Новини
Оповідання, новели, повісті /Михайло Коцюбинський/ (Видання 1953 року)
Збірка творів майстра психологічної прози.
До збірки творів ввійшли повісті та оповідання:
- На віру
- П'ятизлотник
- Ціпов'яз
- Помстився.
- Хо
- На крилах пісні
- Для загального добра
- Посол від чорного царя
- По-людському
- Лялечка
- Дорогою ціною
- На камені
- Цвіт яблуні .
- Fata morgana
- У грішний світ
- Сміх
- Він іде
- Невідомий
- Persona grata
- В дорозі .
- Intermezzo.
- Як ми їздили до Криниці Дебют.
- Що записано в книгу життя
- Сон
- Тіні забутих предків .
- Лист .
- Подарунок на іменини
- Коні не винні
- Хвала життю!
- На острові .
«Михайло Коцюбинський. Оповідання, новели, повісті»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський
Мова: українська
Сторінок: 621
Державне видавництво художньої літератури, Київ, 1953
Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Більша книжка. Т.Шевченко (Видання 1963 року)
Автографи поезій Т.Шевченка 1847-1860 рр. Факсимільне видання
Цей рукописний збірник Тарас Григорович Шевченко почав складати у лютому 1858 року в нижньому Новгороді, повертаючись із заслання і чекаючи дозволу на в'їзд до столиці. Роботу цю поет продовжив у Москві і в Петербурзі. Останній запис зроблено 5 грудня 1860 року. Раніше написані твори 1847-1850 років Тарас Григорович не просто переписував, а редагував, деякі ґрунтовно переробив. Це надає збірникові особливості цінності. В оригіналі, що зберігаються в рукописному відділі інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР, збірник відкривається сторінкою, на якій рукою Шевченка старанно виведено «Поезія Тараса Шевченка», а нижче «1847г.» В шевченкознавстві за цим збірником закріпилася назва «Більше книжка», під якою він оце і відтворюється без змін. Збірнику передує вступна стаття члена-кореспондента АН УРСР доктора філологічних наук Є.С. Шабліовського
«Більша книжка»
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор Кобзаря, співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860). Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.
Видавництво Академії наук Української РСР 1963
Мова українська
Сторінок 328
Справочник агролесомелиоратора (Антикварне видання 1949 року)
Раритетне довідкове видання з агролісомеліорації. У виданні "Справочник агролесомелиоратора" містяться матеріали з полезахисного лісорозведення, боротьби з ерозією, а також меліорації та освоєння пісків. Окремі розділи довідника присвячено лісовому насінню, вирощуванню посадкового матеріалу, озелененню сільських місцевостей, а також культурі та використанню природних заростей верб і захисту лісових розсадників і насаджень від шкідників і хвороб.
Видання буде корисним для агрономів, агролісомеліораторів та усіх, хто досліджує історію лісівницьких заходів двадцятого століття, спрямованих на поліпшення умов росту і розвитку сільськогосподарських культур.
Назва: Справочник агролесомелиоратора.
Рік: 1949
Москва
Государственное издательство сельськохозяйственной литературы
Сторінок: 381
довжина 20
ширина 14
товщина 3
Вага: 0,410 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Пісні гуляйпільського краю /Григорій Лютий, Анатолій Сердюк/ видання 1993 року
Популярність пісень гуляйпільсько-махновського циклу, написаних на початку 90-х років Г.Лютим у співавторстві з А.Сердюком, допомогли змінити негативне ставлення суспільства до постаті Нестора Махна.
Анатолій Сердюк - сучасний український естрадний композитор-пісняр, співак, журналіст, громадський діяч. Автор понад 160 пісень. Заслужений артист естрадного мистецтва України, заслужений працівник культури України (1999). Член Національної спілки журналістів України (2005), член Асоціації діячів естрадного мистецтва України (1993). Протягом усього творчого життя А. Сердюк відіграє значну роль у популяризації запорізької культури, веде громадську роботу з пропаганди української пісні й творчості місцевих митців. У 2006-2011 роках А. Сердюк ініціював та провів у Запоріжжі щорічний шкільний конкурс пісень про рідний край "Запоріжжа моє кохане".
