Новини
Клеопатра. Владычица зари. /Генри Райдер Хаггард/ (Художнє видання 1992 року)
Класика світової літуратури історичного жанру. Загибель Антонія і Клеопатри вважають одним із загадкових трагічних епізодів минулого. Автор створює ще одну легенду про знамениту царицю Давнього Єгипту і намагається дати відповіді на питання і загадки подій, які призвелти до її падіння. Водночас перед читачем постає й інша царівна, Нефрет, яка була зв`язана сімейними зв`язками з династією вавилонських царів. Після численних пригод їй судилося стати тою, хто об’єднала Верхній і Нижній Єгипет.
Дане видання проілюстрував та оформив художник А. Орлов, свої коментарі залишив А. Темчин.
Книгу переклали з англійської на російську мову Ю. Жукова та І. Архангельська.
Дане видання зацікавить дослідників історії Древнього Єгипту, тих, хто захоплюється історичними постатями, та колекціонерів антикварних видань.
Назва: Клеопатра. Владычица зари.
Автор: Генрі Райдер Хаггард (1856 - 1925) - англійський письменник, юрист, агроном і ґрунтознавець; класик світової пригодницької літератури, творець літературного жанру «загублений світ», один із засновників жанру фентезі. Брав участь у реформуванні системи сільського господарства Британської імперії.
Рік: 1992
КИЕВ
Издательство "Художественная литература"
Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст. (Букіністика)
Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.
Публікація опису Київського намісництва - адміністративної одиниці, яка в кінці 18 століття охоплювала територію частин сучасних Київської, Чернігівської, Черкаської, Полтавської областей (повітові центри - Київ, Остер, Козелець, Переяслав, Пирятин, Лубни, Миргород, Хорол, Голтва, Городище, Золотоноша).
Географія, економіка, населення, екскурси в історію.
Подібні книги:
1. Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст.
2. Сказание о населённых местностях Киевской губернии. Л. Похилевич (перевидання 2009)
3. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793–1914 рр. (Даніель Бовуа)
4. Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII ст.: дослідження, публікація актів візитацій. (Зінченко А. Л., Петренко О. С.)
5. Документи Брацлавського воєводства 1607-1648 років. З архіву Пісочинських (архівні документи)
6. Описи Лівобережної України (Наукове видання 1997 року)
Народна течія в українському живопису XVII—XVIII ст. В. П. Откович. (Видання 1990 року).
У книзі розглядається народний живопис, поширений у формі побутового іконопису. Це одне з малодосліджених явищ народної художньої культури. Розвиток народного живопису висвітлюється як окрема течія в українському мистецтві XVII—XVIII століть. Розглянуто місцеві центри народного іконопису, творчість деяких майстрів, особливості іконографії, поетики і стилістики народного живопису. Книга гарно проілюстрована.
Гарний подарунок для тих хто цікавиться українським народним мистецтвом, а також професійно вивчає цей напрям - для істориків та музейних працівників.
Народна течія в українському живопису XVII—XVIII ст.
Автор: Откович Василь Петрович (1950-2017)
Видавництво: Наукова думка
Київ 1990
Сторінок: 94
Вибрані твори /Іван Франко/ (Видання 1977 року)
Твори великого Каменяра.
До цієї збірки входять історична повість «Захар Беркут» та ряд літературно-критичних праць, знайомство з якими передбачає програма середньої школи. Книга містить високі зразки художньої творчості та науково-естетичної думки великого Каменяра.
«Іван Франко. Вибрані твори»
Автор: Іван Якович Франко (1856-1916) – великий український письменник, один з будівничих нової української нації. Народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі в Східній Галичині в родині селянина-коваля. Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (1862–1864), потім у так званій нормальній школі при василіанському монастирі у Дрогобичі (1864–1867). У 1875 році закінчив Дрогобицьку гімназію. Восени 1875 р. став студентом філософського факультету Львівського університету. Перші літературні твори — вірш «Народна пісня» (1874) і повість «Петрії і Довбущуки» (1875) були надруковані в студентському часописі «Друг». Активна громадсько-політична й видавнича діяльність та листування з Михайлом Драгомановим спричинили арешт письменника за звинуваченням у належності до таємного соціалістичного товариства. У 1880 р. вдруге заарештовують, обвинувачуючи в підбурюванні селян проти влади. У 1881 р. став співвидавцем часопису «Світ», після закриття (1882) якого працював у редакції часопису «Зоря» й газеті «Діло». В травні 1886 р. взяв з Ольгою Хоружинською шлюб у Павлівській церкві Колегії Павла Галагана. У 1888 р. деякий час працював у часописі «Правда». Зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт (1889) письменника. У 1890 р. за підтримки М. Драгоманова стає співзасновником Русько-Української Радикальної Партії. З 1908 р. стан здоров’я значно погіршився, однак він продовжував працювати до кінця свого життя. Помер 28 травня 1916 р. у Львові.
