Антикварні книги на подарунок

Топ продажів

Твори. Том 2 /Я. І. Щоголів/ (Антикварне видання 1930 року)

6750 грн.
Класичне видання української літератури. Другий том "Творів" українського поета Я. Щоголіва під назвою "Слобожанщина" містить у собі поезії, написані українською мовою, яка була поширена у регіонах Полтавщини та Харківщини. "Слобожанщина" - це друга й остання збірка Щоголіва. До цієї збірки увійшли його поезії, які він писав з 1883 року. Оригінальне видання "Слобожанщини" було видано ще за життя Я. Щоголіва. Автор, тяжко хворіючи, наприкінці свого життєвого шляху ще встиг побачити своє надруковане творіння. Наскрізною ниткою через його поезії проходила тема самоти та суму, і, водночас, любов до людей і глибоке розуміння людського горя пронизували його твори. Видання сподобається усім любителям класичної української літератури, цінителям поезії, поетам-романтикам і колекціонерам антикваріату. Назва: Твори. Том 2. Автор: Яків Іванович Щоголев (рідше Щоглів, Щоголів; 1824 — 1898) — український поет, представник українського романтизму. Рік: 1930 Харків, Державне видавництво України Сторінок: 170 довжина 21 ширина 15 товщина 1 Вага: 0,190 кг Присутні печатки неіснуючих бібліотек.
Додати до списку бажань
Додати в кошик

Твори. Том IV /М. Л. Кропивницький/ (Антикварне видання 1930 року)

5200 грн.
Класичне видання української літератури. "Твори. Том IV" - збірник п’єс видатного українського драматурга Марка Кропивницького, іменем якого названо один із обласних центрів України. Зміст - Чмир (Чумазий) - с. 5 Дія перша- с. 7 Дія друга - с. 24 Дія третя - с. 37 - Олеся - с. 55 Дія перша - с. 57 Дія друга - с. 85 Дія третя - с. 112 Дія четверта, картина перша - с. 127 картина друга - с. 135 - Глум і помста - с. 153 Дія перша - с. 155 Дія друга - с. 171 Дія третя - с. 182 Дія четверта - с. 194 Дія п'ята - с. 201 - Джигун - с. 213 Дія перша - с. 215 Дія друга - с. 232 Дія третя - с. 249 - Примітки та додатки - с. 265 І. Чмир - с. 267 ІІ. олеся - с. 284 ІІІ. Глум і помста - с. 300 ІV. Джигун - с. 339 Видання сподобається усім любителям класичної української драматургії та колекціонерам антикваріату. Назва: Твори. Том IV. Автор: Марко Лукич Кропивницький (1840 — 1910) — український письменник, драматург, театральний режисер і актор. З іменем Кропивницького пов'язані створення українського професійного театру на підросійській частині України й наступний етап розвитку реалістичної драматургії. На його честь також було перейменовано Кіровоград. Рік: 1930 Харків, Київ. Державне видавництво України Сторінок: 345 довжина 21 ширина 14 товщина 1,5 Вага: 0,320 кг Присутні печатки неіснуючих бібліотек. Багато нерозрізаних сторінок
Додати до списку бажань
Додати в кошик

Твори. Том I, том II /М. Черемшина/ (Антикварне видання 1937 року)

11800 грн.
Класика української літератури. Тексти "Творів" Марка Черемшини дуже наближені до фольклорного жанру. Читачу пропонуються два томи зібрання його творів, у яких автор чуттєво і яскраво зобразив життя українського народу. Тексти М. Черемшини проникають у саме серце, викликають незабутні враження та щиру зацікавленість. У виданні збережено оригінальний мовостиль автора, а в примітках на кожній сторінці подано пояснення певних малозрозумілих та рідковживаних слів. Видання сподобається усім любителям класичної української прози, фольклористам та колекціонерам антикваріату. Назва: Твори. Том I, том II. Автор: Марко Черемшина (справжнє ім'я: Іван Юрійович Семанюк, 1874 — 1927) — український письменник і громадський діяч, адвокат, доктор права. Рік: 1937 Львів, Видавництво "Ізмарагд" Сторінок: 205 та 245 довжина 20 ширина 13 товщина 3,5 Вага: 0,520 кг Присутні печатки неіснуючих бібліотек. Багато нерозрізаних сторінок
Додати до списку бажань
Додати в кошик

