Новини
Описи Лівобережної України (Наукове видання 1997 року)
Документи з описово-статистичними даними про життя регіону
Видання продовжує серію публікацій описово-статистичних джерел, започатковану випуском описів Київського та Харківського намісництв. Уперше публікують ся історично-географічні, топографічні, статистичні документи, описи Малоросійської губернії, заснованої 1796 р., Чернігівської та Полтавської губерній, утворених 1802 р. Рукописні пам'ятки, що публікуються вперше, містять інформацію про політичний устрій і врядування, флору й фауну Лівобережної України. Особливий інтерес становлять Топографічні описи Малоросійської губернії, заснованої 1796 р., а також Чернігівської та Полтавської губерній, утворе них 1802 р. внаслідок поділу Малоросійської губернії. У документах читач знайде описово-статистичні дані про економічне життя регіону, етнічну структуру населення, його культуру. Текстову частину видання органічно доповнює цікавий ілюстративний матеріал. Для істориків, етнографів, економістів, біологів, усіх, хто цікавиться історичним минулим України.
«Описи Лівобережної України кінця XVIII-початку XIX ст.»
НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1997
Мова: українська та російська
Сторінок: 320
Книги схожого змісту:
Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст. (Букіністика)
Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст.
Достопримечательности Полтавы. Павел Бодянский (репринт)
Миниатюрный портрет в России XVIII века (Видання 1989 року)
Портретні мініатюри.
Автор цієї книги простежив основні особливості російської мініатюри протягом XVIII століття та її зв'язок із спорідненими видами мистецтва. Крім можливостей живопису, графіки та прикладного мистецтва у мініатюрі сфокусувалися й інші нитки: потреби та завдання портрета, а також закономірності світу предметів малих форм. Все це пофарбувало російську мініатюру XVIII століття в тони, що залучали своєю неповторністю. Книга розповідає про роль та місце портретної мініатюри у російському житті XVIII століття. Зображення мініатюр, наведених у книзі, ретельно атрибутовані, що робить книгу цінною для колекціонерів та знавців російського образотворчого мистецтва.
«Миниатюрный портрет в России XVIII века» (Мініатюрний портрет у Росії XVIII століття).
Автор: Карєв Андрій Олександрович
Видавництво: «Искусство», Москва, 1989
Мова: російська
Сторінок: 253
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Зося з вулиці Котячої. Агнєшка Тишка (Дитяча література)
Книги цієї серії розповідають про кумедні пригоди дівчинки Зосі та її чудернацької родини. Тут ви познайомитеся з тіткою Зосі - творчою Маліною, двома кузенами - боягузом Михасем і наївним Кшишем, їхнім навіженим собакою і багато з ким ще. Ви здивуєтесь із того, як Зося заклинає світ, і дізнаєтесь, що з цього виходить. А ще навчитеся всиновляти котів! Також на вас чекає багато несподіванок: конкурс на Павуче Обличчя Року, труп на сходах, танці з пралками і навіть зустріч із таким собі Безпанцировим!
Для дітей середнього шкільного віку.
Михайло Коцюбинський. Твори в 3 томах (Видання 1979 року)
До першого тому збірки творів М.Коцюбинського ввійшли повісті та оповідання «На віру», «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», «Ціповяз», «Маленький грішник», «Посол від чорного царя», «По-людському», нарис «В путах шайтана» та інші.
До другого тому ввійшли оповідання, які написані в 1901-1909 рр. «Дорогою ціною», «Лялечка», «Він іде!», «Сміх», «Цвіт яблун»і, «Intermezzo».
До третього тому збірки ввійшли художні твори написані в 1910-1912 рр «Fata morgana», «Тіні забутих предків», «Сон», «Коні не винні», а також вибрані статті та листи письменника.
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво художньої літератури «Дніпро» Київ 1979
Мова: українська
Сторінок: 1 том – 310, 2 том – 281, 3 том - 353
Альманах бібліофілів. Книга 1 та 2
Збірник про книжкову культуру України, секрети української книжки та мистецтво екслібрису, про колекціонерів-бібліофілів, книгознавців та поціновувачів книжкової ілюстрації, граверів, усіх, хто любить книгу і все, що з нею пов’язане. Містить цікаві відомості про майстрів палітурного цеху, – а ця традиція в Україні є дуже давньою, про цінні українські рукописи, що недоторканими зберігаються в архівах і музеях України та зарубіжжя, а також про державні і приватні бібліотеки та їх колекції і каталоги.
Завершує «Альманах бібліофілів» антологія віршів про книгу.
Автори «Альманаху бібліофілів» - відомі вчені-книгознавці, джерелознавці, мистецтвознавці, філологи та історики, письменники, дослідники українського бібліофільського руху.
Чудовий подарунок для всіх поціновувачів книги як культурного явища.
Рік: 2015+2017
Мова: українська
Кількість сторінок: 445+488
Избранные произведения /И. В. Мичурин/ (Антикварне видання 1949 року)
Раритетне природознавче видання. У збірник "Избранных произведений" увійшли автобіографічні відомості, праці зі статевої та вегетативної гібридизації та методах відбору гібридних сіянців, статті з агротехніки та публіцистичні виступи І. В. Мічуріна.
Попри наявність радянської пропаганди у тексті видання, праця І. В. Мічуріна містить багатий фактичний та ілюстративний матеріал, який може бути використаний дослідниками природознавства та всіма, хто цікавиться історією біологічної науки двадцятого століття.
Назва: Избранные произведения.
Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.).
