Новини
Язычество Древней Руси. Рыбаков Борис (Букіністика)
«Язычество Древней Руси»
автор: Рыбаков Борис
Рік видання: 1988
Видавництво “Наука”
Мова: російська
Стан: відмінний
Книга — продовження монографії Рибакова “Язычество древних славян”, надрукованій в 1981 р. Вона присвячена ролі древній язичницької релігії в державному та народному житті Київської Русі до прийняття християнства. Автор показує високий рівень язичницького світогляду та обрядів напередодні хрещення Русі, їх проявлення в громадському житті, в прикладному мистецтві, в церковних обрядах.
Для істориків, мистецтвознавців, широкого кола читачів.
Книги схожої тематики:
1. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій)
2. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова
3. РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А.
4. Сумно ангел зітхнув (Наталія Кавера-Безюк). Історичний роман
5. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/
6. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793–1914 рр. (Даніель Бовуа)
7. Археологія Сумщини. Пам’ятки селітроварного виробництва Південної Сіверщини XVII ст. /Осадчий Є. М., Коротя О. В./
8. Присяга Лубенського полку 1718 року
9. Присяга Гадяцького полку 1718 року (Друге видання)
10. Мазепина книга, перепис маєтностей ясновельможного пана гетьмана 1726 року. (упорядник І.М. Ситий)
Люборацькі. Сімейна хроніка /Анатолій Свидницький/ (Видання 1984 року)
У книзі опубліковано головний твір українського письменника, фольклориста А.Свидницького (1834-1871) – роман «Люборацькі». Автобіографічний твір є першим українським реалістичним романом на побутову тематику. У ньому відтворено життя 3-х поколінь священницького роду Поділля, з’ясовано причини його занепаду (полонізація і зросійщення українського духовенства), порушено злободенні проблеми національного виховання молоді. Вступна стаття Р. Міщука, ілюстрації А.Базилевича.
Назва: Люборацькі. Сімейна хроніка
Автор: Анатолій Свидницький
Рік і місце видання: 1984, Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 295
довжина 18,5
ширина 11
товщина 1,5
Вага: 0,280 кг
Вибрані твори /Іван Франко/ (Видання 1977 року)
Твори великого Каменяра.
До цієї збірки входять історична повість «Захар Беркут» та ряд літературно-критичних праць, знайомство з якими передбачає програма середньої школи. Книга містить високі зразки художньої творчості та науково-естетичної думки великого Каменяра.
«Іван Франко. Вибрані твори»
Автор: Іван Якович Франко (1856-1916) – великий український письменник, один з будівничих нової української нації. Народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі в Східній Галичині в родині селянина-коваля. Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (1862–1864), потім у так званій нормальній школі при василіанському монастирі у Дрогобичі (1864–1867). У 1875 році закінчив Дрогобицьку гімназію. Восени 1875 р. став студентом філософського факультету Львівського університету. Перші літературні твори — вірш «Народна пісня» (1874) і повість «Петрії і Довбущуки» (1875) були надруковані в студентському часописі «Друг». Активна громадсько-політична й видавнича діяльність та листування з Михайлом Драгомановим спричинили арешт письменника за звинуваченням у належності до таємного соціалістичного товариства. У 1880 р. вдруге заарештовують, обвинувачуючи в підбурюванні селян проти влади. У 1881 р. став співвидавцем часопису «Світ», після закриття (1882) якого працював у редакції часопису «Зоря» й газеті «Діло». В травні 1886 р. взяв з Ольгою Хоружинською шлюб у Павлівській церкві Колегії Павла Галагана. У 1888 р. деякий час працював у часописі «Правда». Зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт (1889) письменника. У 1890 р. за підтримки М. Драгоманова стає співзасновником Русько-Української Радикальної Партії. З 1908 р. стан здоров’я значно погіршився, однак він продовжував працювати до кінця свого життя. Помер 28 травня 1916 р. у Львові.
Видавництво: «Каменяр», Львів, 1977
Мова: українська
Сторінок: 252
Итоги шестидесятилетних работ /И. В. Мичурин/ (Антикварне видання 1949 року)
Класичне природознавче видання. У праці відомого біолога та селекціонера-помолога І. В. Мічуріна "Итоги шестидесятилетних работ" 1949 року видання містяться помологічні описи виведених ним нових сортів плодових рослин - яблуні, груші, айви "північної", гібридної горобини, вишні, черешні, сливи, абрикоси, мигдалю та ягідні культур. У книзі цікаво описані генотипічні зміни під час міжродових схрещувань, а також є матеріали за підсумками його роботи 1934 року. Видання містить покажчики імен і назв рослин, а також кольорові та чорно-білі ілюстрації.
Видання розраховано на природознавців, селекціонерів та усіх, хто цікавиться унікальними раритетними науковими виданнями.
Назва: Итоги шестидесятилетних работ.
Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.).
