«Дюна» зробила Френка Герберта відомим на весь світ і, обігнавши в рейтингах навіть «Володаря перснів», виборола престижні літературні нагороди: премію Г’юґо і премію Неб’юла в категорії «Найкращий роман», премію SFinks як «Книга року», неодноразове визнання від журналу «Локус» у категорії «Найкращий роман усіх часів». Ця культова сага — про вічну боротьбу і жагу до перемоги, про ціну справедливості і вибір шляху. До комлекту увійшли книги серії: - Дюна (суперобкладинка) (656 ст.) Меланж, або прянощі, — найцінніша і найрідкісніша речовина у всесвіті, яка може все: від подовження життя до сприяння міжзоряним подорожам. І знайти її можна лише на одній планеті — непривітному пустельному Арракісі. Той, хто володарює на Арракісі, контролює прянощі. А хто контролює прянощі — керує всесвітом. - Діти Дюни (464 ст.) Настав час, і старий Пол Атрід, таємничий Муад’Діб, володар Арракіса, покинув Галактику назавжди. Роки його правління сплинули, як і роки життя. Почалася епоха дітей Дюни — близнят Лето та Ганіми. У них зосереджена грізна сила — завдяки пам’яті своїх предків вони не по-дитячому мудрі й мають дар передбачення. Вороги кидають виклик імперії Атрідів. - Бог-Імператор Дюни (512 ст.) Три з половиною тисячоліття Лето ІІ Атрід править величезною космічною імперією з центром на Арракісі. За цей час і планета, і правитель змінилися до невпізнання. - Єретики Дюни (592 ст.) Від часу дії попередньої книги циклу, «Бог-Імператор Дюни» минуло кілька тисячоліть. За цей час людство, як і передбачив Бог-Імператор Лето ІІ, званий тепер Тираном, розселилося на незліченні планети. Цей процес дістав назву Розсіяння, а самі мандрівники стали Загубленими. Та от Загублені почали масово повертатися до Старої Імперії, батьківщини своїх предків. Усіх їх об’єднує Атрідівський генетичний і ментальний спадок, а також те, що всі вони — Єретики Дюни.

Лотерейні квитки не завжди приносять щастя. Увесь свій виграш Крейґ витратив на «айфон» останнього покоління. І, не приймаючи жодних відмов, подарував його доброму другові — літньому мільярдерові, містеру Герріґену. Але згодом чоловік помирає. Того ж вечора Крейґ отримує повідомлення із кількома буквами. SMS надійшло з номера містера Герріґена… («Телефон містера Герріґена») Одного дня в місті з’явився банер. Фото чоловіка середніх літ і напис: «Чак Кранц. 39 чудових років. Спасибі, Чаку!» Наче звичайне привітання. Та цей текст раптом починають транслювати всюди: на радіо, в інтернеті, на вуличних графіті й просто на вікнах будинків. Ніхто не знає, хто такий Чак. Але кажуть, якщо він помре, з ним загине увесь світ («Життя Чака»). Приватний детектив Голлі Ґібні бачить по телевізору терміновий репортаж про вибух у школі. В ефірі — кореспондент Чет Ондовскі. Чому, дивлячись на нього, Голлі відчула тривогу? Перевіривши купу інформації, вона змушена визнати: Чет «чистий». Та до Голлі приходить чоловік, який запевняє, що знає все про «ту істоту, яка кличе себе Ондовскі» («Якщо кров тече»). Невизнаний письменник Дрю бачить дивний сон. Щур, якого вдень чоловік заніс побитим з негоди додому, отямився і заговорив. Щур запропонував Дрю угоду: він допоможе чоловікові створити роман-бестселер та здобути славу, але за це хтось із близьких Дрю мусить померти… («Щур») Про автора: Стівен Кінг — шалено популярний американський письменник, і майже кожний його твір стає світовим бестселером. За понад 40 років його творчої діяльності світ побачили безліч надзвичайно популярних романів, наклади яких давно перетнули межу в третину мільярда примірників. Він володар великої кількості престижних літературних нагород і має численну армію шанувальників. Якщо кров тече Автор: Стівен Кінг Переклад: Ракуленко В.А. Сторінок: 512 вага 0,497 кг