Іван Сірко Автор: Юрій Мицик Кількість сторінок: 160 Обкладинка тверда Дослідження постаті легендарного кошового отамана Запорозької Січі Івана Сірка (1605(?)–1680), видатного боротьбиста проти іноземних загарбників, слава про якого ширилася далеко за межі України, замовчували, фальсифікували, забороняли і за царських, і за вождівських часів. У цьому виданні автор, спираючись на широке коло джерел, знайдених протягом понад 30 років в архівах України, Росії, Польщі, Німеччини, наукові праці та статті інших істориків, намагається заповнити лакуну в українській історіографії, змальовуючи якомога повніше життя й діяльність Івана Сірка. Подібні книги: 1. Територія, мережа поселень, персональний склад запорозького козацтва середини 1770 – початку 1780-х рр. (перше видання) 2. Присяга Війська Запорозького Низового 1762 року (Друге видання) 3. Архів Коша Нової Запорозької Січі 4. Исторія Новой Сѣчи или Послѣдняго Коша Запорожскаго. А. Скальковскій (антикварна книга 1841 року, перше видання) 5. Исторія Новой Сѣчи. Скальковскій (антикварна книга 1846 року) 6. Від Січі до Чорноморії. Запорозьке та чорноморське козацтво в російсько-турецьких війнах другої половини XVIII століття (Олексій Паталах) 7. Історія Запорізьких козаків. Дмитро Яворницький (Перекладне видання 1990)

Авторка: Підкуймуха Людмила Рік: 2020 Кількість сторінок: 328 Обкладинка тверда Вивчення лексичного складу кожної мови є не тільки цікавим для фахівців та широкого загалу, а й важливим для суспільства, оскільки вказує на здатність мови творити нове, виявляє її потенціал та значущість для народу. Авторка повертає із забуття ще одну частину нашого мовного багатства, описуючи лексику західноукраїнського варіанта літературної мови міжвоєнного періоду, який склався на той час на Галичині та, зокрема у її центрі – місті Львові. Цей діалект був живим, повноцінним та багатофункціональним. У книжці виокремлено соціальні діалекти, що функціонували у Львові міжвоєнного періоду, зокрема жаргони школярів і спортовців. Особливу увагу приділено балаку, що став мовною особливістю субкультури батярів, яка в 20–30-х рр. ХХ ст. набула найбільшого розквіту. Також проілюстровано специфіку радянської політики в мовній сфері, яка була спрямована на обмеження у вжитку західноукраїнської лексики з метою штучного зближення української мови з російською. Показано, як сучасні письменники, прагнучи усунути наслідки політики русифікації, актуалізують західноукраїнську лексику, що збагачує лексичний склад загальнонародної мови. Видання розраховане на широке коло читачів — філологів, істориків, етнографів та всіх тих, хто цікавиться історією формування української літературної мови та її розмаїттям.