Новини
Бур’яни України (Антикварне видання 1970 року)
Раритетне довідкове видання із землеробства. У довіднику "Бур'яни України" подано найголовніші відомості про систематичний склад, біологічні особливості й закономірності поширення бур'янів України та про заходи боротьби з ними. Наведено також ключі для визначення родин, родів і видів бур'янів.
Видання розраховане на працівників сільського господарства, а також на тих, хто досліджує історію сільського господарства другої половини двадцятого століття.
Назва: Бур'яни України.
Рік: 1970
Київ
Видавництво "Наукова думка"
Сторінок: 505
довжина 26,5
ширина 17,5
товщина 3
Вага: 0,870 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Українська етнографія (Видання 1958 року)
Труды по истории науки в России. Вернадский В.И. (1988)
Праці академіка В.І. Вернадського, чий портрет прикрашає банкноту 1000 гривень, на тему історії науки в Росії 18-20 ст. Під Росією автор мав на увазі Російську імперію загалом, а не власне Росію.
Зміст
- Михаил Васильевич Ломоносов
- Очерки по истории естествознания в России в 18 столетии
- Из истории Академии наук
- Памяти современников
- Фрагменты, воспоминания, письма.
Труды по истории науки в России
Автор: Володимир Іванович Вернадський (1863-1945)
Рік: 1988
Мова російська
Сторінок: 464
Збройні сили України першої половини XVIII ст. О.М. Апанович (Букіністика)
Авторка: О.М. Апанович
Рік видання: 1969
Видавництво: Наукова думка
Історія видання не менш цікава за його зміст. Як зазначив один з сучасних читачів - “Ця жінка наважилась вжити словосполучення “Збройні сили України” в часи, коли це боялись зробити чоловіки”.
Книга мала стати першою частиною великого дослідження авторки “Україна в російсько-турецьких війнах”, проте, вже після видання цієї першої частини, авторку на початку 1970-х було звільнено з роботи в Центральному історичному архіві в Києві та зроблено неможливим подальший доступ до архіву та проведення повноцінної наукової роботи по цій темі.
В монографії на основі архівних джерел дається характеристика збройних сил України в першій половині 18 ст., досліджуються комплектування, мобілізація, організація, озброєння та забезпечення українського козацького війська, сторожова та допоміжна служба в Україні. Окремо висвітлюється стан Запорізького війська у цей період.
Авторка показує залежність структури, матеріально-технічного оснащення українських збройних сил від рівня розвитку козацького господарства, диференціації козацтва, розвитку кріпосницьких відносин, соціальної боротьби та політики царського уряду в Україні.
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271
Les Icones Ukrainiennes /Lioudmila Miliaeva/ (Наукове видання 1996 року)
Наукове мистецьке видання французькою мовою. У книзі Людмили Міляєвої "Українські ікони XI - XVIII ст. Від візантійських витоків до бароко" зібрано всі найвідоміші ікони України. Іконопис - найвище вираження православного християнського мистецтва, досяг свого розквіту в Україні між XI і XVIII століттями. Ця книга охоплює весь цей період, показуючи розвиток іконописного стилю в Україні. Автор демонструє, що українські ікони були дивовижним синтезом традицій східновізантійського мистецтва та стильових особливостей православного іконопису. У передмові до книги пояснюються етапи розвитку українського іконопису протягом п’яти століть у головних мистецьких осередках України – Київщині, Чернігівщині, Закарпатті, Галичині та Волині, та розповідається про життя і творчість майстрів іконопису.
Видання містить ілюстровану суперобкладинку, а також дужуе якісні кольорові та чорно-білі зображення.
Ця книга - чудовий подарунок любителям мистецьких видань, художникам та іконописцям.
Назва: Les Icones Ukrainiennes
Автор: Людмила Семенівна Міляєва (1925 – 2022) — український мистецтвознавець, доктор мистецтвознавства, професор, член Національної академії мистецтв України.
