Гадяцька унія 1658 року Гадяцька унія 1658 року — договір, за яким Гетьманщина мала ввійти в Річ Посполиту на рівних правах з іншими її частинами — Польщею та Великим князівством Литовським (сучасна Білорусь та Литва). У післяпереяславських умовах кінця 1650-х рр. Порозуміння в Гадячі між Гетьманщиною та річчю Посполитою рішуче підважувало здобутки Московії в 1654-56 рр. Навіть в своєму урізаному Сеймом вигляді, Гадяцька угода залишалась надійною перешкодою для московської експансії, що відкривало для Східної Європи інші обрії як на короткотермінову, так і на далеку перспективу. Пропонована збірка містить статті сучасних авторів, присвячені осмисленню різноманітних аспектів Гадяцької угоди 1658 року: - Гадяцька угода — текст польською та українською; - Гадяцька угода — текстологічний аналіз (Таїрова-Яковлєва); - Козацько-польські домовленості 16 — першої половини 17 ст. (Брехуненко); - Турецька альтернатива в зовнішній політиці Козацької держави (Колодзейчик); - Гадяцька угода 1658 року в структурі міжнародних взаємин Центрально-Східної Європи (Горобець); - Козацьке посольство на сейм 1659 року (Кулаковський); - Конфесійна проблема в Гадяцькій угоді (Кемпа); - Коронна шляхта і Гадяцька унія (Кролль); - Велике князівство Литовське і Гадяцька унія (Коссаржецький); - Від Гадяча до Андрусова: осмислення “отчизни” в українській політичній культурі (Когут); - Ідея відновлення “Гадяча 1658” у політичних концепціях П. Дорошенка (1660-70-і рр.) (Чухліб); - Гадяцький договір 1658 року у висвітлені українських літописців (Мицик); - Гадяч 1658: творення міфу (Плохій); - Гадяцька унія в польській історіографії (Бобятинський);

Архів ранньомодерної Української держави (комплект документів судочинства Гетьманщини) В першому томі археографічного проекту “Архів ранньомодерної Української держави” вміщено документи з колекції історика Олександра Лазаревського, які зберігаються в Інституті Рукопису НБУ ім. Вернадського. Документи являють собою збірку з судових справ, що розглядались в 1734-1767 роках в Генеральному військовому суді та Генеральній військовій канцелярії Гетьманщини. Основне місце дії в них — Прилуцький, Переяславський та Ніжинський полки, але, в тому чи іншому вигляді, географія охоплює майже всю Гетьманщину. Як зазвичай буває, в судових тяганинах — робляться постійні екскурси-апеляції до більш давніх часів (особливо, якщо є потреба підтвердити право на землеволодіння тощо) та висвітлюється широка мережа родинних відносин претендентів на ту чи іншу власність. Збірка буде цікавою як дослідникам історії міст і сіл Лівобережжя України, так і дослідникам родоводів. Книга має ґрунтовний географічний та іменний покажчики, розширені наукові коментарі. упорядники Віктор Брехуненко, Ірина Тарасенко. В шостому томі археографічного проекту “Архів ранньомодерної Української держави” продовжено публікацію документів з фонду №76 “Ніжинський полковий суд”, які зберігаються в Центральному державному архіві України в м. Києві (початок в томі №2). полковому суді однієї з найбільших військово-адміністративних одиниць Гетьманщини, що займала значну територію сучасних Чернігівської та Сумської областей України. До вирішення справ були залучені жителі Ніжинської, Батуринської, Конотопської, Воронізької, Глухівської, Кролевецької та інших сотень полку. В збірці вміщено 26 справ за 1745 — 58 рр., що відображають різноманітні конфлікти з життя тогочасного населення України. Збірка буде цікавою як спеціалістам по історії права так і дослідникам історії міст і сіл Лівобережжя України та дослідникам родоводів. Книга має ґрунтовний географічний та іменний покажчики, розширені наукові коментарі, словник застарілих та рідковживаних слів, переліки адвокатів, старшини тощо. Збірка буде цікавою як спеціалістам по історії права, так і дослідникам історії міст і сіл Лівобережжя України та дослідникам родоводів. Книги мають ґрунтовні географічні та іменні покажчики, розширені наукові коментарі, словник застарілих та рідковживаних слів, переліки адвокатів, старшини тощо.