Новини
Кобзарь Т. Шевченка. (Фототипія 1974 року видання 1840 року).
Перед Вами репринтне відтворення першого видання "Кобазаря" Тараса Григоровича Шевченка, що вийшло в 1840 році в Санкт-Петербурзі у друкарні Е. Фішера.
Книга буде цікава усім, хто хотів би мати перше видання творів видатного українського письменника та поета.
Книга містить дарувальний напис: "Шановному Володимиру Юхимовичу з повагою Тарас Шев(підпис)".
Кобзарь Т. Шевченка (репринт з видання 1840 року)
Автор: Тарас Григорович Шевченко (1814-1861)
Видавництво: Дніпро.
Київ 1974
Сторінок: 114
Книги схожого змісту: 1. Твори в п’яти томах. Тарас Шевченко (Збірка класики 1984 року) 2. Тарас Шевченко як маляр. Написав Ол. Новицький (Оригінальна книга 1914 року) 3. Кобзар. Вперше зі щоденником автора /Тарас Шевченко/ 4. Кобзар /Тарас Шевченко/ 5. Кобзар (Подарункове ілюстроване видання 1976 року) 6. Кобзар. Повна збірка поезій. Тарас Шевченко (Юбілейне подарункове видання 1964 року) 7. Кобзар. (Видання 1908 року впорядковане В. Доманицьким)
Книги схожого змісту: 1. Твори в п’яти томах. Тарас Шевченко (Збірка класики 1984 року) 2. Тарас Шевченко як маляр. Написав Ол. Новицький (Оригінальна книга 1914 року) 3. Кобзар. Вперше зі щоденником автора /Тарас Шевченко/ 4. Кобзар /Тарас Шевченко/ 5. Кобзар (Подарункове ілюстроване видання 1976 року) 6. Кобзар. Повна збірка поезій. Тарас Шевченко (Юбілейне подарункове видання 1964 року) 7. Кобзар. (Видання 1908 року впорядковане В. Доманицьким)
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Втрачені ілюзії / Оноре де Бальзак / (Видання 1986 року)
Один з найвизначніших романів "Людської комедії" Бальзака про драматичний шлях молодого поета в суспільстві, де все продається і купується.
Роман "Втрачені ілюзії", створений автором у 1837-1843 рр., - це масштабне полотно французького життя 1820-х рр. У центрі твору - історія молодого провінційного поета Люсьєна Шардона, який прагне підкорити літературний Париж. Через його долю Бальзак розкриває моральний занепад тогочасної журналістики, згубний вплив капіталістичних відносин на мистецтво та трагедію творчої особистості у світі, де талант перетворюється на товар. Роман складається з трьох частин: "Два поети", "Провінційна знаменитість у Парижі" та "Поневіряння винахідника", які разом створюють панорамну картину французького суспільства епохи Реставрації.
Вірші приповісті посполиті. Климентій Зіновіїв (Букіністика)
Вірші приповісті посполиті. Пам’ятки української мови.
Видавництво “Наукова думка”,
Рік видання: 1971
Кількість сторінок: 256 стр.
Стан: задовільний, є сліди користування.
Унікальна книга для колекціонерів видань пам’яток української документальної минувшини.
Збірка українського поета кінця 17 - поч. 18 ст. Климентія Зіновієва.
Унікальність збірки, окрім поважного віку та живої української мови часів Гетьманщини, ще й у всеосяжності тематики віршів. Фактично збірку можна було б назвати "Вірші про всі професії і на всі випадки життя". Мабуть, немає жодної теми, яку б не зачепив автор. Професії, соціальна поведінка, стиль життя - все це складено в рифмовані рядки.
Кобзар фототипія позацензурного примірника видання 1840 року (Видання 1962 року)
Класика української літератури
Книга є фототипним перевиданням унікального позацензурного примірника 1840 р., що зберігається у Науковій бібліотеці ім. М.Горького Ленінградського державного університету ім. А.О.Жданова.»
Зміст:
- Думи мої, думи мої
- Перебендя
- Катерина
- Тополя
- Думка
- До Основ’яненка
- Іван Підкова
- Тарасова ніч
«Т.Г.Шевченко. Кобзар». Фототипія позацензурного примірника видання 1840 року.
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Видавництво: Друкарня АН УРСР, Київ, 1962
Мова: українська
Сторінок: 121
Воронежские повести /Кораблинов В. А./ (Видання 1984 року)
Збірка повістей становить художній літопис воронезького краю с XVII століття до Жовтневої революції 1917 року. "Герасим Кривуша" відображає міські бунти XVII століття, повість "Воронезькі кораблі" розповідає про створення першого російського флоту за часів Петра Першого, "Падре Єфіміус" - про діяльність видатного просвітителя-демократа Є. А. Болховітінова. "Дім веселого чародія" - про життя першого в Росії соло-клоуна, виразника народних настроїв початку ХХ століття, засновника династії циркових акторів А. Л. Дурова. "Азорські острови" - автобіографічна повість про юність письменника, що припала на часи революції, громадянської війни та перші роки радянської влади.
Видано до 400-ліття м. Воронежа.
