Практика вирощування сої у Радянському Союзі. Серед рослин, багатих на білок, їй за поширеністю належить перше місце. Зміст: - Соя на Далекому Сході - Соя в Казахстані, Киргизії та Західному Сибіру - Соя на Кавказі - Соя в Україні та в Молдавії - Соя в інших районах СРСР «Соя. Сборник статей» Видавництво «Издательство сельсхозяйственной литературы, журналов и плакатов» 1963 Мова російська Сторінок 333

Раритетне біологічне видання. У книзі "Стадийное развитие растений" агронома Т. Д. Лисенка містяться праці з теорії стадійного розвитку та яровизації сільськогосподарських рослин. У виданні докладно описано теоретичні основи яровизації, а також розглянуто яровизацію на прикладі таких культур, як пшениця, овес, просо та кукурудза. Окремі розділи присвячено вирощуванню бавовника та картоплі. Більшість методик Т. Д. Лисенка критикувалися іншими вченими та його теорії виявилися псевдонауковими. Видання містить ілюстрації та таблиці. Книга буде цікавою для дослідників біологічної науки двадцятого століття. Назва: Стадийное развитие растений. Автор: Трохим Денисович Лисенко (1898 — 1976) — агроном українського походження, академік, засновник псевдонаукового напряму в біології — мічуринської агробіології. Біологічне вчення Лисенка йшло проти підтверджених та перевірених наукою фактів про генетику, цитологію та ембріологію. Лисенківщина нанесла велику шкоду генетиці, медицині й економіці Радянського Союзу. Рік: 1952 Москва Государственное издательство сельскохозяйственной литературы Сторінок: 711 довжина 26,5 ширина 18 товщина 4 Вага: 1,400 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.

Збірник наукових праць для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю. Збірник містить матеріали, що характеризують регуляторні механізми різних фізіологічних процесів рослини: метаболізму, біогенезу ультра- та мезоструктур, формування стійкості до несприятливих умов середовища, організації транспортних явищ, симбіотичної азотфіксації, адаптації, дихання та фотосинтезу, дії гербіцидів, зростання та формоутворення. Велику увагу приділено прикладним аспектам цих питань. Для фізіологів та біохіміків рослин, селекціонерів. «Регуляция физиологических функций растений» (Регуляція фізіологічних функцій рослин). Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1986 Мова: російська Сторінок: 271

Класичне природознавче видання. У праці відомого біолога та селекціонера-помолога І. В. Мічуріна "Итоги шестидесятилетних работ" 1949 року видання містяться помологічні описи виведених ним нових сортів плодових рослин - яблуні, груші, айви "північної", гібридної горобини, вишні, черешні, сливи, абрикоси, мигдалю та ягідні культур. У книзі цікаво описані генотипічні зміни під час міжродових схрещувань, а також є матеріали за підсумками його роботи 1934 року. Видання містить покажчики імен і назв рослин, а також кольорові та чорно-білі ілюстрації. Видання розраховано на природознавців, селекціонерів та усіх, хто цікавиться унікальними раритетними науковими виданнями. Назва: Итоги шестидесятилетних работ. Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.). Рік: 1949 Москва ОГИЗ Государственное издателсьво сельскохозяйственной литературы Сторінок: 669 довжина 27 ширина 21 товщина 4,5 Вага: 2,140 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.

Класика римської агрономічної літератури. Твори Катона, Варрона, Колумелли та Плінія Старшого містять унікальні та докладні відомості про сільське господарство Стародавнього Риму. Катон описав землеробство, Варрон - тваринництво, Колумелла - виноградарство, а у працях Плінія зібрано найбільше відомостей із різних питань сільського господарства. Попри те, що автори цих праць жили за 2000 років до нас, зміст їхніх робіт залишається вкрай корисним та актуальним у наш час. Видання сподобається усім любителям античної літератури, а також дослідникам історії сільського господарства. Назва: О сельском хозяйстве. Автор: Марк Порцій Катон (для відмінності з правнуком званий також "Старший", 234 до н.е. — 149 рік до н.е.) - давньоримський політик і письменник, відомий як новатор римської літератури та консервативний борець проти пороків і розкоші. Походив із незнатної плебейської сім'ї. Завоював популярність публічними виступами, в яких викривав діяльність аристократії та загальний занепад моралі. Провів радикальні реформи, що обмежили витрати римлян на предмети розкоші. На схилі років Катон побував у Карфагені, і після повернення звідти став рішуче переконувати оточуючих у необхідності знищення цього міста (відомий вислів "Карфаген має бути зруйнований!" належить саме йому). Його трактат "Землеробство" (або "Про сільське господарство") — найдавніший прозовий твір, що зберігся латинською мовою, та важливе джерело з історії сільського господарства, економіки та побуту. Марк Теренцій Варрон (116 до н. е. — 27 до н. е.) — римський учений-енциклопедист і письменник. Авторитет Варрона як вченого та оригінального письменника ще за життя був незаперечним. Філософські погляди Варрона еклектичні, він близький до кініків, стоїків, піфагореїзму. Найвище благо, на його думку, повинно задовольняти потреби душі та тіла. Доброчесність визначається як мистецтво життя, що веде до щастя, і якому можна навчитися. Варрон був прихильником старих римських звичаїв, але ніколи не виступав як непереборний захисник традицій. Він цінував справжню культуру незалежно від її зовнішньої форми. Працював до глибокої старості. Деякі твори написав у віці 80 років. Очолював публічну бібліотеку Риму. Зберігся його трактат "Про сільське господарство" в трьох книгах. Луцій Юній Модерат Колумелла (4 — 70) — письменник і агроном часів ранньої Римської імперії. Був автором трактату "Про сільське господарство". Його праця складалася з 12 книг. Це найзначущий твір із сільського господарства поруч із творами Катона Старшого та Марка Теренція Варрона. Колумелла використовував деякі знання з праць карфагенського письменника Магона, Цельса, Гнея Тремеллія Скрофи. Втім, головним чином він спирався на власний досвід, а щодо розведення худоби - на досвід свого дядька Марка Юнія Колумелли, найуспішнішого господаря провінції Бетіка. Пліній Старший (23 або 24 — 79) — римський історик, письменник, державний і військовий діяч Римської імперії. Автор "Природничої історії" — найбільшого енциклопедичного твору античності. У ньому описується, зокрема, південь сучасної території України: фізична географія, флора, фауна, міста, населення, корисні копалини. Твір Плінія Старшого є важливим джерелом із давньої топонімії України, розселення та руху численних народів її територією. За допомогою даних "Природничої історії" можна простежити динаміку змін берегової лінії Чорного моря за минулі 2 тисячі років. Інші його твори не дійшли до наших днів. Рік: 1957 Москва Государственное издательство сельськохозяйственной литературы Мова: латинська, російська Сторінок: 350 довжина 23 ширина 16 товщина 2 Вага: 0,550 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.