Видавництво: «Каменяр», Львів, 1977
Мова: українська
Сторінок: 252
Весенне-летние календарные обряды русских, украинцев и белорусов /Соколова В.К./ (Видання 1979 року)
Землеробські обряди, описи та історія.
У книзі описуються календарні свята та обряди весняно-літнього циклу у східнослов'янських народів XIX - початку XX ст., показується глибока давнина землеробських обрядів, зв'язок народної календарної обрядовості із землеробством. Особливо виділяються ігрові, розважальні елементи обрядів, їхнє барвисте оформлення та святковий колорит.
«Весенне-летние календарные обряды русских, украинцев и белорусов ХІХ - нач.ХХ в.» (Весняно-літні календарні обряди росіян, українців та білорусів ХІХ-поч. ХХ ст.)
Автор: Соколова В.К.
Видавництво: «Наука», 1979
Мова: російська
Сторінок: 282
Carpaccio (Шедеври мистецтва: №105 – Карпаччо, франзуцьке видання 1968 року)
Альбом робіт французького живописця
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам венеціанського художника епохи Відродження Карпаччо. Карпаччо народився у Венеції прибл. 1460; зазнав впливу Джованні та Джентіле Белліні, а також Антонелло да Мессіни, Джорджоне та Андреа Мантеньї. Працював головним чином у Венеції. Найбільші твори художника — кілька циклів картин, створених ним для венеціанських релігійних братств, із зображенням сцен із житій їхніх святих покровителів. Ці роботи дають уявлення про церемоніальний бік життя Венеції того часу. З 1490 по 1495 Карпаччо написав для Скуоли ді Сант Орсола серію картин, що ілюструють легенду про св. Урсулі (нині у галереї Академії у Венеції). Згідно з припущенням Т. Піньятті (1958), Карпаччо був сином П'єро Скарпацца, торговця шкірами, який вважав за краще змінити своє ім'я на ім'я Карпаччо. Творчість художника займає важливе місце в історії венеціанського живопису XV ст.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°105: Carpaccio» (Шедеври мистецтва великих живописців: №105 - Карпаччо, Альбом)
Видавництво: Hachette, Франція, 1968
Мова: французька
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Уславлені імена. Микола Стражеско / Калита В.Т./ (Видання 1977 року)
Біографічна повість.
Даний твір, який є першою спробою в белетристиці відтворити життя й діяльність одного з фундаторів радянської наукової школи терапевтів, за своєю ідейно-тематичною спрямованістю також далеко виходить за рамки суто біографічного жанру.
Серія біографічних творів «Уславлені імена» випуск 32.
В.Т.Калита. Микола Стражеско».
Автор: Калита В.Т.
Видавництво: «Молодь», Київ, 1977
Мова: українська
Сторінок: 200
The Ancient Paths /Graham Robb/ (2014)
Книга Грема Робба "Стародавні шляхи" змінить ваше уявлення про європейську цивілізацію.
Натхненний випадковою знахідкою, Робб захопився світом кельтів: їхніми богами, мистецтвом, а найбільше - їхніми витонченими науковими знаннями. Його дослідження поступово відкрили дещо надзвичайне: втрачену карту імперії, збудованої з точністю і красою на величезних територіях Європи. Карта була забута майже на два тисячоліття, а її наслідки були вражаючими.
Ретельно досліджена і багата на одкровення, "Стародавні шляхи" оживляє століття нашої далекої історії і по-новому інтерпретує доримську Європу. Розказана з усією грацією та енергією Робба, це сліпуча, незабутня книга.
