Новини
Исторія Русовъ (Репринт з книги 1846 року)
Один з перших творів з історії України, надзвичайно популярний в першій половині 19 століття.
"До початку 1990х, за майже двохсотлітній період свого існування «Історія Русів» була опублікована двічі: один раз малим тиражем російською мовою в 1846 році в Москві, вдруге — 1956 року в Нью-Йорку.
Свого часу вона таємно поширювалася в списках, за неї платили несосвітенні гроші, всі, хто її прочитав, зазнали її чару. «Історією Русів» користувався Тарас Шевченко при написанні багатьох своїх патріотичних творів, а також Пушкін («Полтава»), Гоголь («Тарас Бульба») та багато-багато інших письменників, істориків, політичних діячів.
«Історія Русів» — це твір історичний і політичний, суворо реалістичний і легендарний, романтичний; це — дзвін на сполох, заклик українцям до єднання, визволення, це — історично справедливий погляд на наше минуле."
Исторія Русовъ или Малой Россіи. Сочиненіе Георгія Конискаго, Архіепископа Бѣлорускаго.
Репринт 1991 року з книги 1846
Сторінок: 302
Мова: дореформена російська
Лікарські та господарські порадники XVIII ст.. (Наукове видання 1984 року)
Пам’ятки української мови XVIII ст.
Публікуються пам'ятки науково-практичного жанру ХVІІІ ст. - лікарські і господарські порадники, що користувалися широким попитом у тогочасних читачів. Вони повно відбивають лексичні і фразеологічні, фонетичні і граматичні особливості живого народного мовлення. На їх матеріалі виразно простежується процес становлення наукового стилю української літературної мови на народній основі, її перехід у другій половині та кінці ХVІІІ ст. до національного періоду. Книга містить вступ, тексти пам'яток «Л?карства описаньніє», <<Книга л?чебная» і «Практика сіА, или оув?щеніе, працовитымъ господарем» з докладними коментарями, а також додатки. Для філологів - науковців.
«Лікарські та господарські порадники XVIII ст.»
Підготував до видання: В.А.Передрієнко
Видавництво: «Наукова думка» Київ 1984
Мова: українська
Сторінок: 126
Археологічні дослідження стародавнього Києва (Наукове видання 1976 року)
Збірник матеріалів з археології Києва.
У збірнику вміщено матеріали про розкопки, які здійснювала Київська постійно діюча експедиція Інституту археології АН УРСР протягом 1973 р., зокрема матеріали досліджень «города» Володимира та «города» Ярослава, околишніх районів Києва, а також нововідкритих зрубних комплексів Подолу Х-ХІ ст. на Житньому торзі. З розкопками на Подолі пов'язані і теоретичні розробки про конструктивні особливості дерев'яних будівель Подолу та дендрохронологічне вивчення стародавнього Києва. Ряд публікацій присвячено важливим питанням будівництва Києва ХІ ст., зокрема таким важливим архітектурним спорудам, як Золоті ворота та Успенський собор Печерського монастиря (їх історико-археологічне дослідження та реконструкція). Збірник містить спеціальні дослідження про торговельні зв'язки Києва з країнами Арабського Сходу та Візантією, а також формування Києвоподолу. Окремий розділ становлять матеріали до археологічної карти Києва з Х по XVIII ст.
«Археологічні дослідження стародавнього Києва».
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1976
Мова: українська
Сторінок: 220
Розміри, см.:
Довжина 22
ширина 17
товщина 1,2
вага 0,425 кг
Киевская Русь очерки социально-экономической истории /Фроянов І.Я./ (Видання 1974 року)
Соціально-економічний розвиток Київської Русі IX-XII ст. Погляд автора.
У книзі розглядаються найважливіші проблеми соціально-економічного розвитку Русі IX-XII ст.: Общинні форми землеволодіння та їх еволюція, зростання приватного землеволодіння та господарства, формування залежного населення та ін.
