Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст XCVI тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. Візантійська церковна пісня і Слово о полку Ігореві, подав Володимир Бирчак (докінченнє) - с. 5 - 32 - 3. До історії українського осьмискладового вірша, подав Федір Корш - с. 33 - 40 - 4. Аріянський соймик в Киселинї на Волини в маю 1638 р. (Причинок до історії аріянства на Україні), подав Вячеслав Липинський - с. 41 - 57 - 5. Матеріяли до історії Коліївщини. VI. Мемуар Домінїка Завроцкого про Коліївщину, подав Іван Шпитковський - с. 58 - 93 - 6. Справа подїлу Галичини в рр. 1846 - 1850, IX+мапка, написав Іван Кревецький - с. 94 - 115 - 7. Miscellanea: Скарби Хмельницького, под. І. Крипякевич; б) Різдвяні й великоднї вірші-орації зі збірника кінця XVII - поч. XVIII в., под. М. Возняк; в) Борис Грінченко - Василь Доманицький, посмертні згадки, под. В. Дорошенко - с. 116 - 150 - 8. Наукова хронїка: Памятки Македонії (Македонія - Археологическое путешествіе, Н. И. Кондакова), К. Широцького - с. 151 - 161 - 9. Біблїоґрафія: історія полїтична і культурна, мова, лїтература, житє суспільне і культурне, некрольоґія (реєстр ширших обговорень див. с. 237) - с. 162 - 238 - 10. Оголошення - с. 239 - 244 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, музикознавцям, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. IV, Т. XCVI Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Володимир Іванович Бирчак (1881 — 1952) — український письменник, літературознавець, вояк УСС, делегат Української Національної Ради ЗУНР (від УСДП), діяч Пласту в Ужгороді. Федір Євгенович Корш (1843 — 1915) — український філолог, перекладач, поет, дійсний член НТШ у Львові, член Копенгагенського філологічного товариства, Угро-фінського товариства, почесний член багатьох університетів. В'ячеслав Казимирович Липинський (1882 - 1931) — український політичний діяч польського походження, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму. Іван-Юліян Владиславович Шпитковський (1880 — 1969) — український галицький історик і педагог, краєзнавець, музейник, дослідник Гайдамаччини, зокрема Коліївщини, а також кустос музею «Стривігор» у Перемишлі. Дійсний член НТШ. Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ. Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ. Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство. Володимир Вікторович Дорошенко (1879 — 1963) — український бібліограф, знавець української історії, літературознавець, перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч, член НТШ. Костянтин Віталійович Широцький (Кость Широцький або Шероцький, псевдонім К.Ладиженко, 1886 — 1919 — український мистецтвознавець, фольклорист, політичний і громадський діяч. Рік: 1910 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 244 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1,5 Вага: 0,460 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LXXIII тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. До історії українського вертепа XVIII в., історично-лїтературні студії й матеріяли, Дра Івана Франка, VI - X (кінець) - с. 5 - 64 - 3. Ритміка українських народних пісень, написав Філярет Колеса, IV. Огляд пісенних форм української народної поезії (кінець буде) - с. 65 - 118 - 4. Велика родина в Мшанци Старосамбірського пов., написав Михайло Зубрицький - с. 119 - 124 - 5. До історії орґанїзовання національних ґвардій в р. 1848: Польська нелеґальна ґвардія в Станиславові, написав Іван Кревецький - с. 125 - 142 - 6. Автобіоґрафія холмського сьвященика з першої половини XIX віка, подав Іван Крипякевич - с. 143 - 157 - 7. Miscellanea: а) З облоги Белза в 1352 р., под. М. Грушевський; б) Польська "Реєнція" в Станиславові, под. Б. Заклинський; в) До ґенези творчости М. Шашкевича, под. І. Созанський - с. 158 - 165 - 8. Наукова хронїка: Огляд часописей за 1905 рік: Часописи українсько-руські, огляд І. Джиджори й І. Кревецького (реєстр обговорених часописей на с. 237) - с. 166 - 186 - 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, реєстр обговоренихх праць на с. 237) - с. 187 - 238 - 10. Оголошення - с. 239 - 244 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, музикознавцям, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. V, Т. LXXIII Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Філарет Михайлович Колесса (1871 — 1947) — український етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Дійсний член НТШ, ВУАН. о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ. Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ. Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ. Богдан Романович Заклинський (псевдоніми: Богдан З-ий, Б. З., С.Правдолюб, Богданко, Богдан З-ський, Б.,1886 — 1946) — український публіцист, фольклорист, літературознавець, педагог, письменник. Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог. Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського, дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ. Рік: 1906 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 244 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1,5 Вага: 0,460 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LXXI тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. Українське питаннє в осьвітленню польського поета XVII віка, написав Володимир Перетц - с. 5 - 21 - 3. До історії українського вертепа, історично-лїтературні студії й матеріали, Івана Франка, I - II - с. 22 - 43 - 4. Ритміка українських народних пісень, написав Філярет Колеса, II - с. 44 - 95 - 5. Село Мшанець Старосамбірського повіта. Матеріали до історії галицького села, зібрав Михайло Зубрицький, Акти, ч. LIV - CVII - с. 96 - 133 - 6. З новійшої української історіоґрафії (А. Ефименко, Южная Русь), критична студія Івана Джиджори - с. 134 - 157 - 7. Miscellanea: а) Одна з українських колєкцій, под. М. Грушевський, б) Хмельницький і сокальські бернардини, под. Ф. Ґолїйчук, в) В справі відозви полк. Пйотровского з 1849 р., под. Ів. Кревецький - с. 158 - 165 - 8. Наукова хронїка: Етноґрафія в західно-европейських часописях за р. 1904, з деякими доповненнями за р. 1903, подає Зенон Кузеля (конець буде) - с. 166 - 194 - 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання) зміст на с. 239 - с. 195 - 240 - 10. Оголошення - с. 241 - 244 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, музикознавцям і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. III, Т. LXXI Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої й середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Філарет Михайлович Колесса (1871 — 1947) — український етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Дійсний член НТШ, ВУАН. о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ. Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського, дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ. Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ. Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч. Рік: 1906 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 240 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1,5 Вага: 0,450 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LXX тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. Пісня про Правду і Неправду, історично-лїтературна розвідка Івана Франка - с. 5 - 70 - 3. Коли сфабрикована грамота Любарта луцькій катедрі? Критична замітка Михайла Грушевського - с. 71 - 72 - 4. З виборчого руху в Східній Галичинї в 1848 роцї (Вибір Івана Капущака), подав Іван Кревецький - с. 73 - 85 - 5. Угорський король Матвій Корвін в славянській устній словесности, розбір мотивів звязаних з його іменем, написав Зенон Кузеля, гл. IX - XI (Конець) - с. 86 - 113 - 6. Село Мшанець Старосамбірського повіта. Матеріали до історії галицького села, подав Михайло Зубрицький. Вступна розвідка і акти ч. I - LIII (з пляном) - с. 114 - 167 - 7. Miscellanea: а) До питання про свобідний перехід посполитих на Українї в 20-х рр. XVIII в., подав І. Джиджора; б) Чи Шашкевичові вірші? под. Ів. Крипякевич; в) З лїтературної спадщини Вагилевича, под. Ів. Созанський - с. 168 - 176 - 8. Наукова хронїіка: Антропольоґічні й археольоґічні часописи за 1904 р., нап. Зенон Кузеля (конець) - с. 177 - 190 - 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання) зміст на с. 239 - с. 191 - 240 - 10. Оголошення - с. 241 - 244 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, антропологам, археологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. II, Т. LXX Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ. Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч. о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ. Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського, дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ. Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 — 1967) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ. Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог. Рік: 1906 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 244 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1,5 Вага: 0,470 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LXIV тому - 1. Оборонна орґанїзація руських селян на галицько-угорськім пограничу в 1848 - 49 рр., написав Іван Кревецький (Конець) - с. 27 - 58 - 2. Матеріали до історії суспільно-полїтичних і економічних відносин західньої України, подає Михайло Грушевський, серія перша (1361 - 1530), ч. 44 - 80 - с. 47 - 94 - 3. Козаччина на переломі XVI і XVII в. (1591 - 1603), написав Василь Доманицький, XIII - XV (Конець) - с. 137 - 171 - 4. Miscellanea: а) Останки аориста в нашій мові, нап. В. Гнатюк; б) Вірша про турецько росийську війну 1787 - 91 р. под. Ів. Франко; в) Новий Шевченків автоґраф, под. С. Єфремов - с. 1 - 11 - 5. Наукова хронїка: Етноґрафія в часописях за р. 1903, подає Зенон Кузеля (Конець буде) - с. 1 - 24 - 6. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 48) - с. 1 - 49 Видання буде цікаве всім історикам, філологам, етнографам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. II, Т. LXIV Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 - 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ. Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор. Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Сергі́й Олександрович Єфремов (1876 — 1939) — український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури, академік Української АН, віце-президент ВУАН, дійсний член НТШ у Львові, публіцист, один із творців української журналістики. Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч. Рік: 1905 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: - Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1 Вага: 0,330 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LIX тому - 1. Сьвятий Климент у Корсунї, причинки до істориї староруської лєґенди. Х. Віднайденнє мощей сьв. Климента, написав Др. Іван Франко (Далї буде) - с. 181 - 208 - 2. Виговський і Юрий Хмельницький. Історичні студиї, написав Василь Герасимчук, I - III (Далї буде) - с. 1 - 40 - 3. Матеріали до історії Коліївщини. II. Кілька документів про участь ченцїв київських монастирів в гайдамацьких рухах XVIII ст., подав Сергій Грущенко - с. 1 - 16 - 3. Miscellanea: Варшавський синод з року 1561, подав Олександр Сушко - с. 1 - 17 - 4. Наукова хронїка: Антрольоґія, археольоґія і етноґрафія в західноевропейській науковій лїтературі останнїх років, подає Зенон Кузеля - с. 1 - 65 - 6. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 32) - с. 1 - 33 Видання буде цікаве всім історикам, релігієзавцям, філологам, археологам, етнографам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. III, Т. LIX Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Василь Іванович Герасимчук (1880 — 1944) — український історик. Олександр Сушко (1880 — 1966) — український історик, журналіст, громадський діяч. Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч. Рік: 1904 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: - Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1 Вага: 0,320 кг