Новини
Твори в трьох томах. Євген Гребінка. (Видання “Наукової думки” 1980-1981 років)
Повісті, оповідання, байки, поезії, нариси, статті, рецензії, листи авторства видатного українського літератора Євгена Гребінки.
Чудовий подарунок для всіх поціновувачів української літератури першої половини 19-століття.
Твори в трьох томах
Автор: Гребінка Євген Павлович (1812-1848)
Київ - 1980-1981
Видавництво "Наукова думка"
Древние славяне и Киевская Русь (Наукова книга 1989 року)
Збірка статей, які присвячені питанням слов'яно-руської археології. Розкривається рівень соціально-економічного розвитку слов'ян в другій половині І тисячоліття, їх політичне та духовне життя, взаємовідносини зі степовими народами.
Древние славяне и Киевская Русь
Київ 1989 Наукова думка
Сторінок: 200
Мова: російська
Альманах бібліофілів. Книга 1 та 2
Збірник про книжкову культуру України, секрети української книжки та мистецтво екслібрису, про колекціонерів-бібліофілів, книгознавців та поціновувачів книжкової ілюстрації, граверів, усіх, хто любить книгу і все, що з нею пов’язане. Містить цікаві відомості про майстрів палітурного цеху, – а ця традиція в Україні є дуже давньою, про цінні українські рукописи, що недоторканими зберігаються в архівах і музеях України та зарубіжжя, а також про державні і приватні бібліотеки та їх колекції і каталоги.
Завершує «Альманах бібліофілів» антологія віршів про книгу.
Автори «Альманаху бібліофілів» - відомі вчені-книгознавці, джерелознавці, мистецтвознавці, філологи та історики, письменники, дослідники українського бібліофільського руху.
Чудовий подарунок для всіх поціновувачів книги як культурного явища.
Рік: 2015+2017
Мова: українська
Кількість сторінок: 445+488
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271
Гетьмани України. Історичні портрети /Шутря М.А./ (Видання 1991 року)
Життєпис українських діячів державного рангу. Збірник.
Більшість портретів належать перу видатного історика В. Антоновича, окремі написані академіком М. Василенком, письменниками й науковцями Г. Хоткевичем, О. Левицьким, Я. Дзирою, Ю. Хорунжим. Уперше сучасні читачі матимуть найповніший життєпис українських діячів державного рангу: Д. Вишневецького, П. Сагайдачного, Б. Хмельницького, І. Виговського, П. Тетері, П. Дорошенка, Д. Многогрішного, І. Мазепи, П. Орлика, П. Полуботка та інших. Збірник розрахований на масового читача.
«Гетьмани України. Історичні портрети. Збірник».
Редактор: Шутря М.А.
Видавництво: Журнал «Україна», газета «Вечірній Київ», Київ, 1991
Мова: українська
Сторінок: 211
Панас Мирний. Твори в п’яти томах (Класичне видання 1954-1955 років)
Збірка з серії класичних видань української літератури, видрукуваних в 1950-х роках, на які потім посилався монументальний Словник української мови в 11 томах (СУМ-11). База української мови та українського слова.
Усі тексти подаються на основі вивчення рукописної спадщини письменника, яка зберігається у Відділі рукописів Інституту літератури Академії наук України.
Твори в п'яти томах
Панас Мирний (Рудченко Панас Якович, 1849-1920)
Видавництво Академії наук Української РСР
Київ - 1954-1955
Antonello (Шедеври мистецтва, великі художники n°32: Антонелло. Французьке видання 1967 року)
Альбом робіт італійського живописця Антонелло.
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам італійського художника Антонелло. Антонелло да Мессіна (італ. Antonello da Messina, справжнє ім'я Антонелло ді Джованні делья Антоні (1430—1479) — італійський художник епохи Раннього Ренесансу. Один з перших італійських художників, що використовували технікою олійного живопису, яка прийшла з північної Європи. У пластичних ясних поетичних картинах, гострохарактерних портретах спромігся досягти глибини кольору, насиченого світлом. Антонелло був одним із найзначніших портретистів Раннього Відродження. Своїх героїв він звичайно писав великим планом, погрудно, на темному тлі. Вони з'являються в трьох-четвертним розвороті, як у портретах нідерландських майстрів. У «Чоловічому портреті» (близько 1474—75) розумна особа зображеного випромінює енергію, глядач відчуває напруженість духовного життя представленого чоловіка. Портрети Антонелло залучають своєю камерністю, наближеністю до глядача, гладкої, немов «нерукотворною», поверхнею. Альбом має 8 сторінок тексту з чорно-білими ілюстраціями в тексті та 16 сторінок кольорових репродукцій.
Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°32: Antonello (Шедеври мистецтва, великі художники n°32: Антонелло ). Альбом.
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Книги схожої тематики:
1. Генрі Морган. Хроніка життя адмірала піратів Карибського моря /Віктор Губарев
2. Сумно ангел зітхнув (Наталія Кавера-Безюк). Історичний роман
3. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор
4. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій)
5. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова
6. Френсіс Дрейк. Життя та неймовірні пригоди королівського корсара. (Віктор Губарев)
7. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793–1914 рр. (Даніель Бовуа)
8. РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А.
9. Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII ст.: дослідження, публікація актів візитацій. (Зінченко А. Л., Петренко О. С.)
10. Вінницький ґродський суд. Поточна актова книга за 1769 – 1770 роки. Подокументний опис / Укладач Петренко О.С.
Культура древней Руси (Наукове видання 1966 року)
Класична збірка з історії культури. Збірник статей з історії культури давньої Русі містить дослідження з давньоруського мистецтва, літератури, матеріальної культури, а також частково соціальної та політичної історії. Видання присвячене науковій діяльності Миколи Миколайовича Воронін - археолога, історика, письменника, який сорок років досліджував художню культуру давньої Русі. Відповідальний редактор збірки - доктор історичних наук, археолог Олександр Львович Монгайт. У виданні є кольорові та чорно-білі ілюстрації.
Видання сподобається історикам і любителям давньоруської культури, зокрема, археологам і дослідникам історії мистецтва.
Назва: Культура древней Руси
Автор: редактор Олександр Львович Монгайт (1915 - 1974) - доктор історичних наук, археолог.
Рік: 1966, издательство "Наука"
Сторінок: 326
Розміри,см.:
довжина 26,5
ширина 21,5
товщина 2
Вага: 0,920 кг
Материалы и исследования по Археологии СССР №17/ А. Л. Якобсон / (Антикварна книга 1950 року)
17-й випуск серії "Матеріали та дослідження з археології СРСР", присвячений середньовічному Херсонесу XII-XIV ст. Монографія А. Л. Якобсона є комплексним дослідженням історії та матеріальної культури Херсонеса (Херсона) в пізньому середньовіччі.
Автор розглядає широке коло питань, включаючи:
- політичну історію міста та його відносини з Київською Руссю, Візантією, половцями та іншими сусідами
- економічний розвиток та торговельні зв'язки
- етнічний склад населення
- архітектуру та планування міста
- розвиток ремесел, особливо гончарного виробництва
- художню культуру, зокрема виробництво поливної кераміки та монументальну архітектуру
Видання є фундаментальним дослідженням, яке базується на археологічних матеріалах та писемних джерелах. Воно надає глибокий аналіз економічного, соціального та культурного розвитку одного з найважливіших міст Північного Причорномор'я в середні віки.
Художник. Т. Г. Шевченко (1961)
Прозовий, значною мірою, автобіографічний твір Т.Г. Шевченка про трагічну долю талановитого юнака в умовах кріпацтва. З великою складністю друзі викуповують у поміщика юного художника, дають йому можливість навчатись, удосконалювати свою майстерність. Але тяжке життя переслідує героя...
Видання щедро проілюстроване кольоровими картинами.
Художник
автор: Т.Г. Шевченко
Київ 1961
Сторінок: 115
Тира римского времени /Н. А. Сон/ Наукове видання 1993 року
Антична Тіра, розташована в дельті Дністра, досліджена недостатньо. У останні десятиліття у зв'язку з відкриттям нових джерел стало зрозуміло, що Тіра протягом усього античного періоду була важливим центром Північно-Західного Причорномор'я, до якого тяжіло населення Нижнього Подністров'я. Тісна взаємодія античної і варварської цивілізацій протягом довгого часу не могла не призвести до своєрідності в історичному та культурному розвитку грецького населення античних центрів Причорномор'я.
У монографії з використанням наративних, епіграфічних, нумізматичних та археологічних джерел досліджується історія, господарство, матеріальна та духовна культура населення Тіри перших століть н. е.
Для істориків, археологів. З чорно-білими фотоілюстраціями.
Затверджено до друку вченою радою Інституту археології АН України.
Назва: Тира римского времени
Автор: Н. А. Сон
Видавець: Київ, 1993, Наукова думка
Мова: російська
Сторінок: 154
довжина 20
ширина 14
товщина 1
Вага: 0,160 кг
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227