- 1. Історія
- 2. Етнографія
- 3. Місце видання
- 4. Книги з автографом чи екслібрисом
- 5. Антикварні книги
- 6. Сучасні видання
- 7. Діаспоріана
- 8. Література для дітей
- 9. Художня література
- 10. Кулінарна історія
- 11. Сільське господарство та промисловість
- 12. Книги Видавництва РВВ
Антикварні книги на подарунок
Топ продажів
Записки НТШ кн. VI, Т. L (Антикварна книга 1902 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст L тому
- 1. Два селянські контракти купна-продажі з початку XVI в., подав Михайло Грушевський - с. 1 - 6
- 2. Др. остап Терлецький, спомини й матеріяли дра Івана Франка - с. 1 - 64
- 3. Пісенні новотвори в українсько-руській народній словесности, подав Володимир Гнатюк (Конець буде) - с. 1 - 37
- 4. Miscellanea: а) Микита Мелешко, незвісний панеґірист XVII в., под. Ол. Сушко; б) Парцеляция війтівства поміж підданих села Мшанця 1788 р., под. М. Зубрицький; в) Тадей Рильський, некрольоґічна згадка і г) До некрольоґу Остапа Терлецького, под. М. Грушевський - с. 1 - 15
- 5. Наукова хронїка: Огляд часописей за р. 1901 - Часописи видавані поза Україною - с. 1 - 22
- 6. Біблїоґрафія (рецензиї й справоздання, зміст на с. 46) - с. 1 - 48
Видання буде цікаве всім історикам, філологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. VI, Т. L
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки.
Олександр Сушко (1880 — 1966) — український історик, журналіст, громадський діяч.
о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ.
Рік: 1902
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: -
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1
Вага: 0,250 кг
Записки НТШ кн. IV, Т. LXVI (Антикварна книга 1905 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXVI тому
- 1. Сьвятий Климент у Корсунї, Причинки до історії старо-руської лєґенди, написав Др. іван Франко. XI. Культ св. Климента в Мораві й на Руси - с. 257 - 281
- 2. Іще до "Чуда св. Климента папи римського", замітки до розвідки дра Франка, Михайла Грушевського - с. 1 - 3
- 3. Огляд української лєксикоґрафії, написав Борим Грінченко - с. 1 - 30
- 4. З лїтературної спадщини Василя Ільницького, подав іван Созанський - с. 1 - 59
- 5. Miscellanea: а) Лист Ол. Гатцука до Мікльошіча, под. З. Кузеля; б) "Литературный споръ" в Холмщинї 1871 р., под. І. Крипякевич; в) Данило Мордовець, некрольоґічна замітка, под. М. Грушевський - с. 1 - 8
- 6. Наукова хронїка: Огляд часописей за 1904 р. - Часописи українсько-руські (зміст на с. 54) - с. 1 - 15
- 7. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 54) - с. 1 - 54
Видання буде цікаве всім історикам, релігієзавцям, філологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. IV, Т. LXVI
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Борис Дмитрович Грінченко (1863 — 1910) — український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч. Редактор низки українських періодичних видань, автор фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих, педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови та літератури. Укладач чотиритомного тлумачного «Словаря української мови».
Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ.
Рік: 1905
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: -
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1
Вага: 0,330 кг
Записки НТШ кн. VI, Т. LXVIII (Антикварна книга 1905 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXVIII тому
- 1. Сьвятий Климент у Корсунї, причинки до історії староруської лєґенди, написав Др. Іван Франко. XII. Память про св. Климента в зах. Европі. Додатки. (Конець) - с. 281 - 310
- 2. Угорський король Матвій Корвін в славянській устній словесности, розбір мотивів звязаних з його іменем, написав Зенон Кузеля. VI. Матвій Корвін у Словінцїв (Далї буде) - с. 55 - 82
- 3. Короледворська рукопись в перекладї Маркіяна Шашкевича (текст з поясненнями й замітками автора), подав Михайло Тершаковець - с. 1 - 43
- 4. Miscellanea: а) Варіянт байки Хмельницького, под. Ів. Крипякевич; б) Володимир Лесевич - Іван Рудченко (некрольоґічні замітки), в) Аристарх Крижановський (некрольоґ), написав М. Грушевський - с. 1 - 9
- 5. Наукова хронїка: Огляд часописей за р. 1904 (реєстр обговорених часописей на с. 39 Біблїоґрафії) - с. 1 - 40
- 6. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання) (реєстр обговорених праць на с. 41) - с. 1 - 42
Видання буде цікаве всім історикам, філологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. VI, Т. LXVIII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Михайло Іванович Тершаковець (1883 — 1978) — український історик літератури та педагог.
Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ.
Рік: 1905
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: -
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1
Вага: 0,330 кг
Записки НТШ кн. V, Т. LXVII (Антикварна книга 1905 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXVII тому
- 1. Матеріали до історії української лїтературної мови, подав Володимир Перетц (з 3 факсімілє рукописи) - с. 1 - 32
- 2. Причинки до пізнання етноґрафічної теріторії Угорської Руси, тепер і давнїйше, подає С. Томашівський, I - c. 1 - 18
- 3. Угорський король Матвій Корвін в славянській устній словесности, розбір мотивів звязаних з його іменем, написав Зенон Кузеля, I - V (Далї буде) - с. 1 - 55
- 4. Miscellanea: а) Де був Демян тисяцьким (причинок до історії урядів в Галичинї першої полов. XIII в.), под. І. Крипякевич; б) Апокріф про Сивілю, под. Я. Гординський; в) До галицько-угорських відносин 1848 - 9 р., под. Т. Ревакович - с. 1 - 8
- 5. Наукова хронїка: а) Дневник Вєлєвіцкого як жерело до української історії, Ф. Срібного; б) Угорське шкільництво і Русини, С. Томашівського - с. 1 - 13
- 6. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 67) - с. 1 - 68
У виданні є декілька факсиміле.
Видання буде цікаве всім історикам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. V, Т. LXVII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої й середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів.
Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ.
Ярослав Антонович Гординський (криптоніми – Я.А.Г., Яр.Горд., Г-й, Я.Г., 1882 - 1939) – літературознавець, письменник, перекладач, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ.
Тит Ревакович (1846 — 1919) — український галицький суддя та громадський діяч.
Рік: 1905
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: -
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1
Вага: 0,330 кг
Записки НТШ кн. III i IV, Т. XXXV i XXXVI (Антикварна книга 1900 року)
10000 грн.
Антикварне видання з археології, історії та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст XXXV i XXXVI томів
I. 1. Переднє слово (по нїміцьки) - с. 5 - 6
2. Резюме всїх зголошених рефератів з язикознавства й істориї лїтератури (по нїмецьки) - с. 7 - 23
3. Переднє слово (по руськи) - с. 24 - 25
II. Реферати подані в скороченю - с. 1 - 14
1. Носові звуи в словянських мовах, Олександра Барвінського - с. 3 - 5
2. Причинки до істориї угро-руської мови і лїтератури, д-ра Олександра Колсси - с. 6
3. Причинок до пізнання розвитку народньої мови в письменстві у Галицьких Русинів, Ілї Кокорудза - с. 7 - 8
4. Про наголос в українсько-руській мові, д-ра Володимира Охримовича - с. 9
5. Історичне тло Слова о полку Ігоревім, д-ра Володимира Коцовського - с. 10 - 12
6. Карпаторуське письменство XVII - XVIII вв., д-ра Івана Франка - с. 13 - 14
III. Реферати подані в цїлости:
1. Про говор долівський, написав Іван Верхратський - с. 1 - 128
2. Русини Пряшівської епархії і їх говори, написав Володимир Гнатюк - с. 1 - 70
3. Слово о Лзаревѣ воскресеніи, староруська поема на апокріфічеі теми, розвідка д-ра Івана Франка - с. 1 - 57
4. Новий причинок до студий над Іваном Вишенським - йогож - с. 1 - 4
5. Псевдо Матвієве євангелїє про уродження й дїтство Марії та його слїди в українсько-руській лїтературі - йогож - с. 1 - 32
6. Хто був автором 'Αντίῤῥησις-а?, написав др Кирило Студинський - с. 1 - 20
7. Якуб Ґаватович (Ґават), автор перших руських інтермедий з 1619 р., написав М. Павлик - с. 1 - 44
Видання буде цікаве всім історикам, філологам, релігієзавцям і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. III i IV, Т. XXXV i XXXVI
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Олександр Григорович Барвінський (1847 — 1926) — український громадсько-політичний діяч Галичини, історик, педагог.