Григорій Іванович Лютий — український поет. Навчався у Гуляйпільській середній школі №1 і паралельно в музичній по класу баяна. Голова Запорізької письменницької організації упродовж 1998-2016 рр., автор багатьох збірок лірики, автор віршів понад 50 пісень, циклу «Гуляє Гуляйполе». У його характері вирував дух нескореного махновського Гуляйполя. Тепер творчість Григорія Лютого вивчається в школі на уроках літератури рідного краю.
З автографом авторів.
Назва: Пісні гуляйпільського краю
Автор: Григорій Лютий, Анатолій Сердюк
Видавець: Гуляйполе, 1993, Гуляйпiльська друкарня
Мова: українська
Сторінок: 32
довжина 20,5
ширина 15
товщина 0,3
Вага: 0,040 кг
Kanaleto Terizio Pinjati (Каналето, Теріціо Піньяті, югославське видання 1981 року)
Альбом робіт Antonio Kanaleto
«Спосіб розуміння мистецтва, думки та емоційні послання, які воно несе нам, залежать від загального рівня розвитку цивілізації та культури, а також від інтимної та особистої еволюції тих, хто насолоджується творами мистецтва. Тим не менш, у цій широкій шкалі індивідуальних підходів наука відіграє вирішальну роль. А в науці простоїв немає. Мета художньої серії — у стислій, але дуже інформативній формі дати читачам можливість познайомитися із сучасним розумінням поетів, творчість яких у наш час викликає неодноразовий інтерес.» (Від видавництва)
«Kanaleto». Альбом
Автор:Terizio Pinjati
Видавництво: Jugoslavija, 1981
Мова: боснійська
Сторінок: 139
Страницы воспоминаний /И. И. Мечников/ (Антикварне видання 1946 року)
Раритетний збірник автобіографічних статей. "Страницы воспоминаний" видатного науковця та одного з основоположників порівняльної патології І. І. Мечникова - це унікальна збірка його автобіографічних спогадів про видатних представників науки - найближчих друзів та однодумців. Статті у збірнику розташовані відповідно до етапів життя великого науковця: у статтях про Ковалевського, Сєченова, Пирогова та Умова висвітлено перший період життя та діяльності Мечникова, пов'язаний із його ембріологічними зацікавленнями, до остаточного переїзду за кордон; інші статті стосуються його причин від'їзду та періоду його життя за межами імперії, коли він повністю присвятив себе проблемам медицини. У "Додатках" зібрано додаткові документи, зокрема, коротка автобіографія, яка була написана у зв'язку з отриманням Нобелівської премії, два збережені записи особистого характеру, та безцінний документ - записи самоспостережень останніх років І. І. Мечникова.
Книга стане в нагоді дослідникам діяльності І. І. Мечникова та усім, хто цікавиться рідкісними антикварними виданнями.
Назва: Страницы воспоминаний.
Автор: Ілля Ілліч Мечников (1845 — 1916) — український і французький науковець, один із основоположників порівняльної патології, еволюційної ембріології, імунології та мікробіології, творець наукової школи. Відкрив явище фагоцитозу, розробив фагоцитарну теорію імунітету. Розробив теорії зародкових листків та походження багатоклітинних організмів. Професор, почесний член кількох зарубіжних академій, наукових товариств та інститутів. Лауреат Нобелівської премії у галузі фізіології та медицини за праці про імунітет (спільно з німецьким лікарем, бактеріологом і біохіміком Паулем Ерліхом).
Рік: 1946
Москва
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 279
довжина 22,5
ширина 15
товщина 1,5
Вага: 0,400 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Дніпропетровськ (Видання 1960 року)
Фотонарис 1960-х років.
Невеликий нарис про Дніпропетровськ з чорно-білими фотографіями 60 річної давності.