Твори. Том 1 /Г. Григоренко/ (Антикварне видання 1918 року)

7600 грн.
Класика української літератури. Грицько Григоренко - Олександра Євгенівна Судовщикова-Косач - українська письменниця та дружина брата Л. Українки. Її "Твори. Том 1" - видання, яке побачило світ ще за життя письменниці. Зміст - Батько - с. 194 - Божевільна - с. 164 - Доля - с. 96 - Ось яка "сторія" - с. 18 - Сватання - с. 3 - Старий молодий - с. 40 - Хівря язиката - с. 67 - Хто - кого? - с. 123 - Чи по правді? - с. 231 Видання сподобається усім любителям класичної української літератури та колекціонерам антикваріату. Назва: Твори. Том 1. Автор: Грицько Григоренко (Олександра Євгенівна Судовщикова-Косач, 1867 — 1924) — українська письменниця, перекладачка, феміністка та громадська діячка. Учасниця літературного гуртка «Плеяда». Подруга і сподвижниця Лесі Українки та Олени Пчілки. Рік: 1918 Київ, Видання Т-ва "Час" у Київі Сторінок: 251 довжина 22 ширина 16 товщина 1,5 Вага: 0,230 кг Присутні печатки неіснуючих бібліотек. Багато нерозрізаних сторінок
Додати до списку бажань
Додати в кошик

Твори. Том 4 /О. П. Стороженко/ (Антикварне видання 1931 року)

6800 грн.
Класика української літератури. Четвертий том творів О. Стороженка складається з двох частин. У першу входить белетристика, а в другу - бібліографічні та біографічні матеріали. Найбільше оповідань у цьому виданні присвячено селянському побуту українців, зокрема, тут є одне з найкращих оповідань О. Стороженка - "Матусине благословення". У другій частині книги, серед інших цікавих бібліографічних і біографічних матеріалів, читач може знайти маловідомі офіційні документи з фамільного архіву та надзвичайно цікаві листи. Видання сподобається усім любителям класичної української прози, етнографам та колекціонерам антикваріату. Назва: Твори. Том 4. Автор: Олекса Петрович Стороженко (1805 — 1874) — український письменник, етнограф, драматург. За професією - слідчий-криміналіст, військовий. Рік: 1931 Харків, Література і мистецтво Сторінок: 289 довжина 21 ширина 15,5 товщина 2 Вага: 0,400 кг присутні печатки неіснуючих бібліотек
Додати до списку бажань
Додати в кошик

Твори /О.-Ю. Федькович/ (Антикварне видання 1929 року)

6200 грн.
Класика української літератури. Осип-Юрій Федькович - один із найталановитіших поетів та письменників Гуцульщини. Його "Твори" написані вишуканою гуцульською українською мовою з деякими редакторськими змінами та примітками. У своїх поезіях О.-Ю. Федькович описує життя гуцулів і свій край, але тематика його творів загальнолюдська та загальноукраїнська. Видання сподобається усім любителям класичної української прози, етнографам та колекціонерам антикваріату. Назва: Твори. Автор: Осип Юрій Федькович (псевдоніми: Гуцул-Невір, Юрій Коссован, О. Ф. та ін., 1834 — 1888) — український письменник-романтик, передвісник українського національного відродження Буковини. Рік: 1929 Київ, Державне видавництво України Сторінок: 338 довжина 21 ширина 15 товщина 2 Вага: 0,390 кг присутні печатки неіснуючих бібліотек
Додати до списку бажань
Додати в кошик
"Записки НТШ кн. IV, Т. CX", Михайло Грушевський автор - фото №1

Записки НТШ кн. IV, Т. CX (Антикварна книга 1912 року)

5500 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст CX тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. Студії над українськими народнїми піснями, подає Іван Франко. Додатки й поправки (далї буде) - с. 5 - 30 - 3. Чуднівська кампанїя 1660 р., студії Василя Герасимчука (далї буде) - с. 31 - 54 - 4. З житя українського духовенства львівської епархії в другій половинї XVIII в., подала Мелянїя Бордун. Докінченнє (Матеріяли) - с. 55 - 100 - 5. Поґодін і Зубрицький, написала Евстахія Тишинська - с. 101 - 122 - 6. Григорій Ількевич як етноґраф, написав Андрій Франко (докінченнє слїдує) - с. 123 - 156 - 7. Miscellanea: а) Дрогобицька служебна Минея з р. 1563, под. І. Франко; б) Жебрацькі благальницї, под. В. Гнатюк; в) До історії української наукової і просвітної орґанїзації в Галичинї 1848 р., под. М. Возняк - с. 157 - 182 - 8. Наукова Хронїка: Нова історія Османів, под. А. Клюк - с. 183 - 192 - 9. Біблїоґрафія (оцїнки, реферати, замтіки): преісторія, антропольоґія, археольоґія й історія штуки, історія полїтична і культурна, лїтература, мова (реєстр ширших обговорень див. с. 247) - с. 193 - 248 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, літературознавцям, антропологам, археологам, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. IV, Т. CX Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Василь Іванович Герасимчук (1880 — 1944) — український історик. Меланія Бордун (Бордунівна М., 1886 — 1968) — історик церковного життя в Галичині, бібліотекар, член НТШ. Евстахія Тишинська (1872 — 1944) — галицька громадська діячка та педагог. Андрі́й Іванович Франко (1887 — 1913) — український філолог, фольклорист, етнограф, перекладач. Найстарший син Івана Франка, його помічник і секретар. Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки. Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство. Рік: 1912 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 248 Розміри,см.: довжина 24.5 ширина 17 товщина 2 Вага: 0,560 кг
Додати до списку бажань
Додати в кошик
"Записки НТШ кн. IV, Т. LXXXIV", Михайло Грушевський автор - фото №1

Записки НТШ кн. IV, Т. LXXXIV (Антикварна книга 1908 року)

6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Том присвячено пам'яті Володимира Антоновича. Зміст LXXXIV тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. Проба автрийського посередництва між Хмельницьким і Польщею, написав Мирон Кордуба - с. 5 - 32 - 3. Угорщина і Польща на початку XVIII в., написав Стефан Томашівський (дальше) - с. 33 - 87 - 4. Травестована Енеїда Міхелїса, написав Ярослав Гординський - с. 88 - 97 - 5. Іван Вагилевич як проповідник, причинок до зносин Галичан з Росією перед 1849 р. і до історії української проповіди, подав Іляріон Свєнцїцкий - с. 98 - 110 - 6. Авторство Марка Вовчка, подав Василь Доманицький - с. 111 - 171 - 7. Miscellanea: а) Українські питання-відповіди, под. В. Перетц; б) Галицькі священники в Холмщинї, под. М. Зубрицький; в) Кн. Ян-Тадеуш Любомірский, нап. М. Грушевський - с. 172 - 184 - 8. Наукова хронїка: Національні відносини Галичини, реф. В. Панейко - с. 185 - 202 - 9. Біблїоґрафія (рецензії та справоздання, зміст на с. 242) - с. 203 - 243 - 10. Оголошення - с. 244 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. IV, Т. LXXXIV Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Мирон Михайлович Кордуба (1876 — 1947) — український історик, державник, учений, публіцист, письменник. Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ. Ярослав Дмитрович Антонович-Горднський (1882 — 1939) — український літературознавець, історик літератури, перекладач, педагог. Дійсний член НТШ і доктор філології. Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ. Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор. Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої та середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів. о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ. Василь Лукич Панейко (1883 — 1956) — український дипломат і журналіст, редактор газети «Діло». Рік: 1908 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 244 Розміри,см.: довжина 25 ширина 17,5 товщина 1,5 Вага: 0,480 кг
Додати до списку бажань
Додати в кошик
"Записки НТШ кн. I, Т. LXXXII", Михайло Грушевський автор - фото №1

