Новини
Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья /Е. В. Шифферс/ (Антикварне видання 1953 року)
Унікальне біологічне видання. У праці "Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья" автор надав багато важливих матеріалів, що висвітлюють склад, будову й історію розвитку рослинності Північного Кавказу й особливо його природних кормових угідь. Паралельно зі збором матеріалів, протягом 1926 - 1950 років автор провів низку експедиційних геоботанічних досліджень у різних районах Північного Кавказу, поступово охопивши весь північний схил Великого Кавказу, від Таманського півострова на заході до Самура на сході, а в поперечному розрізі - від Манича до Ельбруса та перевалів Головного кавказького хребта. Зібрані матеріали були оброблені у світлі теорії В. Р. Вільямса про дерноутворювальний процес. Попри радянську пропаганду в тексті, видання надзвичайно цінне, адже автор надав конкретні дані про видовий склад та будову фітоценозів, а самі фітоценози розглянуті на фоні геоботанічного районування Північного Кавказу та Кавказу в цілому, та у зв'язку з історією флори та рослинності Кавказу.
Книга зацікавить ботаніків, геоботаніків, агрономів та усіх любителів рідкісних антикварних видань.
Назва: Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья.
Рік: 1953
Москва, Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 400
довжина 26
ширина 18
товщина 2,5
Вага: 0,900 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Історичні студії Миколи Костомарова як фактор формування самоусвідомлення української нації. Юрій Пінчук (Наукове видання 2009 року)
Творення національної свідомості у студіях видатного вченого Миколи Костомарова.
У книзі розглядаються наукові студії з історії України видатного вченого, письменника і громадсько-політичного діяча XIX століття Миколи Костомарова «Богдан Хмельницький», «Гетьманство Виговського», «Гетьманство Юрія Хмельницького», «Руїна», «Мазепа», «Мазепинці» та інші в аспекті формування вітчизняної свідомості. Структура побудована за географією Костомарової творчої діяльності та хронологією створення і публікації ним студій. Акцентується увага на концептуальних, історіографічних, методологічних, термінологічних та інших питаннях як основи репрезентації наукової спадщини Костомарова- історика стосовно процесу пробудження і конституювання української нації. Для науковців, широкого кола читачів
«Історичні студії Миколи Костомарова як фактор формування самоусвідомлення української нації»
Автор: Пінчук Юрій Анатолійович -- доктор історичних наук, професор, лауреат премії імені М.І.Костомарова Національної академії наук України, заслужений діяч науки і техніки України
Мова українська
Рік: 2009
Сторінок 306
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Мистецтво Київської Русі /Асєєв Ю.С./(Видання 1989 року)
В альбомі репродукуються витвори мистецтва Київської Русі, блискучої сторінки історії нашої культури, від Х ст., коли сформувалася давньоруська держава, доти, коли її розвиток був трагічно перерваний у XIII ст. нашестю Батия. Читачі зможуть познайомитися з найкращими зразками архітектури, скульптури, мозаїки, фрески, іконопису, книжкової мініатюри та декоративно-ужиткового мистецтва, що дійшли до нашого часу.
«Мистецтво Київської Русі». Альбом.
Автор: Асєєв Ю.С.
Видавництво: «Мистецтво», Київ, 1989
Мова: українська, резюме російською та англійською.
Сторінок: --
Розміри, см.:
Довжина 33
ширина 24
товщина 2
вага 1,860 кг
Подібні книги:
Архитектура древнего Киева. Ю.С. Асеев (Букіністика)
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271
Державний музей українського образотворчого мистецтва УРСР (Видання 1972 року)
Альбом українського образотворчого мистецтва
Найкращі зразки українського образотворчого мистецтва виставлені у залах музею. Тут і твори майстрів періоду Київської Русі, і середньовічний український живопис, і картини таких відомих художників XVIII-XIX ст. як Д.Левицький, В.Боровиковський, B.Тропінін, Т.Шевченко, К.Костанді, Н.Пимоненко, І.Труш, C.Васильківський, К.Трутовський, О.Мурашко, та чудові полотна радянських живописців, в яких оспівані велич та могутність Радянської України, духовна краса її людей – творців нового щасливого життя. Багато ілюстроване, видання розраховане на масового читача.
Державний музей українського образотворчого мистецтва УРСР
«Государственный музей украинского изобразительного искусства УССР». Альбом.
Упорядник та автор вступної статті: П.І.Говдя
Видавництво: «Мистецтво» 1972
Мова: українська, англійська та російська
Сторінок: 148
Вибрані твори / А. П. Чехов / (Видання 1981 року)
Збірка найвідоміших творів класика світової літератури Антона Чехова українською мовою.
До видання увійшли знакові оповідання та повісті 1880-1903 рр., серед яких "Смерть чиновника", "Хамелеон", "Людина в футлярі", "Дама з собачкою", а також драма "Вишневий сад". Особливу цінність становлять майстерні переклади українських літераторів: Андрія Хуторяна, Степана Воскрекасенка, Андрія Головка, Петра Панча та інших. Видання супроводжується ґрунтовною передмовою Віктора Положія та науковими коментарями Валентини Пересипкіної, які допомагають краще зрозуміти творчість письменника та історичний контекст його творів.
Оповідання, новели, повісті /Михайло Коцюбинський/ (Видання 1953 року)
Збірка творів майстра психологічної прози.