«Дніпропетровськ. Фотонарис»
Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури, Київ 1960
Мова: українська
Книги схожої тематики:
1. Відомість про залінійні поселення Полтавського полку 1762 року: збірник документів /Сухомлин О. Д./ (Дніпропетровська обл. часів Гетьманщини)
2. Френсіс Дрейк. Життя та неймовірні пригоди королівського корсара. (Віктор Губарев)
3. Чорний лебідь /Рафаель Сабатіні/
4. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/
5. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова
6. Переписна книга Сумського полку 1691 року (Видання друге)
7. Генрі Морган. Хроніка життя адмірала піратів Карибського моря /Віктор Губарев/
8. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій).
9. Сумно ангел зітхнув (Наталія Кавера-Безюк).
10. Присяга Лубенського полку 1718 року
Краткие сообщения Института Археологии/ Наукове видання 1952 року
Збірка вийшла в ті роки, коли радянська археологічна наука та інтерес народу до пам'яток минулого розвивалися надзвичайно швидкими темпами. Були зроблені археологічні відкриття, значна частина яких має світове наукове значення.
До збірки увійшли матеріали археологічних експедицій на місцях великих будівництв післявоєнного часу - Каховської ГЕС, Південноукраїнського каналу, водосховища на р. Молочній, Верхньо- та Нижньоінгулецьких каналів; результати вивчення Кам'яної Могили, чернігівських кам'яних палаців XI-XII століть, поселень та поховань різних історичних епох, а також публікації про діяльність Київського Державного історичного музею та інших наукових закладів. Серед авторів збірки - Тереножкін, Брайчевський та інші відомі українські археологи ХХ століття.
Видання несе сліди впливу на наукове життя тогочасної політичної полеміки, коли "нове вчення про мову" академіка Марра вже було визнане "порочним" і усіляко критикувалося, але панували погляди Й. Сталіна, викладені в роботі "Марксизм та питання мовознавства".
Назва: Краткие сообщения Института Археологии. Випуск 1
Автор:
Видавець: Київ, 1952, Видавництво Академії наук Української РСР
Мова: російська
Сторінок: 110
довжина 26
Твори. Петро ПАНЧ (Видання класичної літератури 1985 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
Твори одного зі знакових українських літераторів 20-го століття, в біографії якого ніби віддзеркалюється вся епоха. Агент земського страхування. Офіцер імператорської армії часів Першої світової війни. Петлюрівський офіцер. Командир дивізіону в Червоній армії. Радянський письменник.
Йому належить фраза, що стала крилатою: «не читав, але засуджую!» щодо творчості Пастернака — «Я його не читав, але не маю пiдстав не вiрити редколегiї журналу „Новий мiр“, що роман поганий. I з художнього боку, i з iдейного»
Повісті. Оповідання. Гуморески. Казки.
Автор: Петро Йосипович Панч (1891-1978)
Київ 1985 Наукова думка
Сторінок: 574
Міста Давньої Русі
Міста Давньої Русі.
Збірка наукових праць пам'яті А. В. Кузи
Рік: 2014
Мова: українська, російська
Кількість сторінок: 532
Збірка наукових праць про міста Русі, присвячена пам'яті видатного вченого-археолога XX ст. Л. В. Кузи (до 75-річчя від дня народження). Широкий спектр наукових інтересів та географія експедиційної діяльності науковця знайшли своє відображення в різноманітності наукових праць пропонованої збірки, що, певною мірою, пояснюється тим, що багато авторів починали свою наукову діяльність саме в його експедиціях. В статтях розглядаються питання генези давньоруського міста, його особливостей як соціально-економічного та культурного феномену, торгівлі та ін. Наукові роботи, які виконані провідними фахівцями Східної Європи із залученням останніх результатів археологічних розкопок ще раз доводять перспективність багатьох напрямків наукових досліджень закладених свого часу А. В. Кузою.