«Киевская Русь. Очерки социально-экономической истории»
Автор: Ігор Якович Фроянов
Видавництво Ленінградського університету, 1974
Мова: російська
Сторінок: 157
Історико-містобудівні дослідження Керчі /В. П. Ієвлева, О. А. Кожушко, А. Ю. Закружецька, Т. А. Бобровський, Е. Ю. Градун/ (Наукове видання 2011 року)
Наукове видання з архітектури Керчі. Наукове видання висвітлює історико-містобудівні дослідження найдавнішого міста нашої держави – Керчі, які були проведені до розробки нового генерального плану. У Списку історичних населених місць України Керч посідає одне з провідних місць завдяки унікальним об’єктам нерухомої культурної спадщини античного часу, серед яких найбільш відомими є: Пантікапей - столиця Боспорської держави, Німфей, Мірмекій, Порфмій, Парфеній та Тірітака, що розташовані в сучасних межах міста Керчі, і що з 1987 р. охороняються в складі територій Керченського державного історико-культурного заповідника. Двадцятишестивікове місто є скарбницею нерухомої культурної спадщини європейського рівня.
Колективна монографія присвячена методичним аспектам щодо виконання науково-проектної розробки – історико-архітектурного опорного плану міста Керчі. Мета досліджень полягала у сприянні подальшого збереження культурної спадщини Керчі в комплексі з її цінною природною основою; традиційного характеру історичного міського середовища; композиційно-розпланувальних та ландшафтно-видових особливостей міста. Результатом досліджень стали пропозиції певних нормативно-регулятивних засад, які в подальшому могли би сприяти охоронним заходам у збереженні всього комплексу нерухомої спадщини міста Керчі.
Це видання - безцінне, адже, на сьогоднішній день, Керч знаходиться під тимчасовою окупацією російських загарбників.
Виадння пропонується для архітекторів, істориків, краєзнавців, фахівців у сфері охорони культурної спадщини, працівників органів охорони культурної спадщини, музейних співробітників, а також для всіх тих, хто небайдужий до справи охорони культурної спадщини України та нашого Криму.
Назва: Історико-містобудівні дослідження Керчі.
Автор: Валерія Павлівна Ієвлева (нар. 1957) — історик архітектури, архітектор.
Тимур Анатолійович Бобровський (нар. 1964) — український археолог, спелеолог, епіграфіст, пам'яткоохоронець, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України.
Рік: 2011
Сторінок: 180
довжина 29
ширина 22
товщина 2
Вага: 0,980 кг
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Твори в шести томах /Г. Ф. Квітка-Основ’яненко/ Антикварне видання 1956 року
Григорій Федорович Квітка, перший прозаїк нової української літератури, народився 20 (18) листопада 1778 р. під Харковом в селі Основі, звідки походить і його літературний псевдонім «Основ'яненко». Батько письменника був багатий український поміщик.
Він майже весь час займає солідні офіційні посади. З 1817 по 1828 рік - повітовий предводитель дворянства, потім (1832 - 1840) совісний суддя Харкова і, нарешті, починаючи з 1840 року, — голова Харківської палати кримінального суду; на цій посаді він залишається до самої смерті, яка сталася 20 серпня (8 ст. ст.) 1843 року.
І разом з тим, Квітка-Основ'яненко бере активну участь заходах громадського і культурного життя. Він захоплюється літературними вечорами, деякий час керує роботою танцювального клубу, театру. Багато зусиль письменник прикладає для заснування Інституту благородних дівиць, виступає одним з ініціаторів, редакторів і видавців журналу «Украинский вестник». Пише фейлетони, жартівливі вірші і т. інше.
Зміст:
Том перший: Драматичні твори
Том другий: Повісті, оповідання
Том третій: Повісті, оповідання
Том четвертий: Оповідання, "Пан Халявський"
Том п'ятий: "Жизнь и похождения Петра Степанова сына Столбикова, помещика"
Том шостий: Публіцистичні статті
Назва: Твори в шести томах
Автор: Г. Ф. Квітка-Основ'яненко
Видавець: Київ, 1956, Державне видавництво художньої літератури
Мова: російська, українська
Сторінок: -
довжина 20,5
ширина 14
товщина 16
Вага: 2,970 кг (5 книг)
Дніпропетровськ (Видання 1960 року)
Фотонарис 1960-х років.
Невеликий нарис про Дніпропетровськ з чорно-білими фотографіями 60 річної давності.
