Збірка художніх творів. Діаспорне видання. «Юрій Тис у своїй збірці "Маркіза" подає читачам 18-те стоpiччa, помазепинські роки, роки першої великої еміґрації на Захід, роки великої руїни нашої Батьківщини й безпереривну боротьбу українського народу, як на рідних землях так і на еміґрації. Байдуже якою зброєю воюють, герої оповідань у боротьбі за краще майбутнє, бо, кожна зброя добра, коли вона приносить народові пошану для його батьківщини й віру в її визволення.» Зміст: - Маркіза - Нарциз - Записки гетьманського канцеляриста - Містерія полтавської ночі «Маркіза. Історичні оповідання» Автор: Юрій Тис Видавництво: Видавець Іван Тиктор, Клюб Приятелів Української Книжки, Вінніпеґ, 1954 Мова: українська Сторінок: 125

Художнє оповідання. Діаспорне видання. «Давним-давно в Україні стояв хутір, а в тому хуторі проживав козак Данило Чабан із жінкою та дітьми. Хутір цей, де вони жили, такий, що кращого не бажав би собі найбільш вигадливий чоловік. Дістався він Данилові, перейшовши через руки Бог-зна скількох прадідів та прабабок, а звісно ж кожному, що де оселиться українець з українкою, там зараз зацвіте вишневий садочок коло білої хатини, запахнуть усякі квітки, простелються криві стежечки по степу та гаю та розлягатимуться мелодійні пісні — то можете уявити собі, який то садок був, викоханий стількома поколіннями Чабанів, яка то сила квіток, скільки улюблених куточків і в степу і в лісі і на сумежній луці, та яке то багатство пісень!» Книга містить відбиток екслібрису «Wasyl Mykytyn 12451 Pebble Beach Dr. Sun City, AZ. 85351-3365 U.S.A.» «Степовий гість. Оповідання козацьких часів» Автор: Марко Вовчок (1833-1907) - письменниця демократичного напряму, класик української літератури. Народилася в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у збіднілій дворянській сім’ї. Виховувалася в приватному пансіоні в Харкові, після закінчення якого у 1848 році оселяється у тітки в м. Орлі. У 1851 році одружилася із засланим до Орла за участь у діяльності Кирило-Мифодієвського товариства студентом Київського університету Панасом Марковичем та виїхала з ним до України. Проживаючи в 1851 — 1858 рр. у Чернігові, Києві, Немирові на Вінниччині вивчила життя, культуру, мову українського народу. У 1859 — 1867 рр. перебувала за кордоном. Після повернення з-за кордону зближується з видавцями «Отечественных записок», веде в цьому журналі рубрику зарубіжної літератури, публікує свої оригінальні твори й переклади. У 1867 — 1878 рр. найяскравіше виявився талант письменниці як російського романіста.24 травня 1870-го року Марко Вовчок підписала контракт з петербурзьким видавцем Звонарьовим про укладання нею та редагування ілюстрованого місячника «Переводы лучших иностранных писателей». Скликаний третейський суд з 19 літераторів визнав Вовчок винною у плагіаті. Після цього випадку, який осоромив письменницю, вона переїхала жити в глушину — в маєток своїх знайомих у Тверській губернії. Померла 28 липня 1907 в м.Нальчик на Кавказі, де і похована. Видавництво: «Бистриця», Мінден, 1948 Мова: українська Сторінок: 19