Новини
Мистецтво Київської Русі /Асєєв Ю.С./(Видання 1989 року)
В альбомі репродукуються витвори мистецтва Київської Русі, блискучої сторінки історії нашої культури, від Х ст., коли сформувалася давньоруська держава, доти, коли її розвиток був трагічно перерваний у XIII ст. нашестю Батия. Читачі зможуть познайомитися з найкращими зразками архітектури, скульптури, мозаїки, фрески, іконопису, книжкової мініатюри та декоративно-ужиткового мистецтва, що дійшли до нашого часу.
«Мистецтво Київської Русі». Альбом.
Автор: Асєєв Ю.С.
Видавництво: «Мистецтво», Київ, 1989
Мова: українська, резюме російською та англійською.
Сторінок: --
Розміри, см.:
Довжина 33
ширина 24
товщина 2
вага 1,860 кг
Подібні книги:
Архитектура древнего Киева. Ю.С. Асеев (Букіністика)
Визначні місця України (Антикварне видання 1958 року)
Класичний довідкове видання про Україну. У книзі "Визначні місця України" коротко описуються знаменні місця нашої країни - промислові та культурні центри, найголовніші пам'ятки та заповідники, місцевості, пов'язані з певними історичними подіями та іменами відомих людей. Незважаючи на певну ідеологічну заангажованість, матеріали, які містяться у книзі, можуть бути корисними для тих, хто вивчає свій рідний край та цікавиться його минулим.
Зміст:
- Від видавництва - 5
- Україна та її визначні місця - 7
- Київ - 45
- Вінницька обл. - 107
- Волинська обл. - 135
- Дніпропетровська область - 151
- Дрогобицька область - 179
- Житомирська область - 195
- Закарпатська область - 211
- Запорізька область - 231
- Київська область - 251
- Кіровоградська область - 269
- Кримська область - 287
- Луганська область - 327
- Львівська область - 355
- Миколаївська область - 391
- Одеська область - 411
- Полтавська область - 451
- Ровенська область - 477
- Сталінська область - 495
- Станіславськая область - 531
- Сумська область - 547
- Тернопільська область - 567
- Харківська область - 583
- Херсонська область - 615
- Хмельницька область - 637
- Черкаська область - 653
- Чернігівська область - 675
- Чернівецька область - 697
Назва: Визаначні місця України
Рік: 1958
Державне видавництво політичної літератури УРСР, Київ
Сторінок: 722
Розміри,см.:
довжина 23
ширина 17
товщина 5
Вага: 1,670 кг
Язычество Древней Руси. Рыбаков Борис (Букіністика)
«Язычество Древней Руси»
автор: Рыбаков Борис
Рік видання: 1988
Видавництво “Наука”
Мова: російська
Стан: відмінний
Книга — продовження монографії Рибакова “Язычество древних славян”, надрукованій в 1981 р. Вона присвячена ролі древній язичницької релігії в державному та народному житті Київської Русі до прийняття християнства. Автор показує високий рівень язичницького світогляду та обрядів напередодні хрещення Русі, їх проявлення в громадському житті, в прикладному мистецтві, в церковних обрядах.
Для істориків, мистецтвознавців, широкого кола читачів.
Книги схожої тематики:
1. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій)
2. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова
3. РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А.
4. Сумно ангел зітхнув (Наталія Кавера-Безюк). Історичний роман
5. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/
6. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793–1914 рр. (Даніель Бовуа)
7. Археологія Сумщини. Пам’ятки селітроварного виробництва Південної Сіверщини XVII ст. /Осадчий Є. М., Коротя О. В./
8. Присяга Лубенського полку 1718 року
9. Присяга Гадяцького полку 1718 року (Друге видання)
10. Мазепина книга, перепис маєтностей ясновельможного пана гетьмана 1726 року. (упорядник І.М. Ситий)
Євпраксія / Павло Загребельний / Видання 1987 року
Заключний роман історичної серії відомого українського письменника та сценариста Павла Загребельного (1924-2009) про драматичну долю онуки Ярослава Мудрого, київської князівни Євпраксії, яка стала Адельгейдою Київською, дружиною Генріха IV, імператора Священної Римської імперії.
У передмові автор називає твори серії («Диво», «Смерть у Києві», «Первоміст» та «Євпраксія») «художніми дослідженнями народних доль, кожна з яких не втратила свого значення й сьогодні» і описує «Євпраксію» як «роман про жінку, про трагедію розлуки з рідною землею, трагедію втрати любові».
Сильний характер головної героїні та прагнення зберегти власну ідентичність у чужому середовищі допомагають зберегти життя і, зрештою, повернутись додому. Важливою складовою твору є зображення політичних інтриг, оскільки Євпраксія опиняється в епіцентрі боротьби за владу між імператором та папством, відомої як боротьба за інвеституру.
Назва: Євпраксія
Автор: Павло Загребельний
Рік і місце видання: 1987, Київ
Сторінок: 319
Мова: українська
Детинец Киева IX-XIII веков. Кілієвич С.Р. (Наукове видання 1982 року)
Видання про дослідження найдавнішої частини Києва – дитинця.
У монографії узагальнено та систематизовано величезний матеріал, здобутий за всю історію археологічних досліджень найдавнішої частини Києва – дитинця. На підставі аналізу та картографування археологічних матеріалів, зіставлення їх із письмовими джерелами простежено основні історичні етапи формування київського дитинця – поступове переростання невеликого городища на Старокиївській горі кінця V–VI ст. до політичного та адміністративного центру міста – столиці Давньоруської держави IX–XIII ст.. Для археологів, істориків, викладачів вузів та шкіл, робітників музеїв та всіх, хто цікавиться історією древнього Києва.