Рік: 1996
Éditions Parkstone, Bournemouth, England/Éditions Aurora, Saint-Pétersbourg
Сторінок: 239
Розміри,см.:
довжина 32,5
ширина 24,5
товщина 2,5
Вага: 1,838 кг
Киевская Русь и русские княжества XII – XIII вв. Б. Рыбаков (Букіністика)
Киевская Русь и русские княжества XII – XIII вв. (Букіністика)
Автор: Борис Олександрович Рибаков
Рік видання: 1982
Видавництво: “Наука”
Мова: російська
Кількість сторінок: 590
Праця з історії Київської Русі, вихід якої був присвячений святкуванню юбілея міста Києва в 1982 році.
Основні розділи книги:
Давні слов’яни, походження Русі;
Утворення Київської Русі;
Київська Русь в 10 — на початку 11 ст.;
Розквіт в 11 — поч. 12 ст.;
Руські князівства в 12 — поч. 13 ст.
Городища 9 – 13 ст. на території літописних древлян (Звіздецький Б. А.)
Городища 9 - 13 ст. на території літописних древлян
Автор: Звіздецький Богдан Андронікович
Рік видання: 2008
Мова: українська
Кількість сторінок: 176 з ілюстраціями
Книга присвячена аналізу укріплених поселень давньоруського часу, розташованих на території, заселеній колись племенами літописних древлян.
Автор висвітлює історію досліджень; на підставі писемних та археологічних даних розглядає проблеми племінної території, планування, площі та устрою оборонних споруд, питання хронології, топографії та соціальної типології древлянських городищ.
Книги схожої тематики:
1. Комплект книг з історії Чернігівщини в подарунковій оправі (Переписи 1638, 1713, 1718 років)
2. Переписи Гетьманщини 1718 року (збірка книг)
3. Переписи України Козацької Доби 17 – 18 століть (Подарункове видання)
4. Переписи Чернігівщини 1638 та 1713 років (Подарункове видання)
5. Переписи Чернігівщини 1638 та 1713 років (Преміально-подарункове видання)
6. Переписи Чернігівщини Козацької доби 17-18 ст. Комплект (Подарунковий варіант)
7. Переписна книга Сумського полку 1691 року (Видання друге)
8. Присяга козацьких полків, що були у поході 1718 року /упорядники Алфьоров, Різніченко/
9. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/
10. Френсіс Дрейк. Життя та неймовірні пригоди королівського корсара. (Віктор Губарев)
Золотий Ра. Іван Білик (Перше оригінальне видання 1989 року)
Найвідоміша українська художня книга про часи Давньої Греції, Єгипту, Персії, Скіфії та ін. авторства найкращого романіста історичної художньої прози Івана Білика.
— Історик не має права нічого замовчувати, — таки говорить Геродот. — Інакше то буде не історія, а політика. Що зможуть наступні покоління довідатися про минулі часи, коли знатимуть лиш один бік справи? Історик повинен записувати все, хоча вірити всьому тому не зобов'язаний.
Він киває пальцем у такт своїм словам. Слова справді відповідають його уявленням про покликання історика, і все-таки щось муляє йому, наче камінчик у черевику. Гість неохоче спиняється й викидає його:
— Завжди бути послідовним просто неможливо... Людина — істота слабка, ворогів же та спокус у неї дуже й дуже...
***
На одній із полиць моєї бібліотеки лежить його досить ваговита книжка, я беру її й простягаю йому. Він крутить книжку в руках і трохи скептично посміхається:
— Вміщується на одній руці...
Я запитую:
— А який вигляд вона мала в твій час?
— Двісті з гаком сувоїв папірусу по два лікті кожен, — відповідає Геродот, мружачись до полиць моєї бібліотеки, яка тягнеться від стіни до стіни. — Моя книжка тут оце ледве-ледве вмістилася б.
А в моїй книгозбірні вміщається зо дві тисячі томів.
Геродот поставив свою видану в наш час книжечку на місце, а потім відступив і глянув на неї від протилежної стіни. Книжка мов потонула в каламутному морі.
— Ти все оце перечитав? — питає він, і я розгублено кручу головою. — Нащо ж вони тобі?
