- 1. Історія
- 2. Етнографія
- 3. Місце видання
- 4. Книги з автографом чи екслібрисом
- 5. Антикварні книги
- 6. Сучасні видання
- 7. Діаспоріана
- 8. Література для дітей
- 9. Художня література
- 10. Кулінарна історія
- 11. Сільське господарство та промисловість
- 12. Книги Видавництва РВВ
Антикварні книги на подарунок
Топ продажів
Записки НТШ кн. IV, Т. LXXXIV (Антикварна книга 1908 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Том присвячено пам'яті Володимира Антоновича.
Зміст LXXXIV тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Проба автрийського посередництва між Хмельницьким і Польщею, написав Мирон Кордуба - с. 5 - 32
- 3. Угорщина і Польща на початку XVIII в., написав Стефан Томашівський (дальше) - с. 33 - 87
- 4. Травестована Енеїда Міхелїса, написав Ярослав Гординський - с. 88 - 97
- 5. Іван Вагилевич як проповідник, причинок до зносин Галичан з Росією перед 1849 р. і до історії української проповіди, подав Іляріон Свєнцїцкий - с. 98 - 110
- 6. Авторство Марка Вовчка, подав Василь Доманицький - с. 111 - 171
- 7. Miscellanea: а) Українські питання-відповіди, под. В. Перетц; б) Галицькі священники в Холмщинї, под. М. Зубрицький; в) Кн. Ян-Тадеуш Любомірский, нап. М. Грушевський - с. 172 - 184
- 8. Наукова хронїка: Національні відносини Галичини, реф. В. Панейко - с. 185 - 202
- 9. Біблїоґрафія (рецензії та справоздання, зміст на с. 242) - с. 203 - 243
- 10. Оголошення - с. 244
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. IV, Т. LXXXIV
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Мирон Михайлович Кордуба (1876 — 1947) — український історик, державник, учений, публіцист, письменник.
Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ.
Ярослав Дмитрович Антонович-Горднський (1882 — 1939) — український літературознавець, історик літератури, перекладач, педагог. Дійсний член НТШ і доктор філології.
Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ.
Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор.
Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої та середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів.
о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ.
Василь Лукич Панейко (1883 — 1956) — український дипломат і журналіст, редактор газети «Діло».
Рік: 1908
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,480 кг
Записки НТШ кн. I, Т. LXXXII (Антикварна книга 1908 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Том присвячено пам'яті Володимира Антоновича.
Зміст LXXXII тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Присвята і портрет В. Антоновича - с. 5 - 6
- 3. Памяти Володимира Антоновича, написав Михайло Грушевський - с. 7 - 9
- 4. Надгробні хрести на Українї, написав Кость Широцький (з рисунками) - с. 10 - 29
- 5. Нові матеріяли до історії українського вертепа, подав Др. Іван Франко (з образком) - с. 30 - 52
- 6. Проєкт правописи Івана Жуківського на зїздї »руських учених«, подав Михайло Возняк - с. 53 - 86
- 7. Польські конспірації серед руських питомцїв і духовенства в Галичинї в рр. 1831 - 1846, студія Дра Кирила Студинського (кінець) - с. 87 - 177
- 8. Miscellanea: а) Причинок до історії »свобідних маєтностей«, под. В. Барвинський; б) Рукопись Бродовича: “Widok przemocy”, под. Ів. Шпитковський; в) Із історії галицької лїтератури: I. Дві піснї А. Якубинського про самбірську Богородицю з 1770 р.; II. Загадкова польська пісня в українськім перекладї, под. Др. В. Щурат - с. 178 - 188
- 9. Наукова хронїка: Антропольоґічні й археольоґічні часописи за 1906 р., огляд Дра З. Кузелї (к. б.) - с. 189 - 205
- 10. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 240) - с. 206 - 242
- 11. Оголошення - с. 243 - 244
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, антропологам, археологам, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. I, Т. LXXXII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Володимир Боніфатійович Антонович (1834 — 1908) — український історик, археолог, етнограф, археограф, статський радник, доктор наук, професор.
Костянтин Віталійович Широцький (Кость Широцький або Шероцький, псевдонім К. Ладиженко) (1886 — 1919) — український мистецтвознавець, фольклорист, політичний та громадський діяч.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал, 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч, доктор філософії, академік ВУАН.
Іван-Юліян Владиславович Шпитковський (1880 — 1969) — український галицький історик і педагог, краєзнавець, музейник. Дійсний член НТШ.
Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1908
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,510 кг
Записки НТШ кн. I, Т. LXXXI (Антикварна книга 1908 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXXI тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Слово про збуренє пекла. Українська пасійна драма, написав Др. Іван Франко - с. 5 - 50
- 3. Невідомі вірші єромонаха Климентія (з поч. XVIII в.), подав Василь Доманицький - с. 51 - 126
- 4. Урядові заходи против холєри в 1831 р. подав Михайло Зубрицький - с. 127 - 133
- 5. Азбучна статя Миколи Кмицикевича з р. 1834, подав Др. Василь Щурат - с. 134 - 144
- 6. Микола Дашкевич (1852 † 20. I. 1908), написав Михайло Грушевський - с. 145 - 150
- 7. Miscellanea: а) Причинки до історії Мазепинщини, под. С. Томашівський; б) До історії закріпощення селянства в Лївобічній Україні, под. В. Барвинський; в) Із кореспонденції Р. Моха, под. М. Возняк - с. 151 - 171
- 8. Наукова хронїка: Студії А. Петрова до історії Угорської Руси, нап. С. Томашівський - с. 172 - 179
- 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 206) - с. 180 - 207
- 10. Показчик до тт. LXXV - LXXX Записок Наук. Тов. ім. Шенвченка - с. 208 - 222
- 11. Зміст тт. I - LXXX Записок (по нїмецьки) - с. 223 - 234
- 12. Оголошення - с. 235 - 240
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. I, Т. LXXXI
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор.
о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ.
Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач.
Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Рік: 1908
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 240
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,460 кг
Записки НТШ кн. III, Т. LXXXIII (Антикварна книга 1908 року
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXXIII тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Студії над українськими народнїми піснями, подає Іван Франко - с. 5 - 30
- 3. Причинки до студій над писаннями Лаврентія Зазанія, написав Михайло Возняк - с. 31 - 88
- 4. Угорщина і Польща на початку XVIII в., написав Стефан Томашівський - с. 89 - 133
- 5. Причинки до історії Коліївщини, V: Тринїтарський мемуар про Колїївщину, подав Іван Шпитковський - с. 134 - 157
- 6. З сорокових років, студії Олександра Грушевського: »Повѣсть объ украинскомъ народѣ« Кулїша - с. 158 - 168
- 7. Miscellanea: а) Дві замітки до тексту найдавнїйшої лїтописи, под. І. Франко; б) З сїльського архіва, под. І. Франко; в) Ukrainica в альбомі Н. Гербеля, под. В. Доманицький - с. 169 - 184
- 8. Наукова хронїка: Антропольоґічні й археольоґічні часописи за 1906 р., огляд Зенона Кузелї (кінець) - с. 185 - 198
- 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 237) - с. 199 - 238
- 10. Оголошення - с. 239 - 240
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки кн. III, Т. LXXXIII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ.
Іван-Юліян Владиславович Шпитковський (1880 — 1969) — український галицький історик і педагог, краєзнавець, музейник, дійсний член НТШ.
Олександр Сергійович Грушевський (1877 — імовірно 1942) — український історик, дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради, брат Михайла Грушевського.
Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1908
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 240
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,8
Вага: 0,480 кг
Записки НТШ кн. V, Т. LXXXV (Антикварна книга 1908 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXXV тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. До історії вертепної драми. Замітки й матеріяли, подає Володимир Перетц - с. 5 - 20
- 3. Студії з історії церковної унії, написав Богдан Бучинський. I, Ісидорова унїя (кінець буде) - с. 21 - 42
- 4. Угорщина і Польща на початку XVIII в., написав Стефан Томашівський (дальше) - с. 43 - 80
- 5. З сорокових років, студії Олександра Грушевського. 2. П. Кулїша »Украина. Одъ початку Вкраины до батька Хмельницького« - с. 81 - 105
- 6. Листи мінїстра Фльоріяна Зємялковского до еп. Івана Ступницького, подав Кирило Студинський - с. 106 - 133
- 7. Miscellanea: а) До історії панславізму, под. С. Томашівський; б) Вірша на київських ченцїв, под. В. Доманицький; в) Віршована лєґенда про рицаря і смерть, под. В. Гнатюк - с. 134 - 158
- 8. Наукова хронїка: Етноґрафія в західно-европейських часописях за 1906 р., подає Др. Зенон Кузеля (кінець буде) - с. 159 - 190
- 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 237) - с. 191 - 238
- 10. Оголошення - с. 239 - 240
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки кн. V, Т. LXXXV
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої та середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів.
Богдан Бучинський (1883 — 1907) — український історик.
Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ.
Олександр Сергійович Грушевський (1877 — імовірно 1942) — український історик, дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради, брат Михайла Грушевського.
Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал, 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч, доктор філософії, академік ВУАН.
Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор.
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1908
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 248
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,460 кг
Записки НТШ кн. VI, Т. LXXXVI (Антикварна книга 1908 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXXVI тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Студії з історії церковної унії. I, Ісидорова унїя, написав Богдан Бучинський (кінець буде) - с. 5 - 30
- 3. Угорщина і Польща на початку XVIII в., написав Стефан Томашівський (дальше) - с. 31 - 58
- 4. Матеріали московського »Архива Министерства Юстиціи« до історії гетьманщини, подав Іван Джиджора - с. 59 - 81
- 5. Еміль Коритко, забутий славянский етноґраф, подав Іван Франко - с. 82 - 122
- 6. Поетична творчість Олександра Духновича, под. Іван Созанський - с. 123 - 140
- 7. Miscellanea: а) Кілька пісень кін. XVII - поч. XVIII вв., под. В. Перетц; б) До історії Коліївщини, под. В. Щурат; в) Вірування Гуцулів про бурі з останнїх днїв червня 1885 р., под. З. Кузеля - с. 141 - 149
- 8. Наукова хронїка: Огляд часописей за р. 1907 (зміст на с. 211) - с. 150 - 212
- 9. Біблїоґрафія (рецензії та справоздання), зміст на с. 244) - с. 213 - 245
- 10. Оголошення - с. 246 - 248
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки кн. VI, Т. LXXXVI
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Богдан Бучинський (1883 — 1907) — український історик.
Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ.
Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського. Дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог.
Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої та середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів.
Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1908
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 248
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,460 кг
Записки НТШ кн. I, Т. LXXXVII (Антикварна книга 1909 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXXVII тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Виговщина і Гадяцький трактат, написав Василь Герасимчук (далї буде) - с. 5 - 36
- 3. Ґенерал артилєрії в. кн. Руського (З архива Немиричів), подав Вячеслав Липинський - с. 37 - 47
- 4. До біоґрафії і писань Івана з Вишнї, подав Василь Щурат - с. 48 - 63
- 5. Кілька документів з Гуцульщини з другої половини XVIII столїтя, подав Осип Маковей - с. 64 - 69
- 6. Українські драматичні вистави в Галичинї, подав Михайло Возняк (конець буде) - с. 70 - 91
- 7. Miscellanea: а) Пригода сумських козаків у Львові з епископом Шумлянським (1685 р.), под. Ів. Джиджора, б) До статї М. Зубрицького »Урядові заходи против холєри в р. 1831«, под. Ів. Созанський, в) Лист Ксенофонта Климковича до Марка Вовчка, под. В. Доманицький - с. 92 - 101
- 8. Наукова хронїка: Етноґрафія в західно-европейських часописях за р. 1906, огляд Зенона Кузелї (докінченнє, реєстр обговорених часописей на с. 159) - с. 102 - 165
- 9. Біблїоґрафія (рецензії та справоздання, зміст на с. 216) - с. 166 - 217
- 10. Показчик до тт. LXXXI - LXXXVI Записок Наукового Товариства імени Шевченка (річник XVII) - c. 218 - 232
- 11. Зміст тт. I - LXXXVI Записок (по нїмецьки) - с. 233 - 246
- 12. Оголошення - с. 247 - 248
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. I, Т. LXXXVII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Василь Іванович Герасимчук (1880 — 1944) — український історик.
В'ячеслав Казимирович Липинський (1882 — 1931) — український політичний діяч польського походження, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму.
Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач.
Осип Степанович Маковей (1867 — 1925) — український поет, прозаїк, публіцист, критик, літературознавець, перекладач, редактор багатьох періодичних видань, педагог, громадсько-політичний діяч.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського. Дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ.
Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог.
Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1909
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 248
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,480 кг
Записки НТШ кн. V, Т. XCI (Антикварна книга 1909 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст XCI тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Гетьманське гнїздо. Урочища і перекази села Суботова, зібрані в рр. 1897-9, подав Марко Грушевський (з ілюстраціями) - с. 5 - 32
- 3. Галичина в другій половинї XVIII ст. Огляд нових видань, подав Іван Кревецький - с. 33 - 94
- 4. Хоценський співанник Левицьких, подав Володимир Гнатюк - с. 95 - 125
- 5. Студії над галицько-українськими граматиками XIX в., написав Михайло Возняк, VIII - IX - с. 126 - 150
- 6. Причинки до історії руського духовного семінаря у Львові від 1837 - 1851 рр., подав Юрій Кміт - с. 151 - 158
- 7. Miscellanea: а) З руїн Галича, под. Й. Пеленський; б) Буквар Ос. Лозинського з 1838 р., под. М. Возняк; в) Відклик австрийського уряду за добровільними жертвами на війну, под. М. Зубрицький - с. 159 - 166
- 8. Наукова хронїка: Огляд часописей за р. 1908 (докінченнє) (реєстр обговорених часописей на с. 202) - с. 167 - 203
- 9. Біблїоґрафія (рецензії та справоздання, зміст на с. 236) - с. 204 - 237
- 10. Оголошення - с. 238 - 240
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, релігієзнавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. V, Т. XCI
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Марко Федорович Грушевський (1865 — 1938) — український церковний діяч, педагог, етнограф, краєзнавець. Чотириюрідний брат Михайла Грушевського.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 — 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Юрій Кміт (псевдоніми і криптоніми: Задуманий, Ю., К., Ю. К.,1872 — 1946) — український письменник і публіцист, етнограф Бойківщини та літературознавець, громадський діяч і священник УГКЦ.
Йосип Гаврилович Пеленський (1879 — 1957) — український історик, мистецтвознавець, професор, дійсний член НТШ.
о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ.
Рік: 1909
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 240
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,480 кг
Записки НТШ кн. II, Т. LXXXVIII (Антикварна книга 1909 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXXVIII тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Студії з історії церковної унії, написав Богдан Бучинський: II. Митр. Григорій - с. 5 - 22
- 3. Виговщина і Гадяцький трактат, написав Василь Герасимчук: III. Бунт Пушкара (далї буде) - с. 23 - 50
- 4. Українські драматичні вистави в Галичинї в першій половинї XIX столїтя (Замітки й матеріяли), подав Михайло Возняк (докінченнє) - с. 51 - 93
- 5. Причинки до історії 1848 р., подав Іван Франко - с. 94 - 117
- 6. Причинки до історії руського духовенства в Галичинї від 1820 до 1853 р., подав Михайло Зубрицький - с. 118 - 150
- 7. Miscellanea: а) Угро-руський співанник Івана Грядилевича, под. В. Гнатюк; б) Панщинні повинности у Верховинї, под. т. Ревакович; в) До історії видання Номисової збірки: »Українські приказки, прислівя і таке инше«, Спб., 1864, под. М. Возняк - с. 151 - 180
- 8. Наукова хронїка: Нові видання по біблїоґрафії українсько-білоруських стародруків, под. Іван Кревецький - с. 181 - 197
- 9. Біблїоґрафія (рецензії та справоздання, под. Іван Кревецький) - с. 181 - 197
- 10. Оголошення - с. 244
Видання буде цікаве всім історикам, релігієзнавцям, культурологам, музикознавцям, етнографам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. II, Т. LXXXVIII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Богдан Бучинський (1883 — 1907) — український історик.
Василь Іванович Герасимчук (1880 — 1944) — український історик.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ.
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки.
Тит Ревакович (1846 — 1919) — український галицький суддя та громадський діяч.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 — 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Рік: 1909
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,480 кг
Записки НТШ кн. VI, Т. XCII (Антикварна книга 1909 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст XCII тому
- 1. Передмова - с. 1
- 2. Зміст тому - с. 3 - 4
- 3. Портрет Мазепи - с. 5 - 6
- 4. Шведсько-український союз 1708 р., написав Михайло Грушевський - с. 7 - 20
- 5. Глухів і Лебедин (1708 - 1709), подав Олександр Грушевський - с. 21 - 65
- 6. Із записок Каролинцїв про 1708/9 р., подав Стефан Томашівський - с. 66 - 92
- 7. Орлик у Швеції, написав Альфред Єнсен - с. 93 - 169
- 8. Родина Войнаровських в Швеції, написав Альфред Єнсен - с. 93 - 169
- 9. Листи Петра Великого до Адама Сїнявського, подав Стефан Томашівський - с. 194 - 238
- 10. Miscellanea: а) Три листи Мазепи до Зиґмунта Ґалецкого, под. А. Єнсен; б) З донесень австрийського посла Плєйера в Москві 1708 - 1709, под. С. Томашівський; в) Мазепа й автрийська полїтика, под. С. Томашівський - с. 239 - 245
- 11. До портрета Мазепи, подав М. Грушевський - с. 246 - 248
- 12. Оголошення - с. 249 - 254
Видання буде цікаве всім історикам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. VI, Т. XCII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Олександр Сергійович Грушевський (1877 — імовірно 1942) - український історик, дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради. Брат Михайла Грушевського. Жертва сталінського терору.
Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ.
Альфред Антон Єнсен (1859 — 1921) — шведський історик, слов'янознавець, перекладач, симпатик українського національного відродження, дійсний член НТШ у Львові і Українського Наукового Товариства в Києві.
Рік: 1909
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 254
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,480 кг
Записки НТШ Т. CLV (Антикварна книга 1937 року)
5000 грн.
Антикварне видання з філології та історії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка том CLIII" - це унікальний часопис товариства, у якому зібрані праці науковців філологічної секції під редакцією Василя Сімовича.
Зміст CLV тому
- 1. Степан Смаль-Стоцький: Питання про східньо-слов'янську прамову - с. 1 - 5
- 2. Кирило Студинський: Карел Ербен і Яків Головацький - с. 6 - 28
- 3. Філарет Колесса: Формули закінчення в українських народніх думах у зв'язку з питанням про наверстування дум - с. 29 - 67
- 4. Михайло Тершаковець: Нові Kopitariana - с. 69 - 106
- 5. Іларіон Свєнціцький: Мовні ознаки пам'яток українського письменства домонгольської доби - с. 107 - 108
- 6. Ярослав Гординський: Станіслав Виспянський і Україна - с. 109 - 130
- 7. Аґенор Артимович: Потенціяльність мови - с. 131 - 138
- 8. Василь Сімович: Про поголоснене українське „л“ - с. 139 - 152
- 9. Лука Луців: Авґуст Харамбашіч і Тарас Шевченко - с. 153 - 172
- 10. Іван Панькевич: Відношення південно-карпатських говорів української мови до всіх инших українських говорів, і передовсім до південно-карпатських - с. 173 - 189
- 11. Теоктист Пачовський: Відгуки „Źywotów Świętych“ П. Скарґи в „Четьїх-Минеях“ Дм. Тупталенка - с. 191 - 202
- 12. Іван Зілинський: Взаємини між українською та польською мовою - с. 203 - 215
- 13. Ярослав Рудницький: У справі девербативів із наростками - ище, -исько у слов'янських мовах - с. 217 - 222
- 14. Василь Лев: Іван Франко та польські позитивісти - с. 223 - 230
- Некрологи: Аґенор Артимович - с. 231 - 233
Володимир Перетц - с. 234 - 238
- Бібліографія - с. 239 - 368
Цей том видано за допомогою Міністерства В. і О. у Варшаві.
Видання буде цікаве всім філологам, історикам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ Т. CLV
Автор: Василь Іванович Сімович (1880 — 1944) — український мовознавець, філолог і культурний діяч, дійсний член НТШ.
Степан Йосипович Смаль-Стоцький (1859 — 1938) — український мовознавець і педагог, літературознавець (один із перших теоретиків українського віршування); визначний громадсько-політичний, культурний, економічний діяч Буковини.
Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал, 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч, доктор філософії, академік ВУАН.
Філарет Михайлович Колесса (1871 — 1947) — український етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Дійсний член НТШ, ВУАН. Засновник українського етнографічного музикознавства.
Михайло Іванович Тершаковець (1883 — 1978) — український історик літератури і педагог.
Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ.
Ярослав Антонович Гординський (криптоніми – Я.А.Г., Яр.Горд., Г-й, Я.Г., 1882 – 1939) – літературознавець, письменник, перекладач, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ.
Агенор Артимович (1879 — 1935) — український мовознавець, класичний філолог, громадсько-політичний діяч.
Лука Юрійович Луців (1895 — 1984) — доктор філософії, член НТШ; український журналіст, літературознавець, літературний критик.
Іван Артемович Панькевич (1887 — 1958) — український мовознавець, етнограф, педагог, громадський діяч.
Теоктист Іванович Пачовський (1907 — 1984) — вчений у галузі філології, педагог.
Іван Михайлович Зілинський (1879 — 1952) — український мовознавець, фольклорист, дослідник лемківських говірок, дійсний член НТШ.
Ярослав Рудницький (1910 — 1995) — український канадський славіст, мовознавець, науковий і громадський діяч, літературознавець, фольклорист. Президент Української вільної академії наук.
Василь Михйлович Лев (1903 — 1991) — український мовознавець та історик літератури, професор, доктор, педагог. Професор Львівського державного університету, УВУ та Українського католицького університету в Римі. Дійсний член НТШ у США.
Рік: 1937
Накладом Товариства
Сторінок: 368
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 2,5
Вага: 0,610 кг
Записки НТШ Т. CLIII (Антикварна книга 1935 року)
6000 грн.
Антикварне видання з філології та історії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка том CLIII" - це унікальний часопис товариства, у якому зібрані праці науковців філологічної секції під редакцією Ярослава Гординського.
Зміст CLIII тому
- 1. Михайло Возняк: Хто ж автор т. зв. Літопису Самовидця? - с. 1 - 81
- 2. Ярослав Гординський: Сучасне франкознавство - с. 83 - 97
- 3. Володимир Безушко: Віл'єм Шекспір - республіканець? - с. 99 - 163
- 4. Іван Огієнко: Загублена українська грамота половини XV в. - с. 165 - 174
- 5. Михайло Возняк: З української лірики XVII в. - с. 175 - 184
- 6. Михайло Возняк: Два „старосвітські отченаші“ з часу Шашкевича - с. 184 - 185
- 7. Кирило Студинський: Псевдопосланіє Маркіяна Шашкевича - с. 189 - 207
- 8. Кирило Студинський: Галичани в гостині у Михайла Максимовича 1872 р. - с. 209 - 233
Цей том видано за допомогою Міністерства В. і О. у Варшаві.
Видання буде цікаве всім філологам, історикам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ Т. CLIII
Автор: Ярослав Антонович Гординський (криптоніми – Я.А.Г., Яр.Горд., Г-й, Я.Г., 1882 – 1939) – літературознавець, письменник, перекладач, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Володимир Васильович Безушко (1894 — 1980) — український літературознавець, перекладач, педагог, дійсний член НТШ і УВАН.
Митрополит Іларіон (світське ім'я Іван Іванович Огієнко, 1882 — 1972) — український науковець, єпископ ППЦ, предстоятель УГПЦК, політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог, дійсний член НТШ.
Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал, 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч, доктор філософії, академік ВУАН.
Рік: 1935
Накладом Товариства з друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 233
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,430 кг