Новини
Минуле – то лиш сон / Аксель Сандемусе / (Видання 2024 року)
Зло під сонцем /Агата Крісті/ Evil Under the Sun
Орлиний вогнецвіт /О. Афанасієва/
Ластівки й Амазонки / Артур Ренсом / (Видання 2022 року)
Еллінські військові традиції на українських землях Причорномор’я (Костянтин Колесников)
Територія, мережа поселень, персональний склад запорозького козацтва середини 1770 – початку 1780-х рр. (перше видання)
Територія, мережа поселень, персональний склад запорозького козацтва середини 1770 - початку 1780-х рр. (перше видання)
Упорядники П. Бойко, В. Брехуненко, А. Заяць, О. АмелінаПублікація містить іменні списки запорозьких козаків 1776, 1778, 1779, 1782 рр. та документи, які супроводжували перепис. Документи зображають фінальну добу запорозького періоду в історії півдня України та стануть цікавими всім дослідникам історії українського населення краю. Книга містить ілюстрації, іменний та географічний покажчики. Для істориків, краєзнавців, дослідників родоводу.
ІНШІ КНИГИ ПРО ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ: - Від Січі до Чорноморії. Запорозьке та чорноморське козацтво в російсько-турецьких війнах другої половини XVIII століття (Олексій Паталах) - Присяга Війська Запорозького Низового 1762 року - Архів Коша Нової Запорозької Січі - Исторія Новой Сѣчи или Послѣдняго Коша Запорожскаго. А. Скальковскій (1841) - Исторія Новой Сѣчи. А. Скальковскій (1846)Полтавська міська книга, 1668-1740 рр. (Документи 18 століття, книга 2015 року)
Гадяцька унія 1658 року
Де немає Бога /Макс Кідрук/
Сухомлин О.Д. Російська військова присутність на території Запорожжя як виклик для запорозького світу (1734-1775)
Олександр Дмитрович Сухомлин Російська військова присутність на території Запорожжя як виклик для запорозького світу (1734-1775)
Публікація докторської дисертації українського історика Олександра Дмитровича Сухомлина. В книзі описано різнобічні сторони історії існування російських фортець на землях Війська Запорозького Низового доби Нової (Підпільненської) Січі, взаємини залог російських фортець та запорозьких козаків тощо. Увагу сфокусовано на періоді російсько-турецьких війн 1735-39 та 1768-74 років. Окремим розділом висвітлено участь лівобережного козацтва (Гетьманщини) в формуванні гарнізонів російських фортець.