Олександр Михайлович Колесса (1867 - 1945) — український літературознавець, мовознавець, громадсько-політичний діяч, дійсний член НТШ.
Ілля Федорович Кокорудз (крипт.: Н. К., І., І. К., Іл. К., К-к-р-з, 1857 – 1933) – педагог, громадський діяч, меценат, дійсний член НТШ.
Володимир Юліанович Охримович (1870 — 1931) — український галицький громадсько-політичний діяч, учений, журналіст, правник, дійсний член НТШ.
Володимир Миколайович Коцовський (псевд. та крипт.: Корженко, Голка, К-о, В. К., Володимир К-ський, 1860 — 1921) — український галицький літературознавець, філолог, письменник, перекладач, педагог, діяч НТШ.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Іван Григорович Верхратський (псевдоніми — Любарт Горовський, Любарт Співомир Лосун, Подоляк, Щипавка, 1846 — 1919) — український галицький натураліст, педагог, мовознавець, письменник, громадський діяч, дослідник мови та фольклору лемків. Автор приблизно 200 друкованих праць. Заклав підвалини української наукової термінології.
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки.
Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал та ін., 1868 — найімовірніше 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч.
Михайло Іванович Павлик (1853 — 1915) — український письменник, публіцист, громадський і політичний діяч, дійсний член НТШ.
Рік: 1900
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Мова: українська, німецька
Сторінок: -
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 2
Вага: 0,620 кг
Записки НТШ кн. II, Т. XXXIV (Антикварна книга 1900 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст XXXIV тому
- 1. *Сторінка з істориї сїльського духовенства (по самбірським актам XVI в.) написав Михайло Грушевський. - с. 1 - 82
- 2. Деякі причинки до поправнїйшого видання поезий Тараса Шевченка, написав Юлїян Романчук - с. 1 - 32
- 3. Miscellanea: а) Петиция до митрополїта й полєміка з за неї, под. В. Гнатюк; б) Про збірник пісень Бодянського, под. Ол. Маркевич; в) До істориї вірші на Вкраїні, под. др. І. Франко; - с. 1 - 14
- 4. Наукова Хронїка: Огляд часописей за 1899 рік - часописи українсько-руські, под. С. Томашівський - с. 1 - 8
- 5. Біблїоґрафія (рецензиї й справозданя, зміст на с. 57) - с. 1 - 58
Видання буде цікаве всім історикам, релігієзнавцям, філологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. II, Т. XXXIV
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Юліян Семенович Романчук (1842 — 1932)— довголітній політичний провідник галицьких українців, визначний громадський і культурно-освітній діяч. Член-засновник товариства «Просвіта» та довголітній його голова, один із засновників НТШ, «Рідної школи», Учительської Громади.
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки.
Олексій Іванович Маркевич (1847 — 1903) — дослідник історії України XVI—XVIII ст.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик.
Рік: 1900
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: -
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1
Вага: 0,330 кг
Записки НТШ кн. III, Т. XXIX (Антикварна книга 1899 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. У цьому томі міститься цінний історичний начерк "Україна після 1654 року", у якому розкрита політика московського уряду щодо українців з 1654 року, а також проаналізована діяльність Б. Хмельницького у складних тогочасних обставинах. Статтю до розділу "Науковї хроніки" XXIX тому під назвою "Огляд західно-европейської лїтератури по культурній і полїтичій істориї, істориї лїтератури та штуки в 1898 р." подав історик Мирон Кордуба, а стаття під назвою "Знадоби для пізнання угорско-руских говорів" була написана педагогом Іваном Верхратським. У виданні є також бібліографія, а також розділ "Miscellanea", у якому міститься некролог археолога Володимира Ястребова.
Видання буде цікаве всім історикам, філологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. III, Т. XXIX
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Григорович Верхратський (псевдоніми — Любарт Горовський, Любарт Співомир Лосун, Подоляк, Щипавка, 1846 — 1919) — український галицький натураліст, педагог, мовознавець, письменник, громадський діяч, дослідник мови та фольклору лемків. Автор приблизно 200 друкованих праць. Заклав підвалини української наукової термінології.