Записки НТШ кн. I, Т. LXXXII (Антикварна книга 1908 року)

6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Том присвячено пам'яті Володимира Антоновича. Зміст LXXXII тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. Присвята і портрет В. Антоновича - с. 5 - 6 - 3. Памяти Володимира Антоновича, написав Михайло Грушевський - с. 7 - 9 - 4. Надгробні хрести на Українї, написав Кость Широцький (з рисунками) - с. 10 - 29 - 5. Нові матеріяли до історії українського вертепа, подав Др. Іван Франко (з образком) - с. 30 - 52 - 6. Проєкт правописи Івана Жуківського на зїздї »руських учених«, подав Михайло Возняк - с. 53 - 86 - 7. Польські конспірації серед руських питомцїв і духовенства в Галичинї в рр. 1831 - 1846, студія Дра Кирила Студинського (кінець) - с. 87 - 177 - 8. Miscellanea: а) Причинок до історії »свобідних маєтностей«, под. В. Барвинський; б) Рукопись Бродовича: “Widok przemocy”, под. Ів. Шпитковський; в) Із історії галицької лїтератури: I. Дві піснї А. Якубинського про самбірську Богородицю з 1770 р.; II. Загадкова польська пісня в українськім перекладї, под. Др. В. Щурат - с. 178 - 188 - 9. Наукова хронїка: Антропольоґічні й археольоґічні часописи за 1906 р., огляд Дра З. Кузелї (к. б.) - с. 189 - 205 - 10. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 240) - с. 206 - 242 - 11. Оголошення - с. 243 - 244 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, антропологам, археологам, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. I, Т. LXXXII Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Володимир Боніфатійович Антонович (1834 — 1908) — український історик, археолог, етнограф, археограф, статський радник, доктор наук, професор. Костянтин Віталійович Широцький (Кость Широцький або Шероцький, псевдонім К. Ладиженко) (1886 — 1919) — український мистецтвознавець, фольклорист, політичний та громадський діяч. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство. Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал, 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч, доктор філософії, академік ВУАН. Іван-Юліян Владиславович Шпитковський (1880 — 1969) — український галицький історик і педагог, краєзнавець, музейник. Дійсний член НТШ. Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач. Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч. Рік: 1908 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 244 Розміри,см.: довжина 25 ширина 17,5 товщина 1,5 Вага: 0,510 кг
Додати до списку бажань
Додати в кошик
"Записки НТШ кн. I, Т. LXXXI", Михайло Грушевський автор - фото №1

Записки НТШ кн. I, Т. LXXXI (Антикварна книга 1908 року)

6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LXXXI тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. Слово про збуренє пекла. Українська пасійна драма, написав Др. Іван Франко - с. 5 - 50 - 3. Невідомі вірші єромонаха Климентія (з поч. XVIII в.), подав Василь Доманицький - с. 51 - 126 - 4. Урядові заходи против холєри в 1831 р. подав Михайло Зубрицький - с. 127 - 133 - 5. Азбучна статя Миколи Кмицикевича з р. 1834, подав Др. Василь Щурат - с. 134 - 144 - 6. Микола Дашкевич (1852 † 20. I. 1908), написав Михайло Грушевський - с. 145 - 150 - 7. Miscellanea: а) Причинки до історії Мазепинщини, под. С. Томашівський; б) До історії закріпощення селянства в Лївобічній Україні, под. В. Барвинський; в) Із кореспонденції Р. Моха, под. М. Возняк - с. 151 - 171 - 8. Наукова хронїка: Студії А. Петрова до історії Угорської Руси, нап. С. Томашівський - с. 172 - 179 - 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 206) - с. 180 - 207 - 10. Показчик до тт. LXXV - LXXX Записок Наук. Тов. ім. Шенвченка - с. 208 - 222 - 11. Зміст тт. I - LXXX Записок (по нїмецьки) - с. 223 - 234 - 12. Оголошення - с. 235 - 240 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. I, Т. LXXXI Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор. о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ. Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач. Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ. Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство. Рік: 1908 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 240 Розміри,см.: довжина 25 ширина 17,5 товщина 1,5 Вага: 0,460 кг
Додати до списку бажань
Додати в кошик
"Записки НТШ кн. III, Т. LXXXIII", Михайло Грушевський автор - фото №1

