Антикварне видання з історії, філології та етнографії. “Записки Наукового товариства імені Шевченка” – це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Том присвячено пам’яті Володимира Антоновича.
Зміст LXXXII тому
– 1. Зміст тому – с. 3 – 4
– 2. Присвята і портрет В. Антоновича – с. 5 – 6
– 3. Памяти Володимира Антоновича, написав Михайло Грушевський – с. 7 – 9
– 4. Надгробні хрести на Українї, написав Кость Широцький (з рисунками) – с. 10 – 29
– 5. Нові матеріяли до історії українського вертепа, подав Др. Іван Франко (з образком) – с. 30 – 52
– 6. Проєкт правописи Івана Жуківського на зїздї »руських учених«, подав Михайло Возняк – с. 53 – 86
– 7. Польські конспірації серед руських питомцїв і духовенства в Галичинї в рр. 1831 – 1846, студія Дра Кирила Студинського (кінець) – с. 87 – 177
– 8. Miscellanea: а) Причинок до історії »свобідних маєтностей«, под. В. Барвинський; б) Рукопись Бродовича: “Widok przemocy”, под. Ів. Шпитковський; в) Із історії галицької лїтератури: I. Дві піснї А. Якубинського про самбірську Богородицю з 1770 р.; II. Загадкова польська пісня в українськім перекладї, под. Др. В. Щурат – с. 178 – 188
– 9. Наукова хронїка: Антропольоґічні й археольоґічні часописи за 1906 р., огляд Дра З. Кузелї (к. б.) – с. 189 – 205
– 10. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 240) – с. 206 – 242
– 11. Оголошення – с. 243 – 244
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, антропологам, археологам, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. I, Т. LXXXII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Володимир Боніфатійович Антонович (1834 — 1908) — український історик, археолог, етнограф, археограф, статський радник, доктор наук, професор.
Костянтин Віталійович Широцький (Кость Широцький або Шероцький, псевдонім К. Ладиженко) (1886 — 1919) — український мистецтвознавець, фольклорист, політичний та громадський діяч.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал, 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч, доктор філософії, академік ВУАН.
Іван-Юліян Владиславович Шпитковський (1880 — 1969) — український галицький історик і педагог, краєзнавець, музейник. Дійсний член НТШ.
Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1908
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,510 кг
Відгуки
Відгуків немає, поки що.