Новини
Reynolds (Шедеври мистецтва, великі художники n°40: Рейнольдс, французьке видання 1967 року)
Альбом робіт англійського живописця Джошуа Рейнольдса.
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам англійського художника Джошуа Рейнольдса, ілюстрований повносторінковими кольоровими гравюрами. Англійський художник Джошуа Рейнольдс був видатним портретистом XVIII століття, який прославився як колекціонер старожитностей та теоретик образотворчих мистецтв. Будучи членом Лондонського королівського суспільства та президентом Академії мистецтв, він у мальовничій формі вмів передати емоції та відобразити весь спектр справжніх людських почуттів. Мистецтвознавці по праву вважають Рейнольдса родоначальником школи англійського живопису — першовідкривачем оригінального стилю, який прагнув соковитості та яскравості письма. Художник зумів у своїй творчості поєднувати риси уславлених попередників - Коореджо, Тіціана, Рубенса, Рафаеля та Рембрандта. Найкраще йому вдавалися портрети, відзначені подібністю та виразністю, а також граційною постановкою фігури та чітким промальовуванням осіб.
Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°40: Reynolds (Шедеври мистецтва, великі художники n°40: Рейнольдс)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Зося з вулиці Котячої. Агнєшка Тишка (Дитяча література)
Книги цієї серії розповідають про кумедні пригоди дівчинки Зосі та її чудернацької родини. Тут ви познайомитеся з тіткою Зосі - творчою Маліною, двома кузенами - боягузом Михасем і наївним Кшишем, їхнім навіженим собакою і багато з ким ще. Ви здивуєтесь із того, як Зося заклинає світ, і дізнаєтесь, що з цього виходить. А ще навчитеся всиновляти котів! Також на вас чекає багато несподіванок: конкурс на Павуче Обличчя Року, труп на сходах, танці з пралками і навіть зустріч із таким собі Безпанцировим!
Для дітей середнього шкільного віку.
Древнерусское наследие и исторические судьбы восточного славянства (Видання 1982 року)
Київська Русь та історичні долі східних слов'ян.
Книга присвячена розгляду історії російського, українського та білоруського народів XIII-XVII століть, взаємозв'язку та єдності витоків їхнього економічного, політичного та ідейного життя в Стародавній Русі. Автори виявляють творчу роль давньоруської спадщини у суспільно-політичній історії Росії, України та Білорусії, показуючи життєвість традиції, яка закономірно призвела до возз'єднання братніх народів у єдиній державі. Крім того, у книзі міститься аргументована критика зарубіжних історіографічних концепцій процесу возз'єднання України та Білорусії з Росією.
Зміст:
- Від авторів
- В. Т. Пашуто. Частина перша. Відродження Великоросії та долі східних слов'ян
- А. Л. Хорошкевич. Частина друга. Історичні долі білоруських та українських земель у XIV – на початку XVI ст.
- Б. Н. Флоря. Частина третя. Давньоруські традиції та боротьба східнослов'янських народів за возз'єднання
«Древнерусское наследие и исторические судьбы восточного славянства». К 1500-летию Киева
Автори: Пашуто В.Т., Флоря Б.Н., Хорошкевич А.Л.
Видавництво «Издательство «Наука» 1982
Мова російська
Сторінок 264
Лицарі Дикого Поля. Плугом і мушкетом /О. Бачинська, Т. Вінцковський, В. Грибовський, Н. Діанова, А. Домановський, М. Майоров, В. Маслійчук, Б. Черкас, О. Шишко/ (Наукове видання 2016 року)
Історичне наукове видання. "Лицарі Дикого Поля. Плугом і мушкетом. Український шлях до Чорного моря" - це дуже перспективна книжка, бо вона є масштабною історією Українського Степу. У виданні розглянуто осілі та кочові спільноти території сучасної України. Співжиття різних частин степового кордону становило сенс і перебіг поточної історії України протягом тисячоліть. Від часів занепаду трипільської культури українські терени розділилися: постали ліс, лісостеп і степ. Прадавні люди пристосувалася до нових кліматичних умов, і в кожній зоні усталилися свої звички господарювання, постали свої політичні та економічні моделі.
Книга сподобається всім любителям історії.
У книзі є багато якісних ілюстрацій та мап.
Назва: Лицарі Дикого Поля. Плугом і мушкетом
Автор: Олена Анатоліївна Бачинська (нар. 1971) — доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Одеського університету імені І. І. Мечникова, дослідниця історії Південної України XVIII — початку XX ст. та історії українського козацтва.
Тарас Степанович Вінцковський (нар. 1971) - український історик, доктор історичних наук.
Владислав Володимирович Грибовський (нар. 1975) — український історик, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України.
Наталія Миколаївна Діанова (нар. 1956) — історик, доктор історичних наук, професор.
Андрій Миколайович Домановський - кандидат історичних наук, доцент.
Максим Майоров (нар. 1985) - історик, політолог, експерт Центру статегічних комунікацій та інформаційної безпеки, співробітник Українського інституту національної пам'яті.
Володимир Леонтійович Маслійчук (нар. 1974) — український історик, доктор історичних наук, доцент.
Борис Володимирович Черкас (нар. 1976) – дослідник історії міжнародних відносин країн Центрально-Східної Європи та геополітичного становища України у XIV – XVII ст.
Олександр Шишко - кандидат історичних наук, доцент.
Рік: 2016
Сторінок: 351
Розміри,см.:
довжина 20,5
ширина 13
товщина 2
Вага: 0,330 кг
Українська драматургія XIX-XX століть / Іван Карпенко-Карий, Михайло Старицкий, Іван Кочерга / (Видання 2006 року)
Збірка визначних творів класиків української драматургії.