Рік: 1949
Москва
ОГИЗ
Государственное издателсьво сельскохозяйственной литературы
Сторінок: 669
довжина 27
ширина 21
товщина 4,5
Вага: 2,140 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі (Букіністика)
Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі
У словнику зібрано, історично, географічно і номенклатурно визначено, простежено в розвитку і взаємозв'язках з іншими утвореннями, етимологізовано та оформлено в лексикографічних статтях (їх понад 700) топонімікон, зафіксований до початку 14 ст. давньоруськими літописами у південній частині Київської Русі та на суміжних територіях (У межах України).
Для дослідників - лінгвістів, істориків, географів, етнографів, усіх, хто цікавиться питаннями походження власних географічних назв.
Автори: Ірина Желєзняк, Алла Корепанова, Лариса Масенко, Олексій Стрижак
Рік видання: 1985
Видавництво: Наукова думка
Мова: українська
История и культура античного мира (Наукове видання 1977 року)
Збірка статей про історію та культуру античного світу
Статті збірки охоплюють різні сторони історії та культури античного світу Середземномор'я та Північного Причорномор'я, Середньої Азії та Кавказу. Вони присвячені питанням економіки та соціальних зв'язків у античному світі, оцінці спадщини античності у світовій культурі; досліджується ставлення до античності у ранньому середньовіччі та міфологія слов'ян; у ряді статей йдеться про поширення грецьких та східних культів, містобудування та архітектуру, вазопису та скульптуру, кераміку та епіграфіку; публікуються знову відкриті чи неопубліковані античні пам'ятки. Статті збірки відображають коло проблем, над якими плідно працює Володимир Дмитрович Блаватський.
«История и культура античного мира»
Видавництво «Издательство «Наука» Москва 1977
Мова російська
Сторінок 232
Соя. Її значення та способи культивування /П. Бордаков/ (Антикварна книга 1930 року)
Практичний посібник з вирощування сої, її корисних властивостей та економічного значення для сільського господарства.
ЗМІСТ
- Що за рослина соя
- Зовнішній вигляд сої
- Походження сої
- Сою сіють у багатьох країнах
- Соя дає чудовий харч для худоби
- Сою можна вживати до страви
- На якому ґрунті росте соя
- Соя не виснажує, а поліпшує ґрунт, на якому росте
- Соя не боїться посухи
- Сої не шкодять приморозки
- В сої немає небезпечних ворогів
- Врожай насіння
- Соя – гарна просапна рослина
- Соя гарний попередник для ярини та озимини
- Витрати на один гектар соєвого посіву та прибутковість од неї
- Гатунки сої
- Обробка ґрунту під сою
- Чи потребує соя угноєння
- Зараження ґрунту на соєві бактерії
- Час посіву сої
- Кількість насіння на гектар
- Способи засіву сої
- Догляд за соєю
- Уборка сої
- Молотьба, очистка та сортування сої
- Зберігання насіння сої
- Роля державних та кооперативних установ у розповсюдженні сої
- Висновки
Бібліографічна інформація
Назва: Соя. Її значення та способи культивування
Автор: П. Бордаков
Рік і місце видання: 1930, Харків
Сторінок: 23
Мова: українська
довжина 22
ширина 15
товщина 0,3
Вага: 0,030 кг
Присутні печатки неіснуючих бібліотек
История древнего востока (Наукове видання 1991 року)
Класика історіографії. У навчальному посібнику "История древнего востока: Материалы по историографии" представлені фрагменти з праць сходознавців 30-80-х років XX століття (В. В. Струве, Г. Г. Гіоргадзе,
Г. Ф. Ільїна та ін.), а також переклади досліджень зарубіжних
авторів із найважливіших проблем історії країн Стародавнього Сходу. Матеріали підібрані на теми: рабовласництво в Єгипті
Нового царства, соціальні відносини за законами Хаммурапі, фор
ми залежності в Хетській державі, рабство в стародавній Індії.
Видання містить методичні вказівки та коментарі.
Попри певну ідеологічну забарвленість, видання цінне тим, що у ньому містяться великі фрагменти з рідкісних сходознавчих робіт, а це може допомогти зрозуміти загальну картину розвитку на
уки про давній світ - з її досягненнями, протиріччями та слабкостями.
Книга буде цікавою історикам, зокрема, сходознавцям.
Зміст
- Предисловие - 3
- Раздел I. РАБСТВО В ЕГИПТЕ НОВОГО ЦАРСТВА
(Сост. О. В. Томашевич) - 6
- Раздел II. СОЦИАЛЬНАЯ СТРУКТУРА СТАРОВАВИ-
ЛОНСКОГО ОБЩЕСТВА (Сост. С. С. Соловьева) - 51
- Раздел III. РАБСТВО В ХЕТТСКОМ ОБЩЕСТВЕ (Сост.
А. А. Вигасин) - 102
- Раздел IV. РАБСТВО В ДРЕВНЕЙ ИНДИИ (Сост.
А. А. Вигасин) - 148
У книзі на титульному аркуші є підпис, ймовірно, попереднього власника.
Назва: История древнего востока
Автор: редактори: Василь Іванович Кузищин (1930 — 2013) — історик, спеціаліст з економіки та культури античності, доктор історичних наук, професор.
