Новини
Проблеми давньоруської та середньовічної археології (Археологія і давня історія України №1)
Детинец Киева IX-XIII веков. Кілієвич С.Р. (Наукове видання 1982 року)
Видання про дослідження найдавнішої частини Києва – дитинця.
У монографії узагальнено та систематизовано величезний матеріал, здобутий за всю історію археологічних досліджень найдавнішої частини Києва – дитинця. На підставі аналізу та картографування археологічних матеріалів, зіставлення їх із письмовими джерелами простежено основні історичні етапи формування київського дитинця – поступове переростання невеликого городища на Старокиївській горі кінця V–VI ст. до політичного та адміністративного центру міста – столиці Давньоруської держави IX–XIII ст.. Для археологів, істориків, викладачів вузів та шкіл, робітників музеїв та всіх, хто цікавиться історією древнього Києва.
«Детинец Киева IX-первой половины XIII веков». По материалам археологических исследований.
Автор Кілієвич Стефанія Ромуальдівна
Видавництво Наукова думка 1982
Мова російська
Сторінок 176
Генетические основы селекции (Наукове видання 1982 року)
Книга про основні принципи еволюції рослин та опис методів цитогенетики
У збірник включені статті, присвячене отримання та використання апоміктичного розмноження в селекції на основі віддаленої гібридизації та індукованого мутагенезу на прикладі деяких культурних рослин і мають суттєве теоретичне та прикладне значення. Більшість робіт виконано на найважливіших культурних рослинах (кукурудзі, пшениці, буряках, яблуні, суниці, гороху, конюшині) і лише деякі - на диких родичах культурних рослин (З передмови)Книга розрахована на біологів - цитологів, генетиків, ботаніків, агрономів та студентів біологічних факультетів
«Генетические основы селекции»
Видавництво «Издательство «Наука» Новосибірськ-1982
Мова російська
Сторінок 259
Графиня Козель /Юзеф Игнаций КРАШЕВСКИЙ/ (Художнє видання 1992 року)
Історико-пригодницький роман відомого польського письменника Юзефа Крашевського. В центрі сюжету книги - незвичайна, романтична доля прекрасної графині, фігури цілком історичної, всесильної фаворитки саксонського курфюрста Августа ІІ - Анни Констанції фон Козель (1680-1765). Епоха XVII-XVIII століття, висвітлена автором, постає перед читачами у всій своєрідності побутових і культурних рис, живій індивідуальності історичних персонажів.
Твір перекладений Е. Живовою на російську мову.
Книга сподобається прихильникам літератури історико-пригодницького жанру та колекціонерам пам'яток українського видавництва.
Назва: Графиня Козель.
Автор: Юзеф-Ігнацій Крашевський — всесвітньовідомий польський письменник, публіцист, видавець, історик, філософ, громадський і політичний діяч, найбільш плідний автор в історії польської літератури. Автор гостросюжетних історичних романів, які стоять в одному ряді з творами Вальтера Скотта, Александра Дюми тощо. Народився Юзеф Крашевський у Варшаві, але дитинство його минало в сільській місцевості, серед мальовничої природи Волині. Був і залишається автором найкращого історичного нарису про Житомир, в якому жив та працював більше 6 років.
Рік: 1992
Киев "МИСТЕЦТВО"
Мова: російська
Українська література XVIII ст. (Видання класичної літератури 1983 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
"Письменство 18 ст. - важливий етап у багатовіковій історії українського народу. Продовжуючи давню традицію, воно водночас вступає у нову епоху свого розвитку, вивільняється з тенет церковно-релігійної ідеології, утверджується як література світська, виробляючи ті художні форми і засоби їх вираження, які могла використати нова література в процесі свого становлення. Як одна із форм художнього освоєння дійсності література 18 ст. нерозривно пов'язана з тогочасною історією України." (з передмови).
Феофан Прокопович, Семен Климовський, Стефан Яворський, Ілля Бачинський, Гнат Бузановський, Митрофан Довгалевський, Павло Конюскевич, Георгій Кониський, Ігнатій Максимович, Олександр Падальський, Левицький, Григорій, Іван Пашковський, Федір Кастевич, Яків Семержинський, Василь Пашковський, Іоанн, Антон Головатий, Юліан Добриловський, Іван Пастелій, Іван Некрашевич, Семен Дівович, Василь Григорович-Барський, Ілля Турчиновський та інші.
Українська література XVIII ст.
Поетичні, драматичні, прозові твори.
Київ 1983 Наукова думка
Сторінок: 693
Исторический очерк Петровского Полтавского кадетского корпуса (1840-1890). Павловский И.Ф. (репринт)
Пражская культура Поднестровья (по материалам поселений у с. Рашков). Баран В.Д. (Наукова книга 1988 року)
На матеріалах поселення Рашків ІІ та ІІІ дається характеристика слов'янських пам'яток V-VII ст. Подністров'я.