Назва: The Ancient Paths
Автор: Graham Robb
Рік: 2014
Мова: англійська
Обкладинка м'яка
Сторінок: 387
довжина 20
ширина 13,5
товщина 2,5
Вага: 0,290 кг
Избранные произведения 2 тома /А.Ф.Кони/ (Видання 1959 року)
Вибрані твори та спогади російського юриста 19-поч. 20 ст.
Друге видання містить, подібно до опублікованого в 1956 році, статті та нотатки, судові промови, спогади. Однак ця збірка є доповненою і для зручності користування публікується у двох томах. Том перший «Статьи и заметки. Судебные речи» містить статті та нотатки Анатолія Федовича Коні та його судові промови. До нього входять найвідоміші твори, що представляють інтерес у теоретичному плані, які не втратили свого значення і зараз. Другий том «Воспоминания» містить спогади А.Ф.Коні. У цей том поряд із опублікованими в 1956 році також є спогади про Ф.М.Достоєвського, А.П.Чехова, В.Г.Короленка.
«А.Ф.Кони. Избранные произведения». 2 тома
Автор: Анатолій Федорович Коні (1844-1927) — російський юрист, суддя, державний і громадський діяч, літератор, судовий оратор, дійсний таємний консультант, член Національної ради Російської імперії. Почесний академік Санкт-Петербурзької академії наук із розряду витонченої словесності, доктор кримінального права Харківського університету, професор Петроградського університету. Автор творів «На життєвому шляху», «Субільні промови», «Будівництво і дітей судовоїєктори», біографічного почерку «Федор Петрович Гааз», численних спогадів про колег і діячів російської культури. 1878 року суд розпорядком А.Ф.Коні виніс виправданий суд у справі Вери Засув. Керував розслідуванням багатьох кримінальних справ (наприклад, про руйнування авторського потяга, про загибель влітку 1894 року лайнера «Владимир»).
Видавництво: «Государственное издательство юридической литературы», 1959
Мова: російська
Колорадский картофельный жук /А. Л. Ефимов/ (Антикварне видання 1946 року)
Видання про рослинних шкідників. У виданні "Колорадский картофельный жук" містяться матеріали про колорадського картопляного жука та про шкоду, якої він завдає картоплі та іншим рослинам.
Зміст
- Предисловие - с. 3
- Колорадский жук - самый опасный вредитель картофеля - с. 4
- Что представляет собою колорадский жук и каков его образ жизни - с. 7
- Как расселяется колорадский жук - с. 14
- Растения, повреждаемые колорадским жуком - с. 17
- Где и когда искать колорадского жука - с. 25
- Что делать при обнаружении колорадского жука - с. 26
Книга зацікавить ботаніків, працівників сільського господарства, дослідників історії сільського господарства двадцятого століття та усіх любителів цінних рідкісних антикварних видань.
Назва: Колорадский картофельный жук.
Рік: 1946
Москва
ОГИЗ-"СЕЛЬХОЗГИЗ"
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы
Сторінок: 30
довжина 19,5
ширина 13
товщина 0,3
Вага: 0,033 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Красное и черное / Стендаль / (Видання 1990 року)
"Червоне і чорне" - це один з найвідоміших творів Стендаля (справжнє ім'я - Анрі-Марі Бейль), який вважається шедевром французької літератури. Роман, вперше опублікований у 1830 р., розповідає історію Жульєна Сореля, молодого чоловіка з провінції, який намагається піднятися по соціальній драбині у післянаполеонівській Франції.
Назва роману символічна: "червоне" символізує армію та революцію, а "чорне" - церкву, які були двома основними шляхами для соціального просування в той час. Стендаль майстерно зображує соціальні та політичні реалії Франції періоду Реставрації, створюючи гострий соціально-психологічний портрет суспільства.
Роман вирізняється глибоким психологічним аналізом головного героя, детальним описом соціальних відносин та критичним поглядом на суспільство того часу. "Червоне і чорне" залишається актуальним і сьогодні, піднімаючи вічні теми амбіцій, кохання, класової нерівності та моральних дилем.
Бібліографічна інформація
Назва: Красное и черное
Автор: Стендаль (Анрі-Марі Бейль)
Рік і місце видання: 1990, Київ
Сторінок: 390
Мова: російська
/
довжина 22
ширина 15
товщина 2,5
Вага: 0,510 кг