Новини
Облога Буші /Михайло Старицький/
1800 грн.
"Облога Буші" — це історична повість українського письменника Михайла Старицького, яка вперше була опублікована у 1891 році. Цей твір належить до жанру історичної прози й описує події Хмельниччини — одного з найважливіших періодів в історії України, коли українські козаки боролися за незалежність від польської шляхти.
Повість зосереджена на облозі містечка Буша, яке було захоплене польськими військами під час повстання Богдана Хмельницького у 1654 році.
Українці. Народі і його земля (Олександр Моця)
930 грн.
Українці. Народі і його земля. Етапи становлення.
автор: Олександр Петрович Моця
кількість сторінок: 640
обкладинка м'яка
Рік видання: 2011
В роботі, на основі різноманітних джерел (писемних, археологічних, антропологічних, картографічних) прослідковується процес розвиток самосвідомості місцевого слов’янського населення на півдні Східної Європи - предків сучасних українців - починаючи з часів формування східнослов’янського світу в середині І тис. і закінчуючи ХІХ ст., коли сучасна самоназва остаточно ствердилась у свідомості слов’ян - автохтонів на теперішніх українських теренах. Розрахована на істориків, археологів, етнографів, антропологів, картографів і краєзнавців, а також усіх тих хто цікавиться українською проблематикою.
О сельском хозяйстве /Катон, Варрон, Колумелла, Плиний/ (Антикварне видання 1957 року)
3200 грн.
Класика римської агрономічної літератури. Твори Катона, Варрона, Колумелли та Плінія Старшого містять унікальні та докладні відомості про сільське господарство Стародавнього Риму. Катон описав землеробство, Варрон - тваринництво, Колумелла - виноградарство, а у працях Плінія зібрано найбільше відомостей із різних питань сільського господарства. Попри те, що автори цих праць жили за 2000 років до нас, зміст їхніх робіт залишається вкрай корисним та актуальним у наш час.
Видання сподобається усім любителям античної літератури, а також дослідникам історії сільського господарства.
Назва: О сельском хозяйстве.
Автор: Марк Порцій Катон (для відмінності з правнуком званий також "Старший", 234 до н.е. — 149 рік до н.е.) - давньоримський політик і письменник, відомий як новатор римської літератури та консервативний борець проти пороків і розкоші.
Походив із незнатної плебейської сім'ї. Завоював популярність публічними виступами, в яких викривав діяльність аристократії та загальний занепад моралі. Провів радикальні реформи, що обмежили витрати римлян на предмети розкоші. На схилі років Катон побував у Карфагені, і після повернення звідти став рішуче переконувати оточуючих у необхідності знищення цього міста (відомий вислів "Карфаген має бути зруйнований!" належить саме йому).
Його трактат "Землеробство" (або "Про сільське господарство") — найдавніший прозовий твір, що зберігся латинською мовою, та важливе джерело з історії сільського господарства, економіки та побуту.
Марк Теренцій Варрон (116 до н. е. — 27 до н. е.) — римський учений-енциклопедист і письменник. Авторитет Варрона як вченого та оригінального письменника ще за життя був незаперечним. Філософські погляди Варрона еклектичні, він близький до кініків, стоїків, піфагореїзму. Найвище благо, на його думку, повинно задовольняти потреби душі та тіла. Доброчесність визначається як мистецтво життя, що веде до щастя, і якому можна навчитися. Варрон був прихильником старих римських звичаїв, але ніколи не виступав як непереборний захисник традицій. Він цінував справжню культуру незалежно від її зовнішньої форми. Працював до глибокої старості. Деякі твори написав у віці 80 років. Очолював публічну бібліотеку Риму. Зберігся його трактат "Про сільське господарство" в трьох книгах.
Луцій Юній Модерат Колумелла (4 — 70) — письменник і агроном часів ранньої Римської імперії. Був автором трактату "Про сільське господарство". Його праця складалася з 12 книг. Це найзначущий твір із сільського господарства поруч із творами Катона Старшого та Марка Теренція Варрона. Колумелла використовував деякі знання з праць карфагенського письменника Магона, Цельса, Гнея Тремеллія Скрофи. Втім, головним чином він спирався на власний досвід, а щодо розведення худоби - на досвід свого дядька Марка Юнія Колумелли, найуспішнішого господаря провінції Бетіка.
Пліній Старший (23 або 24 — 79) — римський історик, письменник, державний і військовий діяч Римської імперії. Автор "Природничої історії" — найбільшого енциклопедичного твору античності. У ньому описується, зокрема, південь сучасної території України: фізична географія, флора, фауна, міста, населення, корисні копалини. Твір Плінія Старшого є важливим джерелом із давньої топонімії України, розселення та руху численних народів її територією. За допомогою даних "Природничої історії" можна простежити динаміку змін берегової лінії Чорного моря за минулі 2 тисячі років. Інші його твори не дійшли до наших днів.
