Новини
Справочник по клинической хирургии /В. И. Стручков (редактор)/ (Наукове видання 1967 року)
Довідник написаний в час, коли з хірургії виокремилися у самостійні дисципліни травматологія, урологія та інші, і мав на меті дати знання не лише з хірургії, але й суміжних дисциплін. Розрахований на практичних хірургів та лікарів інших спеціальностей, що мають справу з хірургічними проблемами.
Редактор та автор передмови - Віктор Іванович Стручков, д.м.н., професор, дійсний член та академік-секретар АМН СРСР, Герой Соціалістичної праці, лауреат Ленінської та Державної премій. Головний хірург МОЗ СРСР. Автор 33 монографій.
Авторський колектив: М. І. Волков, член-кореспондент АМН СРСР, А. В. Каплан, професор, С. Я. Долецький, професор, А. І. Арутюнов, професор, Г. С. Соловйов, член-кореспондент АМН СРСР, В. І. Бураковський, професор, Ю. Е. Березов, професор, А. Я. Питель, професор, Г. Л. Воль-Епштейн, д.м.н., Л. К. Богуш, дійсний член АМН СРСР, А. В. Григорян, професор, А. Ф. Акулова, професор, В. А. Андріанов, к.м.н., В. А. Сахаров, доцент, Н. Я. Васін, к.м.н., В. А. Бухарін, старший науковий співробітник, Л. С. Громова, к.м.н., С. В. Лохвицький, к.м.н., та інші.
Политическая и культовая элита Ольвии IV-I вв. до н.э. (Николаев Н.И.
З історії античного міста Ольвія, що в кордонах сучасної Миколаївської області України.
В книзі вперше в українському антикознавстві детально досліджений каталог ольвійських громадян IOSPE 201, який в своїй суті є календарем Ольвії. Встановлена автором відповідність ольвійського епонімного та сучасного літочислення дозволила уточнити дати фіксації більш як сімдесяти епіграфічних пам'ятників IV-I ст. до н.е., в тому числі, знаменитого декрету в честь Протогена, побудувати фрагменти родовідних гілок головних елітних родів Ольвії, а також, в першому наближенні написати історію їх, не рідко конфліктних, взаємовідносин.
Монографія вводить в науковий обіг велику кількість нових фактів з історії Ольвії елліністичної доби.
Для всіх хто цікавиться історією українських земель за Античної доби.
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Antonello (Шедеври мистецтва, великі художники n°32: Антонелло. Французьке видання 1967 року)
Альбом робіт італійського живописця Антонелло.
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам італійського художника Антонелло. Антонелло да Мессіна (італ. Antonello da Messina, справжнє ім'я Антонелло ді Джованні делья Антоні (1430—1479) — італійський художник епохи Раннього Ренесансу. Один з перших італійських художників, що використовували технікою олійного живопису, яка прийшла з північної Європи. У пластичних ясних поетичних картинах, гострохарактерних портретах спромігся досягти глибини кольору, насиченого світлом. Антонелло був одним із найзначніших портретистів Раннього Відродження. Своїх героїв він звичайно писав великим планом, погрудно, на темному тлі. Вони з'являються в трьох-четвертним розвороті, як у портретах нідерландських майстрів. У «Чоловічому портреті» (близько 1474—75) розумна особа зображеного випромінює енергію, глядач відчуває напруженість духовного життя представленого чоловіка. Портрети Антонелло залучають своєю камерністю, наближеністю до глядача, гладкої, немов «нерукотворною», поверхнею. Альбом має 8 сторінок тексту з чорно-білими ілюстраціями в тексті та 16 сторінок кольорових репродукцій.
Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°32: Antonello (Шедеври мистецтва, великі художники n°32: Антонелло ). Альбом.
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Книги схожої тематики:
1. Генрі Морган. Хроніка життя адмірала піратів Карибського моря /Віктор Губарев
2. Сумно ангел зітхнув (Наталія Кавера-Безюк). Історичний роман
3. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор
4. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій)
5. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова
6. Френсіс Дрейк. Життя та неймовірні пригоди королівського корсара. (Віктор Губарев)
7. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793–1914 рр. (Даніель Бовуа)
8. РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А.
9. Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII ст.: дослідження, публікація актів візитацій. (Зінченко А. Л., Петренко О. С.)
10. Вінницький ґродський суд. Поточна актова книга за 1769 – 1770 роки. Подокументний опис / Укладач Петренко О.С.
Керамическая тара из Ольвии. Из опыта изучения амфор VI-IV вв. до н.э. Лейпунская Н.А. (Наукова книга 1981 року)
Дослідження однієї з наймасовіших категорій археологічного матеріалу в античних центрах — керамічної тари, яка є важливим джерелом для вивчення економіки та історії цих міст. Проаналізовано та узагальнено матеріал, отриманий в результаті багаторічних розкопок в Ольвії — одному з античних міст Північного Причорномор’я. Запропонована система опису та класифікації матеріалу дозволяє судити про основні напрями зовнішніх зв’язків Ольвії, їх об’єму та хронологічних змінах.
