Раритетне епістолярне природознавче видання. П'ятий том "Научного наследства" вченого-генетика та селекціонера М. І. Вавілова - це епістолярні матеріали 1911 - 1928 років, у яких відображається різносторонність інтересів ученого. Читач може ознайомитися з народженням та реалізацією творчих задумів М. І. Вавілова, розкрити його видатний вклад в організацію біологічної та сільськогосподарської науки минулого століття. Книга розрахована на біологів, генетиків, агрономів, істориків науки та широке коло читачів, як цікавляться історією природознавчої науки. Назва: Научное наследство. Том пятый. Автор: Микола Іванович Вавілов (1887 — 1943) — вчений-генетик, селекціонер, ботанік, хімік, географ, академік АН СРСР і АН УРСР, найбільш відомий роботами з ідентифікації центрів походження культурних рослин. Присвятив своє життя вивченню і удосконаленню сортів пшениці, зернових та інших хлібних культур. Організатор та учасник ботаніко-агрономічних експедицій, в ході яких виявив древні осередки формоутворення культурних рослин. Створив вчення про світові центри походження культурних рослин. Обґрунтував вчення про імунітет рослин, відкрив закон гомологічних рядів у спадковій мінливості організмів. Вніс істотний внесок у розробку вчення про біологічний вид. Під керівництвом Вавілова була створена найбільша у світі колекція насіння культурних рослин. Він заклав засади системи державних випробувань сортів польових культур. Сформулював принципи діяльності головного наукового центру країни з аграрних наук, створив мережу наукових установ у цій галузі. Рік: 1980 Москва Издательство "Наука" Сторінок: 425 довжина 27 ширина 18 товщина 2 Вага: 0,780 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.

Класичне природознавче видання. У третьому томі "Сочинений" опубліковані робочі щоденники, окремі узагальнення, замітки, теми та начерки статтей - все те, що в процесі своєї творчості І. В. Мічурін записував в робочих зошитах. У виданні міститься унікальний додатковий дкументальний матеріал для вивчення історії тієї багатої творчої спадщини, яку залишив нам І. Мічурін. Цінність цього матеріалу надзвичайна, адже він є першоджерелом. У першу частину тому увійшли спостереження за життям рослин, фенологічні спостереження, експерименти. У другій частині тому містяться записи, присвячені питанням створення нових форм і сортів рослин, а також методичні та помологічні нотатки. У третій частині тому - теми статтей і різні начерки. У четвертій частині зібрані записи, які стосуються актинідій. У додатках є записи, які були в оригіналі закреслені І. Мічуріним. Усі відтворені у тексті малюнки виконані також І. Мічуріним. У книзі є чорно-білі та кольорові ілюстрації. Видання розраховано на природознавців та усіх, хто цікавиться рідкісними науковими виданнями. Назва: Сочинения. Том третий. Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.). Рік: 1948 Москва ОГИЗ Государственное издательство сельскохозяйственной литературы. Сторінок: 670 довжина 23 ширина 16 товщина 4 Вага: 1,200 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.