Новини
Григорій Левицький і українська гравюра /Фоменко В.М./ (Наукове видання 1976 року)
Українське народне мистецтво.
У книзі досліджується творчість українського гравера Г.Левицького (1697-1769), який сприяв збагаченню українського граверства XVIII ст. реалістичними рисами, прогресивними суспільними ідеями. Висвітлюються російсько-українські та польсько-українські зв'язки в галузі граверства і роль Г. Левицького в їх зміцненні.
«Григорій Левицький і українська гравюра»
Автор: Фоменко В.М.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1976
Мова: українська
Сторінок: 109
ПЕРВОМІСТ / ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ / (Видання 1972 року)
«Первоміст» — третій роман класика про Київську Русь, коли за наказом Володимира Мономаха збудували міст через Дніпро. Події твору розгортаються навколо нього і людей, які міст стерегли та доглядали. "Первоміст" представляє третій роман класика про Київську Русь, наступною книгою є роман «Євпраксія. Автор розкриває психологію персонажів, їх внутрішню боротьбу та відданість ідеї будівництва.
Киевская Русь и русские княжества XII – XIII вв. Б. Рыбаков (Букіністика)
Киевская Русь и русские княжества XII – XIII вв. (Букіністика)
Автор: Борис Олександрович Рибаков
Рік видання: 1982
Видавництво: “Наука”
Мова: російська
Кількість сторінок: 590
Праця з історії Київської Русі, вихід якої був присвячений святкуванню юбілея міста Києва в 1982 році.
Основні розділи книги:
Давні слов’яни, походження Русі;
Утворення Київської Русі;
Київська Русь в 10 — на початку 11 ст.;
Розквіт в 11 — поч. 12 ст.;
Руські князівства в 12 — поч. 13 ст.
Неолит ямочно-гребенчатой керамики на Украине (Наукове видання 1976 року)
Кераміка неоліту на території України.
Книга присвячена неолітичній культурі племен, які залишили на території України пам'ятники з так званою ямочно-гребінчастою керамікою. Характеризується виробничий та побутовий інвентар, властивий цим племенам, встановлюються етапи у розвитку культури та її локальні варіанти. Основна увага приділяється питанню походження цієї культури на території України та значення її для розвитку схожих із нею культур у лісовій зоні Східної Європи.
«Неолит ямочно-гребенчатой керамики на Украине»
Автор: Непріна Валентина Іванівна
Видавництво: «Наукова думка» Київ» 1976
Мова: російська
Сторінок: 149
Гайдамацький рух на Україні XVIII ст. (букіністика)
Гайдамацький рух на Україні XVIII ст.
збірник документів
Рік видання: 1970
Видавництво: Наукова думка
Упорядники: І.Л. Бутич, М.І. Бутич, О.А. Купчинський, Л.А. Проценко, В.Д. Чунтулова
Під редакцією І.Л. Бутича та Ф.П. Шевченка
Класичний збірник документів з історії України 18 століття.
У збірнику вміщені документи за 1717-1775 роки, які висвітлюють гайдамацьких рух на землях України в усіх його форматах та проявах. Значна частина документів стосується повстання 1768 року.
Історія нескорених. Україна на захисті європейської цивілізації /Дмитро Бушуєв/ (Наукове видання 2023 року)
Дослідження історії протистояння України та Росії у контексті європейської цивілізації.
У книзі "Історія нескорених. Україна на захисті європейської цивілізації" Дмитро Бушуєв розглядає багатовікову історію взаємин України та Росії, зосереджуючись на ключових подіях від XIII до початку XXI ст. Автор аналізує витоки та розвиток російського імперіалізму, його антиєвропейську спрямованість та постійні спроби знищити українську ідентичність.
Д. Бушуєв досліджує причини цивілізаційного розходження між українцями та росіянами, формування російського ексепціоналізму та його конфронтацію з ідеєю незалежної України. Особлива увага приділяється ролі України як захисника європейських цінностей перед загрозою російської експансії.
Книга пропонує глибокий аналіз історичних передумов сучасної російсько-української війни, розкриваючи її як продовження багатовікового протистояння між європейською та антиєвропейською цивілізаційними моделями. Видання розраховане на широке коло читачів, які цікавляться історією України, Росії та їхнім місцем у європейській цивілізації.