«Детинец Киева IX-первой половины XIII веков». По материалам археологических исследований.
Автор Кілієвич Стефанія Ромуальдівна
Видавництво Наукова думка 1982
Мова російська
Сторінок 176
Киево-Могилянская академия /Хижняк З.И./ (Видання 1988 року)
Історія найвідомішого українського вишу.
У книзі висвітлюється історія становлення та розвитку Києво-Могилянської академії першого та довгого часу єдиного вищого навчального закладу на Україні та у всій Східній Європі. Розкриваються роль та місце Академії у розвитку освіти, науки, культури та суспільної думки українського народу. Досліджується її внесок у становлення української літературної мови, поетичної школи, філософських знань, історичної науки. Автор переконливо показує, що у XVII – першій половині XVIII ст. Києво-Могилянська академія грала роль між слов'янського просвітницького центру, надавала значний вплив на розвиток освіти в Молдавії, Валахії, Сербії, Чорногорії, підтримувала культурні зв'язки з іншими європейськими країнами. Для науковців, усіх, хто цікавиться історією.
«Киево-Могилянская академия»(Києво-Могилянська академія)
Автор: Хижняк З.І.
Видавництво: «Вища школа», Київ, 1988
Мова: російська
Сторінок: 262
Панас Мирний. Твори в п’яти томах (Класичне видання 1954-1955 років)
Збірка з серії класичних видань української літератури, видрукуваних в 1950-х роках, на які потім посилався монументальний Словник української мови в 11 томах (СУМ-11). База української мови та українського слова.
Усі тексти подаються на основі вивчення рукописної спадщини письменника, яка зберігається у Відділі рукописів Інституту літератури Академії наук України.
Твори в п'яти томах
Панас Мирний (Рудченко Панас Якович, 1849-1920)
Видавництво Академії наук Української РСР
Київ - 1954-1955
Твори. Степан ТУДОР, Олександр ГАВРИЛЮК (Видання класичної літератури 1989 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
У книзі друкуються прозові твори українських письменників Степана Тудора: роман "День отця Сойки" та повість "Марія", оповідання "Куна", "Червоний усміх" та ін.
А також твори українського радянського письменника Олександра Гаврилюка: повість "Береза" та оповідання "Прощайте", "В очах дитини" та ін.
Прикметно, що обидва автори загинули у Львові від випадкового влучання німецької бомби 22.06.1941 року.
З характеристик творчості Тудора:
"Творчість цього письменника — одне з яскравих свідчень суперечності між талантом та служінням ідеї, котра стає добровільним переконанням і упокорює талант, робить його інструментом не так мистецтва, як політики" (В. Дончик)
"Це був дуже освічений і дуже талановитий чоловік… Його статті, новели, роман — це дуже талановиті речі… Він друкував дуже хороші статті про Антонича… Він має заслуги перед літературою. Щодо антицерковної діяльності, йому справді закидають роман „День отця Сойки“. Але це перший роман внутрішнього монологу. З художньої точки зору — це високовартісний роман… Тудор був дуже начитаною людиною, цікавився не лише марксистською філософією, але і поглядами Рассела, Ніцше, дотримувався позитивістських поглядів" (М. Ільницький)
День отця Сойки. Марія. Оповідання
Автор: Тудор Степан Йосипович (1892-1941)
Береза. Оповідання.
Автор Гаврилюк Олександр Якимович (1911-1941)
Київ 1989 Наукова думка
Сторінок: 608
Каталог колекції документів Київської Археографічної комісії. 1369–1899
Лікарські та господарські порадники XVIII ст.. (Наукове видання 1984 року)
Пам’ятки української мови XVIII ст.
Публікуються пам'ятки науково-практичного жанру ХVІІІ ст. - лікарські і господарські порадники, що користувалися широким попитом у тогочасних читачів. Вони повно відбивають лексичні і фразеологічні, фонетичні і граматичні особливості живого народного мовлення. На їх матеріалі виразно простежується процес становлення наукового стилю української літературної мови на народній основі, її перехід у другій половині та кінці ХVІІІ ст. до національного періоду. Книга містить вступ, тексти пам'яток «Л?карства описаньніє», <<Книга л?чебная» і «Практика сіА, или оув?щеніе, працовитымъ господарем» з докладними коментарями, а також додатки. Для філологів - науковців.
«Лікарські та господарські порадники XVIII ст.»
Підготував до видання: В.А.Передрієнко
Видавництво: «Наукова думка» Київ 1984
Мова: українська
Сторінок: 126
Державна заслужена капела бандуристів Української РСР /Ященко Л.І./ (Видання 1970 року)
Творчий шлях та мистецькі досягнення колективу
До славної плеяди популяризаторів, народної пісні належить і Державна заслужена капела бандуристів УРСР, яка продовжує і розвиває традиції українського кобзарського мистецтва. Ось про цей своєрідний колектив, його багаторічний творчий шлях та мистецькі досягнення і розповідає ця книга.
«Державна заслужена капела бандуристів Української РСР»
Автор: Ященко Леопольд Іванович
Видавництво: «Музична Україна», Київ, 1970
Мова: українська
Сторінок: 83
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227