Гадяцька унія 1658 року Гадяцька унія 1658 року — договір, за яким Гетьманщина мала ввійти в Річ Посполиту на рівних правах з іншими її частинами — Польщею та Великим князівством Литовським (сучасна Білорусь та Литва). У післяпереяславських умовах кінця 1650-х рр. Порозуміння в Гадячі між Гетьманщиною та річчю Посполитою рішуче підважувало здобутки Московії в 1654-56 рр. Навіть в своєму урізаному Сеймом вигляді, Гадяцька угода залишалась надійною перешкодою для московської експансії, що відкривало для Східної Європи інші обрії як на короткотермінову, так і на далеку перспективу. Пропонована збірка містить статті сучасних авторів, присвячені осмисленню різноманітних аспектів Гадяцької угоди 1658 року: - Гадяцька угода — текст польською та українською; - Гадяцька угода — текстологічний аналіз (Таїрова-Яковлєва); - Козацько-польські домовленості 16 — першої половини 17 ст. (Брехуненко); - Турецька альтернатива в зовнішній політиці Козацької держави (Колодзейчик); - Гадяцька угода 1658 року в структурі міжнародних взаємин Центрально-Східної Європи (Горобець); - Козацьке посольство на сейм 1659 року (Кулаковський); - Конфесійна проблема в Гадяцькій угоді (Кемпа); - Коронна шляхта і Гадяцька унія (Кролль); - Велике князівство Литовське і Гадяцька унія (Коссаржецький); - Від Гадяча до Андрусова: осмислення “отчизни” в українській політичній культурі (Когут); - Ідея відновлення “Гадяча 1658” у політичних концепціях П. Дорошенка (1660-70-і рр.) (Чухліб); - Гадяцький договір 1658 року у висвітлені українських літописців (Мицик); - Гадяч 1658: творення міфу (Плохій); - Гадяцька унія в польській історіографії (Бобятинський);

Колекційне історичне видання. Восьмий том "Усної історії степової України" репрезентує матеріали експедиції до села Сурсько-Михайлівка Дніпропетровської області здійснену Запорізьким науковим товариством ім.Я.Новицького, Міжнародною громадською організацією "Інститут україніки", Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України та Інститутом усної історії Запорізького національного університету в червні 2009 року. Важливість і унікальність видання полягає в тому, що, по-перше, старовинне козацьке село було засновано легендарним запорожцем М.Коржем, а по-друге, усна історія є вагомим чинником історичного буття, значущим елементом відносин – побутових, економічних, суспільних і, що головне, – визначальним механізмом передачі історичної пам’яті і, як наслідок, – елементом ідентичності тієї чи іншої суспільної, соціальної, етнічної групи. Видання розраховане на істориків, філологів, фольклористів, краєзнавців, усіх, хто цікавиться історичною традицією, віруваннями, уявленнями Назва: Усна історія степової України. Том 8. Автор: Павло Степанович Сохань (1926–2013) - український історик-славіст, джерелознавець, археограф. Анатолій Васильович Бойко (1960–2010) - український історик, дослідник історичних джерел. Валерій Кирилович Козирєв (нар. 1952) - український історик, краєзнавець. Валерій Андрійович Смолій (нар. 1950) – український громадський та політичний діяч, історик, директор Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України. Віктор Анатолійович Брехуненко (нар. 1965) - український історик, джерелознавець. Олександр Олександрович Маврін (нар. 1963) — український історик, джерелознавець, археограф, доктор історичних наук. Юрій Андрійович Мицик (нар. 1949) — український історик, джерелознавець, археограф, дослідник історії України козацької доби, церковної історії, збирач усних свідчень про Голодомор в Україні 1932—1933 років, публіцист, україніст, священник, доктор історичних наук, професор. Володимир Іванович Мільчев (нар. 1972) - український історик. Віктор Григорович Ткаченко (1954–2014) - український історик. Надія Анатоліївна Бєлік (нар. 1961) - український історик. Надія Іванівна Швайба (нар. 1980) - український історик. Рік: 2010 Сторінок: 360 довжина 24,5 ширина 17,5 товщина 2,2 Вага: 0,700 кг