Розглядаються проблеми їх складання, хронології та періодизації. Вичерпні польові дослідження дозволяють всебічно вивчити характер слов'янського села як історичного явища ранньосередньовічного суспільства.
Пражская культура Поднестровья (по материалам поселений у с. Рашков)
Автор: Баран В.Д.
Київ 1988 Наукова думка
Сторінок: 153
Мова: російська
Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст. (Букіністика)
Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.
Публікація опису Київського намісництва - адміністративної одиниці, яка в кінці 18 століття охоплювала територію частин сучасних Київської, Чернігівської, Черкаської, Полтавської областей (повітові центри - Київ, Остер, Козелець, Переяслав, Пирятин, Лубни, Миргород, Хорол, Голтва, Городище, Золотоноша).
Географія, економіка, населення, екскурси в історію.
Подібні книги:
1. Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст.
2. Сказание о населённых местностях Киевской губернии. Л. Похилевич (перевидання 2009)
3. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793–1914 рр. (Даніель Бовуа)
4. Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII ст.: дослідження, публікація актів візитацій. (Зінченко А. Л., Петренко О. С.)
5. Документи Брацлавського воєводства 1607-1648 років. З архіву Пісочинських (архівні документи)
6. Описи Лівобережної України (Наукове видання 1997 року)
Древнейшие государства Кавказа и Средней Азии /Кошеленко Г./ (Наукове видання 1985 року)
Історія народів закавказького та середньоазіатського регіонів
Цей том «Археології СРСР» охоплює два регіони: закавказький та середньоазіатський. Вже сама назва вказує на ті найважливіші особливості, які відрізняють матеріали, представлені тут, від попередніх томів видання: ми вперше вступаємо в епоху, коли народи, які є об'єктом нашого дослідження, піднімаються на щабель класового суспільства та державності. Цей етап історій означає ускладнення структури суспільства, його економічного життя, політичної організації, наявність класових протиріч, своєрідність ідеології, посилення та ускладнення контактів різних політичних та етнічних об'єднань. Народжуються нові явища, зазвичай, не властиві, первіснообщинної стадії розвитку, — писемність, монета тощо. Через це змінюється роль археологічних джерел. У книзі дається узагальнююче дослідження з археології Закавказзя та Середньої Азії в І тис. до н. е. та на початку І тис. н. е. Розглядаються проблеми розвитку ремесла та сільського господарства, типів поселень, різних сфер культури, досліджується соціально-економічна та політична структура цих суспільств, місце їх у загальній еволюції людського суспільства.
«Древнейшие государства Кавказа и Средней Азии»
Автор: Кошеленко Г.А.
Видавництво: «Наука», 1985
Мова: російська
Сторінок: 493
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271
Твори. Юрій ЯНОВСЬКИЙ (Видання класичної літератури 1984 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
"Літературному поколінню, до якого належав Ю. Яновський, випало йти незвіданими шляхами, відкривати нові теми, творити образи нощк людей і шукати для цього відповідних художніх форм. За словами Олеся Гончара, «це був художник-відкривач, що дорожив свіжістю, правдивістю образів, нетерпимець до будь-якої рутизни». А творив він на рубежі прози й поезії і, працювавши в багатьох жанрах, лишив по собі неповторні, високомистецькі здобутки." (з передмови М. Острика)
Оповідання. Романи. П'єси.
Автор: Юрій Іванович Яновський (1902-1954)
Київ 1984 Наукова думка
Сторінок: 572
Caravage (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо, французьке видання 1967 року)
Альбом робіт живописця Караваджо.
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Караваджо. 16 сторінок, ілюстрованих повносторінковими кольоровими гравюрами. Дитя бароко, геніальний художник із бурхливим темпераментом, Мікеланджело Мерізі да Караваджо, відомий як Караваджо (1571–1610) , стоїть у витоків справжньої живописної революції. Його нонконформістський натуралізм і майстерність тенебризму заслужили йому стільки ж шанувальників, скільки критиків. Караваджо працював для Церкви – головного спонсора на той час – і запропонував нове тлумачення Святого Письма. Його насичене подіями і романтичне життя – бійки, гомосексуалізм, скандали – закінчується вигнанням і вбивством. Внесок Караваджо в техніку світлотіні, що існувала до нього, безперечний. До цієї дуже спеціалізованої роботи, що акцентує увагу на моделюванні тіла тінню та світлом, художник додав висвітлення психологічної реальності своїх предметів, що зробило його художником-візіонером і часто оскаржуваним Церквою. Його стиль став школою: після його смерті «каравагізм» поширився по Європі, зокрема у Франції з Валентином де Булонь і Жоржем де Ла Туром.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°59: Caravage» (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька