Антикварне видання з історії та філософії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка том CXLIX" - це унікальний часопис товариства, у якому зібрані праці науковців історично-філософічної секції під редакцією Івана Крип'якевича. Зміст CLIV тому - 1. Ярослав Пастернак: Галицька катедра у Крилосі (Тимчасове звідомлення з розкопів у 1936 і 1937 р.) - с. I - XXI - 2. Олег Кандиба: Досліди на галицькому Поділлі в рр. 1928 та 1929 - с. 1 - 14 - 3. Лев Чачковський: Княжий Белз - с. 15 - 31 - 4. Іван Крип'якевич: Замітки до історії війська княжих часів - с. 33 - 40 - 5. Домет Олянчин: Опис подорожі шведського посла на Україну 1656 - 1657 р. - с. 41 - 69 - 6. Андрій Яковлів: До питання про автора „Історії Русів“ - с. 71 - 113 - 7. Іван Филипчак: Нарис історії Тиряви Сільної - с. 115 - 139 - 8. Іван Карпинець: Галицькі залізні гути та їх продукція в рр. 1772 - 1848 - с. 141 - 182 - 9. Олексадер Цинкаловський: Матеріяли до археології Володимирського повіту - с. 183 - 240 - 10. Ярослав Пастернак: Нові археологічні набутки Музею Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові за час від 1933 - 1936 р. - с. 241 - 268 Цей том видано за допомогою Міністерства В. і О. у Варшаві. Видання буде цікаве всім історикам, археологам, етнографам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ Т. CLIV Автор: Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 - 1967, там само) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Діяч НТШ. Ярослав Іванович Пастернак (1892 — 1969) — український археолог, доктор філософії, професор. Олег Ольжич (справжнє ім'я Олег Олександрович Кандиба), 1907 — 1944) — український поет, політичний діяч, археолог. Син відомого українського поета Олександра Олеся. Борець за незалежність України у ХХ столітті Лев-Володимир Йосифович Чачковський (1867 — 1933) — правник-скарбовець у Галичині, археолог-аматор; дослідник поземелля княжих городів Галича-Крилоса, Теребовлі, Звенигорода, Белза та Буська, дійсний член НТШ. Домет Герасимович Олянчин (1891 — 1970) — український історик на еміграції в Німеччині. Мазепознавець, шевченкознавець, архівіст, нумізмат, генеалог, освітянин. Дослідник українсько-німецьких торгових зв'язків та історії Церкви. Учень В'ячеслава Липинського. Доктор філософії Берлінського університету. Дійсний член НТШ і ВУАН. Андрій Іванович Яковлів (1872 — 1955) — український історик, правник, громадський і політичний діяч; дійсний член УНТК, НТШ, керівник Правничої Секції УВАН в Нью-Йорку. Іван Пилипович Филипчак (1871 — 1945) — український галицький педагог, письменник, громадський діяч і краєзнавець. Іван Іванович Карпинець (1898 — 1954) — український історик і музеєзнавець, член НТШ, доктор філософії. Олександр Миколайович Цинкаловський (1898 — 1983) — український історик, музеолог, археолог, етнограф, дослідник Волині, професор. Рік: 1937 Накладом Товариства з друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 268 Розміри,см.: довжина 25 ширина 17,5 товщина 2 Вага: 0,470 кг

Антикварне видання з філології та історії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка том XCIX" - це ювілейний часопис товариства, присвячений науковій діяльності голови НТШ у Львові академіка К. Й. Студинського. У томі також зібрані праці науковців філологічної секції товариства. Зміст XCIX тому Ч. I. I. Загальна характеристика наукової діяльности акад. К. Студинського, подав ІЛАРІОН СВЄНЦІЦЬКИЙ (Львів) - с. 1 - 9 II. Акад. К. Студинський як дослідник літератури XVI й XVII ст., написав ЯРОСЛАВ ГОРДИНСЬКИЙ (Львів) - с. 11 - 94 III. Акад. К. Студинський як дослідник галицько-українського відродження, написав МИХАЙЛО ТЕРШАКОВЕЦЬ (Львів) - с. 95 - 112 IV. Акад. К. Студинський про вплив українського літературного відродження, написав ФІЛАРЕТ КОЛЕССА (Львів) - с. 113 - 126 Ч. II. 1. Три статтейки з полемічного письменства, МИХАЙЛА ВОЗНЯКА (Львів) - с. 1 - 50 2. Спроби перекладів св. Письма у творах Й. Галятовського, ВАСИЛЯ СІМОВИЧА (Прага) - с. 51 - 80 3. З історї публіцистики XVII в., КОСТЯ КОПЕРЖИНСЬКОГО (Київ) - с. 81 - 96 4. Псавтир половини XVIII в. в лемківськім перекладі, ІВАНА ОГІЄНКА (Варшава) - с. 97 - 140 5. З творчости студентів київомогилянської академії, ВОЛОДИМИРА ПЕРЕТЦА (Ленінград) - с. 141 - 144 6. Філософічна метода Сковороди, ДМИТРА ЧИЖЕВСЬКОГО (Прага) - с. 145 - 171 7. Біля початків нової української комедії і водевілю, ЛЕОНІДА БІЛЕЦЬКОГО (Прага) - с. 173 - 212 8. Переклади сербських народніх пісень у „Русалці Дністровій“, ІВАНА БРИКА (Львів) - с. 213 - 231 9. Шевченкові поеми, СТЕПАНА СМАЛЬ-СТОЦЬКОГО (Прага) - с. 233 - 244 10. Рим і ритм у Шевченка, САВИ НИКИФОРЯКА (Станиславів) - с. 245 - 250 11. Українські народні думи у французьких перекладах, КАТЕРИНИ ГРУШЕВСЬКОЇ (Київ) - с. 251 - 260 12. Суспільне тло творчости Івана Франка, ІЛАРІОНА СВЄНЦІЦКОГО (Львів) - с. 261 - 289 13. „Лісова пісня“ Лесі Українки й „Тіні забутих предків“ М. Коцюбинського, МИХАЙЛА МАРКОВСЬКОГО (Київ) - с. 291 - 297 14. Люнарно-астральний мітологічний сюжет у старинній українській колядці, ОЛЕКСАНДРА КОЛЕССИ (Прага) - с. 299 - 315 15. Кілька власних імен в „Історії“ Длуґоша, АРКАДІЯ ЛЯЩЕНКА (Ленінград) - с. 317 - 321 16. Говірка села Могильної Гайсинського пов. на Поділлі, ЕВГЕНА ГРИЦАКА (Перемишль) - с. 323 - 335 17. Говір села Валашковець, бувшої Земплинської жупи на Закарпатті, ІВАНА ПАНЬКЕВИЧА (Ужгород) - с. 337 - 374 18. Расін педагог, ФЕДОРА САВЧЕНКА (Київ) - с. 375 - 380 19. Син Вольфґанґа Ґете, ОМЕЛЯНА КИРИЧИНСЬКОГО (Київ) - с. 381 - 388 Видання буде цікаве всім філологам, історикам, етнографам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ Т. XCIX Автор: Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал, 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч, доктор філософії, академік ВУАН. Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ. Ярослав Антонович Гординський (криптоніми – Я.А.Г., Яр.Горд., Г-й, Я.Г., 1882 – 1939) – літературознавець, письменник, перекладач, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ. Михайло Іванович Тершаковець (1883 — 1978) — український історик літератури і педагог. Філарет Михайлович Колесса (1871 — 1947) — український етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Дійсний член НТШ, ВУАН. Засновник українського етнографічного музикознавства. Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство. Василь Іванович Сімович (1880 — 1944) — український мовознавець, філолог і культурний діяч, дійсний член НТШ. Костянтин Олександрович Копержинський (1894 — 1953) — український літературознавець, історик української літератури і театру, фольклорист, етнограф, бібліограф. Митрополит Іларіон (світське ім'я Іван Іванович Огієнко, 1882 — 1972) — український науковець, єпископ ППЦ, предстоятель УГПЦК, політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог, дійсний член НТШ. Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої та середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів. Дмитро Іванович Чижевський (1894 — 1977) — український і європейський науковець-енциклопедист; культуролог-славіст, філософ, літературознавець, релігієзнавець, лінгвіст, дослідник української та слов'янської літератур, історії культури, філософії, релігійної думки та слов'янської духовності. Дослідник німецької славістики, її полігістор. Леонід Тимофі́йович Білецький (1882 — 1955) — український літературознавець, доктор філології, президент Української вільної академії наук, дійсний член НТШ. Іван Станіславович Брик (1879 — 1947) — український учений, славіст, філолог, історик, громадський діяч, педагог, голова Товариства «Просвіта», дійсний член НТШ. Степан Йосипович Смаль-Стоцький (1859 — 1938) — український мовознавець і педагог, літературознавець (один із перших теоретиків українського віршування); визначний громадсько-політичний, культурний, економічний діяч Буковини. Сава Никифоряк – (1885 - 1973) - професор, учитель і управитель Української Державної гімназії В Івано-Франківську, активний культурно-освітній і пластовий діяч. Катерина Михайлівна Грушевська (1900 — 1943) — етносоціолог, фольклорист, етнограф, культуролог, перекладач з європейських мов, член київського товариства «Просвіта», секретар УСІ, дійсний член НТШ у Львові, вчена секретар Культурно-історичної комісії при ВУАН та Комісії історії пісенності Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН, керівник Кабінету примітивної культури та народної творчості при ВУАН, редактор журналу «Первісне громадянство та його пережитки на Україні». Дочка Михайла Грушевського. Михайло Миколайович Марковський (1869 — 1947) — український педагог, бібліотекар і літературознавець, який досліджував творчість Лазара Барановича і Тараса Шевченка. Викладач Університету святого Володимира. Олександр Михайлович Колесса (1867 — 1945) — український літературознавець, мовознавець, громадсько-політичний діяч, дійсний член НТШ. Аркадій Якимович Лященко (1871 — 1931) — історик літератури, педагог, бібліограф, член-кореспондент Академії наук СРСР, один з авторів енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона. Євген Михайлович Грицак (1890 — 1944) — український педагог, мовознавець, публіцист. Іван Артемович Панькевич (1887 — 1958) — український мовознавець, етнограф, педагог, громадський діяч. Федір Якович Савченко (1892 — 1938) — історик, літературознавець, публіцист і дипломат, дійсний член НТШ. Рік: 1930 Накладом Товариства з друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 388 Розміри,см.: довжина 25 ширина 17,5 товщина 2,5 Вага: 0,880 кг

Антикварне видання з історії та філософії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка том CXLVII " - це унікальний часопис товариства, у якому зібрані праці науковців історично-філософічної секції під редакцією Івана Крип'якевича. Зміст CXLVII тому - 1. Перемишльський літописний кодекс першої редакції в складі хроніки Яна Длуґоша - Евген Перфецький - с. 1 - 54 - 2. Студії над державою Богдана Хмельницького (V. Гетьманські універсали. VI. Суд.) - Іван Крипякевич - с. 55 - 80 - 3. Січовий архимандрит Володимир Сокальський в народній памяти та освітленні історичних джерел - Василь Біднов - с. 81 - 102 - 4. Будівництво міста Потилича (з 12 табл. рисунків) - Володимир Січинський - с. 103 - 130 - 5. Іван Хлопецький, перемиський православний епископ-номінат в 1632 - 1633 рр. - Франц Андрусяк - с. 131 - 140 - 6. Miscellanea: 1) Мартин Пашковський про козацькі сутички з Татарами й долю ясиру - Михайло Возняк; 2) Битва під Загалєм у сучасній польській пісні - Михайло Возняк; 3) Михайло Максимович - історик - Іван Крипякевич - с. 141 - 172 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ Т. CXLVII Автор: Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 - 1967, там само) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Діяч НТШ. Євген Юліанович Перфецький (псевдонім Віктор Домонтович, 1884 (1888) — 1947) — український історик-славіст, професор. Василь Олексі́йович Біднов (1874 — 1935) — український громадський і культурний діяч, історик української церкви, член Української Центральної Ради. Володимир Юхимович Січинський (1894 — 1962) — український архітектор, графік і мистецтвознавець, бібліограф, педагог, дійсний член НТШ. Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство. Рік: 1927 Накладом Товариства з друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 172 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1 Вага: 0,280 кг

Антикварне видання з історії та філософії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка том CXLIV - CXLV" - це унікальний часопис товариства, у якому зібрані праці науковців історично-філософічної секції під редакцією Івана Крип'якевича. Зміст CXLIV - CXLV тому - 1. Державно-правне становище українських земель литовської держави під кінець XIV в. - Микола Чубатий - с. 1 - 108 - 2. Студії над державою Богдана Хмельницького (III. Державні межі. IV. Дороги) - Іван Крипякевич - с. 109 - 140 - 3. Символічні образи на ритинах київських стародруків - Олекса Новицький - с. 141 - 156 - 4. Бойківський тип деревяних церков на Карпатах - Володимир Січинський - с. 157 - 170 - 5. Слідами гетьмана Мазепи - Богдан Барвінський - с. 171 - 183 - 6. Початки преси на Україні, 1776 - 1850 - Іван Кревецький - с. 185 - 208 - 7. Miscellanea. Нові причинки до початків Хмельниччини - Мирон Кордуба. Скарб з Межиріча Корецького - Юрій Полянський - с. 209 - 223 - 8. Наукова хроніка. Перша спроба систематичного викладу української історіоґрафії - Вячеслав Заїкин. Спроба історично-правничого аналізу становище Донщини та російсько-донських відносин у XVI - XX віках - Вячеслав Заїкин - с. 225 - 257 - 9. Бібліоґрафія. Нові праці з історії Гетьманщини XVII - XVIII в. - Іван Крипякевич - с. 259 - 271 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ Т. CXLIV - CXLV Автор: Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 - 1967, там само) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Діяч НТШ. Микола Дмитрович Чубатий (11 грудня 1889, Тернопіль — 10 липня 1975, Петерсон, США) — український вчений, історик української церкви і права, педагог і публіцист, дійсний член НТШ (з 1928; засновник і перший голова Американського відділу НТШ); український суспільний і католицький діяч. Олексі́й Петрович Новицький (1862 — 1934) — історик мистецтва, бібліограф, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік АН УРСР, автор досліджень про Тараса Шевченка — художника. Володимир Юхимович Січинський (1894 — 1962) — український архітектор, графік і мистецтвознавець, бібліограф, педагог, дійсний член НТШ. Богдан Олександрович Барвінський (псевдоніми і криптоніми: Т. Вінковський, Б. Б., 1880 — 1958) — український історик, бібліограф, архівіст, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ. Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 — 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ. Мирон Михайлович Кордуба (1876 — 1947) — український історик, державник, учений, публіцист, письменник. Юрій Іванович Полянський (1892 — 1975) — український геолог, географ і археолог, старшина УГА, перший крайовий комендант УВО. В'ячеслав Михайлович Заїкин (1896 — 1941) — український історик-правознавець, автор праць із історії української державності й історії Церкви в Україні. Рік: 1926 Накладом Товариства з друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 271 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1,5 Вага: 0,440 кг

Антикварне видання з філології та історії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка том CXLI - CXLIII" - це унікальний часопис товариства, в якому зібрані праці науковців філологічної секції під редакцією Кирила Студинського. Зміст CXXXVI - CXXXVII тому - 1. „Милость Божія“ українська драма з 1728 р. Студія (Часть I). Написав Ярослав Гординський - с. 1 - 42 - 2. Львівське „Studium Ruthenum“. Написав Амвросій Андрохович (Дальше буде) - с. 43 - 105 - 3. Авторство азбучної статті з 1834 р. Написав Михайло Возняк - с. 107 - 118 - 4. З царини української музичної етноґрафії. Написав Філярет Колесса - с. 107 - 118 - 5. З життя і творчости Сковороди. Написав Петро Пелех - с. 139 - 157 - 6. Павло Леонтович (Павло зі Щуткова) докінчення. Написав Кирило Студинський - с. 159 - 196 - 7. Наголос, яко метод означення місця виходу стародрукованих книжок. Замітки з історії наголосу на послугах палеотипії. Написав Іван Огієнко - с. 197 - 224 - 8. До письменської діяльности Левка Боровиковського. Написав Михайло Возняк - с. 225 - 248 - 9. Федір Ґартнер (посмертний спомин). Написав Степан Смаль Стоцький - с. 239 - 248 - 10. Miscellanea. Нові приповідки українського народу в Канаді. Написав Осип Назарук - с. 249 - 256 Видання буде цікаве всім філологам, історикам, етнографам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ Т. CXXXVI - CXXXVII Автор: Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал, 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч, доктор філософії, академік ВУАН. Ярослав Антонович Гординський (криптоніми – Я.А.Г., Яр.Горд., Г-й, Я.Г., 1882 – 1939) – літературознавець, письменник, перекладач, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ. Амвросій-Аврелій Андрохович (1879 — 1942) — український педагог, історик, доктор філософії, дійсний член НТШ. Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство. Філарет Михайлович Колесса (1871 — 1947) — український етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Дійсний член НТШ, ВУАН. Засновник українського етнографічного музикознавства. Митрополит Іларіон (світське ім'я Іван Іванович Огієнко, 1882 — 1972) — український науковець, єпископ ППЦ, предстоятель УГПЦК, політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог, дійсний член НТШ. Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство. Степан Йосипович Смаль-Стоцький (1859 — 1938) — український мовознавець і педагог, літературознавець (один із перших теоретиків українського віршування); визначний громадсько-політичний, культурний, економічний діяч Буковини. Осип Тадейович Назарук (1883 — 1940) — український громадський і політичний діяч, письменник, журналіст, публіцист. Рік: 1925 Накладом Товариства з друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 256 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1,5 Вага: 0,400 кг

Антикварне видання з філології та історії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка том CXLI - CXLIII" - це ювілейний часопис товариства, у якому зібрані праці науковців філологічної секції під редакцією Кирила Студинського. Зміст CXLI - CXLIII тому - 1. Kilka ogólniów o objektywnej i subjektywnej odrębności „Ukrainy“ pod względem językowym, plemiennym, narodowym i państwowym - Baudoin de Counteney - стор. 1 - 19 - 2. Slovenská pohádka o dvanácti mésíčkách a její paraleley - Jeři Polivka - стор. 1 - 24 - 3. Rozdział z „Nestora“ - Aleksander Brückner - стор. 1 - 15 - 4. Впливи чеського національного руху XIV - XV вв. в українськім життю і творчости як проблєма досліду - М. Грушевський - стр. 1 - 13 - 5. Na marginesie „Rozmowy mistrza ze śmiercią“ - Jan Łoś - стор. 1 - 14 - 6. Розвиток поглядів про семю словянських мов і їх взаїмне споріднення - Ст. Смаль Стоцький - стор. 1 - 42 - 7. Ужгородський „Полуставъ“, у перґаміновій рукописі XIV в. - Ол. Колесса - стор. 1 - 59 - 8. Льокатив речівниковий в українській мові - Е. Тимченко - стор. 1 - 17 - 9. Кілька заміток до останку аориста в закарпатських говорах - Іван Панкевич стор. 1 - 5 - 10. „Αντιγραφή“ полємічний твір Максима (Мелетія) Смотрицького з 1608 р. - К. Студинський - стор. 1 - 40 - 11. Ще раз дума про Олексія Поповича - Володимир Перетц - стор. 1 - 6 - 12. Початок друкарства в Уневі - Іван Огієнко - стор. 1 - 20 - 13. Сковорода на тлі сучасності - С. Єфремов - стор. 1 - 10 - 14. Йосиф Добровський і українознавство - Іван Брик - стор. 1 - 35 - 15. Образ міжнародного походу колядної словесности - Іляріон Свєнціцкий - стор. 1 - 10 - 16. Заснованнє катедри історії України в львівському університеті - Ол. Барвінський - стор. 1 - 18 - 17. До питання про діялєктольоґічну клясифікацію українських говорів - Іван Зілинський - стор. 1 - 19 Видання буде цікаве всім філологам, історикам, етнографам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ Т. CXLI - CXLIII Автор: Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал, 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч, доктор філософії, академік ВУАН. Ян Нецислав Іґнаци (Іван Олександрович) Бодуен де Куртене (1845 — 1929) — польський мовознавець, іноземний член НТШ. Їржі Полівка (1858 — 1933) — чеський філолог, славіст, балканолог, болгаріст, богеміст, палеославіст, полоніст, словакіст, україніст, літературознавець, історик, етнограф, фольклорист, діалектолог, палеограф і викладач університету. Александер Брюкнер (1856 — 1939) — польський філолог та історик культури, багаторічний професор Берлінського університету, член НТШ. Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Ян Непомуцен Боніфацій Лось (1860 — 1928) — польський мовознавець, славіст, професор і ректор Ягеллонського університету, творець історичної граматики польської мови, автор фундаментальної "Польської граматики". Степан Йосипович Смаль-Стоцький (1859 — 1938) — український мовознавець і педагог, літературознавець (один із перших теоретиків українського віршування); визначний громадсько-політичний, культурний, економічний діяч Буковини. Олександр Михайлович Колесса (1867 — 1945) — український літературознавець, мовознавець, громадсько-політичний діяч, дійсний член НТШ. Євген Костянтинович Тимченко (1866 — 1948) — український мовознавець-україніст, спеціаліст із санскриту, порівняльного мовознавства, поліглот (знав французьку, німецьку, англійську та італійську мови), перекладач, академік АН УРСР. Іван Артемович Панькевич (1887 — 1958) — український мовознавець, етнограф, педагог, громадський діяч. Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої та середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів. Митрополит Іларіон (світське ім'я Іван Іванович Огієнко, 1882 — 1972) — український науковець, єпископ ППЦ, предстоятель УГПЦК, політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог, дійсний член НТШ. Сергі́й Олександрович Єфремов (1876 — 1939) — український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури, академік Української академії наук, віце-президент ВУАН, дійсний член НТШ у Львові, публіцист, один із творців української журналістики. Іван Станіславович Брик (1879 — 1947) — український учений, славіст, філолог, історик, громадський діяч, педагог, голова Товариства «Просвіта», дійсний член НТШ. Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ. Олександр Григорович Барвінський (1847 — 1926) — український громадсько-політичний діяч Галичини, історик, педагог. Іван Михайлович Зілинський (1879 — 1952) — український мовознавець, фольклорист, дослідник лемківських говірок, дійсний член НТШ. Рік: 1925 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Мова: українська, польська, чеська   Сторінок: _ Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 2 Вага: 0,620 кг