Як я міг пояснити, що немає потреби принаймні відразу перечитувати все, що стоїть у тебе на полицях, скажімо, кількадесятитомні енциклопедичні словники. А багатотомні батареї мертвих і живих класиків? А маса суто випадкових видань, до яких навряд чи коли дійде черга, бо якщо й настане їхній зоряний час, то лише в найближчому складі макулатури... Я спробував пояснити гостеві все це, але він затаврував його простим і звичним для себе словом "варварство". Я відповів, що серед нас тепер багато хто думає так само, мовляв, це інформаційний потоп, у якому рано чи пізно захлинеться цивілізація; коротше кажучи, справжній абсурд. А він знову дивиться на свою книжку:
— Я вклав у неї кільканадцять років життя, а її й не видно серед інших...
Я ж намагаюся виправдати особливості нашої доби:
— У папірусних сувоях лише моя бібліотека зайняда б величезний багатоповерховий будинок, а тепер такі бібліотеки має багато хто.
Гість мій скалить облямоване зморщечками око:
— Навіщо вам стільки книжок, якщо ви їх не читаєте? Може, для утеплення стін?..
Золотий Ра
Автор: Іван Білик
Рік: 1989 (перше видання)
Сторінок: 470
Земли Южной Руси в IX‒XIV вв. (1985)
У збірці опубліковано роботи, що присвячені вивченню різних аспектів історії південно-руських земель у IX-XIV ст. Простежено історію розвитку давньоруських східно-слов'янських міст, показано їх специфіку та характерні риси. Матеріали, отримані в результаті археологічних досліджень укріплених пунктів, сільських поселень, могильників, у поєднанні з аналізом писемних джерел дозволили висвітлити питання історичної географії, економіки та культури населення Південної Русі, простежити історію її взаємин із сусідніми народами.
Земли Южной Руси в IX‒XIV вв.
Рік: 1985, Київ - Наукова думка
Мова: російська
Твори. Степан ТУДОР, Олександр ГАВРИЛЮК (Видання класичної літератури 1989 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
У книзі друкуються прозові твори українських письменників Степана Тудора: роман "День отця Сойки" та повість "Марія", оповідання "Куна", "Червоний усміх" та ін.
А також твори українського радянського письменника Олександра Гаврилюка: повість "Береза" та оповідання "Прощайте", "В очах дитини" та ін.
Прикметно, що обидва автори загинули у Львові від випадкового влучання німецької бомби 22.06.1941 року.
З характеристик творчості Тудора:
"Творчість цього письменника — одне з яскравих свідчень суперечності між талантом та служінням ідеї, котра стає добровільним переконанням і упокорює талант, робить його інструментом не так мистецтва, як політики" (В. Дончик)
"Це був дуже освічений і дуже талановитий чоловік… Його статті, новели, роман — це дуже талановиті речі… Він друкував дуже хороші статті про Антонича… Він має заслуги перед літературою. Щодо антицерковної діяльності, йому справді закидають роман „День отця Сойки“. Але це перший роман внутрішнього монологу. З художньої точки зору — це високовартісний роман… Тудор був дуже начитаною людиною, цікавився не лише марксистською філософією, але і поглядами Рассела, Ніцше, дотримувався позитивістських поглядів" (М. Ільницький)
День отця Сойки. Марія. Оповідання
Автор: Тудор Степан Йосипович (1892-1941)
Береза. Оповідання.
Автор Гаврилюк Олександр Якимович (1911-1941)
Київ 1989 Наукова думка
Сторінок: 608
Синагоги Екатеринослава. О. Лошак, В. Старостин
Синагоги Екатеринослава. Олександра Лошак, В. Старостин
В книзі розглянута історія релігійних об'єктів єврейської громади міста Катеринослава (Дніпро) від її виникнення в 18 столітті до ліквідації "старих синагог" в 1941 році.
Кожному з них посвячений окремий нарис з визначенням дат заснування та ліквідації, історії будівель та інституцій, виявленням пов'язаних з ними осіб.
Автори: В. Лошак, В. Старостин
Рік: 2019
Кількість сторінок: 320
Мова: російська