Керамическая тара из Ольвии. Из опыта изучения амфор VI-IV вв. до н.э.
Авторка: Лейпунська Ніна Олександрівна (1930-2008)
Київ 1981 Наукова Думка
Сторінок: 118
Мова: російська
“ВИБРАНІ ТВОРИ” / ЛЕСЬ МАРТОВИЧ / (Наукове видання 1952 року)
Лесь Мартович (1871-1916) був видатним українським письменником і сатириком, одним із засновників «покутської трійці» разом з Василем Стефаником і Марком Черемшиною. Його твори відзначаються глибоким соціальним змістом і яскравою мовою.
"Вибрані твори" Лесь Мартовича — це збірка найвідоміших його творів, які відображають суспільні проблеми кінця XIX — початку XX століття. До цієї збірки входять його найкращі оповідання та новели, серед яких можна знайти такі твори: "Лумера" - гумористичне оповідання про сільського священика, який потрапляє у смішні ситуації."Хитрий Панько" - сатирична новела про хитрого селянина, який вміє використовувати обставини на свою користь."Забобон" - твір, який висміює релігійні забобони та неосвіченість селян та інші.
Назва: “Вибрані твори”
Автор: Лесь Мартович
Рік і місце видання: Київ, 1952 рік
Сторінок: 464
Мова: українська
Довжина 20,5
Ширина 14
Товщина 3
Вага: 0,500 кг
Присутні печатки неіснуючих бібліотек
Втрачені ілюзії / Оноре де Бальзак / (Видання 1986 року)
Один з найвизначніших романів "Людської комедії" Бальзака про драматичний шлях молодого поета в суспільстві, де все продається і купується.
Роман "Втрачені ілюзії", створений автором у 1837-1843 рр., - це масштабне полотно французького життя 1820-х рр. У центрі твору - історія молодого провінційного поета Люсьєна Шардона, який прагне підкорити літературний Париж. Через його долю Бальзак розкриває моральний занепад тогочасної журналістики, згубний вплив капіталістичних відносин на мистецтво та трагедію творчої особистості у світі, де талант перетворюється на товар. Роман складається з трьох частин: "Два поети", "Провінційна знаменитість у Парижі" та "Поневіряння винахідника", які разом створюють панорамну картину французького суспільства епохи Реставрації.
Травматология и ортопедия /Г. С. Юмашев (редактор)/ (Наукове видання 1990 року)
Описані найбільш типові захворювання і пошкодження опорно-рухового апарату у дорослих та дітей різних вікових груп. Розглядаються нові ефективні методи лікування, що дозволяють прискорити відновлення працездатності.
Під редакцією Георгія Степановича Юмашева - д.м.н., професор, член-кореспондент АМН СРСР, Заслужений винахідник РРФСР, ортопед-травматолог. Зав. кафедри травматології Московської медичної академії ім. Сєченова.
Серія "Учебная литература для студентов медицинских институтов". Чорно-білі ілюстрації, тверда палітурка, у доброму стані.
Скоропостижная смерть от атеросклероза венечных артерий /Н. М. Дементьева/ (Наукове видання 1974 року)
Наводиться клініко-морфологічний аналіз при захворюваннях атеросклерозом у клінічній та латентній формах, розглядаються питання діагностики кардіосклерозу, питання адаптації організму. Пропонується метод дослідження артерій серця, що дозволяє зменшити відсоток діагностичних помилок.
Для судово-медичних експертів та лікарів інших спеціальностей.
Дементьєва Ніна Михайлівна - доктор медичних наук, професор, зав. кафедрою судової медицини Ленінградського санітарно-гігієнічного медичного інституту. Автор біля 100 наукових робіт.
Чорно-білі ілюстрації. Екземпляр в ідеальному стані.
Томас Гейнсборо /Е. Некрасова/ (Видання 1990 року)
Життя та творчість одного з видатних англійських художників
Книга присвячена життю та творчості одного з видатних представників англійського живопису доби її розквіту. Уславлений ще за життя як портретист, Томас Гейнсборо (1727-1788) був також чудовим пейзажистом, і автор особливо підкреслює цей бік його обдарування. У книзі 150 кольорових і тонових ілюстрацій, які всебічно представляють творчість художника. Аналізуючи Творчість Гейнсборо, авторка відходить від загальноприйнятої традиції: вона не розглядає його лише як блискучого портретиста, але підкреслює визначні досягнення Гейнсборо в пейзажному живописі.