До збірки творів ввійшли повісті та оповідання:
- На віру
- П'ятизлотник
- Ціпов'яз
- Помстився.
- Хо
- На крилах пісні
- Для загального добра
- Посол від чорного царя
- По-людському
- Лялечка
- Дорогою ціною
- На камені
- Цвіт яблуні .
- Fata morgana
- У грішний світ
- Сміх
- Він іде
- Невідомий
- Persona grata
- В дорозі .
- Intermezzo.
- Як ми їздили до Криниці Дебют.
- Що записано в книгу життя
- Сон
- Тіні забутих предків .
- Лист .
- Подарунок на іменини
- Коні не винні
- Хвала життю!
- На острові .
«Михайло Коцюбинський. Оповідання, новели, повісті»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський
Мова: українська
Сторінок: 621
Державне видавництво художньої літератури, Київ, 1953
Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Подсечное земледелие. Виктор Петров (букіністика)
Подсечное земледелие.
Автор: Петров Віктор Платонович
Рік видання: 1968
Видавництво: Наукова думка
Мова: російська
Кількість сторінок: 228
Обкладинка тверда
В книзі на основі великого історіографічного матеріалу 18-20 ст. описано особливості підсічного землеробства і його відмінність від орно-польового.
Трон фараона. Сокровище Голубых гор. Гибель Карфагена / Эмилио Сальгари / (Видання 1993 року)
Збірка вибраних творів відомого італійського письменника XIX ст.
Книга представляє широкий спектр творчості Еміліо Сальгарі - від пригодницького роману "Скарби Блакитних гір" до двох історичних романів. Перший з них присвячений історії Стародавнього Єгипту, а другий розповідає про епоху завоювання римлянами Карфагена. Ця збірка дозволяє читачам ознайомитися з різноманітними аспектами літературного таланту Сальгарі, демонструючи його майстерність як у жанрі пригодницької літератури, так і в історичних романах.
Переклад з італійської. Художнє оформлення: П. Парамонов.
Бібліографічна інформація
Назва: Трон фараона. Сокровище Голубых гор. Гибель Карфагена
Автор: Еміліо Сальгарі
Рік і місце видання: 1993, Київ
Сторінок: 445
Мова: російська
/
довжина 20,5
ширина 13
товщина 3
Вага: 0,400 кг
Албанія в російській та українській літературах XV-XX ст. (Наукове видання 1990 року)
Опоетизовані біографії, повісті та поеми, присвячені албанській тематиці.
Літературні джерела, на яких ґрунтується дана робота, розглядаються історично відповідно до епох їх створення з літературних пам'яток найдавніших часів, залучаються літописи, хроніки, хронографи, проповіді, послання, публіцистичні та інші твори. З'являються опоетизовані біографії, повісті та поеми, присвячені албанській тематиці цілком чи частково.
Зміст:
- Албанія в минулому із сучасному. Вступний нарис
- Албанія в російській літературі
- Албанія в українській літературі
- Повісті, поеми.
"Албанія в російській та українській літературах XV-XX ст."
Автор: Попов Павло Миколайович (1890-1971) — український радянський літературознавець, мистецтвознавець, фольклорист, критик та бібліограф, доктор філологічних наук з 1946 року; член Спілки письменників України та член-кореспондент Академії наук Української РСР з 1939 року.
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ - 1959
Мова українська. Резюме російською.
Сторінок 336
Antonello (Шедеври мистецтва, великі художники n°32: Антонелло. Французьке видання 1967 року)
Альбом робіт італійського живописця Антонелло.
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам італійського художника Антонелло. Антонелло да Мессіна (італ. Antonello da Messina, справжнє ім'я Антонелло ді Джованні делья Антоні (1430—1479) — італійський художник епохи Раннього Ренесансу. Один з перших італійських художників, що використовували технікою олійного живопису, яка прийшла з північної Європи. У пластичних ясних поетичних картинах, гострохарактерних портретах спромігся досягти глибини кольору, насиченого світлом. Антонелло був одним із найзначніших портретистів Раннього Відродження. Своїх героїв він звичайно писав великим планом, погрудно, на темному тлі. Вони з'являються в трьох-четвертним розвороті, як у портретах нідерландських майстрів. У «Чоловічому портреті» (близько 1474—75) розумна особа зображеного випромінює енергію, глядач відчуває напруженість духовного життя представленого чоловіка. Портрети Антонелло залучають своєю камерністю, наближеністю до глядача, гладкої, немов «нерукотворною», поверхнею. Альбом має 8 сторінок тексту з чорно-білими ілюстраціями в тексті та 16 сторінок кольорових репродукцій.
Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°32: Antonello (Шедеври мистецтва, великі художники n°32: Антонелло ). Альбом.
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Книги схожої тематики:
1. Генрі Морган. Хроніка життя адмірала піратів Карибського моря /Віктор Губарев
2. Сумно ангел зітхнув (Наталія Кавера-Безюк). Історичний роман
3. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор
4. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій)
5. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова
6. Френсіс Дрейк. Життя та неймовірні пригоди королівського корсара. (Віктор Губарев)
7. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793–1914 рр. (Даніель Бовуа)
8. РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А.
9. Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII ст.: дослідження, публікація актів візитацій. (Зінченко А. Л., Петренко О. С.)
10. Вінницький ґродський суд. Поточна актова книга за 1769 – 1770 роки. Подокументний опис / Укладач Петренко О.С.