Назва: Воронежские повести
Автор: Кораблінов, В. А.
Видавець: Воронеж, 1984, Центрально-Чорноземне книжкове видавництво
Мова: російська.
Сторінок: 606
довжина 20,5
ширина 13
товщина 3,5
Вага: 0,570 кг
Испанская революция / Г. Гомец / (Антикварна книга 1933 року)
Книга про революційне мистецтво в Іспанії початку XX ст.
Автор, Геліос Гомес, представлений як один з передових революційних художників Заходу. У передмові описується розвиток руху революційних художників у контексті світової економічної кризи та зростання робітничого руху. Підкреслюється вплив будівництва соціалізму в СРСР на формування поглядів західних революційних митців. Гомес розглядається як типовий представник цього руху.
Медицинская помощь при утоплении и профессиоальных заболеваниях водолазов /Аксельрод А. Ю., и др./ (Наукове видання 1980 року)
Містить систематичне викладення патогенезу, клініки, першої допомоги, лікування і профілактики професійних захворювань водолазів. Наведені основні методи надання реанімаційної допомоги, основи медичного забезпечення водолазних робіт. Для медичних працівників та персоналу рятувальної служби, та широкого кола любителів підводного спорту.
Авторський колектив:
Аксельрод Альберт Юрійович - кандидат медичних наук, доцент, лікар-реаніматолог, автор наукових та науково-популярних книг, більше відомий як перший ведучий КВН.
Гусинский Залман Самуилович - полковник медичної служби, кандидат медичних наук, лауреат Сталінської премії та Державної премії СРСР за розробку нової методики глибоководних водолазних робіт.
Костюченко Альфред Львович - полковник медичної служби, д.м.н., професор, лауреат Державної премії, начальник відділення реанімації та інтенсивної терапії клініки Військово-медичної академії.
Левін Юрій Маркович - д.м.н., професор.
Редактори - Сапов Іван Акімович, генерал-майор медичної служби, д.м.н., професор, лауреат Державної премії СРСР. Головний фізіолог Військово-Морського флоту СРСР, начальник кафедри фізіології підводного плавання та рятівної справи Військово-медичної академії ім. Кірова.
Шанін Юрій Миколайович - полковник медичної служби, д.м.н., професор, начальник кафедри патологічної фізіології Військово-медичної академії ім. Кірова, головний реаніматолог МО СРСР, Заслужений лікар РФ.
Автор передмови - академік АН СРСР В. М. Черніговський, директор Інституту фізіології ім. Павлова.
Гарний стан екземпляра, чорно-білі ілюстрації.
Сочинения в 12 томах. Тарле. Е.В.
ІСТОРІЯ РУСІВ /Пер з рос.: І. Драч; передм.: В. Шевчук/ (Видання 1991 року)
Історико-політичний твір про минуле українського народу.
"Історія Русів" - це визначна пам'ятка української історіографії та літератури кінця XVIII - початку XIX ст. Книга представляє унікальний погляд на історію України від найдавніших часів до другої половини XVIII ст.
Твір поєднує в собі риси історичного дослідження, політичного трактату та художньої прози. Автор, чия особа досі залишається предметом дискусій, подає історію українського народу крізь призму боротьби за свободу та державність. "Історія Русів" мала значний вплив на формування національної свідомості українців та розвиток української історіографії.
Книга довгий час поширювалася в рукописних копіях і справила великий вплив на багатьох видатних діячів української та російської культури, зокрема Тараса Шевченка, Миколу Гоголя та Олександра Пушкіна.
Це видання є першим повним перекладом "Історії Русів" українською мовою, що робить цей важливий історичний документ доступним широкому колу читачів.
/
Бібліографічна інформація
Назва: ІСТОРІѦ РУСІВ
Автор: Г. Koниський (Пер. з рос.: Іван Драч)
Рік і місце видання: 1991, Київ
Сторінок: 317
Мова: українська
Український середньовічний живопис (Видання 1976 року)
Альбом давньоруських пам’яток мистецтва.
«Мета цього видання ознайомити широкі кола шанувальників мистецтва і фахівців зі стародавнім станковим малярством. Серед представлених тут пам'яток, збережених і донесених до нас завдяки кропітким зусиллям багатьох реставраторів, репрезентовані й ті, що були створені за часів Давньоруської держави або походять з територій, тісно пов'язаних із нею, і твори 14-16 ст., що дають уявлення про окремі художні школи на Україні.»
«Український середньовічний живопис». Альбом
Автори: Григорій Логвин, Лада Міляєва, Віра Свєнціцька
Видавництво: «Мистецтво», Київ, 1976
Мова: українська, англійська, російська
САГАЙДАЧНИЙ/ АНДРІЙ ЧАЙКОВСЬКИЙ./ (Видання 1989 року)
До книги українського письменника Андрія Чайковського (1857-1935) ввійшов історичний роман у трьох книгах «Побратими», «До слави» та нариси «Петро Конашевич-Сагайдачний» і «Запорожжя», в яких на документальній основі зображено події кінця XVI початку XVII ст., коли гетьманом українського запорозького козацтва був Сагайдачний.