«Внесок Англії у світову скарбницю мистецтва визначається насамперед творчістю Хогарта. Гейнсборо і Констебла, які представляли три покоління художників XVIII століття. У грудні 1788 року перший президент лондонської Королівської Академії, знаменитий портретист Джошуа Рейнолдс віддав належне своєму побратиму і супернику Томасу Гейнсборо, який незадовго до цього помер, присвятивши йому чергову президентську промову до учнів Академії. Рейнолдс сказав: «Якби наша нація зробила достатньо талантів, щоб ми удостоїлися честі іменуватися англійською школою живопису, ім'я Гейнсборо перейшло б до потомства серед перших носіїв слави, що починається». Справді, цей чудовий майстер у результаті пошуків і досягнень створив яскравий образ своєї суперечливої епохи». (Зі вступу)
«Томас Гейнсборо»
Автор: Є.О.Некрасова (1905-1989), доктор мистецтвознавства, старший науковий співробітник-консультант Науково-дослідного інституту ордена Леніна Академії мистецтв СРСР. Вона виступила автором численних статей та перекладів з англійської, монографічних видань «Хогарт» (1933), «Творчість Вільяма Блейка» (1959, 1962), «Тернер» (1970), «Мистецтво англійського романтизму» (1975), «Ломоносов-художник» (1989), а також підготувала видання книги Джеймса Уістлера «Витончене мистецтво створювати собі ворогів» (автор вступної статті, укладач та перекладач, 1970).
Видавництво: «Изобразительное искусство», 1990
Мова: російська
Сторінок: 221
Крокодил / (Видання 1978 року)
Знаменитий радянський сатиричний журнал із гострими політичними карикатурами та соціальною критикою доби застою.
Підшивка всіх 36 номерів популярного радянського сатиричного журналу "Крокодил" за 1978 р. Видання було одним із найпопулярніших гумористичних видань СРСР, що виходило з 1922 р., та містило карикатури, фейлетони, гумористичні розповіді та ілюстрації, спрямовані на висміювання різноманітних соціальних і політичних явищ.
У представлених номерах можна побачити характерні для "Крокодилу" теми: критика західного світу та капіталізму, антиамериканська пропаганда, висміювання бюрократії, соціальних недоліків радянського суспільства та побутових проблем. Карикатури яскраво відображають епоху "застою" кінця 1970-х рр.
Перший номер містить обкладинку з карикатурою про дитячий садок та пінгвінів. В інших номерах представлені карикатури на міжнародні теми, зокрема, антиамериканську спрямованість (зображення бомби з написом "USA" та військових у четвертому номері), а також внутрішні соціальні проблеми радянського суспільства.
П'ятий номер включає "Рекламне прикладення" – сатиричну пародію на газетні оголошення та поради, що висміює радянську дійсність. Також у виданні згадуються офіційні постанови партії та уряду щодо соціалістичного змагання та підвищення ефективності виробництва.
Журнал був офіційним виданням газети "Правда" та ЦК КПРС, проте мав певну свободу критикувати окремі недоліки радянської системи в межах дозволеного, при цьому обов'язково підтримуючи загальну ідеологічну лінію партії.
Научное наследство. Том пятый /Н. И. Вавилов/ (Наукове видання 1980 року)
Раритетне епістолярне природознавче видання. П'ятий том "Научного наследства" вченого-генетика та селекціонера М. І. Вавілова - це епістолярні матеріали 1911 - 1928 років, у яких відображається різносторонність інтересів ученого. Читач може ознайомитися з народженням та реалізацією творчих задумів М. І. Вавілова, розкрити його видатний вклад в організацію біологічної та сільськогосподарської науки минулого століття.
Книга розрахована на біологів, генетиків, агрономів, істориків науки та широке коло читачів, як цікавляться історією природознавчої науки.
Назва: Научное наследство. Том пятый.
Автор: Микола Іванович Вавілов (1887 — 1943) — вчений-генетик, селекціонер, ботанік, хімік, географ, академік АН СРСР і АН УРСР, найбільш відомий роботами з ідентифікації центрів походження культурних рослин. Присвятив своє життя вивченню і удосконаленню сортів пшениці, зернових та інших хлібних культур. Організатор та учасник ботаніко-агрономічних експедицій, в ході яких виявив древні осередки формоутворення культурних рослин. Створив вчення про світові центри походження культурних рослин. Обґрунтував вчення про імунітет рослин, відкрив закон гомологічних рядів у спадковій мінливості організмів. Вніс істотний внесок у розробку вчення про біологічний вид. Під керівництвом Вавілова була створена найбільша у світі колекція насіння культурних рослин. Він заклав засади системи державних випробувань сортів польових культур. Сформулював принципи діяльності головного наукового центру країни з аграрних наук, створив мережу наукових установ у цій галузі.
Рік: 1980
Москва
Издательство "Наука"
Сторінок: 425
довжина 27
ширина 18
товщина 2
Вага: 0,780 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.