Олексій Олексійович Вігасін (нар. 1946) - сходознавець, індолог, санскритолог, доктор історичних наук, професор.
Рік: 1991
Сторінок: 198
Розміри,см.:
довжина 21
ширина 14
товщина 1
Вага: 0,200 кг
Rembrandt (Рембрандт / великі художники, французьке видання 1969 року)
Роботи великого художника. Рембрандт
Видання серії «Великі художники». Рембрандт - це найвідоміший художник XVII століття, великий портретист, майстер світлотіні та новатор живопису. 16 сторінок, ілюстрованих повносторінковими кольоровими гравюрами.
«Chefs-d'oeuvre de l'art, grands peintres , n°8 (r 27) – Rembrandt» (Шедеври мистецтва - великі живописці – Рембрандт)
Видавництво: HACHETTE / NMPP, 1969
Мова: французька
Сторінок: 16
Твори. Степан ТУДОР, Олександр ГАВРИЛЮК (Видання класичної літератури 1989 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
У книзі друкуються прозові твори українських письменників Степана Тудора: роман "День отця Сойки" та повість "Марія", оповідання "Куна", "Червоний усміх" та ін.
А також твори українського радянського письменника Олександра Гаврилюка: повість "Береза" та оповідання "Прощайте", "В очах дитини" та ін.
Прикметно, що обидва автори загинули у Львові від випадкового влучання німецької бомби 22.06.1941 року.
З характеристик творчості Тудора:
"Творчість цього письменника — одне з яскравих свідчень суперечності між талантом та служінням ідеї, котра стає добровільним переконанням і упокорює талант, робить його інструментом не так мистецтва, як політики" (В. Дончик)
"Це був дуже освічений і дуже талановитий чоловік… Його статті, новели, роман — це дуже талановиті речі… Він друкував дуже хороші статті про Антонича… Він має заслуги перед літературою. Щодо антицерковної діяльності, йому справді закидають роман „День отця Сойки“. Але це перший роман внутрішнього монологу. З художньої точки зору — це високовартісний роман… Тудор був дуже начитаною людиною, цікавився не лише марксистською філософією, але і поглядами Рассела, Ніцше, дотримувався позитивістських поглядів" (М. Ільницький)
День отця Сойки. Марія. Оповідання
Автор: Тудор Степан Йосипович (1892-1941)
Береза. Оповідання.
Автор Гаврилюк Олександр Якимович (1911-1941)
Київ 1989 Наукова думка
Сторінок: 608
Меч Арея. Роман. /Іван Білик/ (Видання 1990 року)
Історичний роман українського письменника Івана Білика (1930-2012) про події V ст. на Київщині. У художній формі автор виклав сміливу гіпотезу про походження слов’ян та українців, подовживши історію нашого народу аж на п’ять століть углиб. Письменник ототожнив головного героя - гунського царя Аттілу – із київським правителем Богданом Гатилом, а літописних гунів уважав слов’янськими пращурами українців. Драматичною була доля першого видання книги 1972р.: її вилучали з бібліотек та книгарень. Правда, встигли знищити лише 5 тис примірників із 65-тисячного накладу, бо решту швидко розкупили поціновувачі української історії або ж переховали продавці. Тільки в період, коли хитнулася радянсько-російська імперія, стало можливим перевидати цей бестселер. Видавництво «Дніпро» запланувало його наклад 150 тис. Однак паперу вистачило лише на 50 тис. примірників (з інтерв’ю І.Білика). Український читач побачив їх у 1990 р., тобто після 18-річної перерви. Навколо книг розгорнувся такий самий ажіотаж, як і 1972 року. Це справді рідкісне перевидання роману зі стрімким сюжетом і захопливими пригодами героїв, сильним і сміливим володарем Гатилом та його подвигами.
Книга містить передмову І.Білика, де він на основі історичних фактів намагається обґрунтувати право на існування своєї гіпотези про давність українського народу.
Назва: Меч Арея
Автор: Іван Білик
Рік і місце видання: 1990, Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Мова: українська
Сторінок: 446
довжина 20,5
ширина 13
товщина 2,5
Вага: 0,370 кг
Оповідання, новели, повісті /Михайло Коцюбинський/ (Видання 1953 року)
Збірка творів майстра психологічної прози.
До збірки творів ввійшли повісті та оповідання:
- На віру
- П'ятизлотник
- Ціпов'яз
- Помстився.
- Хо
- На крилах пісні
- Для загального добра
- Посол від чорного царя
- По-людському
- Лялечка
- Дорогою ціною
- На камені
- Цвіт яблуні .
- Fata morgana
- У грішний світ
- Сміх
- Він іде
- Невідомий
- Persona grata
- В дорозі .
- Intermezzo.
- Як ми їздили до Криниці Дебют.
- Що записано в книгу життя
- Сон
- Тіні забутих предків .
- Лист .
- Подарунок на іменини
- Коні не винні
- Хвала життю!
- На острові .
«Михайло Коцюбинський. Оповідання, новели, повісті»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський
Мова: українська
Сторінок: 621
Державне видавництво художньої літератури, Київ, 1953
Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.