«Дніпропетровськ. Фотонарис»
Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури, Київ 1960
Мова: українська
Книги схожої тематики:
1. Відомість про залінійні поселення Полтавського полку 1762 року: збірник документів /Сухомлин О. Д./ (Дніпропетровська обл. часів Гетьманщини)
2. Френсіс Дрейк. Життя та неймовірні пригоди королівського корсара. (Віктор Губарев)
3. Чорний лебідь /Рафаель Сабатіні/
4. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/
5. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова
6. Переписна книга Сумського полку 1691 року (Видання друге)
7. Генрі Морган. Хроніка життя адмірала піратів Карибського моря /Віктор Губарев/
8. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій).
9. Сумно ангел зітхнув (Наталія Кавера-Безюк).
10. Присяга Лубенського полку 1718 року
Теоретические основы селекции. Вавилов Н. И. (Наукова книга 1987 року)
Видання з серії, присвяченої 100-річчю з дня народження академіка М.І. Вавилова, який загинув в часи сталінських репресій.
В книзі зібрано роботи в області генети та селекції культурних рослин.
Зміст
- Селекция как наука
- Ботанико-географические основы селекции
- Генетические основы селекции
Теоретические основы селекции
Автор: Микола Іванович Вавилов (1887-1943)
Рік: 1987
Мова російська
Сторінок: 511
Археологічні пам’ятки Хортиці та їх музеєфікація Вип.1 /Гаврилюк Н.О./ (Наукове видання 2006 року)
Книга з історії України: Національний заповідник «Хортиця».
У 10 публікаціях відображені результати польового сезону співробітників Хортицької археологічної експедиції Інституту археології НАН України, археологічних експедицій Національного заповідника «Хортиця», матеріали інших дослідників, у тому числі представників природничих наук. У науковий обіг введені нові матеріали осілих та кочових культур енеоліту, ранньої та пізньої БР0НЗИ, раннього залізного віку.
«Археологічні пам'ятки Хортиці та їх музеєфікація» Випуск 1.
Укладач: Гаврилюк Н.О.
Видання 2006 року
Мова: українська
Сторінок: 136 + 16 стор. ілюстрацій
Малорусскія пьяницкія пѣсни. Н. Ѳ. Сумцова
Етнографічний нарис українських п'яницьких пісень, під якими автор розумів пісні, в сюжеті якої були присутні дії під впливом алкоголя.
Нарис виходить за просто огляд такого роду пісень, пропонуючи додатковий аналіз особливостей сімейних відносин.
Автор книги доктор філологічних наук, професор. Відомий тим, що став першим викладачем в історії Харківського університету почав використовувати українську мову в своїх лекціях (з 1906 року).
Малорусскія пьяницкія пѣсни. Н. Ѳ. Сумцова
Изданіе редакціи "Кіевской Старины"
Автор: Сумцов Микола Федорович
Рік: 2013 (репринт з книги 1886 року)
Мова: дореформена російська
Кількість сторінок: 32
Твори: В чотрьох томах / Опільський Юліян / (Видання 1994-2005 року)
Чотиритомне зібрання творів відомого українського письменника-історика Юліяна Опільського.
Повне чотиритомне видання творів Юліяна Опільського (справжнє ім'я Юрій Львович Рудницький) — одного з найвизначніших майстрів історичної прози в українській літературі. Письменник узяв собі псевдонім від назви рідного краю — Опілля, північно-західної частини Поділля.
Перший том містить повісті про епоху Київської Русі: «Іду на вас» (про останній похід і загибель князя Святослава), «Ідоли падуть» (про князювання Володимира та прийняття християнства), «Вовкулака» (про життя на західних землях Давньоруської держави). До другого тому ввійшли історичні повісті «Золотий Лев» та «Сумерк». Третій том містить трилогію «Опирі». Четвертий том об'єднав оповідання та повісті різних періодів — від стародавнього Вавилону та Єгипту до подій 1812 р.
Опільський майстерно поєднував історичну достовірність із художністю, досліджуючи проблеми національної самосвідомості, духовної спадкоємності та зв'язку поколінь. Його твори стали важливим внеском у розвиток історичного жанру в українській літературі радянського періоду.