/
Бібліографічна інформація
Назва: Історія нескорених. Україна на захисті європейської цивілізації
Автор: Дмитро Бушуєв
Рік і місце видання: 2023, Київ
Сторінок: 246
Мова: українська
Декоративно-прикладное искусство Украинской ССР / Велигоцкая Н.И./(Видання 1986 року)
Альбом українського народного мистецтва.
Альбом містить 239 ілюстрацій робіт українських прикладних художників – скло, ткацтво, вишивки, кераміка, фарфор усіх регіонів України. Підписи до ілюстрацій англійською мовою.
«Декоративно-прикладное искусство Украинской ССР. 70-е – начало 80-х годов» (Декоративно-прикладне мистецтво Української РСР. 70-ті – початок 80-х років)
Автор: Велигоцька Н.І.
Видавництво: «Советский художник», Москва, 1986
Мова: російська та англійська
Сторінок: 192
Українці: народні вірування, повір’я, демонологія (Антикварне видання 1991 року)
Унікальне етнографічне видання. 36ipкa "Українці: народні вірування, повір'я, демонологія" знайомить читачів із класичними зразками української етнографічної спадщини, які довгий час були вилучені з нашого духовного життя. У книжці надзвичайно цікаво описано дивовижний і захоплюючий світ уявлень наших предків, їхні звичаї, вірування, забобони тощо. У виданні є науково-довіковий апарат та ілюстрації.
Книга сподобається усім, хто цікавиться вітчизняною icтopiєю та етнографiєю.
Назва: Українці: народні вірування, повір'я, демонологія.
Автор: упорядники: Анатолій Петрович Пономарьов (1939 — 2002) — відомий український історик та етнолог, доктор історичних наук.
Тамара Володимирівна Косміна (нар. 1963) - український етнограф.
Олена Боряк - доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України.
Рік: 1991
Київ, "Либідь"
Сторінок: 635
довжина 20,5
ширина 13
товщина 3
Вага: 0,600 кг
Запорожское казачество /В. А. Голобуцкий/(Видання 1957 року)
Перевагою монографії В. А. Голобуцького є докладний історіографічний аналіз попередніх робіт з цієї теми. Розглядаються концепції польсько-шляхетських авторів, українських старшинських літописців, російських та українських дворянських істориків XVIII ст., які прагнули пояснити історію козацтва відповідно до своїх, станових інтересів. Автор критикує ідеологів українського націоналізму (М. Грушевського та ін.).
Монографія В. А. Голобуцького заснована на великому колі джерел. Виняткову цінність серед них представляє унікальний фонд Коша Запорізької Січі, який зберігається в ЦДІА УРСР і ніким ще не використаний з такою повнотою, як це зроблено автором.
Переконливо показано у книзі різке посилення антифеодальної боротьби на Запоріжжі 1773 – 1775 років. Козаки здійснили напад на царські війська, що рухалися з Дунаю на Волгу проти загонів Є. І. Пугачова, і автор справедливо пов'язує з цим фактом ліквідацію у червні 1775 р. Нової Січі урядом Катерини II.
Petrus Christus (Шедеври мистецтва, великі художники n°126: Петрус Крістус. Французьке видання 1968 року)
Альбом робіт фламандського живописця Петруса Крістуса
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Петруса Крістуса.
Петрус Крістус (нід. Petrus Christus) (1410/1420 — 1475/1476) — фламандський художник, працював у Брюгге з 1444 року. Також згадується під ім'ям Пітер Крістофсен. Петрус Крістус був учнем Яна ван Ейка, на стиль Крістуса крім вчителя вплинули художники Рогір ван дер Вейден і Робер Кампен. Петрус успадкував майстерню Ван Ейка після його смерті в 1441 році й справив значний вплив на інших майстрів Брюггської школи — Дірка Баутса і Гертгена той Сінт-Янса. У полотнах на релігійні теми Крістус не зумів досягти рівня Ван Ейка, однак портрети пензля Крістуса відомі завдяки характерно проробленим деталям.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°126: Petrus Christus» (Шедеври мистецтва, великі художники n°126: Петрус Крістус)
Видавництво: Hachette, Франція, 1968
Мова: французька
Северо-Западный Крым в античную эпоху (археологія)
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227