В комплект входять три книги, які являють собою збірки документів 17-18 ст. та їх описи. Оригінали документів знаходяться, переважно, в російських архівах, а саме: - документи, що стосуються історії Гетьманщини 1690–1709 рр., зокрема корпус так званого Батуринського архіву, вивезеного О. Д. Меншиковим з гетьманської резиденції під час її знищення в 1708 р. Документи являють собою вхідну канцелярію гетьмана Івана Мазепи — єдиний гетьманський архів кінця XVII — початку XVIII ст., що дійшов до наших днів. Крім того представлені оригінали й копії універсалів І. Мазепи, які не відомі широкому загалу. - описи "Малоросійського приказу" (спеціальна установа Московської держави, що відало зносинами з Гетьманщиною), що зберігаються в Російському державному архіві давніх актів. Описи, укладені упродовж XVIII–ХХ ст., дають вичерпне уявлення про склад фонду, часові межі й особливості, а також зміст збережених документів. - описи фонду 124 «Малоросійські справи», що зберігаються в Російському державному архіві давніх актів. До нього увійшли матеріали Посольського приказу, Малоросійського приказу, Посольської канцелярії та Колегії закордонних справ. Описи дають змогу ознайомитися зі складом фонду, окреслюють хронологічні рамки, розкривають специфіку та зміст збережених документів.

Літопис Самійла Величка Кількість сторінок: 1016 Твір Самійла Величка належить до трьох найвідоміших та найповніших «козацьких літописів» і є унікальною пам’яткою козацької історичної думки й барокового письменства першої половини XVIII ст. Величко був канцеляристом Війська Запорозького часів гетьмана І. Мазепи і мав великі можливості для збирання й використання матеріалу. Робота охоплює події від 1620 р. до 1700 р. і вміщує сотні документів з військової канцелярії, цитати з нині втрачених щоденників, хронік. Попри унікальність і популярність, Величків твір ніколи не видавали цілком, з необхідним археографічним апаратом. Тому «Літопис» Величка, по суті, досі не вивчений належним чином. Його було опубліковано в середині XIX ст. із грубим порушенням структури, значними пропусками, без коментарів, текстологічного й кодикологічного аналізу. Крім того, до публікації XIX ст. з цензурних причин не увійшли окремі документи і панегірики, пов’язані з І. Мазепою. Пропоноване видання, що ґрунтується на оригіналі рукопису і його київській копії кінця XVIII ст., дасть змогу повніше оцінити події козацького періоду історії України, переосмислити багато історіографічних міфів та уточнити конкретні події. Видання вміщує повний текст праці Величка, реконструйований згідно з його задумом, біографію автора пам’ятки, кодикологічний аналіз оригіналу рукопису та Київського списку, історію створення рукопису, його зберігання і публікацій, історіографію, археографічні коментарі, таблицю використаних Величком документів, літературних й історичних праць, географічний та іменний покажчики. Видання адаптоване для сучасного прочитання й розраховане на широке коло читачів — істориків, філологів, культурологів і всіх, кого цікавить історія козацької доби та зразки української барокової літератури. Книги схожої тематики: 1. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій) 2. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/ 3. Френсіс Дрейк. Життя та неймовірні пригоди королівського корсара. (Віктор Губарев) 4. Чорний лебідь /Рафаель Сабатіні/ 5. Присяга Лубенського полку 1718 року 6. Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII ст.: дослідження, публікація актів візитацій. (Зінченко А. Л., Петренко О. С.) 7. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова 8. Відомість про залінійні поселення Полтавського полку 1762 року: збірник документів /Сухомлин О. Д./ (Дніпропетровська обл. часів Гетьманщини) 9. РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А. 10. Мазепина книга, перепис маєтностей ясновельможного пана гетьмана 1726 року. (упорядник І.М. Ситий)