце ледве-ледве вмістилася б.
А в моїй книгозбірні вміщається зо дві тисячі томів.
Геродот поставив свою видану в наш час книжечку на місце, а потім відступив і глянув на неї від протилежної стіни. Книжка мов потонула в каламутному морі.
— Ти все оце перечитав? — питає він, і я розгублено кручу головою. — Нащо ж вони тобі?
Як я міг пояснити, що немає потреби принаймні відразу перечитувати все, що стоїть у тебе на полицях, скажімо, кількадесятитомні енциклопедичні словники. А багатотомні батареї мертвих і живих класиків? А маса суто випадкових видань, до яких навряд чи коли дійде черга, бо якщо й настане їхній зоряний час, то лише в найближчому складі макулатури... Я спробував пояснити гостеві все це, але він затаврував його простим і звичним для себе словом "варварство". Я відповів, що серед нас тепер багато хто думає так само, мовляв, це інформаційний потоп, у якому рано чи пізно захлинеться цивілізація; коротше кажучи, справжній абсурд. А він знову дивиться на свою книжку:
— Я вклав у неї кільканадцять років життя, а її й не видно серед інших...
Я ж намагаюся виправдати особливості нашої доби:
— У папірусних сувоях лише моя бібліотека зайняда б величезний багатоповерховий будинок, а тепер такі бібліотеки має багато хто.
Гість мій скалить облямоване зморщечками око:
— Навіщо вам стільки книжок, якщо ви їх не читаєте? Може, для утеплення стін?..
Золотий Ра
Автор: Іван Білик
Рік: 1989 (перше видання)
Сторінок: 470