Сага про Форсайтів /Джон Голсуорсі/ (Видання 1982 року)
Трилогія англійського письменника Джона Голсуорсі
«Сага про Форсайтів» — головний твір англійського письменника Джона Голсуорсі (1867—1933), що приніс автору світову славу. Написана як сімейна хроніка, «Сага» розповідає історію родини Форсайтів, яка уособила долі свого класу і своєї епохи. Форсайти — респектабельні буржуа, чиє життя цілком підпорядковане власницьким інтересам, що становлять основу їхнього добробуту і могутності. В прагматичному світі Форсайтів не визнають ні романтичних захоплень, ні повнокровних почуттів. І цей світ перетворюється на хаос, коли горіння серця охоплює того чи іншого з його мешканців, які обирають свій шлях до щастя. Форсайтівській твердині, що, здається, була непорушною, вже несила здолати протистояння поколінь та нестримний дух нового часу. «Сага про Форсайтів» складається з романів «Власник», «В зашморгу» і «Здаємо в оренду» та двох інтерлюдій.
«Сага про Форсайтів». Трилогія.
Автор: Джон Голсуорсі
Переклад: Олександр Терех
Головне видавництво видавничого об’єднання «Вища школа», Київ, 1982
Мова: українська
Сторінок: 878
Золотий Ра. Іван Білик (Перше оригінальне видання 1989 року)
Найвідоміша українська художня книга про часи Давньої Греції, Єгипту, Персії, Скіфії та ін. авторства найкращого романіста історичної художньої прози Івана Білика.
— Історик не має права нічого замовчувати, — таки говорить Геродот. — Інакше то буде не історія, а політика. Що зможуть наступні покоління довідатися про минулі часи, коли знатимуть лиш один бік справи? Історик повинен записувати все, хоча вірити всьому тому не зобов'язаний.
Він киває пальцем у такт своїм словам. Слова справді відповідають його уявленням про покликання історика, і все-таки щось муляє йому, наче камінчик у черевику. Гість неохоче спиняється й викидає його:
— Завжди бути послідовним просто неможливо... Людина — істота слабка, ворогів же та спокус у неї дуже й дуже...
***
На одній із полиць моєї бібліотеки лежить його досить ваговита книжка, я беру її й простягаю йому. Він крутить книжку в руках і трохи скептично посміхається:
— Вміщується на одній руці...
Я запитую:
— А який вигляд вона мала в твій час?
— Двісті з гаком сувоїв папірусу по два лікті кожен, — відповідає Геродот, мружачись до полиць моєї бібліотеки, яка тягнеться від стіни до стіни. — Моя книжка тут оце ледве-ледве вмістилася б.
А в моїй книгозбірні вміщається зо дві тисячі томів.
Геродот поставив свою видану в наш час книжечку на місце, а потім відступив і глянув на неї від протилежної стіни. Книжка мов потонула в каламутному морі.
— Ти все оце перечитав? — питає він, і я розгублено кручу головою. — Нащо ж вони тобі?
Як я міг пояснити, що немає потреби принаймні відразу перечитувати все, що стоїть у тебе на полицях, скажімо, кількадесятитомні енциклопедичні словники. А багатотомні батареї мертвих і живих класиків? А маса суто випадкових видань, до яких навряд чи коли дійде черга, бо якщо й настане їхній зоряний час, то лише в найближчому складі макулатури... Я спробував пояснити гостеві все це, але він затаврував його простим і звичним для себе словом "варварство". Я відповів, що серед нас тепер багато хто думає так само, мовляв, це інформаційний потоп, у якому рано чи пізно захлинеться цивілізація; коротше кажучи, справжній абсурд. А він знову дивиться на свою книжку:
— Я вклав у неї кільканадцять років життя, а її й не видно серед інших...
Я ж намагаюся виправдати особливості нашої доби:
— У папірусних сувоях лише моя бібліотека зайняда б величезний багатоповерховий будинок, а тепер такі бібліотеки має багато хто.
Гість мій скалить облямоване зморщечками око:
— Навіщо вам стільки книжок, якщо ви їх не читаєте? Може, для утеплення стін?..
Золотий Ра
Автор: Іван Білик
Рік: 1989 (перше видання)
Сторінок: 470