Рік: 1949
Москва
Государственное учебно-педагогическое издательство Министерства просвещения РСФСР
Сторінок: 263
довжина 26
ширина 18
товщина 1,5
Вага: 0,680 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Листопадові дні 1918 р. Олекса Кузьма (Оригінальна книга 1931 року)
Історичний нарис про битву за Львів в листопаді 1918 року від одного з учасників - сотника Української Галицької армії Олекси Кузьми (1875-1941). Автор по гарячим слідам ґрунтовно описує як безпосередні події листопада 1918 року в самому місті, так і загальне тло в країні і світі, на фоні якого все відбувалось. Книга містить численний ілюстративний матеріал (фото, карти тощо).
З передмови автора:
Початковий період нашої недавньої визвольної боротьби є досі українськими публікаціями найменше висвітлений. все, що дотепер у нас писалося, є скупе, фраґментаричне і торкаєься головно передісторії листопадових днів. Дальшими подіями після акту державного перевороту у Львові і в краю ніхто спеціяльно не займався, хоча львівська кампанія тривала повні три тижні і не тільки була богата боєвими епізодами, але й визначалася живою державно-творчою акцією, охоплюючи цілий край, а навіть переходячи поза його кордони. Наслідок такий, що для українського громадянства не відомий повний образ львівської кампанії. Не знають його навіть бувші активні учасники, що виступаючи на віокремлених становизах, не були свідками подій на інших місцях. Заходила небезпека, що з часом наша боротьба за Львів буде відома тільки з чужих джерел і наших устних переказів, які все більше відбігатимуть від історичної правди.
Може нинішня книжка виповнить цю прогалину в наших літописних публікаціях. Завдання цієї книжки подати повну історію нашої львівської кампанії, беручи під увагу також її ґенетичний підклад. В основу моєї праці лягли документи головної команди УГА., які завдяки щасливим обставинам дісталися в мої руки. Задля їх доповнення я використав усю літературу, українську і польську, що повстала у звязку з цими подіями, а також рукописні й устні доклади учасників та очевидців. Немаловажну ролю відограли власні переживання й обсервації. Залежало мені дуже, щоби моя публікація вийшла по змозі повна, обєктивна та згідна з історичною правдою.
Городища 9 – 13 ст. на території літописних древлян (Звіздецький Б. А.)
Городища 9 - 13 ст. на території літописних древлян
Автор: Звіздецький Богдан Андронікович
Рік видання: 2008
Мова: українська
Кількість сторінок: 176 з ілюстраціями
Книга присвячена аналізу укріплених поселень давньоруського часу, розташованих на території, заселеній колись племенами літописних древлян.
Автор висвітлює історію досліджень; на підставі писемних та археологічних даних розглядає проблеми племінної території, планування, площі та устрою оборонних споруд, питання хронології, топографії та соціальної типології древлянських городищ.
Книги схожої тематики:
1. Комплект книг з історії Чернігівщини в подарунковій оправі (Переписи 1638, 1713, 1718 років)
2. Переписи Гетьманщини 1718 року (збірка книг)
3. Переписи України Козацької Доби 17 – 18 століть (Подарункове видання)
4. Переписи Чернігівщини 1638 та 1713 років (Подарункове видання)
5. Переписи Чернігівщини 1638 та 1713 років (Преміально-подарункове видання)
6. Переписи Чернігівщини Козацької доби 17-18 ст. Комплект (Подарунковий варіант)
7. Переписна книга Сумського полку 1691 року (Видання друге)
8. Присяга козацьких полків, що були у поході 1718 року /упорядники Алфьоров, Різніченко/
9. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/
10. Френсіс Дрейк. Життя та неймовірні пригоди королівського корсара. (Віктор Губарев)
Лицарі Дикого Поля. Плугом і мушкетом /О. Бачинська, Т. Вінцковський, В. Грибовський, Н. Діанова, А. Домановський, М. Майоров, В. Маслійчук, Б. Черкас, О. Шишко/ (Наукове видання 2016 року)
Історичне наукове видання. "Лицарі Дикого Поля. Плугом і мушкетом. Український шлях до Чорного моря" - це дуже перспективна книжка, бо вона є масштабною історією Українського Степу. У виданні розглянуто осілі та кочові спільноти території сучасної України. Співжиття різних частин степового кордону становило сенс і перебіг поточної історії України протягом тисячоліть. Від часів занепаду трипільської культури українські терени розділилися: постали ліс, лісостеп і степ. Прадавні люди пристосувалася до нових кліматичних умов, і в кожній зоні усталилися свої звички господарювання, постали свої політичні та економічні моделі.
Книга сподобається всім любителям історії.
У книзі є багато якісних ілюстрацій та мап.
Назва: Лицарі Дикого Поля. Плугом і мушкетом
Автор: Олена Анатоліївна Бачинська (нар. 1971) — доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Одеського університету імені І. І. Мечникова, дослідниця історії Південної України XVIII — початку XX ст. та історії українського козацтва.
Тарас Степанович Вінцковський (нар. 1971) - український історик, доктор історичних наук.
Владислав Володимирович Грибовський (нар. 1975) — український історик, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України.
Наталія Миколаївна Діанова (нар. 1956) — історик, доктор історичних наук, професор.
Андрій Миколайович Домановський - кандидат історичних наук, доцент.
Максим Майоров (нар. 1985) - історик, політолог, експерт Центру статегічних комунікацій та інформаційної безпеки, співробітник Українського інституту національної пам'яті.
Володимир Леонтійович Маслійчук (нар. 1974) — український історик, доктор історичних наук, доцент.
Борис Володимирович Черкас (нар. 1976) – дослідник історії міжнародних відносин країн Центрально-Східної Європи та геополітичного становища України у XIV – XVII ст.
Олександр Шишко - кандидат історичних наук, доцент.
Рік: 2016
Сторінок: 351
Розміри,см.:
довжина 20,5
ширина 13
товщина 2
Вага: 0,330 кг