Записки НТШ кн. III, Т. LXXXIII (Антикварна книга 1908 року

6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LXXXIII тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. Студії над українськими народнїми піснями, подає Іван Франко - с. 5 - 30 - 3. Причинки до студій над писаннями Лаврентія Зазанія, написав Михайло Возняк - с. 31 - 88 - 4. Угорщина і Польща на початку XVIII в., написав Стефан Томашівський - с. 89 - 133 - 5. Причинки до історії Коліївщини, V: Тринїтарський мемуар про Колїївщину, подав Іван Шпитковський - с. 134 - 157 - 6. З сорокових років, студії Олександра Грушевського: »Повѣсть объ украинскомъ народѣ« Кулїша - с. 158 - 168 - 7. Miscellanea: а) Дві замітки до тексту найдавнїйшої лїтописи, под. І. Франко; б) З сїльського архіва, под. І. Франко; в) Ukrainica в альбомі Н. Гербеля, под. В. Доманицький - с. 169 - 184 - 8. Наукова хронїка: Антропольоґічні й археольоґічні часописи за 1906 р., огляд Зенона Кузелї (кінець) - с. 185 - 198 - 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 237) - с. 199 - 238 - 10. Оголошення - с. 239 - 240 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки кн. III, Т. LXXXIII Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство. Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ. Іван-Юліян Владиславович Шпитковський (1880 — 1969) — український галицький історик і педагог, краєзнавець, музейник, дійсний член НТШ. Олександр Сергійович Грушевський (1877 — імовірно 1942) — український історик, дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради, брат Михайла Грушевського. Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор. Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч. Рік: 1908 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 240 Розміри,см.: довжина 25 ширина 17,5 товщина 1,8 Вага: 0,480 кг
Додати до списку бажань
Додати в кошик
"Записки НТШ кн. V, Т. LXXXV", Михайло Грушевський автор - фото №1

Записки НТШ кн. V, Т. LXXXV (Антикварна книга 1908 року)

6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LXXXV тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. До історії вертепної драми. Замітки й матеріяли, подає Володимир Перетц - с. 5 - 20 - 3. Студії з історії церковної унії, написав Богдан Бучинський. I, Ісидорова унїя (кінець буде) - с. 21 - 42 - 4. Угорщина і Польща на початку XVIII в., написав Стефан Томашівський (дальше) - с. 43 - 80 - 5. З сорокових років, студії Олександра Грушевського. 2. П. Кулїша »Украина. Одъ початку Вкраины до батька Хмельницького« - с. 81 - 105 - 6. Листи мінїстра Фльоріяна Зємялковского до еп. Івана Ступницького, подав Кирило Студинський - с. 106 - 133 - 7. Miscellanea: а) До історії панславізму, под. С. Томашівський; б) Вірша на київських ченцїв, под. В. Доманицький; в) Віршована лєґенда про рицаря і смерть, под. В. Гнатюк - с. 134 - 158 - 8. Наукова хронїка: Етноґрафія в західно-европейських часописях за 1906 р., подає Др. Зенон Кузеля (кінець буде) - с. 159 - 190 - 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 237) - с. 191 - 238 - 10. Оголошення - с. 239 - 240 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки кн. V, Т. LXXXV Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої та середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів. Богдан Бучинський (1883 — 1907) — український історик. Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ. Олександр Сергійович Грушевський (1877 — імовірно 1942) — український історик, дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради, брат Михайла Грушевського. Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал, 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч, доктор філософії, академік ВУАН. Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор. Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки. Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч. Рік: 1908 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 248 Розміри,см.: довжина 25 ширина 17,5 товщина 1,5 Вага: 0,460 кг
Додати до списку бажань
Додати в кошик