Рік: 1957
Москва
Государственное издательство сельськохозяйственной литературы
Мова: латинська, російська
Сторінок: 350
довжина 23
ширина 16
товщина 2
Вага: 0,550 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Тарас Шевченко. Поеми (Видання 1984 року)
2800 грн.
Збірка поем Великого Кобзаря
Славнозвісні поеми, у яких поет зображував життєву долю жінки-страдниці, опоетизувавши її високе душевне благородство та викриваючи гнівно суспільні вади, що викликали страждання жінки, а то й загибель.
«Поеми».
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Ілюстрації Олександра Івахненка. Оформлення Володимира Юрчишина.
Видавництво «Веселка» Київ 1984
Мова: українська
Сторінок: 197
Роман. Оповідання. Нариси. Анатолій Свидницький (Видання класичної літератури 1985 року)
1000 грн.
Класичне видання української класики XIX століття від "Наукової думки".
В книгу включено роман "Люборацькі" - певною мірою, автобіографічний твір з життя священницької родини на Поділлі 19 століття.
Микола Зеров так охарактеризував внесок Анатолія Свидницького:
"В лавах української літератури, взагалі не бідних на всякого роду невдах, Анатоль Свидницький невдаха найбільший і найтиповіший. Ніхто-бо — навіть сам бурлака-поет Манжура — не вражає нас такою гострою невідповідністю великої природної обдарованості та злощасної літературної долі. Манжура все-таки за життя діждався друкованого збірника поезій, виданого дбайливою рукою Потебні; Манжуру все-таки по смерті спогадано низкою некроложних заміток та статей,— тут же «чоловік, що мав від природи великі духові сили і неабиякий до письменства хист... віддав Богу дух, як той класичний чумак серед відлюдного степу. Не знаємо, де навіть могила того талановитого, але безталанного письменника."
Роман. Оповідання. Нариси.
Автор: Свидницький Анатолій Патрикійович (1834-1871)
Київ - 1985 - Наукова думка
Сторінок: 573
Сельскохозяйственные экосистемы /Карпачовский/ (Наукове видання 1987 року)
3200 грн.
Збірник наукових праць для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
У книзі дано аналіз актуальних проблем взаємообумовленості сільського господарства (аграрної технології) та екології. Розглянуто різні аспекти агроекосистем (АЕС), надано їх економічний аналіз, наведено особливості функціонування АЕС, проблеми енергопотоків та кругообігу поживних речовин, ерозії ґрунтів. Для науковців – аграрників, екологів. Переклад з англійської А.С.Каменського, Ю.А.Смирнова, Е.Є.Хавкіна.
«Сельскохозяйственные экосистемы» (Сільськогосподарські екосистеми).
Редактор: Карпачовський Л.О.
Видавництво: «Агропромиздат», 1987
Мова: російська
Сторінок: 221
Вибрані твори /Іван Франко/ (Видання 1977 року)
1240 грн.
Твори великого Каменяра.
До цієї збірки входять історична повість «Захар Беркут» та ряд літературно-критичних праць, знайомство з якими передбачає програма середньої школи. Книга містить високі зразки художньої творчості та науково-естетичної думки великого Каменяра.
«Іван Франко. Вибрані твори»
Автор: Іван Якович Франко (1856-1916) – великий український письменник, один з будівничих нової української нації. Народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі в Східній Галичині в родині селянина-коваля. Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (1862–1864), потім у так званій нормальній школі при василіанському монастирі у Дрогобичі (1864–1867). У 1875 році закінчив Дрогобицьку гімназію. Восени 1875 р. став студентом філософського факультету Львівського університету. Перші літературні твори — вірш «Народна пісня» (1874) і повість «Петрії і Довбущуки» (1875) були надруковані в студентському часописі «Друг». Активна громадсько-політична й видавнича діяльність та листування з Михайлом Драгомановим спричинили арешт письменника за звинуваченням у належності до таємного соціалістичного товариства. У 1880 р. вдруге заарештовують, обвинувачуючи в підбурюванні селян проти влади. У 1881 р. став співвидавцем часопису «Світ», після закриття (1882) якого працював у редакції часопису «Зоря» й газеті «Діло». В травні 1886 р. взяв з Ольгою Хоружинською шлюб у Павлівській церкві Колегії Павла Галагана. У 1888 р. деякий час працював у часописі «Правда». Зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт (1889) письменника. У 1890 р. за підтримки М. Драгоманова стає співзасновником Русько-Української Радикальної Партії. З 1908 р. стан здоров’я значно погіршився, однак він продовжував працювати до кінця свого життя. Помер 28 травня 1916 р. у Львові.
Видавництво: «Каменяр», Львів, 1977
Мова: українська
Сторінок: 252
Записки сенатора Лопухина Россия XVIII столетия /Лопухін І.В./ (Перевидання 1990 року)
980 грн.
Репринтне відтворення з Лондонського видання 1860 р.
