Збірка складається із статті професора Берлінського університету Теодора Шимана, та більш об'ємної роботи професора Дерптського університету Олександра Брікнера, спеціаліста с історії XVIII століття. Оскільки вбивство імператора Павла до скасування цензури в Російській Імперії належало до заборонених тем, за життя автора (помер 1896 року) ця монографія не видавалася, а вперше була видана анонімно і німецькою мовою. Переклад з німецької. Видання багато ілюстроване репродукціями портретів історичних осіб. Добре збережений екземпляр, власницька палітурка із збереженням оригінального заголовка з паперової видавничої обкладинки.

Популярне православне періодичне видання початку XX ст., присвячене релігійним та моральним питанням. "Російський паломник" був одним із найпопулярніших православних журналів Російської імперії, орієнтованим на широке коло читачів. Видання містило різноманітні матеріали релігійно-просвітницького характеру: статті з історії церкви, життєписи святих, розповіді про православні святині та паломництва, морально-повчальні оповідання, вірші на релігійну тематику, а також численні ілюстрації. Представлені в журналі матеріали включають статті "Літо Господнє благоприятне", "Явлення Богоматері преп. Серафиму Саровському", а також ілюстрації імператорської родини у традиційному російському вбранні – імператора Миколи II, імператриці Олександри Федорівни та спадкоємця престолу. В номері 22 за 1905 рік надрукована стаття про царя Івана Грозного в Успенському соборі та вірш "Другу" авторства Віктора Козловського. Випуск 44 містить статтю "Отця заблудшого" та ілюстрації християнських святинь в Ефесі: купелі св. Іоанна Богослова та гробниці св. євангеліста Луки. Особливу цінність представляє також зображення старовинного російського лубка з православними духовними настановами та зображенням хреста.

Філософська поезія відомого французького мислителя та естетика кінця XIX ст. Збірка віршів Жана-Марі Гюйо, французького філософа, поета і теоретика мистецтва, представляє його поетичну творчість, тісно пов'язану з філософськими поглядами автора. У передмові до видання Гюйо розмірковує про дві школи в поезії: одна прагне до правдивості думки і щирості почуттів, для неї немає поезії без реально пережитих емоцій; інша розглядає поезію як гру уяви і стилю, де глибина змісту є другорядною. Автор виступає проти другої теорії, стверджуючи, що вона позбавляє мистецтво серйозності. На його думку, поезія повинна прагнути до істини, як і наука, але в іншій формі. Гюйо вважає, що поезія іноді може бути навіть більш філософською, ніж сама філософія. Це видання є важливим джерелом для розуміння естетичних поглядів Гюйо та взаємозв'язку між його філософією та поетичною творчістю.