Мирон Михайлович Кордуба (1876 — 1947) — український історик, державник, учений, публіцист, письменник.
Рік: 1899
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: -
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1
Вага: 0,310 кг
Записки НТШ кн. I, Т. XXXIII (Антикварна книга 1900 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст XXXIII тому
- 1. Бронзові мечі з Турецького повіту (Галичина) (з рисунком), подав Михайло Грушевський - с. 1 - 4
- 2. *Про наголос в українсько-руській мові, студия д-ра Володимира Охримовича (далї буде) - с. 1 - 64
- 3. Вариянти на декотрі Шевченкові твори, подав Олександер Кониський - с. 1 - 16
- 4. Miscellanea: а) Замітка про гетьмана Сагайдачного О. Щуровського; б) Як астрийський уряд був зацїкавив ся Бойками, под. В. Гнатюк; в) Петро Лашкарьов (некрольоґ) і г) Митрофан Дикарів (некр. звістка) М. Грушевського - с. 1 - 6
- 5. Наукова Хронїка: 1) Огляд західно-европейської лїтератури й штуки за 1898 р., подає др. М. Кордуба - III. Нові часи; 2) Огляд часописей за 1898 р.: Часописи видавані по-за Україною - с. 1 - 54
- 6. Біблїоґрафія (рецензиї й справозданя, зміст на с. 45) - с. 1 - 46
- 7. З Товариства (вересень - грудень 1899 р.) - с. 1 - 5
У томі є чорно-білі ілюстраці.
Видання буде цікаве всім історикам, археологам, етнографам, філологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. I, Т. XXXIII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Володимир Юліанович Охримович (1870 — 1931) — український галицький громадсько-політичний діяч, учений, журналіст, правник, дійсний член НТШ.
Олександр Якович Кониський (1836 - 1900) — український перекладач, письменник, видавець, лексикограф, педагог, громадський діяч ліберального напряму, професійний адвокат, журналіст.
Мирон Михайлович Кордуба (1876 — 1947) — український історик, державник, учений, публіцист, письменник.
Рік: 1900
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: -
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1
Вага: 0,330 кг
Записки НТШ кн. V, Т. XLIX (Антикварна книга 1902 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст XLIX тому
- 1. Лукян Кобилиця, епізод із істориї Гуцульщини в першій половинї XIX віка, написав Др. Іван Франко - с. 1 - 40
- 2. Угроруські духовні вірші, подав Володимир Гнатюк (Вірші з Бачки й Сриму, ч. 128 - 225; покажчики;) (кінець) - с. 165 - 272
- 3. Miscellanea: а) Кілька заміток до "Чуда св. Климента, папи римського", подав М. Грушевський; б) Полтва - Полтава, подав Т. Ревакович; в) Олексїй Андрієвський, некрольоґічна замітка М. Грушевського - с. 1 - 8
- 4. Наукова хронїка: Київські мінятюри при Трірській Псалтири, написав Михайло Грушевський - с. 1 - 11
- 5. Біблїоґрафія (рецензиї й справоздання, зміст на с. 49) - с. 1 - 49
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. V, Т. XLIX
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки.
Тит Ревакович (1846 — 1919) — український галицький суддя та громадський діяч.
Рік: 1902
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: -
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1
Вага: 0,280 кг
Записки НТШ кн. II, Т. XLVI (Антикварна книга 1902 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст XLVI тому
- 1. Магдаленське майстерство на Українї, написав Хведор Вовк (з рисунками й фототипіями) - с. 1 - 12
- 2. Сьвятий Климент у Корсунї, причинки до історії староруської лєґенди, Дра Івана Франка (Далї буде) - с. 1 - 44
- 3. Угроруські духовні вірші, подав Володимир Гнатюк (Вступ. Вірші з північної Угорщини ч. 1 - 54) - с. 1 - 68
- 4. Miscellanea: а) Монах ворожбитом, под. М. Грушевський; б) Руська пісня польського аґітатора з 1848 р., под. Ф. Королевський; в) Як складають ся лєґенди, под. Олексій Маркович - с. 1 - 6
- 5. Наукова Хронїка: Огляд часописей за р. 1900 - часописи видавані по-за Україною (зміст на с. 24) - с. 1 - 24
- 6. Біблїоґрафія (рецензиї й справоздання, зміст на с. 44) - с. 1 - 44
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. II, Т. XLVI
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Федір Кіндратович Вовк (1847 - 1918) — український антрополог, етнограф, археолог, археограф, музеєзнавець, видавець і літературознавець.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки.
Рік: 1902
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: -
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1
Вага: 0,300 кг
Записки НТШ кн. III, Т. XLVII (Антикварна книга 1902 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст XLVII тому
- 1. Козак Плахта, українська народна пісня друкована в 1628 р., Дра Івана Франка (з трьома фототипіями) - с. 1 - 28
- 2. Угроруські духовні вірші, подав Володимир Гнатюк (Вірші з північної Угорщини ч. 55 - 98. Забави при мерцї. Вірші з Бачки й Сриму ч. 99 - 127). - с. 69 - 164
- 3. Памяти Олександра Лазаревського, написав Михайло Грушевський - с. 1 - 10
- 4. Miscellanea: а) Ким сьвідчив ся Отокар? проба інтерпретациї оповідання Галицько-волинської лїтописи, Б. Барвінського; б) Кілька причинків до біоґрафії Юрія Гуци (Венелїна), з нагоди столїтя його уродин подав В. Гнатюк; в) Шість листів пок. Ізидора Шараневича з рр. 1862 - 1864, подав др. І. Франко - с. 1 - 9
- 5. Наукова Хронїка: Огляд часописей за р. 1901 - Часописи українсько-руські - с. 1 - 15
- 6. Біблїоґрафія (рецензиї й справоздання, зміст на с. 45) - с. 1 - 46
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. III, Т. XLVII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки.
Богдан Олександрович Барвінський (псевдоніми і криптоніми: Т. Вінковський, Б. Б., 1880 — 1958) — український історик, бібліограф, архівіст, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ.
Рік: 1902
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: -
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1
Вага: 0,310 кг
Записки НТШ кн. I, Т. XLV (Антикварна книга 1902 року)
6000 грн.
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст XLV тому
- 1. Чи маємо автентичні грамоти кн. Льва, критично-історична розвідка Михайла Грушевського - с. 1 - 22
- 2. Меморіял в оборонї прав православних і діссидентів з часів чотиролїтнього сойму, подав Михайло Галущинський - с. 1 - 12
- 3. Знадоби для пізнання угорсько-руських говорів - Говори з наголосом недвижимим, подав Іван Верхратський (Кінець) - с. 225 - 280
- 4. Miscellanea: а) До біоґрафії гайдамаків Зелїзняка й Чорняя, под. Олексій Маркович; б) До участи Русинів в наполєонських війнах, под. І. Кобилецький; в) Ізидор Шараневич, некрольоґ і г) Мих. Сухомлїнов - Ів. Жданов, некрольоґічна замітка, под. М. Грушевський - с. 1 - 16
- 5. Наукова Хронїка: Причинки до істориї польської суспільности на Українї в XIX в. I - VI. Дра Івана Франка - с. 1 - 42
- 6. Біблїоґрафія (рецензиї й справоздання, зміст на с. 46) - с. 1 - 46
- 7. Показчик до тт. XXXIX - XLIV Записок Наукового Товариства імени Шевченка - с. 1 - 14
Видання буде цікаве всім історикам, філологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. I, Т. XLV
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Михайло Миколайович Галущинський (1878 — 1931) — український педагог, військовик, публіцист, культурно-освітній і громадсько-політичний діяч. Командант Легіону УСС, віце-маршал сенату Польської Республіки. Член НТШ.
Іван Григорович Верхратський (псевдоніми — Любарт Горовський, Любарт Співомир Лосун, Подоляк, Щипавка, 1846 — 1919) — український галицький натураліст, педагог, мовознавець, письменник, громадський діяч, дослідник мови та фольклору лемків. Автор приблизно 200 друкованих праць. Заклав підвалини української наукової термінології.
Іван Кобилецький (? – 1945) – правознавець і громадсько-політичний діяч.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Рік: 1902
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: -
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1
Вага: 0,300 кг