Репринтне видання мемуарних джерел XVIII ст. – «Записки сенатора І. В. Лопухіна», «Записки імператриці Катерини ІІ», «Записки княгині О. Р.Дашкової» продовжує публікацію історичних матеріалів Вільної російської друкарні Герца та Огарьова (здійснену Інститутом історії СРСР Академії наук СРСР). Відтворення «Записок» супроводжує спеціальний том, що розкриває складну долю кожної з пам'яток, що публікуються, їх місце в громадському русі XIX століття і вписує їх у загальну картину політичної історії Росії XVIII століття. Ця серія відкривається «Записками» великого державного діяча, публіциста, близького кола Н. І.Новікова – Івана Володимировича Лопухіна.
«Записки сенатора Лопухина»
Автор: Іван Володимирович Лопухін
Видавництво: «Наука», 1990
Мова: дореформена російська
Сторінок: 211
Українська графіка XVI—XVIII cтоліть /Д. В. Степовик/ (Наукове видання 1982 року)
3200 грн.
Мистецьке наукове видання. В монографії Д. В. Степовика "Українська графіка XVI — XVIII cтоліть. Еволюція образної системи" досліджується історія української графіки від зародження в XVI столітті її репродукційних форм (гравюри) до кінця XVIII століття. На широкому фактичному матеріалі автором висвітлюються проблеми еволюції образної системи та стилів, аналізуються роль реалістичної деталі, питання передачі образу людини, його оточення та побутової ситуації, секуляризації українського графічного мистецтва в цілому. Важливе місце відведене характеристиці формотворчих та виражальних засобів – особливостям малюнку, композиції, трактуванню часово-просторових співвідношень. Детально розглядається жанрова структура – портрет, титульна та текстова ілюстрації, пейзаж та натюрморт, панегірична та геральдична гравюри.
Видання багато ілюстроване.
Книга буде цікавою усім мистецтвознавцям, художникам, викладачам та студентам художніх навчальних закладів, поціновувачам мистецтва.
Назва: Українська графіка XVI—XVIII cтоліть
Автор: Дмитро Власович Степовик (нар. 1938) — мистецтвознавець, богослов, візантиніст, дослідник історії й теології сакрального образотворчого мистецтва, зокрема гравюри й ікони. Доктор філософії, доктор мистецтвознавства, доктор богословських наук, професор, академік АН вищої школи України.
Рік: 1982
Київ, "Наукова думка"
Сторінок: 330
Розміри,см.:
довжина 22
ширина 17,5
товщина 2
Вага: 0,830 кг
Кобзарь Т. Шевченка. (Фототипія 1974 року видання 1840 року).
3800 грн.
Перед Вами репринтне відтворення першого видання "Кобазаря" Тараса Григоровича Шевченка, що вийшло в 1840 році в Санкт-Петербурзі у друкарні Е. Фішера.
Книга буде цікава усім, хто хотів би мати перше видання творів видатного українського письменника та поета.
Книга містить дарувальний напис: "Шановному Володимиру Юхимовичу з повагою Тарас Шев(підпис)".
Кобзарь Т. Шевченка (репринт з видання 1840 року)
Автор: Тарас Григорович Шевченко (1814-1861)
Видавництво: Дніпро.
Київ 1974
Сторінок: 114
Книги схожого змісту: 1. Твори в п’яти томах. Тарас Шевченко (Збірка класики 1984 року) 2. Тарас Шевченко як маляр. Написав Ол. Новицький (Оригінальна книга 1914 року) 3. Кобзар. Вперше зі щоденником автора /Тарас Шевченко/ 4. Кобзар /Тарас Шевченко/ 5. Кобзар (Подарункове ілюстроване видання 1976 року) 6. Кобзар. Повна збірка поезій. Тарас Шевченко (Юбілейне подарункове видання 1964 року) 7. Кобзар. (Видання 1908 року впорядковане В. Доманицьким)
Книги схожого змісту: 1. Твори в п’яти томах. Тарас Шевченко (Збірка класики 1984 року) 2. Тарас Шевченко як маляр. Написав Ол. Новицький (Оригінальна книга 1914 року) 3. Кобзар. Вперше зі щоденником автора /Тарас Шевченко/ 4. Кобзар /Тарас Шевченко/ 5. Кобзар (Подарункове ілюстроване видання 1976 року) 6. Кобзар. Повна збірка поезій. Тарас Шевченко (Юбілейне подарункове видання 1964 року) 7. Кобзар. (Видання 1908 року впорядковане В. Доманицьким)
Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях /Булашев Г. О./ (Видання 1992 року)
2200 грн.
Усім, хто не байдужий до духовних набутків свого народу, кого цікавить українська космогонія, міфологія, легенди та перекази про світотвір, про рослинний та тваринний світ, народна астрологія - загалом легенди від часів язичництва до початку минулого століття, прислужиться це унікальне видання, що вперше з'явилося друком на початку ХХ століття. Опублікована свого часу російською мовою, сьогодні ця унікальна книга повертається до своїх витоків.
«Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях»
Автор: Булашев Георгій Онисимович
Видавництво: «Довіра», Київ, 1992
Мова: українська
Сторінок: 414
Кобзар. Тарас Шевченко (Класичне видання 1974 року)
1800 грн.