Класичне природознавче видання. У праці відомого біолога та селекціонера-помолога І. В. Мічуріна "Итоги шестидесятилетних работ" 1949 року видання містяться помологічні описи виведених ним нових сортів плодових рослин - яблуні, груші, айви "північної", гібридної горобини, вишні, черешні, сливи, абрикоси, мигдалю та ягідні культур. У книзі цікаво описані генотипічні зміни під час міжродових схрещувань, а також є матеріали за підсумками його роботи 1934 року. Видання містить покажчики імен і назв рослин, а також кольорові та чорно-білі ілюстрації. Видання розраховано на природознавців, селекціонерів та усіх, хто цікавиться унікальними раритетними науковими виданнями. Назва: Итоги шестидесятилетних работ. Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.). Рік: 1949 Москва ОГИЗ Государственное издателсьво сельскохозяйственной литературы Сторінок: 669 довжина 27 ширина 21 товщина 4,5 Вага: 2,140 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.

Раритетне видання з агрохімії та рослинництва. У другий том "Избранных сочинений" Д. М. Прянишникова ввійшла його монографія "Азот у житті рослин та у землеробстві СРСР", а також його окремі статті з питань дослідження азотних речовин у рослин і з практичного застосування азотних добрив. Д. М. Прянишников досліджував живлення сільськогосподарських культур, створивши класичні роботи про фізіологію рослин і агрохімію. Вивчення процесів обміну речовин у рослин він супроводжував глибоким біохімічним аналізом. Умови застосування промислового азоту - аміаку, селітри та інших, і біологічного азоту - конюшини, люпина, гною, торфу, вивчалися Д. М. Прянишниковим протягом його шістдесятирічної діяльності. Видання зацікавить аграріїв, природознавців і тих, хто цінує унікальні антикварні книги. Назва: Избранные сочинения. Том ІІ. Автор: Дмитро Миколайович Приянишников (1865 — 1948) — учений, академік, спеціаліст у галузі агрохімії, фізіолої рослин і рослинництва. Розробив теорію нітратного живлення рослин, наукові основи вапнування кислих ґрунтів, гіпсування солонців, застосування мінеральних добрив у землеробстві. Встановив, що нітратний Нітроген тільки після відновлення до аміаку може бути використаний рослиною для синтетичного процесу. Розробив проблему використання фосфоритів безпосередньо на добриво та довів можливість переробки їх на суперфосфат, склав фізіологічну характеристику вітчизняних калійних добрив. Розробив проблему розміщення добрив у сівозмінах, питання норм, строків і техніки внесення добрив у ґрунт, виробництва складних мінеральних добрив. Рік: 1953 Москва Государственное издательство сельськохозяйственной литературы Сторінок: 517 довжина 26,5 ширина 17,5 товщина 3,5 Вага: 1,140 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.

Книга для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю. «Книга написана на основі багатого експериментального матеріалу, оригінальних даних польових досліджень у нашій країні та літературних даних за кордоном. Розглянуто основні питання: історія та походження класифікації; ботанічні та біологічні особливості сої; хімічний склад, розвиток і у вашій країні, з результатами інтродукції та селекції; сортовий склад і насінництво. Широко розроблені питання технології вирощування сої, програмування виробництва, а також питання використання в різних сферах промисловості – харчовій, кормовій і технічній. Здійснено цикл наукових досліджень, промислового виробництва та використання. Книга розрахована на спеціалістів сільського господарства, виробничників і науковців, спеціалістів харчової та комбікормової промисловості, а також на широке коло осіб.» «Соя» Редактор: Христо Горанов Видавництво: «ЗЕМИЗДАТ», Софія, 1978 Мова: болгарська Сторінок: 197