До видання увійшли знакові п'єси трьох видатних українських драматургів: "Талан" і "Оборона Буші" Михайла Старицького, "Сава Чалий" Івана Карпенка-Карого та "Ярослав Мудрий" Івана Кочерги. Твори об'єднані темою пошуку правди та осмислення історичної долі України. Особливу увагу приділено історичній драматургії, що розкриває важливі моменти українського минулого та їх значення для майбутнього.
Українська етнографія (Видання 1958 року)
Острозька слов’яно-грецько-латинська академія (Наукова книга 1990 року)
Дослідження діяльності слов'яно-греко-латинської академії та літературно-перекладацького гуртка у м. Острозі. Розкривається взаємозв'язок культурного життя з ідеологічною боротьбою в Україні в 1570-х - 1630-х роках.
Вміщено дані про визначних літераторів, полемістів і громадських діячів.
З відгуків:
"Важливим дослідженням, яке фактично синтезувало всю інформацію про Острозьку академію була праця львівського дослідника Ігоря Мицька «Острозька слов’яно-грецько-латинська академія», саме вона заклала фундамент подальшого відродження академії." (Анастасія Хеленюк, 2021)
Острозька слов’яно-грецько-латинська академія
Автор: Мицько Ігор Зіновійович
Київ 1990 Наукова думка
Сторінок: 190
Міста Давньої Русі
Міста Давньої Русі.
Збірка наукових праць пам'яті А. В. Кузи
Рік: 2014
Мова: українська, російська
Кількість сторінок: 532
Збірка наукових праць про міста Русі, присвячена пам'яті видатного вченого-археолога XX ст. Л. В. Кузи (до 75-річчя від дня народження). Широкий спектр наукових інтересів та географія експедиційної діяльності науковця знайшли своє відображення в різноманітності наукових праць пропонованої збірки, що, певною мірою, пояснюється тим, що багато авторів починали свою наукову діяльність саме в його експедиціях. В статтях розглядаються питання генези давньоруського міста, його особливостей як соціально-економічного та культурного феномену, торгівлі та ін. Наукові роботи, які виконані провідними фахівцями Східної Європи із залученням останніх результатів археологічних розкопок ще раз доводять перспективність багатьох напрямків наукових досліджень закладених свого часу А. В. Кузою.
Древности Северо-Западного Причерноморья (Наукове видання 1965 року)
105 випуск радянського археологічного наукового журналу.
Короткі повідомлення Інституту археології (КСІА) - радянський археологічний науковий журнал, метою якого було введення в науковий обіг результатів професійних досліджень, формування сучасних концепцій з проблем археологічної науки. Матеріали, присвячені актуальній тематиці, що розроблялися співробітниками Інституту археології РАН та інших наукових установ, організовані в журналі з тематичного та хронологічного принципу. Періодично окремим блоком розміщувалися матеріали тієї чи іншої наукової конференції, організованої ІА РАН або з його участю.
«Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях института археологи. Древности Северо-Западного Причерноморья» (Короткі повідомлення про доповіді та польові дослідження інституту археологи. Стародавності Північно-Західного Причорномор'я)
Видавництво: «Наука», 1965
Мова: російська
Сторінок: 134
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271
Стефанія Кульчицька. Альбом (Видання 1987 року)
Майстри декоративно-ужиткового мистецтва
Альбом присвячений творчості львівського майстра декоративно-ужиткового мистецтва С.В.Кульчицької, що створює оригінальні сучасні костюми на основі переосмислення народних традицій, а також плідно працює в галузі художньої вишивки.
«Стефанія Кульчицька. Альбом»
Автор-упорядник: Ганна Володимирівна Савчук
Видавництво: «Мистецтво» Київ 1987
Мова: українська, англійська, німецька, французька, російська
Сторінок: 95
Великое наследие античной Эллады (Видання 1988 року)
Культура, створена в епоху античного рабовласницького суспільства, займає зовсім особливе місце в тій спадщині, на яку спирається у своєму подальшому історичному розвитку людська цивілізація загалом, особливо культура народів Європи, а в багатьох відношеннях та народів Близького та Середнього Сходу. Її роль значна і в тих традиціях, до яких звертається і по-новому переробляється формується Світова культура соціалізму. Не випадково, за зауваженням Фрідріха Енгельса, ми змушені будемо у філософії, як у багатьох інших областях, постійно повертатися до подвигів того маленького народу, універсальна обдарованість та діяльність якого забезпечили йому таке місце в історії розвитку людства. Дійсно, в епоху античності в Стародавній Елладі в період зародження та розквіту міста-держави - поліса, цього особливого варіанта держави раннього ступеня рабовласницької суспільної формації, народилася і філософія у сенсі цього терміну. У VII-IV ст. до н.е. вперше з класичною ясністю визначилися в її історії матеріалістична та ідеалістична системи світосприйняття. Імена Геракліта, Анаксагора, Демокрита, Сократа, Платона, Аристотеля не лише набули авторитету символів початку історії філософії як науки. Самі їх міркування продовжували довго та після загибелі античного суспільства впливати на еволюцію основних напрямів філософської думки, брати участь у боротьбі філософських ідей.
"Великое наследие античной Эллады и его значение для современности".
Автор: Ю.Д.Колпинський.
Видавництво: "Изобразительное искусство" 1988 р.
Мова російська
Сторінок 160, 381 репродукція